але відсутнє перезволоження ґрунту. У південних районах, головним чином Франції,
характерні ліси з каштана посівного (їстівного).
У підліску широколистяних
лісів приатлантичних районів є вічнозелені види (падуб, самшит, характерна ліана -
плющ).
На убогих піщаних і щебенистих ґрунтах поширені верещатники,
трав'яні і трав'яно-мохові болота, а на узбережжі Північного моря -
засолені луги маршів. У міжгірних рівнинах (Чехія, Середньодунайська рівнина) ліси
сильно остепнені, зустрічаються острови лугових степів. У районах помірно
континентального клімату Східної Європи каштанові і букові ліси відсутні (крім
гірських лісів Криму з буком східним). Крім дуба черешкового, тут звичайно ростуть
липа, клен, ясен, в'яз, а в чагарниковому ярусі - ліщина, бересклети,
жимолость. У горах рослинність у нижньому поясі представлена гірськими
широколистяними і хвойними лісами, що піднімаються до висоти 1600-2100 м, вище -
поясом субальпійських чагарників і лугів, що у найвищих горах змінюється
альпійським луговим поясом. На великих площах лісова рослинність зведена для
збільшення орних земель, розширення садів, а в південних районах і виноградників.
При лісовідновлювальних роботах нерідко широколистяні (особливо бук)
замінюються хвойними (сосна, ялина) або швидкоростучими листяними (тополя)
породами. Луки субальпійського та альпійського поясів широко використовуються як
літні пасовища. У помірно континентальних районах Європи на південь від
широколистяних лісів простягаються лісостепи, у яких широколистяні ліси (переважно
на вододілах) сполучаються з луговими степами, де багато вологолюбного
різнотрав'я (перстачу, таволги, хрестовика, вітрогонки, шавлії, горицвіту). Ще
далі на південь розвинуті типові степи з переважанням дернинно-злакових
(українська і вузьколистяна ковила, ковила Лессінга, типчак). У найбільш сухих
місцях південних типових степів на півдні України, у північному Криму, у Нижньому
Поволжі представлені сухі (південні) степи з рідким покривом з ополонок, ковили,
тирси, типчака, пирію. На крайньому південному сході Європи дуже розріджена
рослинність полинових і солонцевих (сведа, біюргун) напівпустель і пустель.
Степова рослинність майже повністю знищена в результаті оранки чорноземних і
каштанових ґрунтів, використовуваних для вирощування пшениці, кукурудзи, цукрового
буряка, соняшника та інших культур. Природна рослинність збереглася майже виключно
в заповідниках. Рослинність зон напівпустель і пустель використовується як
пасовища, головним чином для овець. На рівнинах і в нижньому поясі гір
субтропічних районів Європи поширені ксерофільні вічнозелені ліси і чагарники,
пристосовані до перенесення сухого літнього періоду. Провідну роль у лісах
відіграють кам'яний, кермесовий і корковий дуби, алепська, приморська й
італійська сосни. Ліси світлі, з багатим чагарниковим підліском і трав'яним
покривом, що майже повністю вигоряє влітку.
Найбільш поширені такі
чагарникові формації: маквіс, що складається з суничного дерева, філиреї, мирта,
ладанника, фісташки, благородного лавра, що здичавів, маслини: пальмітос - з
єдиної в Європі дикоростучої пальми хамеропс; гарига з переважанням чагарникового
кермесового дуба; томіллари - розріджені зарості сухих внутрішніх районів
Піренейського півострова з тим'яну, лаванди й інших багатих на ефірні олії
рослин. У гірських районах Середземномор'я вище поясу вічнозелених лісів і
чагарників (з 300-400 м на півночі і 800-1000 м на півдні) виражений пояс
листопадних широколистяних (дуб, бук, каштан) і хвойних лісів (ялина, ялиця,
сосна, атлантичний кедр), над яким у найбільш високих горах представлений вузький
пояс субальпійської і альпійської рослинності.
Велика частина лісів і
чагарників Середземномор'я зведена людиною або знищена частими тут пожежами.
На їх місці ростуть пшениця, кукурудза, плантації цитрусових, маслинового дерева,
коркового дуба, виноградники, сади, парки; на південному сході Піренейського
півострова єдині в Європі плантації фінікової пальми. У зв'язку з випасом
(кози, вівці) сильно змінилася і рослинність гір.
