Реферати українською
Соціально-психологічна характеристика військового колективу, як об’єкта діяльності офіцера з гуманітарних питань - Військова справа, ДПЮ -



них поточного стану. Колективний настрій виявляється через настрої окремих воїнів, перш за все тих, які найбільш чутливі до різних впливів і подій. Воно визначається загальним станом справ, перемогами і досягненнями, а також наявністю невирішених важливих для колективу проблем. Настрій залежить також від загальної моральної і емоційної стійкості колективної психології, рівня психологічної гарту і згуртованості особового складу.

Зрозуміло, весь об'єм відомостей про психологію військового колективу в обмежені терміни отримати нелегко. Проте треба мати на увазі, що командир поступово накопичує ці відомості, перевіряє і уточнює їх. Тому його завдання — своєчасно відмітити позитивні і негативні зрушення в колективній психології, передбачати можливість їх появи. Важливо не закривати ока внутрішнє життя колективу, не вважати його малозначимим або повністю вивченим і зрозумілим без особливих зусиль.
Так вирішується завдання вивчення колективу. Проте вивчення — це не самоціль, а отримання початкових даних для ефективної організаторської і учбово-виховної роботи, підйому колективної свідомості на вищий рівень зрілості.
Керівництво колективом — це перш за все організаторська робота, головна мета якою полягає в тому, щоб добитися раціонального застосування моральних і фізичних сил воїнів, направити їх на виконання конкретних учбових і бойових завдань. Інша сторона керівництва колективом — це рішення педагогічних проблем, об'єднання особового складу, розвиток і зміцнення його свідомості відновлення витрачених резервів і множення його бойових можливостей.
Організаторська робота є необхідною внутрішньою ланкою всякої складної діяльності, що виконується зусиллями багатьох людей. Її слід розглядати як частина сукупної діяльності колективу, яка полягає в підготовці і забезпеченні виконання завдання, поставленого перед особовим складом. У роботі керівника по організації конкретної діяльності його підлеглих виділяється декілька взаємозв'язаних етапів.
Починається процес організації з підготовки і ухвалення рішення про мету змісті і способах дій всього колективу і кожного окремого безпосередньо підлеглого виконавця; ядром рішення є спосіб виконання отриманого завдання, через що його розробка виступає в якості теоретичного рішення задачі.
Вмістом другого етапу в організаторській діяльності є постановка завдань (віддача наказу, розпорядження) виконавцям, внаслідок чого рішення керівника стає власним рішенням підлеглого і відповідно загальноколективним рішенням особового складу. Керівник фактично управляє процесом вироблення цього виконавського рішення, допомагає воїнам усвідомити отримане завдання, віднестися до неї з відчуттям відповідальності, проявити ініціативу, знайти найбільш досконалий спосіб виконання вимог начальника.
Третій етап організаторської діяльності є контроль і оперативне управління діями підлеглих по виконанню поставленої ним завдання. В цей час можуть виявитися неточності раніше ухваленого рішення і раніше приховані помилки в з'ясуванні його підлеглими.
Останній, четвертий, етап в структурі організаторської діяльності має оцінний-педагогічний характер, Після того, як завдання виконане, потрібно розібратися в зробленому, виявити причини успіхів і недоліків, оцінити дійсний внесок кожного з підлеглих в загальний результат, заохотити що відрізнилися і витягнути повчальні уроки майбутнє.
Існує цілий ряд соціально-психологічних проблем рішення яких складає другу сторону керівної діяльності, в якій особливо тісно взаємодіють командири. Основний напрям цієї роботи є об'єднання колективу на основі патріотичних ідеалів, принципів моралі, цілей і завдань військової діяльності, підтримка його в стані високої бойової готовності. Соціально-психологічним аспектом цієї роботи є формування етично здорової системи соціально-психологічних явищ в військовому колективі — громадської думки, взаємин, традицій і норм поведінки, підтримка високого морального стану і зміцнення військової дисципліни, виховання воїнів у дусі бойового колективізму.
Керівництво формуванням громадської думки припускає опору на закономірності цього процесу. Треба мати на увазі, що громадська думка по тому або іншому питанню може сформуватися і стихійно, без того, що направляє дії командира. Щоб спрямувати процес формування громадської думки у потрібне русло, керівник колективу спирається на свою особисту переконаність і знання справи, яка стала предметом обговорення і вироблення загальної позиції. Він широко використовує уміння переконувати людей, враховуючи ступінь їх інформованості і характер тих джерел інформації, з яких вони отримали перші відомості.
Вивчення накопиченого досвіду роботи з особовим складом показує, що в керівництві процесом формування колективних думок існує два основних підходи. Перший полягає в тому, що керівник колективу пропонує воїнам ідею майбутньої колективної думки, роз'яснює її, аргументує і переконує в необхідності зайняти дану позицію. При другому підході організовується колективна дискусія, з тим щоб воїни самі прийшли до доцільного сумісного рішення.
