Рефераты на украинском
Теорія обліку та організація облікової діяльності - Бухгалтерський облік, оподаткування -



План

Курс теорії бухгалтерського обліку: побудова, складові частини, зв’язок з іншими дисциплінами.

Поняття теорій обліку.

Зв’язок обліку з іншими дисциплінами.

Бухгалтерський облік: регулювання, завдання та функції.

Регулювання обліку.

Завдання та функцій бухгалтерського обліку.

Національні стандарти обліку.

Поняття та розробка стандартів.

Структура П(С)БО.

Класифікація стандартів за економічним змістом.

Види обліку.

Бухгалтерський облік.

Управлінський та фінансовий облік.

Динамічний бухгалтерський облік.

Актуарний та податковий облік.

Креативний та соціальний облік.

Стратегічний та статистичний облік.

Облік людських ресурсів та оперативний облік.


Теорія обліку та організація облікової діяльності

1.1. Теорія – це наукові основи бухгалтерського обліку (рахунковедення). Зміна напрямку соціально-економічного розвитку держави суттєво підвищила вимоги до економічної теорії.

Історія розвитку бухгалтерського обліку свідчить про те, що він представляє собою самостійну галузь наукових знань, яка має певні системоутворюючі ознаки, а саме на їх підставі облік вважають складовою частиною системи економічних наук.

Бухгалтерський облік є самостійною економічною наукою і певною областю практичної суспільної діяльності.

Бухгалтерія не існує ізольовано від економіки держави. Бухгалтерський облік – це прикладна система, яка в значній мірі залежить від особливостей ринкового середовища, від системи законодавства, культурних традицій, що діють в країні.

Бухгалтерський облік є одним з елементів матеріальної культури людства. Вдосконалюючись разом з виробництвом, він розвивається як функція управління ним. Зародившись в досить в давні часи, облік в своєму історичному розвитку пройшов ряд стадій. Вивчення попередніх стадій розвитку і предмету обліку необхідно для його подальшого активного удосконалення.

На запитання, коли все ж таки виникла бухгалтерія, вчені дають наступні відповіді: 6 тис. років тому, тобто тоді, коли почалася цілеспрямована реєстрація фактів господарського життя; 500 років тому, коли вийшла відома в усьому світі праця Луки Пачолі, і почалося письмове обґрунтування обліку, і, нарешті, 100 років тому, коли з’явилися перші теоретичні розробки. Ці відповіді – підходи – узагальнення того, що таке бухгалтерія: 6 тис. років тому облік виник як практична діяльність, рахівництво, спосіб розуміння господарського процесу, його мова; 500 років тому – як предмет літературного описання, частина літературної мови; 100 років він існує як самостійна наука – рахунковедення, як спосіб розуміння обліку, мова рахівництва.

Спираючись на практичний досвід застосування бухгалтерського обліку, його теорія на підставі досліджень об’єктів, що обліковуються, покликана встановлювати найбільш досконалі способи та прийоми, організаційні форми і техніку ведення обліку та складання бухгалтерської звітності.

Обліковою теорією називається така послідовність міркувань, що в своїй сукупності пояснює та принципово обґрунтовує закон подвійності господарських операцій, тобто метод подвійного запису та принципи організації і ведення обліку.

Основна мета теорії бухгалтерського обліку згідно з цим визначенням – систематизувати логічно взаємопов’язані принципи, які б були основою орієнтирів для оцінки й розвитку облікової практики.

Зміст предмету науки бухгалтерського обліку в системі управління може бути розкритий через його функції, до яких можна віднести формування інформаційного потоку про кругооборт засобів та госпрозрахункових відносин як між підприємствами та організаціями, так і всередині них; виявлення результатів господарської діяльності; регламентацію господарських операцій, що відображаються в обліку; контроль за станом майна та джерел його утворення. Ці функції дозволяють сформулювати наступне визначення: наука про бухгалтерський облік вивчає стійкі, конкретні прояви діючих економічних законів, що повторюються, в умовах різних форм господарювання.

На гербі бухгалтерів, що визнаний в якості інтернаціональної емблеми облікових працівників, зображені сонце, ваги та крива Бернулі і написаний девіз “Наука, довіра, незалежність”. Сонце символізує освітлення бухгалтерським обліком фінансової діяльності, ваги – баланс, а крива Бернулі – символ того, що облік, який виник одного разу, буде існувати вічно.

