Реферати українською

Облік реалізації цінностей і податкових зобов'язань - Бухгалтерський облік, оподаткування -

Облік реалізації цінностей і податкових зобов'язань - Бухгалтерський облік, оподаткування - Скачать бесплатно

width="72" valign="top" style="width:53.7pt;border:solid windowtext 1.0pt; border-bottom:none;padding:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt">
№	Покупець	Платіжні доручення		сума	Платіжні доручення		сума	Разом
п/п		дата	№		Дата	№
1.	Фірма "Прут"	-	-	-	20.08	48	800-00	800-00
2.	ВАТ "Міжрайбаза"	18.06	285	180-00	28.08	86	2580-00	2760-00
3.	МП "Заріччя"	26.07	18	500-00	-	-	-	500-00
4.	КСП "ім. Стефаника"	-	-	-	25-08	18	850-00	850-00
	і т.д.
	Разом	х	х	1780-00	Х	Х	5880-00	7660-00
	В т.ч. ПДВ	х	х	297-00	Х	Х	980-00	1277-00

Дт 67-1 - Кт 68 - 980-00

Головний бухгалтер ____________________

Перевірка правильності складеної сальдової відомості здійснюється на підставі відповідних податкових накладних на суми ПДВ, що входять до сум не збалансованих авансових платежів, виділених в графі «в т.ч. ПДВ» в облікових регістрах по дебету рахунків у банку. Суми ПДВ можуть бути додатково перевірені розрахунковим шляхом (сума передоплат помножена на 20% і поділена на 120).

21. Перейти на такий спрощений бухгалтерський облік реалізації цінностей і податкових зобов’язань з ПДВ можна було б з будь-якого першого числа місяця. Для цього за формою таблиці 1 необхідно скласти сальдову відомість передоплат, отриманих від покупців і замовників цінностей станом на початок місяця і звірити, чи суми ПДВ за цією відомістю співпадають із сумами кінцевого сальдо по дебету рахунку 67-1 "З податкових зобов’язань" за попередній місяць.

В цьому разі на початок звітного місяця, в якому здійснюється перехід на спрощений облік реалізації цінностей і податкових зобов’язань з ПДВ, необхідно скласти сальдову відомість авансових платежів (передоплат), отриманих від покупців і замовників в попередні місяці, в тому числі в розрізі окремих балансових рахунків (62, 76 і ін.). За вказаною сальдовою відомістю треба здійснити у звітному місяці контроль за відвантаженням цінностей, оплачених раніше. При цьому на товарних документах на віцдвантаження таких цінностей мають бути зроблені записи бухгалтерських проводок: Дт 46 – Кт 40, 41 і ін.; Дт 62 – Кт 46 і на списання нарахованого при передоплаті цінностей податкового зобов’язання з ПДВ: Дт 46 – Кт 67-1.

На цінності, відвантажені і оплачені та передоплачені покупцями і замовниками, а також відвантажені покупцям і замовникам без передоплат в звітному місяці бухгалтерські записи здійснюються без застосування рахунку 67 "Податкові розрахунки" в порядку, що застосовувався до 1.10.97 р., як показано в прикладі 6.

На підставі сальдової відомості на суми податку на додану вартість, отримані підприємством в складі передоплат цінностей в звітному місяці, в рахунок яких в цьому місяці цінності не відвантажені (відпущені), складають відповідну бухгалтерську проводку на нарахування податкових зобов’язань з ПДВ: Дт 67-1 - Кт 68, субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого настав» (п. 20, табл. 1).

Розглянемо рекомендований автором спрощений порядок обліку реалізації цінностей на прикладі.

Приклад 6. На відображення в обліку відвантаження (реалізації) цінностей покупцям і замовникам і податкових зобов’язань з ПДВ спрощеним способом.

1. Початкове сальдо передоплат цінностей, отриманих від покупців і замовників у попередньому місяці, - 1200 грн., в т.ч. ПДВ 200 грн.

2. У звітному місяці на розрахунковий рахунок підприємства надійшли платежі від покупців і замовників на суму 10000 грн., в т.ч. ПДВ - 1667 грн.

3. Відвантажено цінності покупцям і замовникам, оплачені в попередньому місяці, на суму 1200 грн., в т.ч. ПДВ - 200 грн. Облікова фактична собівартість (купівельна вартість) відвантажених цінностей - 880 грн.

