Реферати українською
Податок з власників транспортних засобів та інших машин і механізмів - Бухгалтерський облік, оподаткування -



Зміст

  1. Загальні положення
  2. Особливості при визначені об’єктів оподаткування
  3. Транспортні засоби, що не є об'єктами оподаткування
  4. Пільги щодо сплати податку
  5. Особливості нарахування і сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів для юридичних осіб
  6. Порядок заповнення і подання розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів
  7. Список використаних джерел

1. Загальні положення

Податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин і механізмів запроваджено, як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах.

Платниками цього податку є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, а об'єктом оподаткування є транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми під відповідним кодом Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Власники транспортних засобів зобов'язані зареєструвати належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після їх придбання, одержання або виникнення обставин, що потребують внесення змін у реєстраційні документи.

2. Особливості при визначені об’єктів оподаткування

Об'єктами оподаткування є:

2.1.1.Трактори (колісні) код за Гармонізованою системою опису та кодування товарів (далі - код), крім тих, ще на гусеничному ходу. Поняття "трактори" включає в себе транспортні засоби, призначені в основному для перевезення або буксирування Інших транспортних засобів, пристроїв або вантажів, незалежно від того, чи мають вони пристрої для перевезення інструментів, насіння, добрив та інших вантажів. Щодо тракторів, на яких змонтовані робочі знаряддя, то трактори і робочі промислові знаряддя класифікуються окремо, коли трактор створено спеціально для буксирування або штовхання іншого транспортного засобу або вантажу і як, і сільськогосподарський трактор включає прості пристосування для приведення робочих знарядь у дію (підйом, опускання і та ін.). У такому випадку взаємозамінні робочі знаряддя класифікуються у своїх відповідних позиціях, навіть якщо вони пред'являються разом із трактором 1 незалежно від того підвішені вони на тракторі або ні, у той час як трактор із своїм робочим устаткуванням класифікується в даній позиції;

2.1.2.Автомобілі, призначені для, перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія. У даній позиції класифікуються всі автомобілі, які призначені для перевезення десяти і більше чоловік (включаючи водія);

2.1.3; Автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені для перевезення людей. До даної товарної позиції також включаються моторні транспортні засоби різних видів (включаючи автомобілі-амфібії), призначені для перевезення людей. У транспортних засобів даної товарної позиції можуть бути мотори будь-якого типу (двигуни внутрішнього згорання, електромотори, газові турбіни і т. д.). Дана товарна позиція також поширюється на полегшені триколісні транспортні засоби спрощеної конструкції, такі, як:

- обладнані мотоциклетним двигуном і колесами і т. д. і які у силу своєї механічної конструкції мають ознаки звичайних автомобілів, тобто системою керування автомобільного типу або зворотної передачі і диференціалом;

- змонтовані на Т - образному шасі, у якому два задніх колеса мають незалежні приводи від окремих електромоторів з акумуляторним! живленням. Керування такими транспортними засобами, як правило, від одного центрального важеля керування, за допомогою якого водій може заводити, робити прискорення, гальмування, зупиняти і давати задній хід транспортному засобу, так само, як і направляти його вправо або вліво, задаючи диференціальний момент, що крутить, головним колесам або повертаючи переднє колесо. Транспортні засоби, що входять до даної позиції, можуть бути як колісними, так і гусеничними. До даної товарної позиції також включаються:

(1) Автомобілі (наприклад, автомобілі-салони, автомобілі, спортивні і гоночні автомобілі);

(2) Спеціалізовані транспортні засоби, такі, як автомобілі швидкої допомоги, тюремні фургони і катафалки;

(3) Житлові автофургони (туристські автофургони і т. д.), транспортні засоби для перевезення людей, спеціально обладнані під житло (зі спальними, кухонними, туалетними та ін. зручностями);

(4) Транспортні засоби, спеціально призначені для пересування по снігу (наприклад, снігомобілі);

(5) Автомашини для гольфових майданчиків І подібні транспортні засоби.

