Рефераты на украинском
Облік доходів та витрат - Бухгалтерський облік, оподаткування -



монта­жу або додаткової обробки на даному підприємстві;

витрати палива й електроенергії, що використовуються на технологічні, енергети­чні, рухомі та інші виробничі потреби підприємства.


Схема 2.1. Групування витрат за елементами (клас 8).

Витрати на власне виробництво електричної та інших видів енергії, а також на транс­формацію і передачу придбаної енергії до місця її споживання включаються до відповід­них елементів витрат;

— витрати тари і тарних матеріалів.

У випадках включення вартості тари, прийнятої від постачальника разом з матеріаль­ними ресурсами, із загальної суми витрат на їх придбання відраховується вартість тари за ціною можливого використання або реалізації з урахуванням витрат на придбання матеріа­лів для її ремонту;

— витрати будівельних матеріалів використовуються безпосередньо у виробни­цтві будівельно-монтажних робіт і для виготовлення будівельних деталей, конструкцій та частин будов і споруд. До них належать: лісові матеріали (ліс круглий, пи­ломатеріали, фанера тощо), силікатні матеріали (алебастр, каміння, гравій, гайки, болти тощо), будівельний метал (сталь листова, сталь кругла, цинк листовий тощо), електротехнічні матеріали (кабель силовий, шнур освітлювальний тощо) та ін.;

— витрати запасних частин — раніше виготовлені деталі та вузли машин, призначені для заміни зношених при експлуатації, головним чином швидкозношуваних деталей (втулок, підшип­ників, шестерень, поршнів та ін.);

— витрати матеріалів сільськогосподарського призначення (насіння, корми, органічні та мінеральні добрива, паливо, нафтопродукти, запасні частини тощо) використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, призначеної для її внутрішньогосподарської діяльності (насіння, корми), для здійснення нових Циклів виробничого
процесу і для реалізації;

витрати товарів;

інші матеріальні витрати.

Вартість матеріальних ресурсів включається до складу витрат на виробництво згідно з нормами витрат відповідно до ГОСТів, ОСТів, технічних умов.

Із витрат на матеріальні ресурси, що включаються до собівартості продукції, вирахо­вується вартість зворотних відходів.

Зворотні відходи — це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, утворених у процесі виробництва продукції (робіт, послуг), що втратили повністю або частково споживчі якості початкового ресурсу і в зв'яз­ку з цим використовуються з підвищеними витратами продукції або зовсім не використо­вуються за прямим призначенням.

До зворотних відходів не належать:

— залишки матеріальних ресурсів, які відповідно до встановленої технології передаються в інші цехи, підрозділи як повноцінний матеріал для виробництва інших видів продукції (робіт, послуг);

— супутна продукція, одержувана водночас з цільовим (основним) продуктом у єди­ному технологічному процесі, відповідає за якістю встановленим стандартам або технічним умовам і призначається для подальшої переробки або відпуску на сторону.

Перелік супутньої продукції в окремих галузях промисловості наведений у додатку № 9 Типового положення № 473. Наприклад, у металургійній промисловості - доменні шлаки для виготовлення цементу; у цукровій промисловості - меляса для виготовлення спирту і лимонної кислоти, жом для годування тварин та ін.

Супутня продукція, призначена для подальшої переробки, відображається як рух на­півфабрикатів у виробництві.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (№ 893/4186 від 21.12.99 р.) малі підприємства та інші організації, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, можуть вести бухгалтерський облік ви­трат з використанням тільки рахунків класу 8 "Витрати за елементами" або з вико­ристанням рахунків класу 9 "Витрати діяльності", який ведуть всі підприємства, крім вищевказаних суб'єктів малого підприємства та інших організацій

Для узагальнення інформації про матеріальні витрати за звітний період призначений рахунок № 80 "Матеріальні витрати" з такими субрахунками:

"Витрати сировини й матеріалів"

"Витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів"

"Витрати палива та енергії"

"Витрати тари і тарних матеріалів"

"Витрати будівельних матеріалів"

"Витрати запасних частин"

807 "Витрати матеріалів сільськогосподарського призначення"

"Витрати товарів"

"Інші матеріальні витрати"

На дебеті рахунка № 80 "Матеріальні витрати" відображаються суми визнаних мате­ріальних витрат» на кредиті - списання на рахунок № 23 "Виробництво" прямих матеріа­льних витрат, що включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, по­слуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 — матеріальних витрат, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових ви­трат, або на рахунок № 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує раху­нки класу 9.