4. У звітному місяці оплачені покупцями і замовниками і відповідно відвантажені їм цінності на суму 9000 грн., в т.ч. ПДВ - 1500 грн. Облікова фактична собівартість (купівельна вартість) відвантажених покупцям і замовникам цінностей - 7150 грн.

5. Кінцеве сальдо передоплат цінностей, отриманих від покупців і замовників у звітному місяці, - 1000 грн., в т.ч. ПДВ - 167 грн.

За даними наведеного прикладу 6 мають бути складені бухгалтерські проводки:

1. На суму цінностей, відвантажених покупцям і замовникам в рахунок передоплат, отриманих від них у попередньому місяці, - 1200 грн., в т.ч. ПДВ - 200 грн.

Облікова фактична собівартість (купівельна вартість) відвантажених цінностей - 880 грн.

Дт 46 - Кт 40, 41 і ін. – на облікову вартість відвантажених цінностей - 880

1.2. Одночасно на договірну відпускну вартість цінностей, включаючи ПДВ, - 1200 грн. :

Дт 62 - Кт 46 - на відображення в обліку реалізації відвантажених цінностей - 1200

2. На списання суми нарахованого податкового зобов’язання з ПДВ на відвантажені цінності згідно з податковою накладною - 200 грн:

Дт 46 - Кт 67-1 "З податкових зобов’язань" - 200

Запис Дт 46 - Кт 67-1 - на списання нарахованих податкових зобов’язань від сум одержаних передоплат від покупців і замовників може бути зроблений тільки на суми ПДВ, що надійшли у складі авансових платежів в попередні звітні періоди. В результаті цього запису списується нараховане в попередньому місяці по дебету рахунка 67-1 податкове зобов’язання (Дт 67-1 - Кт 68), що рахується на цьому рахунку до відвантаження цінностей покупцям і замовникам.

3. На суму платежів, що надійшли від покупців і замовників цінностей на розрахунковий рахунок підприємства в звітному місяці, 10000 грн., в т.ч. ПДВ - 1667 грн.:

Дт 51 - Кт 62 - 10000

4. На суму відвантажених цінностей в рахунок оплат покупців і замовників, отриманих у звітному місяці, - 9000 грн., в т.ч. ПДВ - 1500 грн. Облікова фактична собівартість (купівельна вартість) відвантажених цінностей складає 7150 грн.:

4.1. На фактичну собівартість (купівельну вартість) відвантажених цінностей - 7150 грн.:

. Дт 46 - Кт 40, 41 і ін. - 7150

4.2. Одночасно на договірну відпускну вартість цінностей, включаючи ПДВ, - 9000 грн.:

Дт 62 - Кт 46 - на відображення в обліку реалізації відвантажених цінностей - 9000

5. На суму ПДВ з оплачених і відвантажених в звітному місяці цінностей згідно з товарними документами і податковими накладними –1500 грн. (п.п. 8 - 12 ).

Дт 46 - Кт 68, субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого настав» - 1500

6.Фінансовий результат від реалізації цінностей відображається в обліку по підсумку за місяць. За даними прикладу 6 прибуток складає 470 грн. (Кт 46 – (1200 + 9000) – Дт 46 – ( 880 + 200 + 7150 + 1500) і повинен бути відображений в обліку записом:

Дт 46 - Кт 80 - 470

7. На суму ПДВ, сплаченого покупцями і замовниками за цінності в складі авансових платежів (передоплат), що надійшли на розрахунковий рахунок підприємства в звітному місяці, згідно із сальдовою відомістю за станом на кінець місяця по кредиту рахунку 62 (76 і ін.) - 1000 грн., в т.ч. ПДВ - 167 грн.:

Дт 67-1 "З податкових зобов’язань"

Кт 68, субрахунок "З податку на додану вартість, розрахунковий період якого настав" - 167

Таким чином, записи в обліку на відвантаження цінностей, оплачених у звітному місяці, будуть здійснюватись у звичайному порядку без вияснення за кожною операцією, пов’язаною з відвантаженням цінностей, яка із подій сталася раніше. При цьому кореспонденція рахунків визначається без застосування рахунку 67-1 "З податкових зобов’язань". В наступному місяці рахунок 67-1 застосовується тільки по відношенню до податкових зобов’язань з ПДВ на цінності, що були передоплачені за станом на початок звітного місяця, але покупцям і замовникам не відвантажені.

