Реферати українською

Синтаксис тексту - Журналістика -

Синтаксис тексту - Журналістика - Скачать бесплатно

нона зберігає притаманну їй за супровідних відношень будову: єдність ядерної та периферійної частин (супутньої, супровідної). Якщо речення є елементарною семантико-синтаксичною одиницею, а складне синтаксичне ціле зі з’єднувальними відношеннями - складною одиницею, то складне синтаксичне ціле з реченням у ядерній частині та суправідною частиною в різному обсязі є складеною семантико-синтаксичною одиницею, а не складною, бо формування основної структури семантико-синтаксичної одиниці відбувається на базі її ядерної частини.

Розгляньмо приклади:
1. Колектив заводу виконав план з обсягу реалізації товарної продукції. Додатково машинобудівники розраховують виготовити виробів більш як на 8 мільонів карбованців. Вони відправлять землеробам понад завдання близько 200 вентильованих бункерів, більш як 3 тисячі шнекових навантажувачів. На підприємстві велика увага приділяється механізації виробництва, освоєнню нової продукції. Нещодавно, наприклад, виготовлено два дослідних, економічніших і продуктивніших, порівняно з нинішніми, зразки зернових сушарок.

Складне синтаксичне ціле має ядерну семантико-синтаксичну частину, виражену реченням Колектив заводу виконав план з обсягу реалізації товарної продукції. Решта речень входить до супровідної частини. Друге (від початку тексту) речення слугує для розширення інформації, повідомленої в першому, основному реченні (Додатково машинобудівники розраховують виготовити виробів більш, як на 8 мільйонів карбованців).Розширення стосується аспекту планова - надпланова продукція (про планову йдеться в першому реченні, а про надпланову повідомляється додатково). Третє речення містить конкретизацію: які ж саме надпланові вироби, в якій кількості будуть виготовлені для землеробів (Вони відправлять землеробам понад завдання близько 200 вентильованих бункерів, більш як 3 тисячі шнекових навантажувачів). Четверте речення є коментувальним - у ньому дається оцінка тих сторін роботи підприємства, завдяки яким було досягнуто дострокового виконання плану. Затим іде часткове підтвердження даної оцінки - це вже п’яте речення.

У розглядуваному ССЦ представлено чотири типи супровідних відносин: розширення, конкретизація, коментування, аргументація. І всі ці види супроводу стосуються прямо чи опосередковано основного, ядерного речення. Тобто і в цих випадках маємо справу з одним синтаксичним цілим.

2. Дитинство - надзвичайно чутливий камертон життя. Сьогодні він вібрує особливо сильно. Якщо дитина, оптиміст за природою, втрачає віру в життя, в радість (про що свідчать багато зарубіжних психологів, учителів, лікарів), чи не виявиться це початком незворотного біопсихічного процесу, здатного як на й негативніше вплинути на духовність наступних поколінь? Проблема не пуста й аж ніяк не абстрактна. Не можна допустити, щоб дамоклів меч страху висів над долею людства.

Зміст першого речення - це судження про певну закономірність (Дитинство надзвичайно чутливий камертон життя). Друге речення слугує для розширення відомостей, пов’язаних зі змістом першого речення (Сьогодні він вібрує особливо сильно). Далі йде речення з умовно-наслідковими відношеннями. А в сукупності з першим реченням вони утворюють ССЦ зі з’єднувальними відношеннями (введення), яке виражає зміст умовиводів. Перше речення передає зміст першого посилання, а друге посилання (Якщо дитина, оптиміст за природою, втрачає, віру в життя, в радість) зливається з реченням-висновком, яке має передбачувальний характер (чи не виявиться це початком незворотного біопсихічного процесу, здатного якнайнегативнїше вплинути на духовність наступних поколінь?). У складі ССЦ, побудованого на з’єднувальних відношеннях, спостерігається вставляння аргументуючого речення (про що свідчать багато зарубіжних психологів, учителів, лікарів). В умовиводі реалізується взаємодія речень за такою схемою: виходячи з такої-то закономірності, на основі певного стану спряв передбачається можливість виникнення негативних явищ; далі йде речення, в якому характеризуються висловлені припущення (Проблема не пуста й аж ніяк не абстрактна). Тобто в ньому реченні висловлюється думка з приводу змісту речення (й ширше - умовивід у цілому, бо висновок спирається на обидва посилання).