1.2. Вивчаючи господарські процеси, бухгалтерський облік формує свої категорії, спираючись на сукупність фундаментальних і прикладних дисциплін, зв’язок яких, в першу чергу, можна визначити через об’єкти і суб’єкти бухгалтерського обліку.

Характер об’єктів вивчається економічними дисциплінами, участь суб’єктів – юридичними.

Наука бухгалтерії – це міст, який поєднує економіку і право, тому практикуючий бухгалтер виступає як юрист, суддя учасників господарських процесів, і, що може бути більш важливе, як їх економічний радник. Право – невід’ємна частина бухгалтерського обліку, але далеко не весь бухгалтерський облік.




Теорія обліку передусім спирається на філософію, яка вивчає найбільш загальні закони розвитку суспільства та пізнання. Ці закони визначають розвиток теорії та практики бухгалтерського обліку, для яких важливе значення мають такі розділи філософії як онтологія та гносеологія.

Правове забезпечення (юридичні науки) діяльності підприємства регулюється рядом законів. Бухгалтер повинен мати достатній рівень знань з правових дисциплін і чітко уявляти, що його діяльність є поєднуючою ланкою між циклами економічних та юридичних дисциплін.

Економічні науки ґрунтуються на політичній економії, яка вивчає виробничі відносини, які склалися у суспільстві. Тому, природа всіх основних категорій, що вивчаються політичною економією, повинна бути відома бухгалтеру.

Політична економія насамперед вивчає різні фази відтворення: виробництво – обмін – розподіл – споживання; вона дозволяє виділити такі категорії, як виробничі сили, ресурси, ціна, гроші, товар, прибуток тощо.

Разом з тим, політична економія є базою і для інших економічних наук, що вивчають зміст (онтологію) господарських процесів. З них необхідно назвати передусім економічну статистику, що вивчає кількісну сторону масових економічних явищ. З економічної статистики бухгалтерський облік запозичив загальні методологічні прийоми дослідження. За їх допомогою бухгалтерський облік здійснює спостереження за ходом господарських процесів, групує ті явища, які представляють інтерес для цілей господарського управління.

Планування і прогнозування на даний час досить близькі до бухгалтерського обліку і тісно пов’язані між собою.

Фінанси – економічна дисципліна, що вивчає природу і сутність фінансів, розкриває сутність таких понять, як бюджет, фінансування, капітальні інвестиції. податки, відрахування від прибутку тощо. Кількісне відображення всіх цих категорій здійснюється бухгалтерським обліком.

Галузеві економіки вивчають економіку відповідних галузей національного господарства. На підприємствах, які діють в цих галузях, функціонує бухгалтерський облік, який дає кількісне відображення роботи даного підприємства.

Філологія – наука про мову. Бухгалтер повинен чітко уявляти, що бухгалтерський облік є нічим іншим, як мовою, на якій викладається інформація про господарські процеси, це мова фактів господарської діяльності. Бухгалтерський облік часто називають “абеткою” або “мовою бізнесу”. Для того, щоб побудувати мову бухгалтерського обліку, бухгалтер повинен мати загальні уявлення про мовознавство – філологію.

В бухгалтерській роботі важливу роль відіграють також психологічні моменти. Бухгалтер постійно зазнає психологічного тиску з боку різних осіб, які керуються особистими мотивами. Потрібна велика психологічна стійкість для збереження нормальної працездатності, подолання стресових навантажень в період підготовки об’ємної періодичної звітності.

Дуже важливим є тісний зв’язок бухгалтерського обліку з математикою. Саме у математики бухгалтерський облік запозичив одну з головних своїх рис – точність. Вона необхідна для виконання розрахунків, невипадково бухгалтерів ще називають рахунковими працівниками. В практичній роботі бухгалтер постійно зустрічається зі всіма арифметичними діями, з нарахуванням простих та складних відсотків, широко використовує матричну модель взаємозв’язку рахунків, теорію множин, математичну логіку. Нарешті, математика потрібна для алгоритмізації облікових процесів. Це передбачає складання математичного опису облікового завдання (складання алгоритму) і програми її реалізації на ЕОМ.

Статистика дає для бухгалтерського обліку основний методологічний прийом – групування. Методологія побудови групувань, які ґрунтуються на використанні теорії множин та математичній логіці, - наріжний камінь бухгалтерського обліку.

В свою чергу бухгалтерський облік породжує наукові дисципліни, такі як економічний аналіз, контроль, ревізія та аудит, судово-бухгалтерська експертиза, інформаційні системи обліку тощо.