У даній товарній позиції термін "вантажно - пасажирський автофургон" означає транспортні засоби з максимальною кількістю в дев'ять сидячих місць (включаючи водія), внутрішній простір яких може без конструктивних змін використовуватися для перевезення як людей, так і вантажів. Крім того, в даній позиції класифікуються невеликі гоночні автомобілі (так звані "карти"), що не мають кузова, обладнані поршневим двигуном внутрішнього згорання з іскровим запалюванням і здатні розвивати порівняно високі швидкості.

За умови, що ці транспортні засоби сконструйовані для транспортування людей, до даної товарної позиції також включаються автомобілі подвійного застосування, тобто автомобілі, що можуть перевозити як людей, так і вантажі. Транспортні засоби цього типу відрізняються від транспортних засобів, що перевозять вантажі, того ж розміру, за такими ознаками:

1.За сидінням водія присутні сидіння, що складаються або забираються, або спеціально призначені для сидіння місця та бокові вікна.

2.Можуть бути присутні бокові або задні двері й обробка салону як у

транспортних засобів, що перевозять пасажирів.

2.1.4. - Автомобілі вантажні. До даної товарної позиції включаються:

звичайні вантажівки і фургони (з відкритим, закритим брезентом, закриті і т. д.); автомобілі і фургони усіх видів для доставки вантажів додому, фургони для переїздів із квартири на квартиру; вантажівки з автоматичними розвантажувальними пристосуваннями (вантажівки з перекидним кузовом і т. д.); автомобілі-цистерни (незалежно від того, обладнані вони насосами чи ні); рефрижераторні або термоізольовані вантажівки; багатонастильні вантажівки для перевезення кислоти в ізольованих від ударів контейнерах, балонах із бутаном і т. д.; важкі вантажівки з рамами, що відкидаються, і заглибними похилими трапами для перевезення танків, піднімальних або траншеєкональних машин, електричних трансформаторів і т. д.; вантажівки, спеціально призначені для перевезення свіжого бетону; сміттєзбірники, незалежно від того, обладнані вони навантажувальними, трамбувальними, демфіруючими та ін. пристроями або ні. До даної товарної позиції також включаються:

(1) Самоскиди, тобто транспортні засоби міцної конструкції з перекидним кузовом або з днищем, що відкривається вниз, призначеним для перевезення ґрунту, породи або інших матеріалів.

Ці автомашини, що можуть мати жорстке або шарнірне шасі, як правило, обладнані колесами для руху по бездоріжжю і можуть пересуватися по м'якому ґрунту. До цієї товарної позиції входять, як важкі, так і легкі самоскиди; останні іноді відрізняються наявністю сидіння на два положення, двома сидіннями, спрямованими в протилежні боки; або двома кермами керування, для того щоб цими транспортними засобами можна було управляти водію, що дивиться у напрямку до кузова під час розвантаження.

(2) Самозавантажні транспортні засоби, обладнані лебідками, піднімальними пристроями і т. д., .але призначені в основному для транспортних цілей.

(3) Дорожньо-рельсові вантажівки, спеціально обладнані для пересування як шосейними дорогами, так і рейками. Ці транспортні засоби, дорожні колеса яких стоять на залізничних рейках, мають попереду і позаду пристрої типу вагонного візка, які можна піднімати за допомогою домкрата, щоб транспортний засіб міг пересуватися по дорозі.

Автомобільні шасі, обладнані двигуном і кабіною, також відносяться до даної позиції.

До даної товарної позиції не входять:

а)портальні транспортери, застосовувані на заводах, складах, у доках, аеропортах і т. д. для перевезення довгомірних вантажів або контейнерів;

б) вантажотранспортери, які застосовуються на шахтах

2.1.5. Автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів (автомобілі технічної допомоги, автокрани, пожежні автомобілі, автобетономішалки, автомашини, для прибирання шляхів, автомобілі з розпилюючими пристроями, авто майстерні, автомобілі з рентгенівськими установками), машини що вироблені або пристосовані, обладнані різними пристосуваннями, що дають їм можливість виконувати визначені не транспортні функції, тобто основною метою транспортного засобу по даній позиції не є перевезення людей або вантажів. До даної товарної позиції включаються:

