Реферати українською

Управління асортиментом та номенклатурою - Маркетинг -

Управління асортиментом та номенклатурою - Маркетинг - Скачать бесплатно

маркетингу" – по суті план гри, яка включає базову ланку вибраних варіантів рішень з деякими запасними альтернативами. На цій основі формується програма дій, яка відповідає на запитання "Що конкретно повинно бути зроблено? Коли це необхідно здійснити? Хто цим займеться? Скільки це буде коштувати? Що ми будемо виробляти (продавати)?" Ще один розділ плану, який випливає з попереднього, – баланс планових доходів та витрат. І, на кінець, остання частина плану – контроль та регулювання реалізації запланованих дій. Після того, як загальний план й бюджет маркетингу сформульовані, уточнюються плани та бюджети по окремим напрямкам маркетингової діяльності (ассортименту та номенклатури, реклами, збуту та ін.).

1.4 Поняття асортименту продукції та її взаємозв’язок з потребою споживача

Асортимент продукції – це сукупність її видів, різноманітність та сортамент, які об’єднані конкретною ознакою.

Формування асортименту продукції на підприємстві є складним процесом, який здійснюється з урахуванням дії цілого ряду факторів. Ці фактори поділяються на загальні та специфічні. До загальних факторів відносять споживчий попит та виробництво товарів. Специфічними факторами є умови товаропостачання, чисельність та спеціалізація підприємств або склад населення, яке обслуговується, транспортні умови, наявність інших конкурентних підприємств в зоні діяльності.

Споживчий попит є основним фактором, який впливає на формування асортименту, і направлений на максимальне задоволення попиту споживача і разом з цим – на активний вплив на попит в сторону його розширення. Формування асортименту та споживчий попит в своєму розвитку взаємозв’язані. Суттєві зміни в попиті повинні відбиватися в сформованому асортименті.

При формуванні асортименту продукції (товарів), враховуються деякі особливості попиту. Попит на непродовольчі товари менш стійкий ніж на продовольчі товари, яким притаманна висока степінь стійкості, а в окремих випадках – консервативність. Споживач звикає до конкретних видів продукції, тому важливо досягнути стабільності в формуванні асортименту таких товарів, забезпечуючи їх безперебійний продаж.

При формуванні асортименту товарів, треба враховувати фактор взаємної заміни. У випадку відсутності у продажі потрібного товару покупець, як правило, не відкладає покупку, а буде шукати йому заміну.

На формування асортименту впливає також характер попиту. Розрізняють попит стійкий, альтернативний та імпульсивний.

Суттєвим фактором формування асортименту являється ціна товару. Покупець обов’язково визначає для себе граничну ціну, або діапазон цін в границях якого він збирається заплатити за покупку. Тому одним із критеріїв раціонального формування асортименту продукції є забезпечення спі­вставлення продукції з різною ціною.

Формування асортименту продукції на підприємстві дозволяє забезпечити задоволення споживчого попиту, підвищення економічної ефективності підприємства та рівня обслуговування замовників (населення).

Від складу та своєчасного оновлення асортименту продукції на підприємстві, в значній мірі, залежить степінь задоволення попиту, витрати населення, які пов’язані з покупкою товарів, кількісні та якісні показники господарської діяльності підприємства. Відсутність в пропозиції окремих товарів, їх вузький, нестабільний або не відповідаючий запитам покупців асортимент, породжують незадоволений попит, збільшуючи витрати часу споживача на пошук необхідної продукції, негативно відбивається на економічній ефективності діяльності підприємства. Тому при формуванні асортименту товарів важливою вимогою являється максимальне задоволення попиту споживачів при мінімальних витратах часу на пошук та здійснення покупки і забезпечення найбільшої ефективної роботи підприємства.

Процес формування асортименту продукції (товару) складається з 3-х етапів.

На першому етапі фірма встановлює груповий асортимент продукції. Ця робота проводиться на основі маркетингових досліджень в області цільового ринку. В залежності від цього визначаються місце та роль підприємства в загальній системі цільового забезпечення та обслуговування споживача.

На другому етапі формування асортименту проводяться розрахунки структури групового асортименту, визначаються кількісні співвідношення окремих груп товарів. Структура групового асортименту встановлюється з урахуванням того сегменті що займає підприємство, його територіальне розміщення та багато інших факторів.