Кореспонденція рахунків з обліку матеріальних витрат

(з використанням рахунків класу 8, рах. № 80)

2. ЕЛЕМЕНТ "ВИТРАТИ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ"

Відповідно до Типового положення № 473 до елементу "Витрати на оплату праці" нале­жать:

1) витрати на виплату основної й додаткової заробітної плати, обчислені згідно з прийнятою підприємством системою оплати праці, включаючи будь-які види грошових і матеріальних доплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встанов­лених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). Вона ви­значається у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників і поса­дових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за роботу понад встановлену норму, за трудові досягнення і винахідництво і за особливі умови праці. Вона включає доплати, над­бавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

2) виплати, передбачені законодавством про працю, за не відпрацьований (неявоч­ний) на виробництві час; оплата щорічних відпусток, крім оплати в частині витрат на опла­ту праці за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства; оплата праці працівників, яким не. виповнилося 18 років, при скороченій тривалості їх щоденної робо­ти, оплата перерв працюючим матерям для годування дитини, оплата часу, пов'язаного з проходженням обов'язкових медичних оглядів, виконанням державних обов'язків, винаго­рода за передбачену законодавством вислугу років, інші виплати.

Якщо на підприємстві створюється резерв для оплати відпусток, то до витрат виробництва (обі­гу) включаються щомісячні відрахування на створення такого резерву;

3) витрати, пов'язані з підготовкою (навчанням) і перепідготовкою кадрів:

- виплата працівникам підприємства середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час їх навчання з відривом від виробництва у системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;

оплата праці кваліфікованих працівників, не звільнених від основної роботи, навчання учнів і підвищення кваліфікації працівників;

витрати базових підприємств на оплату праці за керівництво виробничою практикою учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ і студентів вищих на­вчальних закладів;

витрати, пов'язані з виплатою учням професійно-технічних училищ різниці між стипендією у розмірі тарифної ставки (мінімального окладу) робітника першого роз ряду і витратами цих навчальних закладів на виплату стипендій, забезпечення харчуванням і обмундируванням;

оплата відпусток із збереженням повністю або частково заробітної плати, наданої відповідно до законодавства особам, які успішно навчаються у вечірніх і заочних за­кладах, заочній аспірантурі, у вечірніх (змінних) і заочних загальноосвітніх школах і вечі­рніх (змінних) професійно-технічних училищах, оплата проїзду до місця навчання і назад, передбачених законодавством;

виплати громадянам за виконання робіт (послуг) згідно з договорами громадсько-правового характеру;

виплата звільненим працівникам вихідної допомоги і окремих галузях народного господарства до витрат на оплату праці (відповідно до законодавства) належать: вартість безкоштовно наданих працівникам комунальних послуг, продуктів харчування, витрати на оплату безкоштовно наданого працівникам підприємств житла (суми грошових компенсацій за ненадання безкоштовного житла, комунальних послуг та ін.);

- вартість безкоштовно наданих предметів (включаючи формений одяг, обмунди­рування), що залишаються в особистому постійному користуванні, або сума пільг у зв'яз­ку з продажем їх за зниженими цінами (крім вартості виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила й інших миючих засобів, знешкоджуючих
засобів, молока і лікувально-профілактичного харчування або відшкодування витрат працівникам на придбання ними спецодягу, спецвзуття й інших засобів індивідуального захисту у разі невидачі їх адміністрацією).