(1) Автомобілі для аварійного ремонту, що являють собою автомобільні шасі з днищем або без нього й обладнані піднімальними пристроями, такими, як нєобертові крани, козли, блоки або лебідки і призначені для підйому і буксирування транспортних засобів в аварійному стані;

(2) Автомобілі-насоси, обладнані насосом, як правило, що має привід від двигуна автомашини (наприклад, пожежні автомашини);

(3) Вантажівки, обладнані драбинами або піднімальними платформами для ремонту підвісних проводів, вуличного освітлення і т.д.; вантажівки з регульованим кронштейном і платформою (кіноавтомашини) для кінематографії або телевізійної роботи;

(4) Вантажівки, застосовувані для розчищення вулиць, стічних канав, аеродромних злітно-посадкових смуг і т. д, (наприклад, підмітальні машини, автомашини - розбризкувачі, комбіновані, підмітально - розбризкуючі та асенізаційні машини);

(5) Снігоочисники і снігороздувальні машини із вбудованим устаткуванням, тобто автомашини, створювані винятково для цілей розчищення снігу і, як правило, обладнані турбінами, ножами (які обертаються) і т. д., із приводом або від двигуна автомашини, або від окремого двигуна. В усіх випадках взаємозамінне снігоочисне або снігороздувне устаткування всіх типів виключається, незалежно від того, є воно змонтованим на автомашині або ні;

(6) Розприскуючі вантажівки усіх видів, незалежно від того, мають вони нагрівальне устаткування, устаткування для розкидання асфальту або гравію, для сільськогосподарських цілей і т. д. чи не мають;

(7) Автокрани, призначені не для перевезення вантажів, що складаються з автомобільного шасі, на якому постійно встановлені, кабіна і поворотний кран. Однак, вантажівки із самонавантажними пристроями;

(8) Рухомі бурові (тобто вантажівки, обладнані вишкою у зборі, лебідками, верстатами й іншими пристроями для буравлення);

(9) Вантажівки, обладнані пристроями, що штабелюють (тобто платформою, виготовленою рухливою на вертикальній основі та яка, як правило, має привід від двигуна автомашини). Але з даної позиції виключаються самонавантажні автомашини, обладнані лебідками, піднімальними пристроями і т. д., але які створюються в основному для перевезення вантажів;

(10) Бетономішалки, що складаються з автомобільного шасі, на якому постійно змонтована бетономішалка, пристосована як для виготовлення, так і для перевезення бетону;

(11) Рухливі електрогенераторні агрегати, що складаються із вантажівки, на якій змонтовано електрогенераторний агрегат, із приводом або від двигуна автомашини, або від окремого двигуна;

(12) Рухливі радіологічні станції (наприклад, обладнані медичним кабінетом, затемненим приміщенням і повним набором радіологічного устаткування);

(13) Рухливі клініки (медичні або зуболікувальні) з операційною, устаткуванням для анестезіювання й іншою хірургічною апаратурою;

(14) Автомашини -прожектори, що складаються із прожектора, змонтованого на автомобілі, причому з живленням зазвичай від генератора, що має привід від двигуна автомобіля;

(15) Радіофургони;

(16) Фургони телеграфні, радіотелеграфні або радіотелефонні (що приймають і що передають); радарні автоустановки;

(17) Іподромні фургони, обладнані рахунковими машинами для автоматичного підрахунку виграшів та імовірностей виграшу на бігах;

(18) Пересувні лабораторії (наприклад, для перевірки робочих показників сільськогосподарських машин);

(19) Випробувальні вантажні автомашини з реєструючими приладами для визначення тягової потужності автомашин, що їх буксирують;

(20) Пересувні хлібопекарні з повним устаткуванням (тістоміс, піч і т. д.); польові кухні;

(21) Фургони -майстерні, обладнані різними машинами й інструментом, зварювальними пристроями тощо;

(22) Пересувні банки, пересувні бібліотеки і пересувні автовиставки для демонстрації товарів.