На третьому – заключному етапі визначається внутрішньогруповий асортимент, здійснюється підбір конкретних видів продукції в границях кожної групи. Це найбільш відповідальний етап, і від того, наскільки вірно сформовано тут ассортимент продукції, залежить задоволення попиту покупців цільового ринку.

На кінцевому етапі робота по формуванню асортименту ведеться з урахуванням очікування змін в попиті споживача, а також виходячи із наявних виробничих потужностей, складських та торгових площ, розрахункових показників товарообігу, контингенту споживачів що обслуговується та інших факторів.

Формування асортименту залежить від асортиментного переліку продукції підприємства.

Отже, розробка кожним конкретним підприємством асортиментного переліку продукції та здійснення контролю за його дотриманням веде до кращого обслуговування споживачів цільового ринку та створення стійкого асортименту. У випадку виявлення відсутності в продажі товарів, які передбачені асортиментом, підприємство повинно приймати міри по їх виготовленню та пред’явлення для реалізації споживачу.

Наявність асортиментного переліку дозволяє не тільки раціонально регулювати асортимент товарів, але і систематично контролювати його повноту та стабільність.

Повнота та стійкість асортименту визначається за допомогою загальновідомих показників: коефіцієнти повноти та стійкості товарного асортименту. Якщо коефіцієнт повноти товарного асортименту становить 0,6 то фактичний асортимент товарів фірми є далеким до передбаченого асортиментним переліком. На даний факт впливають різні фактори, зокрема: низький професіоналізм працівників, відповідальних за розробку асортиментного переліку, не врахований реальний попит споживача; а також загальновідомі процеси, пов’язані з економічною кризою промислових підприємств.

Асортимент формується відповідно до спеціалізації кожного з сегменті ринку. Також ассортимент характеризується: - шириною та глибиною. На умовах переходу до ринкових відносин робота по оформленню асортименту в підприємствах значно ускладнюється. Ширина і глибина асортименту реалізуємих товарів залежить в значній мірі від кваліфікації працівників маркетингових служб підприємства та комерційних служб, які повинні володіти широкою інформацією про попит покупців, джерел можливого поступлення товарів, ціни на товари тощо.

Велика кількість товарів призначені для продажу на протязі обмеженого терміну. Міняються запити і смаки покупців, міняються технологічні можливості промисловості. Товари старіють–як технічно, так і морально, психологічно. Тобто товар проходить певний життєвий цикл, фази розвитку.

Виробництво та реалізація товару, які перебувають на стадіях росту чи зрілості зменшує витрати на впровадження, а прибутки від реалізації ростуть. Підприємства часто не виробляють та не продають товари, які перебувають на стадії впровадження, тому що потрібні додаткові витрати на рекламу що значно зменшується товарообіг. Але, в деяких випадках, ризик виправдовується. Надходження повинно бути невеликими партіями і від відомих брендів, які завжди відрізнялися добросовістністю та готовністю до співробітництва. На стадії росту товар пропонують багато постачальників, тому потрібно:

забезпечувати реалізаторам великими партіями товару різних видів;

шукати нових постачальників, щоб забезпечити непреривний завіз продукції в збутові організації (магазини);

організовувати швидкий завіз через короткі інтервали часу;

встановити надійний контроль за всіма джерелами постачання;

створити достатні запаси нового продукції (товару), щоб постійно він був у наявності.

У випадку коли купляються товари, які перебувають на стадії зрілості, спеціалістам відповідальним за формування асортименту, потрібно:

вимагати у постачальників зниження оптових цін;

вибирати з поміж великої кількості постачальників, декілька – з найкращими умовами постачання;

звести об’єм товарних запасів до оптимального.

На останній стадії, товар приносить низький рівень прибутку (збиток). Тому підприємству потрібно розпродати залишки запасів та проаналізувати всю "торгову біографію" товару на протязі життєвого циклу.

При оформленні товарного асортименту важливо враховувати географічний фактор, тобто на споживачів якої місцевості розрахований товар.

1.5 Основні напрямки підвищення ефективності управління формуванням асортименту товарів

Становлення ринкових відносин в економічній системі України вимагає використання сучасних концепцій управління формуванням асортименту товарів на підприємствах. Якщо в силу відомих причин виробники не змогли активно застосувати їх у виробництві, то в сфері торгівлі вони використовуються більш ширше. Насамперед, це стосується впровадження маркетингових програм в комерційну діяльність торговельних підприємств. Застосування конкуренції на внутрішньому ринку вимагає від керівників підприємств реального вивчення організації господарських зв’язків з постачальниками, проведення ефективної асортиментної політики, активного просування збуту товарів. Такі умови передбачають визначення суттєвості ділового ринку, який має бути необхідною частиною в організації діяльності торговельного підприємства.