Аналіз – невід’ємна складова бухгалтерського обліку. Лише за результатами аналізу можна приймати зважені управлінські рішення. Він є проміжним етапом процесу управління між збором інформації і прийняттям рішень по оперативному регулюванню виробництва і планування господарської діяльності економічних суб’єктів. Економічний аналіз – по суті, це заключний етап, остання фаза бухгалтерського обліку.

Ревізія і аудит – це курс, в якому вивчаються методи, пов’язані з перевіркою стану бухгалтерського обліку, сумління та правильності роботи посадових осіб, в тому числі й самого бухгалтера, а також дотримання діючого законодавства, доцільності та ефективності господарської діяльності.

Судово-бухгалтерська експертиза – дисципліна досить близька до попередньої, але носить суто юридичний характер, так як експертиза проводиться вже після ревізії і, як правило, в тих випадках, коли вже виявлені серйозні порушення в роботі посадових осіб. Судово-бухгалтерська експертиза – це контроль третього порядку.

Бухгалтер у своїй практичній діяльності повинен бути ознайомлений ще з цілим рядом дисциплін, такими як, соціологія – наука про суспільні структури, ділова кореспонденція – дисципліна, за допомогою якої бухгалтер повинен засвоїти правила складання ділових документів тощо.

Етика бухгалтера покликана забезпечити узгодження його особистої поведінки і тієї міри відповідальності, яка об’єктивно притаманна представникам цієї професії. Етичні норми встановлюють моральні критерії, якими повинен керуватися і яких зобов’язаний дотримуватися кожен бухгалтер під час здійснення своєї професійної діяльності.

Узагальнюючи вище сказане можна зробити наступні важливі висновки, які одночасно визначають характерні риси бухгалтерського обліку. Він:

ведеться заради людей, зацікавлений в його даних;

поділяється на теорію і практику;

має справу не лише з самими господарськими процесами, а з їх інформаційним відображенням – первинними документами;

надає достатньо значну і надійну інформацію для прийняття управлінських рішень, при цьому значимість її повинна бути відносною, а не абсолютно достатньою;

надає користувачам впевненість в тому, що його (обліку) дані необхідні, але їх впевненість завжди знаходиться в межах визначеної імовірності і кожне рішення, яке приймається на їх підставі, несе в собі певний ступінь ризику.

2.

2.1. Бухгалтерія розвивалась у відповідь на економічні запити суспільства.

В економічній діяльності будь-якого підприємства зацікавлено багато осіб: по-перше, саме підприємство, по-друге, велике коло інших осіб (акціонери, інвестори, кредитори, держава тощо). Їх інтереси найрізноманітніші, вони знаходяться в постійному русі та взаємодопомозі, але іноді носять суперечливий характер.

Встановлення балансу взаємних інтересів досягається шляхом соціального регулювання бухгалтерського обліку.

Соціальне регулювання бухгалтерського обліку є комплексом заходів, за допомогою яких суспільство, використовуючи свої внутрішні можливості, впливає на те чи інше явище, в даному випадку – на бухгалтерський облік. В залежності від застосовуваних способів та цілей впливу соціальне регулювання бухгалтерського обліку поділяється на такі види: економічне, правове, морально-етичне тощо.

Економічне регулювання бухгалтерського обліку здійснюється за допомогою методичний рекомендацій, роз’яснень по веденню обліку, обміну досвідом. Воно спрямовано в першу чергу на одержання корисної інформації для оцінки ефективності діяльності та прийняття управлінських рішень; має ненормативний характер та керується не принципом обов’язковості, а принципом доцільності.

Правове регулювання бухгалтерського обліку здійснюється державою, яка, діючи в інтересах всього суспільства, встановлює правові норми, окреслюючи межі можливої поведінки суб’єктів. В основу правового регулювання покладено принцип обов’язковості дотримання правових норм.

Морально-етичне регулювання охоплює всі сфери суспільного життя, в тому числі і бухгалтерський облік. Низка суспільних відносин, урегульованих правом, оцінюється і з точки зору моралі. Однак, якщо норми права закріплено державою, то моральні норми та принципи існують в підсвідомості людей, в громадській думці, знаходять відображення в творах літератури, мистецтва, засобах масової інформації.