Автомобільні шасі або вантажівки, з робочими машинами. Слід зазначити, що для того щоб класифікуватися в даній позиції, та чи інша автомашина, що включає піднімальне або такелажно-транспортне планувальне, траншеєкопальне або бурове устаткування і т. д., повинна фактично являти собою в основному комплектне автомобільне шасі, або вантажівку в тому смислі, що вона включає принаймні такі механічні компоненти: двигун, коробку передач і прилади керування для зміни передач, а також кермові і гальмові пристрої. Також до даної товарної позиції не входять самохідні, колісні машини, у яких шасі і робоча машина спеціально призначені одне для одного і утворюють єдиний механічний агрегат (наприклад, самохідні автогрейдери). У цьому випадку машина не просто встановлена на автомобільному шасі, а цілком вбудована в шасі, що не може використовуватися для інших цілей і може мати основні риси автомобілів, зазначених вище. Слід зазначити, що самохідні снігоочисники або снігороздувальні машини із вбудованим устаткуванням завжди включаються до даної товарної позиції.

До даної товарної позиції не входять:

а)самохідні дорожні катки (8429);

б)сільськогосподарські катки (8432);

в)невеликі пересувні пристрої, керовані водієм, який йде поруч, і обладнані допоміжним двигуном (тобто очисники для парків, скверів і т.д. і пристрої для нанесення ліній на дорозі) (8479);

г)жилі автофургони (8703).

2.1.7. Мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном, крім тих, що мають об'єм циліндра двигуна де 50 куб. см. До даної товарної позиції, в тому числі, відносяться мотоцикли, моторолери або мотовелосипеди, призначені для перевезення вантажів;

2.1.8. Яхти та судна парусні з допоміжним двигуном або без нього (крім спортивних);

2.1.9. Човни моторні і катери, крім човнів з підвісним двигуном (крім

спортивних), включаючи водні мотоцикли (гідроцикли);

2.1.10.Інші човни (крім спортивних), включаючичовни моторні і катери з підвісним двигуном.

3. Транспортні засоби, що не є об'єктами оподаткування

Транспортні засоби, що не є об'єктами оподаткування:

3.1.1. Трактори на гусеничному ходу;

3.1.2. Мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном з об'ємом циліндра двигуна до 50 см-3;

3.1.3. Тільки автомобілі спеціального призначення швидкої допомоги та пожежні;

3.1.4. Транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані;

3.1.5. Машини і механізми для сільськогосподарських робіт;

3.1.6. Тільки яхти, судна парусні і човни спортивні;

4. Пільги щодо сплати податку

Від сплати податку звільняються:

4.1.1. Підприємства автомобільного транспорту загального користування - щодо транспортних засобів, зайнятих на перевезенні пасажирів, на які в установленому законом порядку визначено тарифи оплати проїзду в цих транспортних засобах незалежно від форм власності. Нормативними документами, що регулюють (встановлюють) ціни (тарифи) на транспортні послуги є Закон України від 21.05.97р. № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні'5 Із змінами 1 доповненнями та постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів), згідно з якими Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, виконавчі органи Львівської і Криворізької міських Рад регулюють (встановлюють) тарифи на перевезення пасажирів 1 вартість проїзних квитків у міському пасажирському транспорті - метрополітені, автобусі, тролейбусі, трамваї (який працює в звичайному режимі руху). Тарифи на перевезення пасажирів і багажу автомобільним транспортом у міжміському, внутрішньо обласному і приміському сполученні затверджуються територіально-виробничими об'єднаннями автомобільного транспорту за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями (рішення відповідної державної адміністрації про встановлення тарифів оплати проїзду. Слід мати на увазі, що до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати транспортних послуг, які надаються лише підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, а також затвердження маршрутів і графіків руху місцевого пасажирського транспорту незалежно від форм власності (стаття 28,30 названого Закону).