Діяльність кожного підприємства в умовах ринку пов’язана в основному, з трьома групами ризику: забезпеченням пропорції рівня попиту, тобто необхідністю виробництва та закупівлі тільки тих товарів, на які буде попит та які будуть реалізовані; оптимізацією товарних запасів (забезпеченням задоволення попиту через мінімальні товарні запаси); діяльністю конкурентів (досягнення переваг, які дозволяють підтримувати і розширювати частку ринку, завоювати нові сегменти ринку).

Впровадження маркетингових досліджень в діяльність підприємства пов’язано насамперед з використанням маркетингової інформації, що є основою для ефективного управління формуванням асортименту товарів. Успішно реалізувати цю проблему дозволяє створення товарних систем на основі автоматизації операцій торгово-технологічного процесу.

Автоматизована товарна система охоплює розрахунки із споживачами: аналіз руху товарів (закупку і реалізацію); ринкові дослідження кон’юктури ринку, товарів та споживачів; оцінку роботи виробничого персоналу та їх продуктивності. Ця система може також включати і виробництво товару (продукції), оскільки працює на зворотній зв’язок з виробництвом товарів.

Велике значення для підвищення ефективності управління асортименту товарів підприємства має об’єктивна оцінка ринкової ситуації, старанне вивчення нового товару, реакції на нього потенційних покупців. Цього підвищення ефективності можна досягти за рахунок визначення оптимального ринкового сегмента, розробки ефективного комплексу маркетингу. Комерційний успіх підприємства буде залежати від того, яку частину асортименту будуть складати товари, що користуються постійним високим попитом. Для збільшення долі цих товарів необхідно: проведення рекламних кампаній, вивчення попиту споживачів, узагальнення досвіду тих продавців, які безпосередньо займаються реалізацією певних товарів.

Істотними резервами росту ефективності управління формуванням асортименту товарів підприємства є також застосування нових організаційних форм господарювання, що дають змогу самостійно визначати напрямки використання прибутку, вільно маневрувати товарними запасами, вибирати шляхи комерційної діяльності, встановлювати фонд заробітної плати та матеріального заохочення.

Одним з напрямків підвищення ефективності управління є раціональне використання виробничих або торгових площ підприємства, що пов’язано з впровадженням сучасних схем виробничо-технологічних або торгово-технологічних процесів, використанням найновішого виробничого (торгового) обладнання та устаткування, оформленням виробничого інтер’єру згідно вимог часу.

Якщо підприємство займається торговою (збутовою) діяльністю то комерційна угода є доцільною, якщо вона забезпечує чистий прибуток не менше 25-30% від витрат (грошової виручки). Така жорстка вимога зумовлена високим рівнем ризику, характерною для торговельного підприємства. Успішна реалізація передбачає гнучкий розвиток асортименту товарів, які відповідають товарному ринку на якому працює підприємство.

Підприємство зможе забезпечити собі оптимальний рівень доходу, якщо асортиментні лінії реалізуються у визначеному поєднанні, яке сприяє одержанню максимального прибутку. Це завдання повинно стати фундаментом товарної стратегії будь-якого підприємства.

Підвищення ефективності формуванням асортименту товарів підприємства та заохочення її колективу у вищих кінцевих результатах може бути вирішене також через надання торговому підприємству повної комерційної свободи, права вільної закупівлі необхідних їй товарів на ринку, що підвищить вплив на постачальників товарів з метою розширення товарного асортименту і покращення якості товарів.

За умов ринку, що народжуються в Україні, досягти сталого успіху зовсім не просто. Покупцеві пропонується лише вузький товарний асортимент придбати який відносно легко. При створенні повного асортименту товарів необхідно приділити увагу його обсягу. Комплексне вирішення цих проблем допоможе підприємству підвищити свою ефективність. Тому пошук шляхів підвищення ефективності управління формуванням асортименту товарів на підприємстві повинен проводитися по всіх її елементах. Насамперед:

вивчення ринку, торговельної кон’юнктури, прогнозування попиту на товари;

вивчення та пошук можливих джерел закупки товарів (сировини або напівфабрикатів для виробництва);

використання власних можливостей або створення додаткових джерел для поновлення товарних ресурсів;

здійснення товарообмінних операцій;

закупка товарів на біржах;

проведення політики тактичного ціноутворення, яке залежить від попиту та пропозиції товарів;

проведення рекламних заходів;

застосування прогресивних форм реалізації товарів;

сервісне обслуговування споживачів;

використання кредитних ресурсів для розширення комерційної діяльності тощо.

