Реферати українською

Управління асортиментом та номенклатурою - Маркетинг -

Управління асортиментом та номенклатурою - Маркетинг - Скачать бесплатно

т.і. Дія вогнезагороджувачів, заснована на тому, що струмінь гарячої суміші розбивається на велику кількість цівок з таким малим діаметром, при якому полум'я розповсюджуватися не може.

У зв'язку з тим, що приміщення, що розглядається відноситься до класу пожежонебезпечності П-ІІа вважаю необхідним, додатково до протипожежних засобів, що є, встановити у виробничому приміщенні спринклерну або дренчерну систему пожежегасіння.

Спринклерні установки призначені для автоматичної подачі води або повітряно-механічної піни на гасіння пожежі всередині будівлі Вони бувають водяними, що застосовуються в опалювальних приміщеннях, в яких гарантується температура повітря протягом року вище за 40С, і повітряними, що влаштовуються в неопалювальних приміщеннях. Спринклерна установка являє собою систему трубопроводів, на яких встановлені спринклерні головки. Отвір в діафрагмі головки закривається скляним клапаном та утримується легкоплавким замком, що складається з фігурних пластин, які спаяні між собою легкоплавким припоєм на основі вісмуту, свинця, кадмію та олова. Припій розрахований на певну температуру плавлення. При досягненні температури повітря в приміщенні температури плавлення припою замок руйнується і з отвору спринклерної головки починає поступати вода або повітряно-механічна піна. Одночасно подається сигнал тривоги. У повітряних системах при пожежі спочатку з системи вийде стисле повітря, а потім починає поступати вода.

Дренчерні установки відрізняються від спринклерних тим, що в дренчерних головках відсутні клапан та легкоплавкий замок. Дренчерні установки бувають ручного та автоматичного включення з клапаном групової дії. При автоматичному включенні одночасно подається сигнал тривоги. Площа підлоги, що захищається одним спринклером, не повинна перевищувати 12м2, а дренчером - 9 м2.

4.4 Розрахунок штучного освітлення адміністративного приміщення

Вихідні дані для розрахунку:

-довжина приміщення а = 8 метрів

-висота приміщення h = 3 метри

-ширина приміщення b = 6 метрів

Напруга електричної мережі освітлення Uc=220В.

1.Для розрахунку приймаємо комбіновану систему освітлення з люмінесцентними лампами. Обираємо наступний тип освітлювача – люмінесцентний ЛДОР 2*40 Вт, для нього найвигідніше відношення відстані V=1,4 = Lсв / hсв

hсв = h – (hрп +hпод) = 3 – (0,8 +0,2) = 2 м (4.1)

Звідси відстань між рядами освітлювачів:

Lсв = V * hсв = 1,4 * 2 = 2,8 м (4.2)

2. Визначаємо відстань від стіни до першого ряду освітлювачів. Якщо робочі місця біля стіни L1 = 0,3Lсв , при відсутності робочих місць біля стіни L1 = 0,5Lсв .

Приймаємо, що робочих місць біля стіні немає, тоді

L1 = 0,5Lсв = 0,5 * 2,8 = 1,4 м (4.3)

3.У зв’язку з тим, що для освітлення адміністративного приміщення використовуються освітлювачі з люмінесцентними лампами, то замість визначення загальної кількості освітлювачів за формулою (для ламп розжарювання)

n св = n ш * n дл (4.4)

приймаємо значення n св = 2 за кількістю рядів освітлювачів в приміщенні.

4.Визначаемо показник приміщення φ

5. Коефіцієнт віддзеркалення необхідно визначити для того щоб за наявною довідковою таблицею (додаток ) визначити необхідний для подальших розрахунків коефіцієнт використання світлового потоку (nn).

Коефіцієнт віддзеркалення від стін, стелі та робочої поверхні наявних приміщень оцінюються суб’ективно, приміщень що проектуються – з певною долею ймовірності, але в обох випадках точні значення їх невідомі, тому в довідкових таблицях приймається шкала середніх значень 70-50-30-10% для стін та стелі, для робочої поверхні – 30-10-0%

р стін = 30%

р стелі = 50%

р роб.поверхня = 10%

6.За таблицею (додаток ) визначаємо коефіцієнт використання світлового потоку - nn = 40%

7. Визначаємо необхідний світловий потік (Fл) всіх освітлювачів в приміщенні за формулою:

де

-EHmin – мінімальна нормована освітленість – в нашому випадку (адміністративне приміщення) нормована освітленість EHmin = 300лк.