Бухгалтерський облік як відображення господарської діяльності представляє собою активну інтелектуальну та фізичну діяльність людей. Ця діяльність має свою структуру. Умовно в ній можна виділити два взаємопов’язаних елементи: процес відображення та результат відображення. Процес відображення – це основний внутрішній процес мислення, який полягає в спостереженні та аналізі економічної діяльності, в засвоєнні окремих її фактів, їх узагальненні та визначенні фінансових результатів.

Результат відображення характеризується єдністю форми та змісту. Змістом є інформація про економічну діяльність господарюючого суб’єкту.

Форма забезпечує об’єктивність існування результатів відображення. Основною формою є документальна, тобто у вигляді письмових знаків на паперів, даних, збережених на магнітних носіях.

Співвідношення елементів процесу та результатів відображення

Бухгалтерський облік як відображення

Процес відображення

Результат відображення

Зміст інформації

Форма-носій інформації

документ­альна

на магніт­ному носії

Первинна реєстрація

Інформація про окремі факти господарської діяльності (інформація 1-го порядку)

1. Первинний документ.

2. Зведений обліковий документ (в окремих випадках)

-

Облікове узагальнення

Узагальнена інформація про одно типові факти господарської діяльності (інформація ІІ-го порядку)

1. Облікові регістри.

2. Звітні документи.

+

-

Визначення фінансових результатів

Інформація про фінансові результати господарської діяльності

1. Облікові регістри.

2. Звітні документи

+

-

Регулювання обліку в Україні здійснюється за допомогою нормативних документів КМУ, міністерства фінансів, Держкомстати стики, головної державної податкової служби, Національного банку та інших державних органів. Нормативні органи регламентують як об’єкти обліку, так і схему кореспонденції рахунків.

Система нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Україні представлена чотирма рівнями, кожен з яких охоплює наступні документи



З 01.01.2000 р. основними документами, які регламентують систему бухгалтерського обліку в Україні, є:

Закону України від 16.07.99 р. №996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”;

Національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (далі – П(С)БО).

Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. №419.

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій та розроблена до нього Інструкція із застосування, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291.

Питання, які розглядаються в Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, подані на рис. :



Безпосереднє регулювання обліку на Україні може мати методологічні і правові аспекти.

Методологічне регулювання здійснює, як правило, Міністерство фінансів, яке розробляє:

план рахунків бухгалтерського обліку;

положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку;

обсяг, форми і порядок складання річної (квартальної) бухгалтерської звітності;

порядок ведення облікових регістрів різними підприємствами;

інші нормативні документи, що регулюють облік в цілому та окремі його ділянки (операції в іноземній валюті, товарні операції, грошові кошти, розрахунки, працю та її оплату, основні засоби, доходи і витрати тощо).

Накази та листи Міністерства фінансів є обов’язковими для виконання всіма підприємствами (крім банків).

Правове регулювання бухгалтерського обліку здійснюється на підставі:

законів і постанов органу законодавчої влади (наприклад, Верховної Ради), що стосуються діяльності підприємств, оподаткування, оплати праці, відпусток, цінних паперів, зовнішньоекономічної діяльності тощо;

постанов Кабінету Міністрів та інших органів виконавчої влади з найважливіших питань економіки, планування, обліку та калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг), складу витрат обігу в торгівлі, амортизації основних засобів;

постанов Національного банку з питань ведення касових операцій, розрахунково-кредитних операцій, відкриття рахунків в національній та іноземній валюті, правил перевезення іноземної валюти в межах і за межі країни.

2.2. Завдання бухгалтерського обліку як засобу забезпечення ефективного управління підприємством постало в кінці минулого століття і було обумовлене запровадженням систем інтенсивного використання трудових ресурсів. Воно, з одного боку, розвиває завдання обліку в забезпеченні збереженості майна підприємства; з іншого – спрямоване на формування інформаційної бази для прийняття ефективних управлінських рішень, тобто бухгалтерський облік розглядається як інформація оберненого зв’язку в контурі управління підприємства.

Сьогодні, в умовах ринкової економіки, важливе значення має формування системи показників, які дозволяють характеризувати результати діяльності підприємства. Найважливішими серед них є прибуток, собівартість і рентабельність.

Завдання, що розглядає бухгалтерський облік як засіб перерозподілу ресурсів в народному господарстві, успішно вирішується тільки в країнах з налагодженими ринковими відносинами, адже для їх реалізації, як мінімум, необхідні умови:

відкритість (публічність) фінансової звітності економічних суб’єктів;

розвинутий ринок цінних паперів.