В міру переходу до вільного ринку, орієнтації на споживача, людські інтереси, різноманітні форми виробництва товарів і торгівлі будуть ускладнюватися. Вони поповнюватимуться новим змістом і в цьому закономірна діалектика розвитку управління формуванням асортименту продукції (товарів) в умовах становлення ринкових відносин.

РОЗДІЛ ІІ

ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ НА ВАТ “КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ КОЛІСНИЙ ЗАВОД”

2.1. Характеристика ВАТ “Кременчуцький колісний завод” та основних показників його господарської діяльності

ВАТ “Кременчуцький колісний завод” – сучасне спеціалізоване підприємство в галузі виробництва сталевих холодноштампованих колес для автомобільної та сільськогосподарської техніки.

Засноване в 1961 році, сьогодні підприємство набуло більшого технологічного досвіду та створило розвинену промислову інфраструктуру.

ВАТ “Кременчуцький колісний завод” (далі “КрКЗ”) засноване згідно з Наказом Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 13 липня 1994 року № 1048 шляхом перетворення державного підприємства Кременчуцький колісний завод у відкрите акціонерне товариство відповідно до Наказу Президента України “Про корпоратизацію державних підприємств” від 15 червня 1993 року № 210/ 93.

З лютого 2002 року підприємство стало повноправним членом Європейської технічної організації по шинах та ободах (ETRTO) та ввійшло в склад Європейської асоціації виробників коліс та ободів (EUWA).

Номенклатура продукції ВАТ “КрКЗ” становить більше 300 модифікацій коліс, ободів та деталей коліс.

Виробничі площі складають 103 тис. кв. м. Виробнича потужність заводу – 6,5 млн. коліс і ободів за рік, з них 3,5 млн. коліс до легкових автомобілів.

Виготовлення коліс організоване в п’яти основних виробничих корпусах. Допоміжне виробництво складається з цеху станкобудування і ремонту обладнання, штампово-інструментального виробництва, енергосилового цеху. Перевага заводу – в наявності власного інструментально-станкобудівного виробництва, в якому виготовляється технологічне приладдя та спеціальне обладнання.

Досконала геометрія, максимальна міцність, точне балансування – колесо з такими характеристиками може бути створене лише в умовах високотехнологічного виробництва.

На підприємстві експлуатується 1232 одиниці металооброблюючого обладнання, 73,1% якого використовується в основному виробництві, 45% з якого є спеціалізоване.

В склад основного технологічного обладнання входять 59 технологічних ліній, в тому числі: 17 ліній по виробництву профільованих ободів коліс, 13 ліній штампування дисків коліс, 12 автоматизованих й механізованих ліній і дільниць складання-зварювання коліс, 5 ліній ґрунтування та фарбування коліс, 3 лінії пакетування коліс (рис. 2.1).

Технічні можливості ВАТ “КрКЗ” дозволяють виготовляти цільнопрофільовані ободи діаметром від 12 до 48 дюймів і шириною від 4 до 27 дюймів (рис. 2.2). Технологічне обладнання дозволяє виготовлювати ободи коліс великої вантажопід’ємності з прокату товщиною до 8,5 мм. При виготовленні таких ободів застосовуються три калібрувальні операції (розжимання – обжимання - розжимання) з ціллю забезпечення мінімальних допущень та биття.

Для підвищення міцності виробів, стабілізації процесу профілювання і забезпечення параметрів здійснений перехід на виготовлення ободів та дисків зі сталей марок 10ЮА, 15ЮА, 08ГСЮТ(Ф), 07ГФЮ, які відповідають класу міцності Е250, Е275, Е335 .

Завод має власне спеціальне конструкторське бюро по розробці нових конструкцій коліс.