4.1.2. Навчальні заклади, які повністю фінансуються з бюджетів, стосовно учбових транспортних засобів, при умові використання їх за призначенням, тобто за умови використання їх у навчальному процесі для вивчення матеріально - технічної частини, а також здобуття практичних, навичок керування ними. Заклади освіти (навчальні заклади) реалізують державну політику в галузі національної освіти в частині забезпечення держави кваліфікованими працівниками та спеціалістами. Структура освіти включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно - технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру, самоосвіту. Статтею 61 Закону України від 23.03.96р №100/96-ВР "Про знесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про освіту" встановлено, що фінансування державних закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є: кошти, одержані за навчання, підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів відповідно до укладених договорів; плата за надання додаткових освітніх послуг; кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані закладом освіти. на замовлення підприємств, установ, організацій та громадян; доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; дотації з місцевих бюджетів; кредити і позички банків, дивіденди від цінних паперів та доходи від розміщення на депозитних вкладах тимчасово вільних позабюджетних коштів; валютні надходження; добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян. Відповідно до підпункту 7.11.1. пункту 7.11. статті 7 Закону України від 22.05.1997р ЖШ/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначені вище заклади освіти, які фінансуються за рахунок коштів відповідних бюджетів віднесено до неприбуткових організацій. Відповідно до підпункту 7.11.8. вищевказаного Закону "України доходи закладів освіти, які утримуються за рахунок бюджету, спрямовуються до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) на утримання таких закладів і використовуються виключно на фінансування видатків такого кошторису (включаючи фінансування господарської діяльності), розрахованого і затвердженого у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо за наслідками звітного (податкового) року доходи кошторису на утримання зазначених організацій перевищують суму визначених кошторисом витрат, сума перевищення враховується у складі кошторису наступного року. Таким чином, такі навчальні заклади відносяться до таких категорій, на яких поширюється положення пункту (б) статті 4 Закону України про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

4.1.3. Особи, зазначені у пунктах 1 і 2 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статтях 4-11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гаранти їх соціального захисту , статтях 6 і 8 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", а також Інваліди незалежно від групи інвалідності (у тому числі діти - інваліди за поданням органів соціального захисту) - щодо одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 650 куб. см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м;

Що стосується питань, які виникають при розгляді можливості надання пільги одному з батьків, які доглядають дитину -інваліда, або інваліда з дитинства, то відповідно до. постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997р. №999, якою визначено та затверджено Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, позачергове безплатне забезпечення автомобілями інвалідів, а також продаж автомобілів на пільгових умовах інвалідам, батькам чи родичам дітей-інвалідів здійснюється за місцем їх постійного проживання та прописки Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, управліннями соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у межах фондів, виділених Міністерством праці та соціальної політики.

Підставою для забезпечення інвалідів, автомобілями є висновок обласної, центральної міської - у містах Києві та Севастополі, Кримської -в Автономній Республіці Крим медико-соціальної експертної комісії про .наявність у інвалідів медичних показань для їх одержання, а також посвідчення на право керування автомобілем.

Продаж автомобілів на пільгових умовах, зокрема з оплатою 30 відсотків їх вартості, провадиться батькам або родичам (за відсутності у них протипоказань до керування автомобілем), які здійснюють догляд за дітьми-інвалідами до 16 років та інвалідами з дитинства, хворими на дитячий церебральний параліч, які не можуть самостійно пересуватися, за наявності у цих Інвалідів медичних показань на право забезпечення автомобілем з ручним керуванням.

Під час видачі (продажу) інвалідам автомобілів з передачею права керування іншій особі свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу оформляється на Інваліда, дітям-інвалідам до 16-ти років - на одного з батьків, а у разі їх відсутності - на родича-опікуна (родича-піклувальника) дитини-Інваліда.

Отже, якщо автомобіль видано для обслуговування Інваліда одному з батьків, які доглядають дитину -Інваліда, або інваліда з дитинства, то за наявності у такого Інваліда документу, що підтверджує Інвалідність, довідки про медичні показання для забезпечення автомобілем з ручним або із звичайним керуванням та висновку щодо протипоказань на керування транспортними засобами, . податок з власника такого транспортного засобу не справляється.

4.1.4. Особи, зазначені у пунктах 3 і 4 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щодо одного легкового автомобіля з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 см-3 або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 650 см-3 чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м до їх відселення та протягом трьох років після переселення із зони гарантованого добровільного відселення чи зони посиленого радіоекологічного контролю.

Пільги громадянам надаються на підставі відповідних документів:

4.2.1. Підставою для надання пільг особам, зазначеним у пунктах 1 і 2 статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (до зазначених осіб відносяться громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій), є посвідчення встановленого зразка.