Учасники ринку цінних паперів, вивчаючи публічну фінансову звітність, вкладають свій фінансовий капітал в ті сфери діяльності або конкретні підприємства, де вище прибуток і відповідно дохідність акцій, і вилучають фінансові капітали з неприбуткових або збиткових підприємств. Аналогічно ведуть себе кредитори, постачальники та інші інвестори.

Завдання бухгалтерського обліку зумовлені вимогам управління господарством, функціонуванням господарського механізму. Найважливішими серед них є збирання, обробка та відображення даних про стан господарської діяльності: систематизація, групування і зведення даних для дотримання підсумкової інформації про стан господарської діяльності; забезпечення необхідними даними для контролю за виконанням господарських завдань, госпрозрахунковою діяльністю і режимом економії; забезпечення збереження власності підприємств.

Основними завданнями бухгалтерського обліку визнані:

формування повної і достовірної інформації про діяльність організації та її майновий стан, необхідної внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності (керівникам, засновникам, учасникам і власникам майна підприємства), а також зовнішнім (інвесторам, кредиторам) та іншим користувачам бухгалтерської звітності;

попередження негативних результатів в господарській діяльності організації і виявлення внутрішньогосподарських резервів забезпечення її фінансової стійкості;

контроль за наявністю і рухом майна, за раціональним і цільовим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

формування науково обґрунтованої системи показників, що характеризують результати діяльності підприємства, його окремих підрозділів і служб;

дотримання державної дисципліни і законності при вирішенні господарських питань.

Однак головним завдання бухгалтерського обліку залишається формування якісної, повної, достовірної і своєчасної інформації про фінансову і господарську діяльність підприємства, необхідної для управління і становлення ринкової економіки, для підготовки, обґрунтування і прийняття управлінських рішень на різних рівнях, для визначення поведінки підприємства на ринку тощо.

Бухгалтерський облік – це взаємообумовлене, чітко документоване кількісне відображення господарської діяльності підприємства у тісному зв’язку з її якісною стороною. Він здійснюється в узагальнюючому грошовому вимірнику з використанням інших вимірників (натуральних, умовно-натуральних, трудових та ін.).

Бухгалтерський облік, об’єкти якого відображаються у вартісній оцінці, базується на всій інформації про майно, зобов’язання і господарські процеси підприємства, і тому він повинен бути суцільним і безперервним.

Домінуючу роль в інформаційній системі підприємства відіграє саме бухгалтерський облік. Ця роль випливає з таких його особливостей:

перша, - в бухгалтерському обліку бізнес відображається як система різнорідних, але взаємообумовлених об’єктів – майна (активів), джерел їх утворення (пасивів) та змін внаслідок господарювання. Узагальнення здійснюється в єдиному вимірнику шляхом безперервного спостереження та вимірювання об’єктів.

друга, - бухгалтерський облік чітко документований, тобто кожний запис здійснюється тільки на підставі правильно складених та оформлених документів. Це забезпечує юридичну повноцінність та достовірність інформації бухгалтерського обліку та її суспільне визнання.

третя, - бухгалтерська інформація дає суцільну, без будь-яких пропусків, картину бізнесу і, відповідно, володіє найбільшою повнотою в порівнянні з дискретними (перервними) оперативними і статистичними даними. Така повнота інформації забезпечує підприємству свободу у прийнятті управлінських рішень.

Відіграючи важливу роль в системі управління господарською діяльністю підприємства, бухгалтерський облік виконує ряд функцій (рис.4).


Рис. 4. Функції бухгалтерського обліку

Контрольна функція полягає в простеженні фактичного виконання планів, тобто визначення того, наскільки дія відповідає плану.

Працівники бухгалтерії, аудиторських фірм, податкових служб здійснюють контроль за збереженням, наявністю та рухом майна підприємств та організацій, правильністю та своєчасністю розрахунків з державною та іншими суб’єктами господарських відносин. За допомогою бухгалтерського обліку здійснюють три види контролю – попередній, поточний та наступний.

Особливо важливим є те, що бухгалтерський облік представляє собою частину загальної інформаційної системи, яка перетворює первинні дані, зафіксовані в документах, на продукт для управління.

Інформаційна функція – одна з головних функцій бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік є основним джерелом інформації, яка надходить різним рівням управління. На її підставі приймаються відповідні рішення. Інформація, яка одержується в системі бухгалтерського обліку, широко використовується всіма видами господарського обліку. Інформація повинна бути правдивою, об’єктивною, своєчасною та оперативною, а також містити лише необхідні дані, що дозволяє їх швидше вивчати, приймати оптимальні управлінські рішення.