В процесі передачі у виробництво, вдосконалення і доведення конструкції, контролю якості проводяться випробування коліс. Випробування коліс здійснюються в випробувальному центрі, який акредитований в Системі сертифікації УкрСЕПРО на технічну компетентність. Колеса випробовуються за ДСТУ 3-88-190-99 “Колеса сталеві для пневматичних шин. Методи випробувань, який відповідає російському ОСТ37.001.404-97, а також міжнародному стандарту ISO 3006-95.

Маркування кременчуцьких коліс розміщене на видимій частині ободу і включає в себе: товарний знак заводу-виготовлювача, рік та місяць виготовлення, умовне позначення ободу, виліт, навантаження на колесо, маркування знаків відповідності стандартам України і Російської Федерації.

На ВАТ “КрКЗ” застосовується технологія порошкового фарбування коліс, яка дозволяє забезпечити корозійну стійкість лакофарбового покриття в агресивному середовищі.

Фарбування коліс проводиться як електростатичним (CORONA), так і трібостатичним (TRIBO) методами на комплексних технологічних лініях.

Встановлення автоматизованої лінії нанесення порошкових фарб дозволяє проводити заміну кольорів на виробах. Споживачу пропонується розширена кольорова гама порошкового фарбування коліс: бордо, золото, срібло, зелений, червоний, синій, темно-синій.

Колеса проходять контроль якості на кожному етапі виробничого процесу. Продукція кременчуцького колісного заводу має сертифікати якості УкрСЕПРО та Держстандарту Росії. Ободи коліс відповідають міжнародним стандартам TRA та ETRTO.

Важливим фактором забезпечення якості є функціонування на підприємстві системи якості в відповідності з вимогами міжнародного стандарту ISO 9001.

Для забезпечення збереженості продукції в процесі доставки її до споживача на ВАТ “КрКЗ” велика увага приділяється упаковці. Пакетування коліс здійснюється на механізованих лініях. Пофарбовані колеса вкладаються на дерев’яні піддони в декілька шарів і перекладаються між собою по висоті прокладками. Сформовані пакети стягуються поліпропіленовими пакувальними стрічками, кінці стрічок скріплюються металевими скобами. Зібраний пакет накривається зверху поліетиленовою плівкою та обмотується стретч-плівкою в два шари для додаткової фіксації коліс в пакеті з ціллю збереження від пошкоджень на шляху до споживача та можливості зберігання на відкритих площах.

Ободи коліс для комбайнів та тракторів пакетуються в пакети, зручні для виконання вантажно-розвантажувальних робіт і складських операцій.

Номенклатура продукції, що випускається на ВАТ “КрКЗ”:

а) колеса для легкових автомобілів, причепів, мікроавтобусів та автомобілів малої вантажопід’ємності;

б) колеса для вантажних автомобілів, автобусів, тролейбусів, причепів, напівпричепів, автонавантажувачів;

в) колеса широкопрофільні для повнопривідних автомобілів та причепів;

г) колеса для вантажних автомобілів, автопричепів, автобусів, тролейбусів і сільськогосподарських машин з 15-градусними посадочними поличками;

д) колеса для комбайнів;

е) колеса для тракторів, причепів і сільськогосподарських машин з постійним й перемінним вилітом;

є) колеса для тракторів і комбайнів бездискові;

ж) колеса широкопрофільні для сільськогосподарських машин;

з) ободи для тракторів, комбайнів та іншої сільгосптехніки;

і) ободи з кільцями;

ї) ободи з кронштейнами;

й) деталі коліс (диски, заготовки дисків, фланці, кільця спеціальні);

к) здвоєнні колеса для тракторів;

л) ободи для здвоювання коліс тракторів.

Стабільне функціонування підприємства супроводжується безперервним кругообігом грошей, що здійснюється у формі витрат ресурсів і одержання прибутку, їхній розподіл та використання. При цьому визначаються джерела надходження засобів, напрямки та форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, державними органами про сплату податків, персоналом підприємства тощо. Усі ці грошові відрахування складають зміст фінансової діяльності підприємства. Основними завданнями фінансової діяльності є: вибір оптимальних форм фінансування, структури капіталу підприємства, шляху його використання з метою забезпечення стабільності високої прибутковості; збалансування надходжень та відрахувань платіжних засобів; підтримка належної ліквідності та своєчасність розрахунків.