Цей другий підхід має ряд особливостей. Не дивлячись на те що командирові підрозділу може бути з самого початку ясного, яку позицію повинен зайняти колектив, він особисто не поспішає зумовити її. Керівник дає підлеглим можливість широко розглянути поставлену проблему, поправляючи дискусію так, щоб виділялися і привертали увагу корисні думки окремих воїнів, щоб вони нарощувалися ідеями інших і закріплювалися в колективній пам'яті. Таке достовірно колективістське керівництво формуванням суспільного думки може здійснюватися на зборах особового складу, заняттях, диспутах, а також і в ході повсякденних зустрічей з воїнами на короткий час.
Так само не можна пускати на самоплив формування міжособових відносин у підрозділі. Основне завдання — добитися неухильного здійснення статутних норм спілкування воїнів, принципів військової ввічливості і колективізму. Загальноколективні інтереси, завдання підтримки постійної бойової готовності підвищення якості навчання повинні стати керівними принципами у відносинах між воїнами, додати товариству і дружбі ділового настрою. Поліпшення взаємин здійснюється шляхом розвитку колективістської свідомості кожного людини, шляхом навчання тому, як треба відноситися один до одного в умовах військової служби. Повчальним, як завжди, є особистий приклад командира. Тут діє таке правило: як офіцер відноситься до підлеглим, так і вони відносяться один до одного.
У ряді випадків, поліпшення внутрішньоколективних відносин досягається зміною розстановки військовослужбовців, вдосконаленням структури колективу.
Слід рішуче присікати можливі спроби окремих військовослужбовців і мікрогруп претендувати на виняткове положення в системі внутрішньоколективних відносин. Такі спроби можуть мати місце в умовах, коли тим або іншим військовослужбовцям не вдається утвердити себе у військовій майстерності або коли досягнення в службі не викликають колективної пошани.
Процес керівництва колективом включає також і вплив на освіту і функціонування внутрішніх традицій. Збереження і вироблення нових традицій здійснюється з урахуванням того, що в групах людей властива тенденція до пошуку і стабілізації доцільної послідовності дій, призначених для вирішення тих питань, які зазвичай виникають в житті і діяльності цій групи і мають характер, що періодично повторюється.
Керівництво колективом припускає формування і підтримку бадьорого активного ділового настрою підлеглих. Настрій військового колективу визначається загальним оптимістичним настроєм людей, їх упевненістю у житті. Повсякденний настрій в колективі залежить від тих зовнішніх умов, в яких живуть і діють люди, і від внутрішніх чинників, наприклад, таких, як зміни в самопочутті окремих воїнів.
Ефективність керівної діяльності офіцера багато в чому пов'язана з його авторитетом. Авторитет офіцера — це характеристика його службового і особистого положення в колективі. Він виявляється у високих якостях взаємин з підлеглими і підсилює вплив офіцера на рішення тих, що стоять завдань. Авторитет пов'язаний з військово-професійними і особовими якостями керівника, з відношенням підлеглих до нього, з їх оцінними думками, загальною морально-психологічною атмосферою в колективі, ступенем згуртованості і показниками рівня боєготовності, дисципліни, бойової підготовки особового складу. У основі авторитету керівника лежать реальні достоїнства особи і тієї справи яким він займається.
Боротьба за авторитет — це постійна робота командира (начальника) над собою, самовиховання якостей, необхідних для навчання і виховання воїнів. Це створення в підрозділі здорового емоційного відгуку на всі почини керівника, попередження негативних реакції окремих осіб або їх колективне засудження.[5]
У кожному військовому колективі є актив. Він є опорою командира стрижньовою ланкою системи керівництва. Актив допомагає командирові здійснювати бойове виховання особового складу, направляти його зусилля на виконання тих, що стоять завдань, мобілізувати моральні сили колективу. Якщо розглядати актив в якості елемента колективу як системи, то легко виділити соціально-психологічні аспекти його функціонування: здійснення змістовного зв'язку керівника з членами колективу, членів колективу між собою; множення сили психологічного впливу керівника на колектив; накопичення, аналіз систематизацію і оцінку інформації про положення справ в колективі; підвищення дієздатності колективу за рахунок мобілізації його духовних сил.[6]
Виконання активом своїх функцій залежить від ділових якостей активістів, їх етичної зовнішності, ролі у внутрішньоколективній структурі, авторитету, активності, ініціативи, здатності розуміти і виражати реальні потреби колективу, впливати на громадську думку, витримувати рівність взаєминах.
Повсякденне життя підрозділу, частини включає учбовий процес, безперервно здійснюваний виховний вплив на воїнів, організоване керівництво. Керівник, вихователь, вчитель — ці ролі в органічній єдності виконує кожен командир, здійснюючи дію на військовослужбовця, на групу або через групу на кожного воїна.
У повсякденному житті командирам і доводиться вирішувати такі соціально-психологічні проблеми, як перевиховання, боротьба з поганими звичками, наприклад з вживанням спиртного. І ця робота повинна вестися з урахуванням відповідних психологічних механізмів і використання мерів виховної дії: переконання, відвернення, перемикання, вироблення нових потреб, тощо.
Таким чином, командир повинен провести складну роботу по підготовці військового колективу та його членів до військової служби, до того, щоб колектив з групи окремих індивідів перетворився на злагоджену і міцну формацію для несення військової служби та захисту Вітчизни, однак без цієї роботи рівень підготовки військового колективу буде недостатнім для досягнення колективної мети, адже не буде ні мети існування колективу ні самого колективу.