Слід зазначити, що відповідна до Переліку витрат на оплату пращ, наведеного у дода­тку № 10, підприємства мали можливість правильно визначати конкретні види витрат на оплату праці, які відносились на витрати виробництва. Це давало можливість розподілити витрати на оплату праці за джерелами фінансування. Після введення Закону України № 283/97-ВР є значні труднощі при відображенні витрат на оплату праці у бухгалтерському і податковому обліках. Так, відповідне до пп.8.7.1 Закону України № 283/97-ВР платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати (в т.ч. і заробітну плату), пов'язані з покращанням основних засобів (поточний, капіталь­ний ремонти, реконструкція, модернізація, технічне переобладнання) та іншими видами поліпшення основних засобів, у сумі, що не перевищує 5% сукупної балансової вартості груп основних засобів на початок звітного року (за винятком підприємств, наведених у пункті 22.4), які можуть ВІДНОСИТИ ДО валових витрат суми, що не перевищують 9% бала­нсової вартості групи 1 та групи 3 таких основних засобів на початок звітного (податково­го) року, та інші неузгодження.

До витрат на оплату праці за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, та інших цільових надходжень відносяться виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії, компенсаційні та інші . грошові й матеріальні виплати відповідно до існуючих нормативних документів (пункт 23 Типового положення № 473).

З роз'яснень Державної податкової адміністрації України (лист № 1725/10/15-1117 від 18.02.98 р "Про оподаткування прибутку підприємств") випливає, що питання віднесення на валові витрати винагород за підсумками роботи за рік урегульоване чинним законодавством у зв'язку з тим, що пунктом 5.6 статті 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.94 р визначено: до складу валових ви­трат платники податку включають витрати на оплату основної й додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат.

Таким чином, до витрат на виробництво винагороди за підсумками роботи за рік не включаються, а до валових витрат — включаються.

Витрати на індексацію заробітної плати працівників підприємства входять до скла­ду додаткової заробітної плати у Фонді оплати праці (п 2.18 Інструкції зі статистики заро­бітної плати). Тому, якщо витрати на індексацію заробітної плати передбачені у колектив­ному договорі (але в установлених законом межах), вони можуть бути віднесені до вало­вих витрат. У зв'язку з тим, що індексація витрат на оплату праці передбачена діючим за­конодавством, сума таких проіндексованих виплат відноситься до валових витрат підпри­ємства на підставі пп. 5.6.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Таким чином, якщо індексуються виплати, що відносяться до валових витрат, — до останніх включається й відповідна сума індексації. Якщо ж виплата здійснюється за рахунок прибутку, то індексація її до валових витрат не може бути віднесена.

Для узагальнення інформації про витрати на оплату праці за звітний період при­значений рахунок № 81 "Витрати на оплату праці", який має такі субрахунки:

№ 811 "Виплати за окладами й тарифами"

№ 812 "Премії та заохочення"

№ 813 "Компенсаційні виплати"

№ 814 "Оплата відпусток"

№ 815 "Оплата іншого невідпрацьованого часу"

№ 816 "Інші витрати на оплату праці"

На дебеті рахунка № 81 "Витрати на оплату праці" відображається сума визнаних витрат на оплату праці, на кредиті списання цих витрат на виробництво продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, які прямо включаються до вироб­ничої собівартості продукції (робіт, послуг); на рахунки класу 9 - витрати, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок № 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.

Кореспонденція рахунків з обліку витрат на оплату праці

(з використанням рахунків класу 8, рах. 81)


3. ЕЛЕМЕНТ "ВІДРАХУВАННЯ НА СОЦІАЛЬНІ ЗАХОДИ"

До елементу "Відрахування на соціальні заходи" відповідно до Указу Президента України № 508/98 від 25.05.98 р. "Про обмеження розміру фактичних витрат суб'єктів гос­подарювання на оплату праці працівників", суми сукупного оподатковуваного доходу (прибутку), з яких стягуються збори (внески до соціальних фондів), відносяться: 1) Фонд соціального страхування України;

Державний Фонд сприяння зайнятості населення;

Пенсійний фонд України.