4.2.2. Для осіб, зазначених у статтях 4-11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

У зв'язку з введенням з 1 січня 1994р.. в дію Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до виготовлення нових бланків посвідчень ветеранів війни Міністерство соціального захисту I Генеральний штаб Збройних Сил України (спільним листом від 20.12.93р. №05-250/4-04, від 23.12.93р. №115/5/8978) визначили Перелік документів, що підтверджують право на пільги, передбачені цим Законом, та на підставі одного з яких вони надаються.

Відповідно до статті 18 вказаного Закону Кабінет Міністрів України постановою від 12 травня 1994 р. №302 "Пру порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни" (із змінами, внесеними постановою КМУ від 2 січня 1995 р. №1) затвердив Положення про порядок видачі посвідчень 1 нагрудних знаків ветеранів війни, яким, встановлено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війна та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації.

Згідно з цим Положенням, посвідчення ветеранам війни (учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни), особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гаранти їх соціального захисту та особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною видаються на підставі одного з документів, зазначених у вищезгаданому Переліку спільного листа Мінсоцзахисту та Генерального штабу ЗС України.

Оскільки згідно з Положенням посвідчення інвалідів війни, учасників війни та прирівняних до них осіб, видані відповідними органами колишнього СРСР, союзних республік, які існували на його території, України та інших незалежних держав, що утворилися на його території, за зразками, що діяли на 1 січня 1992р., залишаються на збереженні у ветеранів війни, то у випадку, якщо ці громадяни не отримали відповідних нових посвідчень, пільги зазначеним громадянам можуть надаватися на підставі одного з документів, перелічених у згаданому спільному листі Мінсоцзахисту та Генерального штабу ЗС України.

4.2.3. Для осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною:

Документи, які підтверджують присвоєння звання Героя Соціалістичної праці та повних кавалерів ордену Трудової Слави, та засвідчують особу нагородженого (Книжка Героя Соціалістичної праці, орденська книжка).

4.2.4. Для інвалідів 1 і 2 груп підставою для надання пільги є пенсійне посвідчення або довідка лікарняно-трудової експертної комісії.

4.2.5. Особам зазначеним у пунктах 3 і 4 статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (до зазначених осіб відносяться громадяни, віднесені до 3 і 4 категорій) підставою, для надання пільги є посвідчення встановленого зразка.

Згідно з статтею 6 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» ветеранами праці визнаються громадяни, які сумлінно працювали в народному господарстві, державних установах, організаціях та об'єднаннях громадян, мають трудовий стаж (35 років - жінки і 40 років - чоловіки) і вийшли на пенсію, а також інші громадяни, які визнаються ветеранами праці згідно із підпунктами «а», «б» і «в» цієї статті (громадяни, яким призначені пенсії на пільгових умовах; пенсіонери, нагороджені медаллю «Ветеран праці»; інваліди 1 і 2 груп, які одержують пенсії по інвалідності, загальний трудовий стаж, яких становить не менше 15 років).

Щодо можливості віднесення ветеранів військової служби до ветеранів праці, то відповідно до роз'яснення Правового управління Міністерства оборони України (лист №204/2/507 від 13„О4.20О0року), при вирішенні цього питання слід керуватися статтею 6 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" .

Таким чином, якщо ветеран військової служби одночасно має трудовий стаж, передбачений у статті 6 цього Закону (тобто до вступу на військову службу чи після звільнення в запас або відставку працював у вищеназваних установах та організаціях, то він може бути визнаний у ... встановленому порядку ветераном праці та користуватися відповідними пільгами.

Відповідно, до Положення про порядок видачі посвідчення I нагрудного знака «Ветеран праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1994 року №521, документом, • що підтверджує статус ветерана праці, на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації, є відповідне посвідчення,

Обчислення трудового стажу, необхідного для визнання громадян ветеранами праці, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Посвідчення і нагрудний знак видаються ветеранам праці за місцем проживання органами, що призначають пенсії (для військових пенсіонерів - військовими комісаріатами).

Якщо у громадянина - власника транспортного засобу, зазначеного у статті 4 Закону, виникло право на пільгу, йому достатньо надати органам, що здійснюють реєстрацію, перереєстрацію та технічний огляд транспортних засобів відповідний документ, який підтверджує це право. Такий власник звільняється від сплати податку як за поточний, так I за попередні роки, якщо зазначений транспортний засіб протягом цього періоду був зареєстрований на його ім'я.