Висновки.
В результаті вивчення проблематики розглянутого питання ми дійшли висновку, що колектив є відносно стійким соціальним утворенням, яке характеризується спільною метою і завданнями, спільною діяльністю індивідуумів по досягненню цієї мети, визначеним типом відносин, внутрішньою організацією, окремою функцією кожного його члена, встановленими нормами поведінки, атрибутами приналежності та складними взаємозв’язками між індивідуумами, а також має всі ознаки, притаманні соціальній одиниці, при чому окремі ознаки, не властиві індивідуумам – членам цього колективу і які не є середнім арифметичним ознак цих членів.
Також було з’ясовано, що військовий колектив має свої особливості серед інших типів колективів, які пов’язані із особливостями військової служби, деякими особливо яскраво вираженими процесами та деякими процесами, що виражаються не так яскраво, як в інших типах колективів (наприклад – утворення традицій, неформальних відносин, товариських мікрогруп тощо).
В ході дослідження також було встановлено особливу роль керівника в створенні із спільноти окремих індивідуумів міцного і злагодженого механізму по виконанню завдання з захисту Батьківщини від збройної агресії – військового колективу, складності такої роботи та очікуваний від неї результат. Було виявлено моменти, на які слід звернути особливу увагу, способи влагодження роботи колективу та методику недопущення конфліктів, засоби підвищення морального духу колективу та його бойової готовності.


Список літератури:
1.     Г. Блумер «Колективна поведінка» (електр. Варіант - nbu.gov.ua)
2.     Г. Лебон «Психологія народів та мас» (електр. Варіант - nbu.gov.ua)
3.     С. А. Кравченко «Символічний інтеракціонізм» (електр. Варіант - nbu.gov.ua)
4.     Л. Кумор «Традиція вигадувати традиції» // Харків, 1997
5.     Утлик Е.П. «Психологія Військового колективу» // Хрестоматія «Військова психологія» // Москва, 1979 – рос.
6.     Д. Г. Давидов «Психологія військового управління та військового колективу» // Хрестоматія «Військова психологія» // Москва, 1979 – рос.
7.     Епіграфи з «Великої книги афоризмів» ред. Костянтина Душенко // Москва 2006 – рос.


________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Вступ.

назад |  2 | вперед


Назад

 Это интересно
 Реклама
 Поиск рефератов
 
 Афоризм
Если вы не обнаружили собственного отражения в зеркале - не волнуйтесь, вы просто неотразимы!
 Гороскоп
Гороскопы
 Счётчики
bigmir)net TOP 100