Правове регулювання порядку оплата зборів до соціальних фондів здійснюється За­конами України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" .№ 402/97-8Р від 26 06.97 р., "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від

р. (зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"» № 208-ХІV від 22.10.98 р.).

Постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.98 р. встановлено порядок оплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарсь­ких операцій.

Постановою. Правління Пенсійного фонду України № 5-2 від 21.03.2000 р., зареєст­рованою в Міністерстві юстиції України № 272/4493 від 11.05.2000 р.

Постановою Правління Пенсійного фонду України № 4-6 від 3 червня 1999 р. затвер­джена Інструкція про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями і громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших плате­жів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України (зареєстровано в Мініс­терстві юстиції України за № 436/3729 від 5 липня 1999 р.).

Закон України "Про підвищення мінімального розміру Пенсії № 979-ХІУ від 15 лип­ня 1999 р., спрямований на поліпшення матеріального становища пенсіонерів:

- зі вересня 1999 р. встановлює мінімальний розмір пенсії за віком - 24,9 грн.; за­кон поширюється тільки на трудові пенсії, що призначаються відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення"; передбачає виплату цільової грошової допомоги на прожиття у розмірі до 21,1 грн. непрацездатним громадянам, крім одержувачів соці­альних пенсій (за віком), щомісячний розмір пенсій яких (з урахуванням надбавок, підвищень, щомісячних компенсаційних виплат та додаткової пенсії) не досягає 46 грн.

Мінімальний розмір пенсії за віком (24,9 грн.) не застосовується для визначення роз­мірів соціальних пенсій (за віком), надбавок та інших доплат до пенсій.

Законом № 400/97-ВР визначений порядок стягнення і використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Законом встановлено:

- Пенсійний фонд України не включається до Державного бюджету України;

забороняється використання коштів Пенсійного фонду України не за цільовим
призначенням, в т.ч. на кредитні, депозитні операції, надання позик тощо;

тимчасово вільні кошти у випадку відсутності заборгованості по виплатах пенсій можуть бути використані Пенсійним фондом України виключно на придбання державних цінних паперів.

Законом також встановлено ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страху­вання в Україні та об'єкт оподаткування

31,8% від об'єкта оподаткування - фактичних витрат на оплату праці працівників, включаючи витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочува­льних та комерційних виплат, в т.ч в натуральній формі, які визначаються відповідно но­рмативно-правовим актом, прийнятим відповідно до Закону України "Про оплату праці" (крім виплат, передбачених Переліком видів оплати праці та інших виплат, на які не нара­ховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування і які не враховуються при підрахуванні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, затверджених Ка­бінетом Міністрів України), а також винагороди, які сплачуються громадянам за виконан­ня робіт (послуг) за угодою цивільно-правового характеру.

Платниками цього збору (31,8%) є:

1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їхні об'єд­нання, бюджетні, громадські та інші установи й організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, які ви користують працю найманих робітників;

2) філіали, відділи та інші відокремлені підрозділи платників податків, які не мають статусу юридичної особи, розміщені на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади;

3) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують пра­цю найманих працівників, а також адвокати, їхні помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'яза­ною з одержанням доходу;

4% — від об'єкта оподаткування для працюючих на підприємствах, установах і орга­нізаціях інвалідів і за ставкою 31,8% від об'єкта оподаткування для інших працівників того ж підприємства;

4% - від об'єкта оподаткування для всіх працівників підприємств всеукраїнських гро­мадських організацій, де кількість інвалідів становить не менше 50% загальної кількості працюючих.