На 50 відсотків сільськогосподарські підприємства - товаровиробники за трактори колісні, автобуси та спеціальні автомобілі для перевезення людей з кількістю місць не менше десяти. Щодо визначення кола платників, які відповідно до цього пункту звільняються на 50% від сплати податку за трактори колісні, автобуси та спеціальні автомобілі для перевезення людей з кількістю місць не менше десяти, слід враховувати, що відповідно до пункту 16.4. статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94. №334/94-ВР із змінами та доповненнями, до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, відносяться, підприємства валовий доход яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік перевищує 50% загальної суми валового доходу.

На 50 відсотків громадяни, у власності яких знаходяться легкові автомобілі, вироблені в країнах СНД і поставлені на облік в Україні до 1990 року включно. Пільга надається останньому власнику легкового автомобіля, якщо цей автомобіль до 1990 року включно був зареєстрований в Україні за будь-яким власником.

5. Особливості нарахування і сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів для юридичних осіб

5.1. Платники податку розраховують суму податку з власників наземних транспортних засобів та Інших самохідних машин і механізмів, виходячи з об'єму циліндрів двигуна, або потужності електродвигуна кожного виду і виду транспортних засобів, а податок з власників водних транспортних засобів, виходячи з довжини транспортного засобу за ставками визначеними статтею 3 Закону України від 11.12.91р № 1963-XII з відповідними змінами 1 доповненнями, зокрема, внесеними Законами, України від 21.12.2000р. №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон №2181). Розрахунки суми податку, складені юридичною особою на основі бухгалтерського звіту (балансу) за формою, затвердженою центральним податковим органом України у порядку визначеному податковими органами, юридичні особи подають за місцем свого знаходження та за місцем постійного базування транспортних засобів до податкових органів, у строки, визначені законом для річного звітного періоду - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Отже, граничний термін подачі розрахунку - 1 березня року, наступного за звітним (29 лютого - у високосний рік). Розрахунок податку складається на підставі бухгалтерських звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за станом на 1 січня поточного року.

5.2. Порядок заповнення розрахунку податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин І механізмів, а також зміни до його .форми затверджено наказом ДПА України від 16 лютого 2000р. №61, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 1 березня 2000р. за №121/4342. Відповідно до цього Порядку нарахована сума податку, що підлягає сплаті за звітний рік, розбивається платником на чотири рівні частини (кожна по 25 відсотків від загальної суми податку підсумкового рядка) і відображається платником в розрахунку за квартальними термінами сплати. Розрахунок податку підписується керівником підприємства і головним бухгалтером (вказуються повністю їх прізвища, імена та по батькові, проставляються дата, місяць та рік складання розрахунку), затверджується печаткою і подається до відповідного органу державної податкової служби.

5.3. Розрахунок приймається органом державної податкової служби без попередньої перевірки зазначених у ньому показників, реєструється у .підрозділі до функції якого входить реєстрація документів.

5.4. Після реєстрації розрахунків, що надійшли у термін встановлений для їх подання, або відповідна інформація за ними в електронному вигляді, в той самий день передаються до відділу, за яким закріплені обов'язки справляння податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. По мірі надходження розрахунків працівники цього відділу зобов'язані протягом 5 днів, без виїзду на підприємство їх перевірити.

5.5. У випадках не подання у встановлений. строк розрахунку, виявлені недостовірності даних, заявлених у ньому (в тому числі арифметичні помилки), податковий орган повинен провести позапланову виїзну перевірку юридичної особи (відповідно до Указу Президента України від 23 липня 1998р. № 817/98 "Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності").

При виявленні фактів заниження або завищення сум податку по матеріалам документальних перевірок, або документальною перевіркою підтверджується заниження або завищення суми податку внаслідок арифметичної або методологічної помилки податковий орган повинен самостійно визначити суму податкового зобов'язання.

При цьому, власники транспортних засобів , які допустили порушення податкового законодавства з податку з власників транспортних засобів несуть відповідальність згідно з статтею 7 Закону про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та ст. 17 Закону №2181.