Інформація повинна бути надана згідно із чинним законодавством. За це несуть відповідальність керівник підприємства, бухгалтер та особи, які є відповідальними за збереження матеріальних цінностей та грошових коштів.

Забезпечення збереження майна – функція, яка має велике значення в умовах ринкових відносин та наявності різних форм власності. Виконання даної функції залежить від діючої у нас системи обліку та визначених посилань:

наявності спеціалізованих складських приміщень, обладнаних засобами оргтехніки;

удосконалення самої системи обліку, застосування науково обґрунтованих методів недостач, витрат, крадіжок;

використання сучасних засобів обчислювальної техніки для збору, обробки та передачі інформації.

Функція зворотного зв’язку означає, що бухгалтерський облік формує та передає інформацію зворотного зв’язку, тобто інформацію про фактичні параметри розвитку об’єкту управління.

Аналітична функція полягає в процесі вивчення всієї системи прийняття рішень з метою її удосконалення.

Аналітична функція в умовах розвитку ринкових відносин дозволяє: вивчити перспективи розвитку даного господарюючого суб’єкта, виявити недоліки, знайти шляхи удосконалення всіх напрямків господарської діяльності.

Планова функція передбачає процес формування порядку дій, який включає постановку цілей, пошук шляхів їх досягнення і вибір найкращої альтернативи. Для перспективного планування важлива інформація про майбутній прибуток і потреби в грошових коштах.

Бухгалтерський облік на кожному підприємстві має бути побудований та організований відповідно до вимог розмежування облікових даних за відповідними ознаками діяльності.



Рис.5 Побудова та організація бухгалтерського обліку

3.

3.1. Стандарт перекладається з англійської мови як норма, зразок. Стосовно нормативної документації з бухгалтерського обліку стандарт означає комплекс документально оформлених правил ведення обліку. Кожне з цих правил визначає термінологію, методи, способи, суть обліку при відображенні того чи іншого явища.

Стандарти обліку поділяються на два види: міжнародні та внутрішні (національні). Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку – стандарти, які розроблюються Комітетом міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО) і рекомендовані до застосування. Внутрішні (національні) стандарти – нормативи з бухгалтерського обліку, які видаються для внутрішнього користування окремою країною.

Стандарти в основному відносяться до фінансового обліку та звітності. Порядок реєстрації та обробки інформації управлінської бухгалтерії визначається підприємством самостійно та не регламентується інструкціями і стандартами.

В кожній країні розробкою принципів та стандартів займаються спеціальні організації.

В Україні розробкою принципів та стандартів займається Міністерство фінансів.

Розробка та удосконалення стандартів є важливим елементом системи обліку та звітності в країнах з розвиненою економікою. По-перше, вони забезпечують зіставленість бухгалтерської документації, як між будь-якими підприємствами, так і за окремі звітні періоди; а, по-друге, стандарти є умовою доступності звітної інформації для різних її користувачів.

Основою стандартів та головною вимогою до фінансової звітності є правдиве відображення фінансового стану підприємства та його фінансових результатів у реальному часі.

Розробка положень (стандартів) з бухгалтерського обліку базується на загальноприйнятих методологічних принципах, передбачених міжнародними стандартами і особливостями національної системи бухгалтерського обліку.

3.2. Структура Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні має наступний вигляд:

вступ;

опис сутності;

розкриття інформації, яка повинна обов’язково знайти відображення у звітності та примітках до неї;

необхідні пояснення (примітки), що регулюють процедуру практичного застосування окремих вимог;

дата набуття чинності.

Кожне Положення присвячене окремій темі бухгалтерського обліку.


3.3.


Рис.7. Класифікація стандартів за економічним змістом

4. Види обліку

Для всебічного відображення складної і багатогранної діяльності окремих підприємств, організацій, а також всього процесу суспільного відтворення використовують різні види обліку, кожний з яких має свої конкретні об’єкти, завдання і особливості. Проте, всі вони діють не ізольовано, а взаємодоповнюють один одного, створюючи єдину систему господарського обліку.

Мета всіх видів обліку – забезпечити управлінські органи інформацією про стан розвитку процесу відтворення, а предмет – різні сторони цього процесу.

4.1. Бухгалтерський облік призначений для збору, реєстрації, обробки та передачі інформації про діяльність підприємствам зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Він є упорядкованою системою збирання, класифікації, реєстрації та узагальнення інформації в грошовому вимірнику про майно, капітал та зобов’язання підприємства та їх руш шляхом суцільного, безперервного і документального обліку всіх господарських операцій.

