ряді випадків обмежує самовладдя монополістичної буржуазії. У обстановці
розповсюдження антифашистських настроїв правлячі класи капіталістичних країн часто
вважають небезпечним перехід від буржуазно-демократичних форм правління до
відкрито фашистських методів.
Після закінчення другої світової війни перед всією світовою спільнотою (і перед
капіталістичним і перед тоталітарно-соціалістичним) стало завдання недопущення
розповсюдження ідей войовничого фашистського режиму.
Нюрнберзький процес став першим судовим процесом над злочинцями світового
масштабу, що використали для досягнення своєї мети самі людиноненависницькі ідеї і
методи.
ЛІТЕРАТУРА
1. „История государства и права зарубежных стран” Под ред. О.А.
Жидкова и Н.А. Крашенинниковой. – Ч.1,2. – М., 1996.
2. Бланк А.С. „Из истории раннего фашизма в Германии. Организация.
Идеология. Методы” Изд. „Мысль” 1978.
3. „Энциклопедия Третьего Рейха” сост. С. Воропаев. –
„Локид – Миф” М., 1996.
4. Черниловский З.М. „Всеобщая история государства и права”
– М., Юрист, 1996.
5. История государства и права зарубежных стран. Учебное пособие в 2-х
частях. Ч 2. Кн. 2., - М: “Юридический колледж МГУ”, 1994 г.
6. О.О. Шевченко "Історія держави та права зарубіжних країн". -
"Вентурі" К, 1994.
7. Д. Мельников, Л. Черная. „Империя смерти. Аппарат насилия в
Германии”- М., Новости, 1991.
8. Галкин А.Б. „Германский фашизм” Изд. „Мысль”
1985.
|