5.6. Наказом Державної податкової адміністрації України від 27.03.2001 №131 "Про внесення змін до наказу ДПА України від 26.05.99 №277"Про затвердження форм обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів і порядку ведення цих форм" встановлено порядок податкового обліку податку з власників транспортних засобів та інших машин і механізмів. Оперативний облік податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів як з фізичних, так і юридичних осіб ведеться податковими інспекторами відділу обліку та звітності відповідно до вказаного документу.

5.7. Підставою для ведення обліку є вищезазначений розрахунок, відомість по зарахуванню податку до бюджету і повернення надмірно сплачених сум, інші документи, визначені законодавчими та нормативними актами як такі, що підтверджують сплату податку або є підставою для його нарахування.

5.8. Облік надходжень ведеться по платниках - юридичних особах - картках особових рахунків форми № 6, відкритих по коду бюджетної класифікації 12020100 - "Податок з юридичних осіб - власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", а також у реєстрі надходжень та повернень за ф.25.

5.9. Контроль за нарахуванням та сплатою податку ведеться податковою інспекцією (адміністрацією) за місцем знаходження юридичної особи, оскільки згідно Закону, відповідальність за сплату податку несе юридична особа - платник.

5.10. У разі делегування прав юридичною особою по обчисленню та сплаті податку своїм відокремленим структурним підрозділам за місцем постійного базування транспорту, податок може бути сплачений структурними підрозділами з повідомленням про факт сплати юридичній особі. В такому випадку юридична особа подає розрахунок податку з власників транспортних засобів до податкового органу за місцем свого знаходження на всі транспортні засоби, зареєстровані за нею, з розподілом (згрупуванням) транспортних засобів за місцем їх постійного базування. Копії розрахунків податку, у такому разі, надсилаються податковим органам тих адміністративних одиниць де постійно базуються транспортні засоби, з метою відкриття особового рахунку платника податку, рознесення в ньому відповідних сум податку та контролю за повнотою і своєчасністю його сплати.

Відповідно до Закону України від 22 травня 1997р. №283/97 "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями) господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку Іншу особу, яка діє від Імені та на користь першої особи.

Філіал (філія) - структурно відокремлена частина юридичної особи, що знаходиться поза межами розташування керівного органу юридичної особи та виконує таку ж діяльність, що й юридична особа в цілому. Філія має своє керівництво, яке підпорядковане керівному органу юридичної особи І діє на підставі доручення, що отримується від відповідного керівного органу юридичної особи.

Враховуючи наведене вище, а також те, що згідно з Цивільним кодексом України юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом - або статутом (положенням), то розрахунок податку до органів державної податкової служби за. місцем знаходження філій та місцем постійного базування транспортних засобів, може бути подано за підписом уповноваженої головним підприємством особи, але враховуючи, що відповідальність за складання розрахунку податку і його сплату несе юридична особа, копія розрахунку подається, юридичній особі (для складання розрахунку юридичною особою):

(1) Подання юридичною особою до ДПІ по місту реєстрації (у випадку, якщо у неї нема структурних підрозділів) розрахунку по податку з власників транспортних засобів.

(2) Надання установі банку платіжного доручення на перерахування відповідної суми грошей.

(3) Виписка банку про зарахування до відповідного бюджету суми сплаченого податку з власників транспортних засобів.

(4) Нарахування ДПІ податку, розноска сплати по особовому рахунку.

У разі делегування прав юридичною особою по обчисленню та сплаті податку своїм відокремленим структурним підрозділам за місцем постійного базування транспорту:

(1а) - Подання розрахунку відокремленим структурним підрозділом.

(2а) - Подання копії розрахунку податку філією - юридичній особі.

(За) - Реєстрація розрахунків в ДПІ де зареєстрована адміністративна одиниця.

(4а) - Надання

назад |  1  | вперед


Назад

 Это интересно
 Реклама
 Поиск рефератов
 
 Афоризм
Уступить в автобусе девушке место – значит, признать ее престарелой или инвалидом!
 Гороскоп
Гороскопы
 Счётчики
bigmir)net TOP 100