Нетрудно прийти до висновку наскільки спроститься в цьому випадку облік реалізації цінностей і податкових зобов’язань з ПДВ, скільки часу та коштів буде зекономлено. Але зазначимо, що й спрощений облік ще не є достатньо раціональним і дохідливим з розглянених вище причин.

22. При спрощеному бухгалтерському обліку реалізації цінностей і податкових зобов’язань з ПДВ записи платежів в обліковому регістрі по дебету рахунку 51 "Розрахунковий рахунок" та інших рахунків підприємства в банку необхідно здійснювати в наступному порядку:

По дебету рахунку 51 "Розрахунковий рахунок" та інших рахунків підприємства в банку на надходження патежів від покупців і замовників (Дт 51 і ін. - Кт 62 і ін.) суми отриманих платежів необхідно записувати одною сумою без виділення ПДВ, а суму ПДВ, що входить до цих платежів, треба записати в окремих графах облікового регістру після графи "Разом" по дебету рахунку 51 і ін. - "в т.ч. ПДВ» з виділенням сум ПДВ:

- в складі оплат за відвантажені цінності;

- в складі отриманих незбалансованих передоплат покупців і замовників.

На підставі підсумкових даних облікового регістру по дебету рахунку 51 "Розрахунковий рахунок" та інших рахунків в банку мають бути зроблені записи:

1. Дт 51 і ін. - Кт 62 і ін. на всю суму оплат, отриманих від покупців і замовників згідно з платіжними документами.

2. Дт 67-1 - Кт 68, субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого настав» - на суми ПДВ у складі авансових платежів, одержаних від покупців і замовників за даними сальдової відомості (п. 20).

3. Дт 46 - Кт 68, субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого настав» - на суму ПДВ в складі отриманих платежів за цінності, відвантажені і оплачені в звітному місяці.

Запис Дт 46 - Кт 67-1 здійснюють по підсумку за місяць за документами на відвантаження цінностей в рахунок авансових платежів, отриманих в попередніх звітних періодах.

Підсумки сум ПДВ в графі "в т.ч. ПДВ" облікових регістрів по дебету рахунків 51 і ін. є контрольними для сум бухгалтерських проводок, вказаних в операціях 2 і 3 (в п. 22). Із наведених вище бухгалтерських проводок видно, що записи на підставі платіжних документів у відповідних графах облікового регістру "в т.ч. ПДВ" є підставою для відображення в бухгалтерському обліку податкових зобов’язань з ПДВ в кореспонденції з дебетами рахунків 46 і 67-1.

Запис Дт 46 - Кт 68, субрахунок »З податку на додану вартість, розрахунковий період якого не настав» – на суму податкових зобов’язань з реалізації відвантажених і не оплачених цінностей складається за даними аналітичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками та обліку реалізації цінностей (п. 10 ).

23. Вище розглядались спрощені записи в синтетичному обліку податкових зобов’язань з ПДВ з використанням рахунку 67 "Податкові розрахунки". Очевидно, що аналітичний облік до рахунку 67 повинен вестись в розрізі субрахунків 1 "З податкових зобов’язань" і 2 "З податкового кредиту" із записами сум ПДВ на підставі відповідних товарних і платіжних документів та податкових накладних або в спеціальних відомостях лінійно-позиційним способом. Без такого обліку неможливо забезпечити належний контроль за правильністю і повнотою розрахунків з бюджетом з ПДВ.

Враховуючи, що остаточні платежі до бюджету податку на додану вартість здійснюються за підсумком господарських операцій за звітний місяць або квартал, викладений вище порядок спрощеного обліку податкових зобов’язань з ПДВ на повноту здійснення цих платежів не впливає. Такий порядок обліку вирішує лише питання спрощення бухгалтерського обліку реалізації цінностей, податкових зоов’язань з ПДВ та посилення контролю за платежами до бюджету, за наявністю заборгованості з ПДВ.

Спрощений бухгалтерський облік податкових розрахунків з ПДВ доцільний і після 1 січня 1999 р., коли відносно податкових розрахунків з ПДВ буде застосовуватись Закон без зміни від 26.09.97 р., який передбачає розрахунки з ПДВ за подією, що відбулася раніше. Проблема надто великої складності та трудомісткості цього обліку залишається.

Належно організований і поставлений бухгалтерський облік реалізації цінностей і податкових зобов’язань з ПДВ, що забезпечує стан ажуру в обліку здійснених господарських операцій, має важливе значення для підвищення ефективності роботи підприємств, для забезпечення своєчасних і повних розрахунків з бюджетом за податковими зобов’язаннями з податку на додану вартість.

