за балансовою вартістю цих цінностей (за вирахуванням амортизаційних відрахувань),
але не менше 50% рз - [(Бв-А) . Іінф + ПДВ + Аз] • К, де рз - розмір збитку; Бв - балансова вартість; А – сума
нарахованої амортизації; Іінф - індекс інфляції; ПДВ - податок на додану вартість;
Аз - акцизний збір; К - коефіцієнт, що застосовується до відповідної групи
цінностей. Вартість плодоягідних соків,
консервованих з використанням сірчистого ангідриду або бензокислого натрію,
визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням ПДВ і
акцизного збору. До визначеної Вартість продовольчих товарів, роздрібні ціни на які дотуються державою,
оцінюється з додаванням до роздрібної ціни суми дотацій. Розмір збитків від розкрадання банкнотного паперу або захищеного паперу, персоніфікованої захисної стрічки визначається: з застосуванням коефіцієнта 1,5 до максимальної суми грошей, які можуть бути виготовлені на цьому банкнотному папері; в 5000-му розмірі від вартості захищеного паперу і персоніфікованої захисної стрічки. У бухгалтерському обліку на суму вартості збитку недостачі цінностей, визначену відповідно до Закону України № 218 або Порядку № 116, яка підлягає відшкодуванню винними особами, роблять запис по дебету рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих зонтків» і кредиту рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів». У разі відшкодування винними особами належної суми збитку від недостачі і псування матеріальних цінностей роблять запис по дебету рахунка 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках» (або рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці», якщо керівником підприємства прийнято рішення про утримання суми збитку Із заробітної плати винуватця) і кредиту рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків». Із суми, сплаченої винними особами згідно із зазначеним нормативним актом, відшкодовуються збитки, нанесені підприємству від недостачі і псування цінностей, решта суми (різниця між балансовою вартістю недостачі (псування) цінностей і відшкодованою сумою) підлягає перерахуванню до бюджету, що в бухгалтерському обліку відображається записом по дебету рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів» і кредиту рахунка 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами». При регулюванні
інвентаризаційних різниць взаємний залік залишків і недостач запасів, що виникають
внаслідок пересортиці, може бути допущений як виняток, якщо пересортиця виникла у
однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи, за один і той же період і з
матеріальними Якщо конкретні винуватці пересортиці не
встановлені, то сумові різниці розглядаються як недостачі цінностей понад норми
природного збитку з віднесенням їх на результати діяльності підприємства. У цьому
разі в протоколі інвентаризаційної комісії має бути наведено обгрунтоване рішення,
чому такі різниці не можуть бути віднесені на винних осіб. Особливості обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» і Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язання і господарських операцій підприємств і організацій внесено зміни щодо обліку операцій з малоцінними і швидкозношуваними предметами. Починаючи з 01.01.2000р. малоцінні і швидкозношувані предмети можуть відноситися до необоротних активів або можуть обліковуватися в оборотних активах у складі запасів. Положенням (стандартом) 9 передбачено, що з метою бухгалтерського обліку запаси включають: малоцінні і швидкозношувані предмети, які використовуються не
більше одного року або одного операційного циклу, якщо він більше року. Тобто до
малоцінних і швидкозношуваних належать предмети, які мають відносно короткий строк
використання, і включати їх вартість до витрат виробництва або обігу шляхом
нарахування амортизації недоцільно. Тому Облік малооцінних і швидкозношуваних предметів зі строком корисного використання менше одного року (або одного операційного циклу) Організація обліку малоцінних і
швидкозношуваних предметів зі строком корисного використання менше одного року
(або одного операційного циклу) повинна повністю грунтуватись на Положенні
(стандарті) 9, згідно суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням малоцінних і швидкозношуваних предметів, які не відшкодовуються підприємству; транспортно-заготівельні витрати (витрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту), за навантажувально-розвантажувальні роботи і транспортування запасів всіма видами транспорту до місця їх використання), включаючи затрати по страхуванню ризиків транспортування запасів; інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням малоцінних і швидкозношуваних предметів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях. Первинною вартістю виготовлених своїми силами інструментів та інших малоцінних
предметів визнається фактична собівартість їх виготовлення, а одержаних у порядку
внесків до статутного капіталу підприємства засновниками (учасниками) —
справедлива вартість, узгоджена сторонами. на покупну вартість предметів, що підлягає до оплати постачальнику (без ПДВ): Д-т рах. 22 «Малоцінні і швидкозношувані
предмети» на суму податкового кредиту по ПДВ: Д-т рах. 641 «Розрахунки за податками» К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками», на суму, сплачену постачальнику малоцінні предмети (включаючи ПДВ): Д-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» К-т рах. ЗІ «Рахунки в банках». Оприбуткування підприємством малоцінних і швидко зношуваних предметів, одержаних з інших джерел, у бухгалтерському обліку відображається записом по дебету рахунка 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» і кредиту рахунків: 40 «Статутний капітал» (на вартість малоцінних предметів,
внесених засновниками (учасниками) до статутного капіталу підприємства) Вартість малоцінних і швидкозношуваних
предметів, які передані в експлуатацію, згідно з Положенням (стандартом) 9
виключається із складу активів (списується з балансу). При цьому в бухгалтерському
обліку робиться 23 «Виробництво» (на вартість спеціального оснащення та інших предметів, які використовуються у виробництві для виготовлення певних виробів, виконання окремих замовлень); 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати» (на вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів загального призначення, які використовуються в цехах та інших підрозділах основного і допоміжних виробництв, у тому числі і по догляду за машинами й устаткуванням, а також для загальногосподарських потреб); 93 «Витрати на збут» (на вартість малоцінних предметів, які використовуються в підрозділах, пов'язаних із збутом (реалізацією) продукції (товарів, робіт, послуг); 949 «Інші витрати операційної діяльності» (на вартість предметів,
переданих у користування обслуговуючим виробництвам і господарствам) та ін. Облік малоцінних необоротних матеріальних активів (зі строком корисного використання більше одного року) Відповідно до Плану рахунків облік малоцінних і
швидкозношуваних предметів зі строком корисного використання більше одного року
ведеться у складі необоротних активів на рахунку 112 «Малоцінні необоротні Ні про що інше з цього питання у
нормативних документах не зазначається. Отже, підприємствам надано вільний вибір
не тільки у визначенні норм зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів, але і
щодо віднесення зазначених предметів до необоротних чи оборотних активів. На суму нарахованого зносу по переданих в експлуатацію малоцінних необоротних матеріальних активах у бухгалтерському обліку роблять запис по кредиту рахунка 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів» у кореспонденції з дебетом рахунків: 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати» (на суму нарахованого зносу по
малоцінних активах, що використовуються у виробництві); Вартість малоцінних необоротних матеріальних активів,
що прийшли до непридатності, списується з кредиту рахунка 112 «Малоцінні
необоротні матеріальні активи» в кореспонденції з дебетом рахунків: К-т рах. 746 «Інші доходи від звичайної діяльності». |