Розглянувши рисунок 8 можна ознайомитись з послідовністю обробки облікової інформації.


Рис. 8. Послідовність фази циклу обробки облікової інформації


Процес бухгалтерського обліку діяльності підприємства можна поділити на декілька стадій (етапів).


Рис. 9. Стадії процесу бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік охоплює всі сторони діяльності підприємства, об’єктами бухгалтерського обліку є майно, господарські операції та джерела формування майна.

Техніка ведення бухгалтерського обліку на підприємстві:


Рис. 10. Схема техніки ведення бухгалтерського обліку

В залежності від користувачів бухгалтерської інформації розрізняють наступні підсистеми (види) бухгалтерського обліку: управлінський облік та фінансовий облік.

4.2. Управлінський бухгалтерський облік спрямований на формування інформації для прийняття управлінських рішень внутрішнім користувачам. Він не регулюється загальноприйнятими принципами та організується підприємством самостійно, є його комерційною таємницею.

Управлінський облік забезпечує підготовку і аналіз бухгалтерської інформації, щоб допомогти керівництву в управлінні, плануванні і контролі діяльності підприємства, оскільки надає інформацію про формування собівартості, забезпечує даними про відхилення фактичних показників від прогнозних значень в оперативному порядку.

Основними завданнями управлінського бухгалтерського обліку є:

облік витрат і калькулювання собівартості продукції;

внутрішньо фірмове бухгалтерське планування на основі використання облікової методології, принципу подвійного запису та бухгалтерських рахунків.

Фінансовий бухгалтерський облік забезпечує бухгалтерське оформлення і реєстрацію господарських операцій, узагальнення інформації на рахунках і регістрах обліку, ведення зведеного обліку і складання фінансової звітності, забезпечує контроль за використанням ресурсів у процесі господарської діяльності, а також забезпечує інформацією зовнішніх і внутрішніх користувачів.

Порядок ведення фінансового бухгалтерського обліку суворо регламентується спеціальними загальноприйнятими принципами, положеннями, правилами і стандартами. Дотримання цих нормативних вказівок є обов’язковою вимогою при формуванні облікової інформації.

Фінансовий облік призначений давати інформацію про загальний фінансовий стан і загальну рентабельність підприємства.

Ці два види обліку різні. По-перше, вони формують інформацію для різних користувачів. По-друге, у фінансовому обліку витрати розглядаються в загальній сумі, тоді як управлінський облік відслідковує поведінку витрат (зміну витрат в залежності від обсягів діяльності) і тенденції змін витрат в залежності від рішень, які приймаються, здійснює контроль витрат.

4.3. Динамічний бухгалтерський облік – це система реєстрації фактів господарського життя, головною метою якого є вимірювання (безперервне або через близькі інтервали часу) ефективності господарської діяльності підприємства. Ефективність може вимірюватись по-різному в залежності від тієї чи іншої економічної системи. При цьому оцінка майнового стану підприємства викривляється.

Справжнім ідеологом динамічного обліку був видатний російський бухгалтер О.П.Рудановський.

Основні принципи динамічного бухгалтерського обліку наступні:

а) принцип капіталу;

б) принцип фінансового результату;

в) принцип доходів;

г) принцип понесених витрат.

Щоб знати вартість підприємства, його майна в цілому, необхідно застосувати абсолютно інший вид обліку, а саме – актуарний.

4.4. Актуарний облік – це система, яка використовує метод подвійного запису і надає інформацію про зміну ринкової вартості підприємства.

Податковий облік. Після першої світової війни, не без опору підприємців, народились перші податки на доходи підприємств. З цього моменту податкові органи почали цікавитися тим, що є кращим джерелом інформації про фінансові результати платників податку, тобто бухгалтерським обліком.

Саме поняття податкового обліку з’явилося в нашій країні з прийняттям у 1997 році Закону України “Про податок на додану вартість” та Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Дані правові акти, на жаль, не містять визначення податкового обліку, не формулюють його принципів, завдань, методів та цілей.

Податковий облік пов’язаний з веденням спеціальної податкової документації і складанням податкової звітності. Цілі та користувачі фінансового та податкового обліку – різні. Норми, встановлені в податковому обліку, можуть застосовуватись в бухгалтерському обліку тільки в тому випадку, якщо вони введені в національні стандарти бухгалтерського обліку. Порядок оподаткування встановлений Законом України “Про систему оподаткування” та “Про порядок встановлення ставок, податків і зборів (обов’язкових платежів), інших елементів податкових баз, а також пільг на оподаткування”.