Звернення й до ширшого контексту стверджує в думці про те, що останнє речення також виражає судження з приводу висловленого висновку-проблеми (воно приєднується тільки з допомогою тематичного зв’язку). Автор, замислюючись над можливістю жахливих соціальних змін, вважає недопустимим, щоб дамоклів меч страху висів над долею людства. Два наступних речення входять до ССЦ, на основі одного типу відношень, але конкретні смисли-роздуми розрізняються за логічною спрямованістю. Це й закономірно, тому що можливі багатоманітні прояви інтелектуально-емоційного реагування на повідомлення про стан справ, про вчинки, характеристики й т.д.

Аналіз нього фрагмента також свідчить про існування в складному синтаксичному цілому різних видів супровідних компонентів, що вводяться на основі різних відношень. Тут: і розширення, й аргументація, й інтелектуально-емоційний супровід. Ми бачимо також, що позиції супровідних речень можуть бути найрізноманітнішими. Крім того, що вони супроводять окремі самостійні речення, вони прилучаються й до речень у складному синтаксичному цілому, стосуються всього складного синтаксичного цілого в результаті семантико-синтаксичних контактів з ученнями, що до нього входять.

Слід додати також, що супровідні речення вступають у відношення з опорними реченнями на основі різних із точки зору композиційного виявлення зв’язків: контактних, дистантних, безпосередніх, опосередкованих, променевих та лінійних. Порівняйте: 1. Почала діяти перша черга керамічного заводу. 2.Потужність її 75 мільйонів цегли за рік. 3. Це - цілком автоматизоване підприємство. 4. Керує технологічними процесами ЕОМ. 5. Широко використовується промислове телебачення. 6.Тут вилучені традиційні для цегельних заводів робочі місця та професії. 7. На підприємстві-автоматі буде зайнято лише 44 чоловіка. 8. Тоді як для виконання такої програми за середньої механізаці потрібно 192 чоловіка. 10. Що гарантується самою технологією. 11. Автомати видаляють домішки з глини, добре перетирають її, вносять за нормами добавки. 12. Відходи формувальних сумішей ливарного виробництва мінських підприємств. ІЗ.Вони ж акуратно вкладають цеглу-сирець на сушильні та пічні вагонетки, обпалюють, упаковують. 14. Створюється необхідний запас сировини на випадок збоїв у роботі кар’єру. 15.Словом, будівельникам така продукція до душі.

Наведений текст являє собою складне синтаксичне ціле. Основним опорним реченням є: Почала діяти перша черга керамічного заводу. Надалі будемо говорити про структурні відношення речень, користуючись їхньою нумерацією: 2-ге речення стосується 1-го, слугує для розширення його змісту; 3-тє речення також стосується 1-го й слугує для нового розширення його інформації; 4-те й 5-те виступають у ролі конкретизувальних щодо 3-го речення (утворюють ССЦ із зіставними відношеннями) - слугують для розширення інформації, повідомлюваної в 3-му реченні; 9-те речення, поряд із 2-м і 3-м, також стосується 1-го, а 10-те слугує для розширення інформації, даної в 9-му. Речення 11-те й 13-те стосуються 10-го, утворюють конкретизувальне ССЦ, а кожного з них, у свою чергу, стосуються "розширювальні" речення (12-те - 11-го, 14-те - 13-го). Останнє речення (15-те), емоційно-оцінне, стосується поєднання речень 11-го й 13-го, в яких ідеться про якісне виготовлення продукції. В цьому складному синтаксичному цілому спостерігаються контактні позиції супровідних речень - це 2-ге стосовно 1-го, 4-те стосовно 3-го, 10-те - 9-го, 12-те - 11-го, 14-те - 13-го. Є також дистанційні позиції: 6-те, 7-ме до 3-го, 9-те до 1-го, 15-те до поєднання 11-го й 13-го речень. Співвіднесеність супровідних речень з опорним, названа за означенням характеру зв’язку променевою, представлена одночасною залежністю речень 2-го, 3-го, 9-го від 1-го та 4-го, 5-го, 6-го від 3-го. Лінійна послідовність спостерігається у відношеннях речень 2-го, 3-го, 4-го та 9-го, 10-го, 11-го, 12-го, 13-го, 14-го, 15-го. Що ж до безпосередніх та опосередкованих відношень, то перший різновид представлений, якщо йти від початку ССЦ, відношеннями 2-го речення до 1-го, 3-го до 1-го, вся решта речень (і ССЦ, що виступають у синонімічній функції) стосуються 1-го речення опосередковано, через дедалі наближувані до центра ССЦ його компоненти. Природно, що в мовленнєвих побудовах можливі різноманітні варіанти приєднання супровідних речень. Але сутнісна, структурна будова залишається тим же: вона полягає є наявності ядерної частини й залежної, периферійної. Звернімо також увагу на неперервність відношень між реченнями, що перебувають у безпосередніх та опосередкованих зв’язках. До 1-го речення опосередковано відносяться, наприклад, 6-те, 11-те, 15-те. Тобто ми хочемо підкреслити: коли зв’язані не два, а три й більше речень (як із допомогою безпосереднього, так і опосередкованого зв’язку), формується поєднання речень, що характеризується нанизуванням їх і розгалуженістю відношень. Через те, що розгалужені зв’язки речень складаються на основі зв’язків між двома реченнями (в результаті поєднання двох речень), смисловим центром оформленого поєднання виступає перше опорне речення, а всі інші залежать від нього, притягуються до нього структурно, шляхом безпосереднього чи переважно опосередкованого зв’язку, й цим визначається протяжність, обсяг ССЦ.