Освітленість робочої поверхні, яку дають освітлювачі загального призначення при комбінованій системі, повинна бути 10% від нормованої, але не менша за 150 лк для газорозрядних ламп та 50 лк для ламп розжарювання.

-К = 1,5 – коефіцієнт запасу (приймається виходячи з необхідності забезпечення нормованої освітлюваності за весь час експлуатації)

-z =1,1 – коефіцієнт нерівномірності освітлення (для люмінесцентних ламп)

-S – площа приміщення

8.Якщо в освітлювачі встановлено по дві люмінесцентні лампи 40 Вт, з загальним світовим потоком 3000 лм, то необхідна кількість освітлювачів в приміщенні становить - 29700 : 3000 ≈ 10 штук, тобто та 5 штук освітлювачів в кожному ряді. При довжині одного освітлювача 1,24 м їх загальна довжина в ряду становить 6,2 метра. Звідси, між освітлювачами в кожному ряду можуть бути невеликі розриви загальною довжиною – 1,8 метра (8метрів – 6,2 метри).

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Перехід економіки до ринкових відносин веде до створення нової системи управління формуванням асортименту товарів підприємств торгівлі, діяльність якої буде здійснюватись в умовах економічного коливання та зміцнення смаків клієнтів, дії конкурентів, зміні цін, попиту, змінення ділової активності на ринку. Це створює атмосферу потреби у розвитку товарного асортименту, росту ініціативи підприємства, передбачає пошук неординарних творчих рішень виникаючих проблем. Великі резерви підвищення ефективності управління формуванням асортименту товарів пов’язані з комплексним використанням маркетингу, впровадженням нових форм торгівлі, застосуванням сучасних методів господарювання. Саме таким цілям і відповідає діяльність ВАТ «Кременчуцький колісний завод».

Проведений аналіз процесу управління формуванням асортименту та номенклатури товарів у ВАТ «Кременчуцький колісний завод» дає можливість зробити висновки та внести наступні пропозиції.

Процес управління формуванням асортименту та номенклатури товарів підприємство здійснює самостійно, виходячи з реального попиту споживачів та в межах своїх виробничих можливостей.

Організація проведення асортиментної політики у фірмі сприяє кращому обслуговуванню покупців, створенню стійкого асортименту, підвищенню відповідальності робітників збуту за постійну наявність в продажі необхідної номенклатури товарів.

Орієнтуючись на певні спрогнозовані умови, підприємство зможе більш ефективно здійснювати прогноз своєї діяльності. Підприємство підтримує постійний контакт з потенційними споживачами, які дають їй виключно важливу інформацію про зміни в товарній, ціновій та збутовій політиці, дозволяють пристосувати комерційну діяльність до умов зовнішнього середовища, які постійно змінюються.

Організація просування та стимулювання збуту товарів дозволяє підприємству з однієї сторони краще пристосуватись до змін зовнішніх умов функціонування, а з другої – справляти необхідний вплив на ці умови з допомогою багаточислених каналів збуту.

Для підвищення ефективності управління формуванням асортименту товарів та номенклатурі ВАТ "КрКЗ" потрібно:

проводити цілеспрямовану асортиментну політику, яка допоможе підприємству визначити конкурентоздатність її товарів на даному ринку, дозволить уникнути значних фінансових, підприємницьких і організаційно-комерційних ризиків.

підтримувати постійний контакт з потенційними споживачами.

розширювати пошук можливих джерел закупки необхідних матеріалів та сировини, створювати додаткові джерела для поповнення товарних ресурсів;

налагодити на підприємстві використання більш прогресивних форм і методів вивчення попиту. Проводити різноманітні види виставок, купівельні конференції, тестування товарів, інтерактивне анкетування покупців з метою ознайомлення покупців з товарами-новинками, вияснення думки про них в потенційних покупців;

удосконалити роботу працівників підприємства з бухгалтерсько-статистичної звітності, запровадивши використання ПЕОМ, які дають змогу зменшити витрати на їх проведення, збільшить товарообіг та зменшить завантаженість роботи;

Грамотне управління формуванням асортименту та номенклатури на ВАТ «КрКЗ» дозволить вирішити керівництву проблеми покращення фінансового стану та активізувати свою діяльність на конкурентних ринках.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Конституція України –К.: Україна, 1996.

Про власність: Закон України // Урядовий кур’єр. -1991. -7 лютого.

Про підприємництво: Закон України // Урядовий кур’єр. -1991. -7 лютого.