За результатами діяльності ВАТ “КрКЗ” за 2004 рік чистий доход (виручка) від реалізації продукції склав 133462 тис. грн., при нормативі 115000 тис. грн. Отриманий валовий прибуток в сумі 25382 тис. грн., при плановому нормативі цього показника – 29200 тис. грн. Невиконання валового прибутку склало 3818 тис. грн., або 13% від запланованого (таблиця 2.1 та рис. 2.3).

Таблиця 2.1 - Результати діяльності ВАТ “КрКЗ” за2003-2004 роки

Проти рівня 2003 року виручка від реалізації збільшилась в 2004 році на 22998 тис. грн., або на 20,8%, при цьому валовий прибуток зменшився на 2106 тис. грн. або на 7,7%.

Невиконання плану валового прибутку відбулося за рахунок збільшення матеріальних витрат на виробництво продукції, що призвело до збільшення собівартості реалізованої продукції. Отримати заплановану суму валового прибутку (29200 тис. грн.) можливо було шляхом збільшення відпускних цін на продукцію і таким чином збільшити обсяг отриманої виручки до 137280 тис. грн. або шляхом зменшення собівартості до 104262 тис. грн.

Крім цього на фінансовий стан заводу негативно вплинув значний обсяг податкових платежів у бюджет та позабюджетні фонди (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2 - Відрахування та податкові платежі

Загальна сума платежів у бюджет в 2004 році склала 9425,1 тис. грн., що на 1599 тис. грн. більше, ніж у 2003 році, але у відсотковому виразі до виручки від реалізації вона майже не змінилась – в 2004 році дорівнює 7,06%, в 2003 році – 7,08%.

Головним у фінансовій діяльності підприємства є правильна організація та використання обігових коштів.

Характеристика фінансової стабільності включає в себе аналіз: складу та розміщення активів підприємства, кредиторської заборгованості, платоспроможності, динаміки та використання обігових активів.

Таблиця 2.3 - Аналіз складу та розміщення активів

З даних таблиці 2.3 видно, що сума всіх джерел фінансових ресурсів за рік зросла на 4806 тис. грн. – з 104990 до 109796 тис. грн., у тому числі власні кошти на 4659 тис. грн. – з 93093 до 97752 тис. грн., залучені кошти зросли на 176 тис. грн. – з 104990 до 109796 тис. грн.

За звітний рік змінився склад джерел коштів: частка власних коштів збільшилась на 0,36% (з 88,67 до 89,03%), частка залучених коштів зменшилась на 0,34% (з 11,28 до 10,94%). Збільшення частки власних коштів позитивно характеризує роботу підприємства.

Для оцінки фінансової стабільності використовується коефіцієнт фінансової стабільності, який показує співвідношення власних та заємних коштів. Нормативне значення повинно бути більше 1. Отже, скористаємося формулою:

Кф.ст. = М/ К+З, де (2.1)

Кф.ст. – коефіцієнт фінансової стабільності;

М – власні кошти, тис. грн.;

К – заємні кошти, тис. грн.;

З – кредиторська заборгованість та інші пасиви, тис. грн.

Маємо: на початок року Кф.ст. = 93093/ 11839 = 7,86; на кінець року Кф.ст. = 97752/ 12015 = 8,14.

За звітний рік коефіцієнт фінансової стабільності збільшився на 0,28. Це вказує на те, що підприємство має достатній рівень фінансової стійкості і відносно незалежне від зовнішніх фінансових джерел.

Показники таблиці 2.3 свідчать, що активи підприємства зросли за рік на 4806 тис. грн. (з 104990 до 109796) або на 4,57%.

Проведемо аналіз руху кредиторської заборгованості (таблиця 2.4).

Таблиця 2.4 - Аналіз руху кредиторської заборгованості

Загальна сума кредиторської заборгованості зросла за рік на 176 тис. грн. Це збільшення виникло в основному за рахунок кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги (1457 тис. грн.). В той же час по розрахунках з одержаних авансів та розрахунках з бюджетом заборгованість на кінець року зменшилась на 1900 тис. грн. (734 тис. грн. + 1166 тис. грн.).

Платоспроможність підприємства визначають його здатністю до швидкого погашення своїх зобов’язань по платежах. Найбільш мобільною частиною оборотних засобів є грошові кошти та короткострокові фінансові вкладення. Підвищення частки грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень у загальній вартості оборотних засобів сприяє зростанню платоспроможності.

Загальний коефіцієнт ліквідності (коефіцієнт покриття) – відношення всіх