Замість висновку

Як видно із викладених в цій та попередніх статтях проблем бухгалтерського обліку цінностей та податку на додану вартість, бухгалтерський облік в останній час без потреби так ускладнено, що розібратись в нормативних документах та їх застосуванні в практиці організації і ведення бухгалтерського обліку навіть висококваліфікованим бухгалтерам вельми трудно. Бухгалтерська служба України не була готова до введення таких змін в обліку, які сталися в другому півріччі 1997 р., а відповідна підготовка бухгалтерів до принципово нових підходів в організації і веденні бухгалтерського і податкового обліку також не була проведена. До речі, належної методологічної допомоги працівники бухгалтерської служби, нажаль, і зараз не мають.

У зв’язку з цим виникає запитання: скільки головних бухгалтерів підприємств може самостійно розібратись в створеній методологічно-обліковій плутанині до рівня правильного застосування нормативних документів і інструкцій з бухгалтерського обліку на практиці, включаючи раціональну перебудову відповідно до нових вимог облікових регістрів ? Викладене вище підтверджує, що не багато. Якщо це була перебудова народно-господарського обліку в незалежній Україні, то кому і для чого така перебудова потрібна ?

Який же вихід з цього становища ?

Вважаємо, що необхідіне негайне, з ! січня 1999 р., повернення до комплексного бухгалтерського обліку та категорична відмова від надуманого, непотрібного й економічно неефетивного податкового обліку, який на практиці нічого не дав, не дасть і дати не може ні для звітності і контролю, ні для поповнення державного бюджету України. Єдиний результат, який ми маємо в наслідок введення податкового обліку – це неймовірна плутанина в обліку й звітності, суттєве збільшення трудомісткості обліку, значне зростання навантаження на бухгалтерів і, накінець, значні економічні втрати.

Замість належної організації бухгалтерського обліку і на цій основі посилення бухгалтерського контролю за ефективністю господарсько-фінансової діяльності, що можуть дати реальне підвищення прибутків, рентабельності господарської діяльності та збільшення платежів податків до бюджету України, бухгалтерська служба зайнята виписуванням додаткових податкових документів та їх реєєстрацією в порядку 3 - 4 разового дублювання облікових записів, пов’язаних з обліком податків: в товарних і платіжних документах, в бухгалтерському обліку, в податкових накладних, в книгах обліку податкових зобов’язань і податкового кредиту ( з окремим обліком оплачених і неоплачених продукції, товарів, робіт, послуг). Хіба введення додаткового податкового обліку дало збільшення податкових надходжень до державного бюджету України в 1997 – 1998 роках ? Економічно не обгрунтована, практично попередньо не відпрацьована облікова паперотворчість ще ніколи не давала та й дати не може позитивних результатів.

В статті «Про бідного бухгалтера замовте слово» в газеті «Урядовий кур’єр» від 2.12.97 р. один із провідних спеціалістів України з бухгалтерського обліку і контролю доктор економічних наук, професор З. Гуцайлюк не без підстав стверджував: «Найбільшою шкодою, завданою підприємцям, є розробка «теоретичних основ» та практичне впровадження податкового обліку. Як кажуть світ такого не бачив… Просто податківці полегшили собі завдання, спростивши трудомісткість перевірки» …І далі: «У всьому світі облік насамперед обслуговує управління виробничо-господарськими процесами, є його інформаційним забезпеченням. А в Україні обслуговує насамперед податкову адміністрацію». Правильно написали, нічого не додаси.

Що стосується обліку податків та контролю за своєчасним і повним надходженням їх до державного бюджету, то тільки бухгалтерський облік може забезпечити такий контроль. Податковий облік з ряду причин, в основному із-за відсутності в ньому системного контролю за правильністю записів, не може забезпечити такого контролю. Думаємо, що ця проста істина повинна бути зрозумілою всім. А не розуміють цього хіба тільки ті, хто не має належної економічної підготовки.

Адже суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість контролюються об’єктивним обліковим показником обороту з реалізпації продукції (товарів, робіт, послуг). Крім того, в роздрібній торгівлі суми сплаченого покупцями ПДВ визначаються об’єктивно за даними касових апартатів, тобто там, де це дійсно необхідно, здійснюється додатковий контроль. Якщо ж реалізуються цінності, обороти з продажу яких не є об’єктом оподаткування ПДВ, то такі обороти обліковуються за даними первинних бухгалтерських документів окремо. Щодо податкового кредиту, то суми його підтверджуються товарними і платіжними документами та відповідними системними обліковими записами.

