Рефераты на украинском
Сучасні планетарні проблеми - Географія -



1. Екологічні проблеми людства, шляхи їх розв'язання

Екологічні проблеми людства проявляються в різкому протиріччі у взаємовідносинах суспільства і природи, порушенні природних про­цвів через надмірний антропогенний вплив, зростання енергоспоживання і використання палива. Проблема забруднення довкілля виникла з вини людини. Масштаби забруднення набувають глобального характеру і за­грожують не передбачуваними наслідками.

Основна причина забруднення атмосферного повітря — спалюван­ня великої кількості природного-палива. У великих містах найбільшим джерелом забруднення є автотранспорт. Для багатьох країн і промислових районів справжнім лихом стали кислотні дощі. Через них гине риба в озерах, ліс втрачає листя, швидше руйнуються будівлі. До атмосфери при згоранні палива надходить дедалі більша кількість вуглекислого газу, і це посилює парниковий ефект, внаслідок якого підвищується темпера­тура повітря в приземному шарі. Великі побоювання викликає руйнація озонового шару атмосфери різними хімічними сполуками.

Вода — найважливіший для людства ресурс. Багато регіонів Євразії і Північної Америки почали відчувати гостру нестачу прісної води (водяна криза). Це пов'язано з широким використанням води в промисловості, сільсько­му і комунальному господарстві. Постійне зниження якості поверхневих вод обмежує можливості їх застосування в питному водопостачанні, потребує дос­коналіших систем очистки тощо. Забруднюються людиною і води Світового океану, особливо внутрішні моря. Це призводить до зменшення рибних ре­сурсів, рекреаційної цінності курортних зон та ін.

Відбувається інтенсивне забруднення Грунтів. Щоб компенсувати зниження природної родючості ґрунтів, у них вносять мінеральні добри­ва, що змінюють їх хімічний склад. Для боротьби з бур'янами і шкідли­вими комахами використовують ядохімікати, які накопичуються в ґрунті. Забруднюють ґрунт важкі метали та інші інгредієнти, що осідають із забрудненої атмосфери. В результаті діяльності людини різко скороти­лася площа лісів, перетворюються на пустелі савани.

Головною умовою розв'язання екологічних проблем є раціональне природокористування. Основними засновами людської діяльності ма­ють бути: максимальне збереження ресурсів; розширення заповідних територій; впровадження нових технологій, що забезпечують ресурсо­збереження, нових джерел одержання екологічно чистої енергії; розум­на економія і самообмеження в усіх сферах життя і діяльності; зворотне водопостачання і багаторазове використання матеріалів у виробництві (рециклічність), перехід до безвідхідного виробництва; контроль за рівнем забруднення довкілля.

Екологічні проблеми нашої планети виникли в процесі взаємодії сус­пільства і природи. Протягом усієї своєї Історії людство поступово посилю­вало тиск на природу, усе більше порушуючи в ній екологічну рівновагу.

Частина екологічних проблем має глобальний характер.

У процесі господарської діяльності людина спалює величезний обсяг палива. У результаті відбувається теплове забруднення атмосфери. В атмосферу викидається величезна кількість вуглекислого газу, моле­кули якого затримують теплове випромінювання поверхні Землі. В ре­зультаті може виникнути «парниковий ефект», що веде до глобального потепління клімату.

Руйнація озонового екрана, що захищає Землю від короткохвильової сонячної радіації (ультрафіолетових променів), може призвести до заги­белі всього живого на планеті.

Великі викиди в атмосферу двоокису сірки й окисів азоту сприяють утворенню «кислотних дощів», що завдають шкоду живій природі, лю­дині, ґрунту, будівлям, дорожнім покриттям тощо.

Зростає дефіцит чистої прісної води. Це пов'язано не тільки з рос­том водоспоживання, але і з забрудненням багатьох водойм, звідки без спеціального очищення воду брати вже неможливо.

Глобальні проблеми може викликати скорочення площі екваторіаль­них лісів Амазонії та ін., які є «легенями» планети. Екстенсивне тва­ринництво в саванах Африки призводить до перетворення великих те­риторій на пустелі, що може мати глобальні наслідки.

З метою зберігання природи, унікальних ландшафтів і об'єктів, рідкісних рослин і тварин на Землі створюються території, що особливо охороняються, — заповідники, природні національні парки тощо.

На територію заповідника допуск сторонніх осіб заборонений. Тут спеціалісти займаються вивченням природи в її натуральному стані (вона служить за еталон).

Більш вільний режим (хоча і з рядом заборон для відвідувачів) мають національні природні парки. На їх території виділені ділянки, що мо­жуть відвідувати організовані туристи, екскурсанти; виділені місця для постійного або тимчасового відпочинку, лікування.