Тваринний світ
У розподілі комплексів тварин виявляється велика залежність від розміщення
основних типів рослинності, у зв'язку з чим тваринному світу також властива
географічна зональність. Однак ступінь її виразності менший, ніж у рослинності,
оскільки одні й ті самі комплекси тварин можуть бути присвячені до різних, але
екологічно близьких типів рослинного покриву. У результаті того, що процеси зміни
біотопів у Європі відбувалися відносно повільно, багато видів тварин поступово
пристосувалися до нових, змінених людиною умов існування і знаходили притулок у
слабо освоєних районах. Для тундр у зв'язку з одноманітністю місцеперебування,
бідним рослинним кормом і суворим кліматом характерна мала видова насиченість
тваринного світу. Переважають дрібні гризуни: норвезький, обський і копитний
лемінги, полівка Мідендорфа; характерні північні олень, песець, вовк, тюлені
(звичайна нерпа, морський заєць).
З птахів - тундрова куріпка, біла сова, по
берегах морів - чайки, баклани, гусаки, тупики, гаги, кайри, чистики, які нерідко
утворюють багатотисячні гнізда - пташині базари і пташині острови (Нова Земля). На
Шпіцбергені акліматизований мускусний вівцебик, завезений з Гренландії. У тайзі в
зв'язку з великою розмаїтістю місцеперебувань і кормових ресурсів видовий
склад тварин багатший. Із ссавців характерні: лісові полівки, бурундук (на сході),
лісовий лемінг, летяга (переважно на сході), білка, заєць-біляк, соболь, росомаха,
горностай, ласка, бурий ведмідь, вовк, лисиця, лось; із птахів - глухарі, рябчики,
кедрівки, неяситі, синиці, клести, снігурі, омелюхи, яструби. Багато комах. На
південь від 60° сх. ш. на заході і 55° сх. ш. на сході зникають деякі характерні
тайгові тварини, заміщуючись тваринами широколистяних і змішаних лісів (особливо в
Західній Європі).
Із ссавців тут характерні: норка, чорний тхір, європейська
дика кішка, соні, шляхетний олень, козуля, кабан, кажани, їжак, а з тайгових -
бурий ведмідь, лисиця, вовк, лісова куниця, борсук, лось, білка та інші; у лісах
Біловезької Пущі у Білорусі і Польщі, а також у Приоксько-Террасному і Хоперському
заповідниках у Прикарпатті твариною, що охороняється, є зубр. Серед пернатих
зменшується кількість водоплавних; у широколистяних лісах живуть зелений і
середній дятли, вальдшнеп, зозуля, сойка, зяблик, західний соловей, тетерев, сови,
голуби, іволга, дрозди, синиці; у деяких країнах Західної Європи поширився
акліматизований тут фазан. Більше, ніж у тайзі, земноводних (у т.ч. єдина з
деревних жаб - квакша).
Знищення лісів і поява відкритих просторів сприяли
проникненню в цю зону ряду степових тварин: звичайного хом'яка, звичайної
полівки, дрохв, сірої куріпки, перепелів. Кількість лісових тварин значно
скоротилася. Найбільше з тварин постраждали великі ссавці, екологічні потреби яких
виявилися несумісними з перетворенням біотопів. У Західній Європі у першій
половині ХVІІ ст. зник останній тур, на Балканському півострові перестали водитися
леви, скоротилися місцеперебування вовка. З птахів зник європейський ібіс, різко
скоротилася кількість орлів. Тваринний світ степових і напівпустельних районів
Східної Європи характеризується поширенням гризунів (червоний і малий ховрашки,
зайці, звичайний хом'як, бабак, великий тушканчик, сліпиш, полівки). З інших
ссавців звичайні: заєць-русак, степовий тхір, лисиця; з водоймами пов'язане
життя водяного пацюка, видри; у напівпустелях Прикаспію - сагайдак,
лисичка-корсак, малий ховрашок, піщанки.
З птахів велику групу складають
хижі: луні, боривітри, орел-могильник; звичайні жайворонки, перепел, сіра куріпка;
характерні дрохва, стрепет. У плавнях низовин великих рік, особливо Волги,
численні нирки, качки, чаплі, баклани, кулики. Незважаючи на оранку степів, багато
тварин, особливо гризунів, і птахів, збереглося, маючи достатньо корму і місць
укриття у полях культурної рослинності. У фауні Середземномор'я при відносно
малій видовій насиченості лісовими тваринами характерні гірські форми тварин,
більше, ніж у більшості північних районів, представлені плазуючі і земноводні.
Серед ссавців: безоаровий і альпійський козли, сарна, муфлон; на заході -
піренейська хохуля, генетта, на Гібралтарі - єдиний у Європі представник мавп
магот, або безхвостий макак (із сімейства мавпоподібних); на сході - дикобраз,
шакал.
Серед птахів зустрічаються: ягнятник, піренейський і кам'яний
горобці, гірська галка, блакитна сорока, стрижі, ластівки, славки, стінолаз; із
плазунів - ящірки, гекони, жовтопузик, гадюки, вужі, полози, черепахи; із
земноводних - жаби, саламандра, тритони, протей. Велика кількість комах: цикади,
метелики, москіти та інші.
|