Фізичні особи, що працюють на умовах трудового договору (контракту), і фізичні особи, які виконують роботи (послуги) відповідно до цивільно-правових договорів, у т.ч. члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо, мають такі ставки збору:

1% від сукупного оподатковуваного податком доходу до 150 грн.;

2% від 151 грн. до 250 грн.;

3% від 251 грн. до 350 грн.;

4% від 351 грн. до 500 грн.;

5% - понад 500 грн.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"» № 129/98 від 13.02.98 р. були внесені зміни до статті 5 цього Декрету — суми виплат, які не включаються до сукупного оподатковуваного доходу.

Від нарахування збору до Пенсійного фонду звільняються виплати, які входять до Фонду опла­ти праці, але виключені із сукупного оподатковуваного доходу. До таких виплат належать:

суми матеріальної допомоги, включаючи вартість речових призів і подарунків, які надаються в інших випадках, в межах 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на рік (з 1 січня 1999 р. - 74 грн. х 12 міс. = 888 грн.);

суми плати за утримання і навчання дітей у дошкільних виховних за­кладах, закладах навчальної професійної освіти, а також у державних вищих навчальних закладах, розміщених на території України, за рахунок фізичних і юридичних осіб;

- вартість путівок на лікування, відпочинок і в дитячі оздоровчі табори, крім тури­стичних і міжнародних.

До внесення відповідних змін до порядку здійснення відрахувань до державного пен­сійного страхування — громадянами — підприємцями, які сплачують фіксований податок, 10% від суми цього податку, що надійшли до відповідного місцевого бюджету, перерахо­вуються до Пенсійного фонду України.

Юридичні та фізичні особи, які здійснюють операції з купівлі — продажу валют — 1% від суми операцій з купівлі — продажу валют.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння, оподатковуються за ставком) 5% від вартості реалізованих ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини та доро­гоцінного каміння.

Юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та автомобілів, що переходять у власність спадкоємцям по Закону, оподатковуються за ставкою 3% від вартості автомобіля.

Підприємства, установи, організації та фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку, сплачують 6% від його вартості до Пенсійного фонду.

На схемі 5.3 наведено операції з обліку відрахувань на обов'язкове Державне пенсійне страхування.

Схема 5.3. Операції з облічу відрахувань на обов'язкове державне Пенсійне страхування.

Закон України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" № 402/97-ВР від 26 червня 1997 р. визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове соціальне страхування, в т.ч. збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок без­робіття.

Стаття 4 встановлює ставки збору у таких розмірах:

1) для платників збору визначених пунктами1 та 2 статті цього Закону - 5.5% вар­ тості об'єкта оподаткування (у т.ч. 1,5% - збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття).

Для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, цей збір визначається окремо за ставкою 1% від вартості об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів та за ставкою 5,5% від вартості об'єкта оподаткування для інших працівників такого підприємства. При ньому збір на обов'язкове соціальне страхування, визначений від вартості об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів, у повному обсязі зараховується до Фонду соціа­льного захисту інвалідів;

2) для платників збору фізичних осіб (пп. З і 4 статті 1) — 0,5% від вартості об'єкта оподаткування — тільки на збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

Стаття 5. Цей Закон набрав чинності від дня його опублікування, а стаття 3 — зі січ­ня 1998 р.

Кореспонденцію рахунків з обліку відрахувань і розрахунків зі страхування наведено у табл. 1.3.

Нарахована сума збору на державне пенсійне страхування від винагород за підсум­ками року на витрати виробництва продукції (робіт, послуг) не відноситься. У подат­ковому обліку ця сума збору включається до складу валових витрат.

На підприємствах, які використовують рахунки класу 8, для узагальнення інформації про витрати та відрахування на соціальні заходи призначений рахунок № 82 "Відрахування на соціальні заходи".

На дебеті рахунка № 82 "Відрахування на соціальні заходи" відображається належна сума відрахувань на соціальні заходи, на кредиті - списання на рахунок № 23 "Виробниц­тво" суми відрахувань, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (ро­біт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 - суми відрахувань, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збуто­вих витрат, або на рахунок № 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосо­вує рахунки класу 9. Рахунок № 82 "Відрахування на соціальні заходи" має такі субрахунки

№ 821 "Відрахування на пенсійне забезпечення"; № 822 "Відрахування на соціальне страхування"; № 823 "Страхування на випадок безробіття"; № 824 "Відрахування на індивідуальне страхування".

Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків зі страхування

(з використанням рахунків класу 8, рах. № 82)


4. ЕЛЕМЕНТ "АМОРТИЗАЦІЯ"

Для узагальнення інформації про суму нарахованої амортизації основних засобів, ін­ших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів призначено рахунок № 83 "Амортизація".

На дебеті рахунка № 83 "Амортизація" відображається сума нарахованих амортиза­ційних відрахувань, на кредиті — списання на рахунок № 23 "Виробництво" суми аморти­заційних відрахувань, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 - суми аморти­заційних відрахувань, що відносяться до "виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок № 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не за­стосовує рахунки класу 9.

Рахунок № 83 "Амортизація" має такі субрахунки:

№ 831 "Амортизація основних засобів"

№ 832 "Амортизація інших необоротних матеріальних активів"

№ 833 "Амортизація нематеріальних активів"

Кореспонденція рахунків з амортизації основних засобів підприємства, яке викорис­товує рахунки класу 8, і підприємства, яке не використовує такі рахунки, наведена в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4.

Кореспонденція рахунків з обліку амортизації основних засобів (з використанням рахунків класу 8, рах. № 83)

5. ЕЛЕМЕНТ "ІНШІ ОПЕРАЦІЙНІ ВИТРАТИ"

Операційні витрати, що не відображаються на інших рахунках класу 8, обліковуються на рахунку № 84 "Інші операційні витрати". Ці витрати є витратами звітного періоду, якщо не входять до складу виробничої собівартості продукції, робіт, послуг.

До інших операційних витрат включаються:

- вартість робіт, послуг сторонніх підприємств;

- сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім податків на прибуток;

- втрати від курсових різниць, знецінення запасів, псування цінностей, списання та уцінки активів;

- сума фінансових санкцій тощо.

Страхові організації можуть обліковувати на рахунку № 84 "Інші операційні витрати" витрати на перестрахування та виплату страхових сум і страхових відшкодувань.

На дебеті рахунка № 84 "Інші операційні витрати" відображається сума визнаних ви­трат, на кредиті - списання на рахунок № 23 "Виробництво" суми відрахувань, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 - суми відрахувань, що відносяться до вироб­ничих: накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок № 79 "Фі­нансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9,

Кореспонденція рахунків з обліку інших операційних витрат наведена в таблиці 1.5.

Таблиця1.5.

Кореспонденція рахунків з обліку інших витрат (на підприємствах, які не використовують рахунки класу 8, рах. № 84)

Облік загальновиробничих

і адміністративних витрат.

Облік витрат, пов'язаних з утриманням і експлуатацією машин та обладнання (рах. № 91), здійснюється у порядку, визначеному Інструкцією про за­стосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і госпо­дарських операцій підприємств і організацій, затвердженою Наказом Мінфіну України № 291 від ЗОЛ 1999 р. До таких витрат належать: витрати на утримання, експлуатацію та по­точний ремонт машин і обладнання, засобів внутрішньовиробничого транспорту, витрати на їх ремонт тощо.

Підприємства, організації обліковують витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання по окремих цехах (підрозділах), всередині них - по статтях, передбачених у галузевих інструкціях. На підприємствах з безцеховою структурою управління зазна­чені витрати відображаються у цілому по підприємству.

У випадках, коли витрати на утримання цехового транспорту становлять у собіварто­сті значну частку, вони обліковуються на рахунку № 23 "Виробництво" за окремою стат­тею "Внутрішньозаводське переміщення сировини, матеріалів, напівфабрикатів і продук­ції" і на рахунку № 91 "Загальновиробничі витрати" не відображаються.