2. Демографічні проблеми людства і шляхи їх вирішення

З найважливіших демографічних проблем, що загрожують негатив­ними наслідками, варто виділити такі. Стрімке зростання населення в країнах, що розвиваються,— демографічний вибух (хоча в-більшості ре­гіонів він пішов на спад). Незначне зниження темпів приросту народона­селення в окремим країнах, що розвиваються, стало помітним з другої половини 80-х рр. Уряди 125 країн заявили про схвалення програм пла­нування сім'ї, хоча 14 країн (Болівія, Ірак, Камбоджа, Кенія, Лаос І ін.) не погодилися на такі кроки. У ряді країн державні заходи спрямовані не на обмеження, а на збільшення народжуваності й природного приро­сту В європейських країнах (ФРН, Нідерланди, Швеція та Ін.) впровад­жують грошові субсидії, визначають заходи соціального захисту й стиму­лювання сімей і жінок, що мають дітей.

Людей завжди цікавило: скільки їх мешкало на Землі на різних ета­пах цивілізації, які прогнози на майбутнє.

На думку демографів, за 5 тис. років до нашої ери загальна кількість людей складала 40 млн чол., а на початку нашої ери було 200 млн. У 1000 р. населення Землі вже 300 млн чол., а до 2000 р. значно збільши­лось І нараховує більш ніж 6 млрд чол.

Зростання кількості населення залежить від характеру його відтво­рення (природного руху). Під ним розуміють сукупність процесів народ­жуваності, смертності і природного приросту.

У 1995 р. загальний коефіцієнт народжуваності у світі на кожну ти­сячу жителів склав 25 чол., смертності — 9, а середньорічний темп при­росту населення — 1,6%.

Демографічна ситуація світу залежить від типу відтворення насе­лення. Перший тип (природний приріст населення до 12 чол. на 1000) є характерним для більшості країн Північної Америки і Європи, їм влас­тиві середні і низькі показники народжуваності і смертності. Природний приріст складає 5—10 чол. на 1000 жителів. В окремих країнах спосте­рігається навіть зменшення кількості населення.

Другий тип відтворення населення (природний приріст понад 12 чол. на 1000) притаманний країнам Азії, Африки, Латинської Америки. Тут висока народжуваність, спостерігається зниження смертності завдяки поліпшенню медичного обслуговування. В результаті природний приріст у цих країнах високий і складає 20-30 чол. на 1000 жителів.

Найвищі у світовій історії темпи приросту населення були на початку 60-х рр. XX ст. (внаслідок високої народжуваності і різкого зниження смертності) — «демографічний вибух». У середині 80-х рр. річний приріст населення впав до 1,7%, 90-х — до 1,6%, і пік залишився позаду.

Чисельність населення світу продовжує зростати в середньому на 80-90 млн чол. за рік, головним чином за рахунок країн, що розвиваються. За прогнозами ООН, середньорічні темпи приросту населення складати­муть 1,5% і у 2025 р. на планеті буде мешкати понад 8-10 млрд чол.

Неконтрольована урбанізація - характерна риса країн, що розвива­ються та обрали індустріальний шлях розвитку. Міста з населенням у 10-20 і більш млн чол. стають реальністю. Шляхи вирішення проблеми відомі - розосередити промислове виробництво, прискорити темпи інду­стріалізації і т. п. Проте світова практика не має досвіду боротьби з псевдоурбанізацією таких величезних масштабів, як в Індії або Латинській Америці.

Криза великих міст, є проблемою в США І ряду Інших розвинених країн Якщо раніше великі міста притягували населення І стрімко зрос­тали, то тепер відбувається зворотне. Маятникові міграції населення стали звичайним явищем для цих країн.

Стихійна зовнішня міграція — відносно нова проблема, що загро­жує міжнародними конфліктами. Причини міграції — економічні. Зі стихією зовнішньої міграції зіткнулася й Україна, яка стала транзитною територією для тисяч нелегальних емігрантів з Ази, що прагнуть пере­селитися в економічно благополучні країни Західної Європи і знайти

там роботу. . .

На прикладі цієї проблеми можна зрозуміти, наскільки важливим е вирішення глобальної проблеми подолання відсталості країн, що розвиваються, - ігнорування її загрожує дестабілізацією обстановки у будь-якому регіоні.



Назад

 Поиск рефератов
 
 Реклама
 Реклама
 Афоризм
Есть ли жизнь после брака?
 Гороскоп
Гороскопы
 Знакомства
я  
ищу  
   лет
 Реклама
 Счётчики
bigmir)net TOP 100