Введення податкового обліку спрощення перевірок своєчасності і повноти сплати податків також не дало. Крім того, не всі господарські операції, пов’язані з обліком податків, можуть бути охоплені податковим обліком (закупка цінностей за касовими чеками, нестачі, списання цінностей і ін.), що в податковому обліку не рагламентується й бухгалтери вимушені вирішувати ці питання самостійно, а потім доказувати податкіцям правильність свого рішення. В цьому разі правий завжди той, в кого більше прав. Тому податківці вимушені при перевірках підприємств перевіряти також бухгалтерські документи та записи, тобто не можуть обмежитись податковим обліком, що за задумом мав би спростити та ускорити перевірку правильності сплати податків. А якщо це так, то для чого потрібний такий додатковий податковий облік ?

Що стосується податку з прибутку, то більш об’єктивних даних для його обчислення й перевірки як бухгалтерські документи і бухгалтерський облік нема й бути не може. Введений податковий облік цього податку та його регламентування не витримують жодної критики Прибуток і обчислений з нього податок за даними податкового обліку та складеної на його підставі декларації про прибуток не відображають реальної дійсності і є ілюзорними, умовними, не враховують фактичних доходів і витрат підприємства. В умовах економічної кризи таке оподаткування є особливо шкідливим для підприємництва. Не потрібно високої економічної грамотності, щоб це зрозуміти; визначатись мусить реальний прибуток з врахуванням фактичної собівартості цінностей, а податок повинен сплачуватись підприємством з дійсного прибутку. Це ж незаперечна економічна істина.

На наш погляд, основна причина наших неудач у справі перебудови народногосподарського обліку в незалежній Україні в тому, що вирішуються атуальні його питання без достатньої методологічної підготовки й відпрацювання практичної сторони нормативних документів з обліку, в прийнятті їх в пожарному порядку. Вирішити актуальн проблеми обліку, і в першу чергу основного виду народногосподарського обліку - бухгалтерського обліку без залучення до їх вирішення висококваліфікованих бухгалтерів-практиків, наукових працівників, включаючи експериментальне відпрацювання прийнятих рішень, не можливо.

Автор статті, що п’ятдесят років безпосередньо зв’язаний з організацією і веденням бухгалтерського обліку, з науково-практичним вирішенням його актуальних завдань має всі підстави стверджувати, що такої плутанини в методології його ведення та в звітності, як в останній час ще не було. І це ненормальне та шкідливе для економіки України явище мусить бути якнайшвидше ліквідоване на державному рівні.

Удосконалення народногосподарського обліку, посилення контрольних функцій бухгалтерського обліку має стати складовою частиною заходів щодо виведення економіки незалежної України з кризи. Складається враження, що облікова та звітна плутанина створена навмисно на шкоду економіці України, для утиску підприємництва. Хотілось би вірити, що це не так, що причини інші. Здається, перший теоретичний крок в напрямку до ліквідації податкового обліку та посилення функцій бухгалтерського обліку вже зроблено. На з’їзді бухгалтерів і аудиторів Росії начальник Управління методології бухгалтерського обліку Мінфіну України В.М. Пархоменко підкреслив: «Питання, що обговорюються на цьому форумі, близькі і зрозумілі нам, оскільки вони подібні деякими принциповими положеннями, що дає змогу сподіватися на можливість перспективного співробітництва».

З’їзд бухгалтерів і аудиторів Росії прийняв резолюцію, в якій підкреслена необхідність «збереження у системі бухгалтерського обліку функцій фінансового, управлінського і податкового обліку господарських операцій, оцінки майна і зобов’язань» (журнал «Бухгалтерський облік і аудит», № 6 за 1998 р., с. 43).

Нам не вперше запозичувати в Росії добре й погане. Так може й ми в Україні послідуємо розумному, доцільному рішенню й прикладу «старших братів». Розумне рішення залишається розумним, хто б його не прийняв. Від податкового обліку необхідно рішуче відмовитись. Надія на раціональне і ефективне вирішення проблем бухгалтерського обліку в Україні залишається.

Проф. І. Павлюк

10 вересня 1998 р.

Тел. (034-33) 2-О1-38

Назад

---