4.5. Креативний облік – термін, який часто перекладають як творчий облік. Раніше подібна “творчість” зводилася до вуалювання і викривлення облікових даних. Тепер креативний облік розглядається як результат облікової політики і втрачає свій негативний відтінок.

Креативний облік – це будь-який науковий метод. який не відповідає загальноприйнятій практиці або встановленим стандартам та принципам. Креативний облік є позитивним тоді, коли використовується без прямого порушення законодавства для відображення основних тенденцій у зміні вартості бізнесу і достовірної картини стану справ фірми, особливо, якщо не існує інших методів відображення в обліку нової операції.

Соціальний облік є окремим видом обліку, а, скоріше, розширенням меж традиційного бухгалтерського обліку. Це розширення представлено двома напрямками. Перший напрямок пов’язаний з необхідністю збільшення складу показників бухгалтерської звітності в інтересах потреб користувачів. Другий – концентрує увагу на обліку соціальних витрат, основна частина яких пов’язана з екологією.

4.6. Статистичний бухгалтерський облік – це облік, основною метою якого є визначення того, чи дозволить реалізація (продаж) всіх активів підприємства на даний момент одержати суму, необхідну для сплати його кредиторської заборгованості.

Фундаментальна мета статичної бухгалтерії полягає у з’ясуванні, через певні проміжки часу, рівня покриття кредиторської заборгованості. Щоб досягнути цієї мети, необхідно щорічно виконувати наступні операції:

провести інвентаризацію реальних активів, оцінивши їх за вартістю потенційного продажу;

оцінити кредиторську заборгованість;

визначити на момент інвентаризації величину власного капіталу (активи мінус кредиторська заборгованість);

порівняти одержану суму власного капіталу з аналогічною сумою на дату, яка передує інвентаризації (за умови виправлення суми на величину вкладень або вилучень з капіталу) з тим, щоб визначити фінансовий результат звітного періоду.

Система статичного обліку дозволяє відносно правильно оцінити майновий стан підприємства, але з неминучим викривленням фінансового результату. Статичний облік необхідний для кредиторів і тих, хто цікавиться гарантіями повернення вкладених засобів. Саме така система поглядів необхідна аудиторам, але не керівнику фірми.

Стратегічним обліком називається певний спосіб відображення фінансових і облікових проблем підприємства. Стратегічний облік фокусується на певних ключових елементах діяльності підприємства, яка дає можливість створювати економічні цінності і називається “С-циклом”. Модель “С-цикл” концентрується на чотирьох основних елементах стратегічного обліку: зобов’язаннях, потенційних можливостях (потенціалі), витратах і контролі.

Стратегічний облік – це фінансовий аналіз проблем, що пов’язані з чотирма факторами: зобов’язаннями, контролем, готівкою (витрати) та потенціалом (чотири “С” – commitment, control, cash (cost), capability).

З теорії “С-циклу” випливають принципи, на основі яких можна розглядати фінансові проблеми підприємств різних форм власності та господарювання.


Рис.11. “С-цикл”

Статистичний облік вивчає, контролює і узагальнює масові явища і процеси відтворення матеріальних благ та суспільних відносин в господарстві. При цьому статистика розглядає різні питання щодо виробництва і реалізації, грошей і товару, людей і машин. Ці відомості допомагають аналізувати результати різних процесів і прогнозувати їх подальший розвиток.

Статистичний облік передбачає інформацію про масові кількісно однорідні явища господарського та соціального стану підприємства. Хоча частина статистичної інформації використовується всередині підприємства, основні її користувачі – органи державного управління, громадські організації та бізнесмени на регіональному, народногосподарському і транснаціональному рівні.

4.7. Облік людський ресурсів. Сила будь-якого підприємства залежить від того кадрового потенціалу, який в ньому присутній. Проте людські ресурси є об’єктом тільки статистичного обліку.

Оперативний облік дає можливість швидко (звідси його назва – оперативний) отримати необхідну інформацію для найбільш ефективного управління підприємством та його структурними підрозділами для контролю за процесами і фактами господарського життя на окремих ділянках виробничої і фінансової діяльності, а також своєчасно виявляти будь-які недоліки в роботі.

назад |  1  | вперед


Назад