До витрат на утримання та експлуатацію машин і механізмів у сільському господар­стві відносяться також витрати на утримання та експлуатацію тракторів (на всіх видах ро­біт, включаючи транспортні), комбайнів та інших самохідних, навісних і причіпних сільсь­когосподарських машин і знарядь для обробки ґрунту, вирощування й збирання сільсько­господарських культур та інших робіт машинно-тракторного парку. Включення переліче­них витрат до собівартості сільськогосподарської продукції здійснюється відповідно до Основних положень по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості сільськогоспо­дарської продукції.

Витрати на управління підприємством поділяють на дві групи: управління виро­бничими структурними підрозділами - загальновиробничі (бригадою, дільницею, підроз­ділом, технологічною лінією — фазою, переділом тощо) та господарством у цілому — за­гальногосподарські. Для обліку першої групи витрат планом рахунків передбачено раху­нок № 91 "Загальновиробничі витрати", на якому для кожного структурного підрозділу відкривають окремий субрахунок. Для обліку другої групи — рахунок № 92 "-Адміністративні витрати".

На дебеті рахунка № 91 "Загальновиробничі витрати" відображають такі витрати зві­тного періоду: на утримання апарату управління цехом (підрозділом тощо); ремонт буді­вель, споруд, інвентарю, що обліковуються у складі основних засобів цеху; вартість мате­ріалів та виробів, використаних на проведення дослідів, заробітна плата і відрахування на соціальне страхування робітників, зайнятих на цих роботах; витрати на охорону праці; ва­ртість малоцінного та швидкозношуваного інвентарю терміном експлуатації до 1 року, ін­ші витрати; збитки від простоїв; збитки від псування матеріальних цінностей при зберіган­ні в цехах; збитки від недовикористання деталей, вузлів та технологічної оснастки; нестачі матеріальних цінностей; інші непродуктивні витрати (наприклад, допомога з непрацездат­ності, що виникла внаслідок виробничої травми і виплачується на підставі судових рі­шень), витрати майбутніх періодів, довгострокові і короткострокові позики, витрати раху­нків № 80, 81, 82, 83, 84 класу 8.

На дебеті рахунка № 92 "Адміністративні витрати" відображають загальногосподарські витрати звітного періоду, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства, тобто: заробітна плата апарату управління підприємством; витрати на всі види відряджень працівників управління; позавідомча пожежна охорона (суми витрат на підставі укладених договорів); інші витрати по управлінню (канцелярські, типографські, поштово-телефонні витрати заводоуправління) цехів основного та допоміжного виробництв; витрати на утри­мання телефонних станцій, комутаторів тощо; амортизаційні відрахування від вартості ос­новних засобів загальногосподарського призначення, в т.ч. відрахування амортизації буді­вель і приміщень, використовуваних управлінням підприємства, а також для ведення куль­турно-просвітньої, оздоровчої, фізкультурної та спортивної роботи серед працівників під­приємства та членів їхніх сімей; амортизаційні відрахування від вартості основних засобів, наданих підприємствам громадського харчування, утримання і ремонт будівель, споруд та інвентарю загальногосподарського призначення, витрати рахунків класу 8.

Методика та техніка обліку всіх видів витрат на управління єдина, тобто витрати формуються у межах кожного підрозділу, кожного субрахунку в розрізі елементів витрат та номенклатури статей кошторису. Але наприкінці місяця розподіл, перерозподіл та спи­сання витрат на управління по кожному з рівнів управління мають свої особливості.

Витрати на рівні бригади усередині (дільниці або цеху) розподіляють та списують простим методом, тобто тільки за видами продукції.

Нормативний метод обліку витрат на управління структурними підрозділами здійс­нюється аналогічно витратам на утримання та експлуатацію машин і обладнання, тобто зі­брані на дебеті рахунка витрати у розрізі елементів витрат та статей кошторису за загаль­ною схемою наприкінці місяця списуються на основі первинного їх розподілу за напрям­ками та відображаються на рахунках обліку виробництва № 23 "Виробництво", субрахунку рахунка № 23 "Допоміжні виробництва", № 39 "Витрати майбутніх періодів".