Про підприємства в Україні: Закон України // Голос України. -1991.
-27 березня.

Про захист споживчого ринку в Україні: Закон України // Урядовий кур’єр. -1991. -16 квітня.

Про захист прав споживачів: Закон України // Урядовий кур’єр. -1994.
-27 січня.

Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення: Постанова Кабінету Міністрів України// Урядовий кур’єр. -1995. -21 лютого.

Про рекламу: Закон України // Урядовий кур’єр. -1996. -26 липня.

Балабанов И.Т. Финансовый менеджмент. –М.: Финансы и статистика. 1994.

Бланк И.А. Торговый менеджмент. –К.: Украинско-Финский институт менеджмента и бизнеса, 1997.

Бадзел Р.Д., Кока Д.Ф., Браун Р.В. Информация и риск в маркетинге. –Финстатинформ. 1993.

Быкова Е.В., Стоянова Е.С. Финансовое искусство коммерции. –М.: Перспектива, 1995.

Балабанова Л.В. Оптовая торговля: маркетинг и комерция. –М.: Экономика, 1990.

Власова В.М. Основы предпринимательской деятельности. –М.: Финансы и статистика, 1994.

Герасимчук В.Г. Маркетинг. –К.: Вища школа, 1994.

Голубков Е.П. Маркетинг: выбор лучшего решения. –М.: Экономика, 1993.

Голошубова Н.С., Фесюк В.А. Навчальний посібник. Ч. 2. Організація роздрібного продажу товарів. –К.: КДТЕУ, 1994.

Гінгстон Пітер. Найкраща книга про збут і маркетинг. Пер. з англ. –Львів: Світло, 1996.

Дамари Р. Финансы и предпринимательство. Пер. с англ. –Ярославль: Елень, 1993.

Котлер Ф. Основы маркетинга. –М.: Прогресс, 1990.

Коммерческий портфель. Книга коммерческого менеджера. –М.: Соминтек, 1995.

Кретов И.И. Маркетинг на предприятии: Практическое пособие. –М.: АО "Финстатинформ", 1994.

Корольков І.І., Головко В.А. Навчально-наочний посібник. Організація товаропостачання, перевезення товарного господарства у торгівлі. –К.: КДТЕУ, 1994.

Ковалев А.И., Войленко В.В. Маркетинговый анализ. –М.:Центр экономики и маркетинга, 1996.

Маня И.Б. Система маркетинговый коммуникаций: Формирование спроса и стимулирования сбыта и продажи. –М.: ВАВТ МВЕС РФ, 1992.

Маккей Х. Как уцелеть среди акул. Пер. с англ. –М.: Экономика, 1992.

Маркетинг / Под ред. А.Н. Романова./ -М.: Банки и биржи, 1995.

Ноздрева Р.Б., Цигичко Л.И. Маркетинг: Как побеждать на рынке. –М.: Финансы и статистика, 1991.

Прауде В.Р., Білий О.Б. Маркетинг. –К.: Вища школа, 1994.

Панкратов Ф.Г. Коммерческая деятельность. –М.: Информационно-внедренческий центр "Маркетинг", 1996.

Пешкова Е.П. Маркетинговый анализ в деятельности фирмы. –М.: "Ось-89", 1997.

Роджерс Л. Маркетинг в малом бизнесе. Пер. с англ. /Под ред. Л.Г. Зайцева, М.И. Соколовой. –М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996.

Современный маркетинг /Под ред. В.Е. Хруцкого./ -М.: Финансы и статистика, 1991.

Стюарт Г. Успешный менеджмент торговли. Минск: Амолфея, 1996.

Ушакова Н.М., Кукурудза Л.О. Управління прибутком торговельного підприємства. Конспект лекцій. –К.: КТЕІ, 1993.

Ушакова Н.М., Кукурудза Л.О., Головачук Т.И., Олейник С.И. Экономическая стратегия деятельности торгового предприятия в условиях рыночной экономики. –К.: КТЭИ, 1993.

Финансовый анализ деятельности фирмы. –М.: СП "Крокус Интернейшл", 1992.

Хруцкий В.Е., Корнеева И.В., Евтухова Е.Э. Современный маркетинг. –М.: Финансы и статистика, 1991.

Шандезон Э., Лансестр А. Методы продажи. –М.: АО издательская группа "Прогресс", "Универс", 1993.

Швальбе Х. Практика маркетинга для малых и средних предприятий: Пер. с нем. –М.: Республика, 1995.