Обліковані витрати, відображені на дебеті рахунка № 92 "Адміністративні витра­ти", за Інструкцією "Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку" № 291 від 30.11.99 р. списуються в дебет рахунка № 79 "Фінансові результати".

ПРИКЛАД

Назвати сутність і склад адміністративних витрат.

Визначити величину витрат за місяць і списати їх та фінансові результати.

Відобразити в обліку господарських операцій.

Зміст господарських операцій.

Сума

Дт

Кт

1

Нараховано з/п адміністрації підприємства.

3000,00

92

66

2

Нараховано обов’язкові страхові збори в розмірі 36,8%

?

92

65

3

Нараховано знос обладнання офісу.

200,00

92

13

4

Відображено витрати на службові відрядження.

100,00

92

372

5

Списано матеріали на ремонт офісу.

585,00

92

201

6

Списано адміністративні витрати на фін. результати.

?

791

92


Розв’язання:

Рахунок 92 «Адміністративні витрати» відображає загальногосподарські витрати пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства.

До них зокрема належать:

витрати на утримання адмінуправлінського персоналу;

витрати на їх службові відрядження;

витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда, ремонт, амортизація);

витрати на охорону;

витрати на юридичні, аудиторські, транспортні послуги;

сума податків, зборів (обов’язкових платежів).

Потрібно мати на увазі, що згідно системи обліку адміністративні витрати списуються в кінці звітного періоду на фінансові результати.

Дт

92

Кт

1) 3000

6) 4980

2) 1095

3 200

4) 100

5) 585

Об

4980

Об

4980

Дт92 Кт66 – 3000,00

Дт92 Кт65 – 36,8%*3000,00=1095,00

Дт92 Кт13 – 200,00

Дт92 Кт372 – 100,00

Дт92 Кт201 – 585, 00

Дт791 Кт92 – 4980

Брак - це непродуктивні витрати матеріальних цінностей та праці, навіть у тих випа­дках, коли є можливість переробити забраковану продукцію у новий продукт праці або ви­правити недоліки.

Для побудови обліку браку його кваліфікують за такими ознаками.

місцем виявлення — внутрішній, тобто виявлений до відвантаження (або передачі) покупцеві, та зовнішній, який виявлено уже в покупця;

характером дефектів - остаточний, який вже неможливо виправити, та такий, який ще можна виправити;

причинами виникнення - неякісні матеріали, нестача електроенергії, не кваліфіко-ваність працівника тощо;

винуватцями - робітник, постачальник, служба постачання тощо.

Виникнення браку у виробництві документально оформлюють Актом на брак, Повід­омленням або Листком на брак. У цих документах зазначають дані про забраковану проду­кцію, винуватця причини браку, використані матеріали або працю та інші витрати.

Для обліку втрат від забракованої продукції передбачено рахунок № 24 "Брак у виробництві".

На дебеті рахунка № 24 "Брак у виробництві" обліковують витрати на остаточно за­браковану продукцію або витрати на виправлення браку. З кредиту списують (в дебет ра­хунків № 23, 25, 201 тощо) вартість матеріалів або відходів від забракованої продукції, утримання із заробітної плати винуватців та остаточні втрати, які включають до собівар­тості продукції.

Витрати обслуговуючих виробництв і господарств пов'язані безпосередньо з ви­пуском продукції, виконанням робіт та наданням послуг. До обслуговуючих виробництв та господарств на підприємстві належать: житлово-комунальне господарство, водопоста­чання, освітлення, каналізація, газ, опалення та ін.

Аналітичний облік ведеться окремо по кожному обслуговуючому виробництву та господарству.

Витрати майбутніх періодів (рах



Назад

 Поиск рефератов
 
 Реклама
 Реклама
 Афоризм
Сохрани нас бог от рая, из которого нет выхода.
 Гороскоп
Гороскопы
 Знакомства
я  
ищу  
   лет
 Реклама
 Счётчики
bigmir)net TOP 100