На кожній ділянці розвитку відношень між реченнями складаються свої, особливі функціонально-смислові взаємодії, що становлять інтерес не тільки в плані їхнього входження в загальну побудову, а й виявлення в часткових утворах. Аналіз супровідних відношень у складних синтаксичних цілих свідчить про їхню багатоплановість, багатоманітність, про спрямованість не тільки на збільшення, розгортання інформації, а й на її різне осмислення, важливе для досягнення комунікативної ефективності.

Існує думка про те, що всяке додавання, укрупнення мовленнєвої інформації в тексті є фактом його розгортання. Ця якісно-інформаційна орієнтація підводить до розуміння тексту як побудови, що має вихідний, відправний смисловий пункт і на його основі інформацію, яка розширюється, розростається (порівняймо: "По суті текст будь-якого обсягу може бути зведений до короткого висловлювання - тези, а побудова тексту постає як процес розгортання цієї тези ( тематичного ядра, смислової опори)"[65]; а також трактування тексту як "інтегрованої й упорядкованої послідовності речень (тестем), котрі забезпечують лінійне розгортання теми з математичного ядра"[66]. З точки зору кількісної й якоюсь мірою в плані лінійної послідовності термін "розгортання" себе виправдовує. Але з погляду семантико-синтаксичного розвитку текстової структури він може мати лише вузьке застосування, а саме - по відношенню до випадків розширення й конкретизації вихідної інформації, тобто тоді, коли справді йдеться про збільшення смислових конструкцій, що повідомляють про деталі, подробиці, сторони явища, які конкретизують його риси. Якщо ж ідеться про конструктивний розвиток на основі відношень коментування, аргументації, інтелектуально-емоційного супроводу, пояснення, посилання, то ми вже не можемо розцінювати це як аналогічні власне розширювальні процеси, це специфічні функціонально смислові взаємодії. Вони спрямовані не на "розкручування", "розгортання" інформації, а замикаються на ній, роблять її об’єктом певного розгляду.

Свідченням того, шо текстові побудови не є обов’язково лінійним нарощуванням інформації на основі вихідної тези, відправної смислової точки (про що вище вже йшлося, і взагалі це поширена думка), постає й факт, що смисловий центр такої побудови може міститися не на початку, виражатися не першим реченням. У живих мовленнєвих побудовах, як усних, так і писемних, можливі найрізноманітніші позиції речення, що вистукає смисловим центром ССЦ: воно може стояти на початку, її середині й навіть наприкінці. Єдиний шлях для об’єктивного його виявлення - аналіз зв’язків і відношень, що складаються між реченнями в тексті. Такий аналіз тією чи іншою мірою завжди здійснюється носіями мови при сприйнятті тексту, але, природно, ефективність результатів значною мірою залежить від його охопленості та усвідомленості. Проаналізуймо таке складне синтаксичне ціле, що є водночас і цілим текстом допису:

На цьому місці колись під Киселівською горою було торжище, згадуване в давньоруських літописах. Потім багато років тут містився відомий у місті своїм привозом Житній базар. Останнім часом почалася його реконструкція.
І ось стародавній Поділ у Києві прикрасився величезною будівлею зі скла, й бетону. Це один із найбільших в Україні критих ринків. Під вантовими перекриттями на площі майже 15 тисяч квадратних метрів розташовано 1350 торговельних місць. Ринок оснащений новітнім торговельним обладнанням. Частина його площі відведена під магазини комісійної торгівлі.

Перше речення побудоване як залежне - слова на цьому місці свідчать про те, що зміст його пов’язаний з якимось іншим реченням. Наступне речення має риси паралельності першій будові, разом вони утворюють суцільне поєднання речень оповідного типу (це своєрідна коротка історична довідка), у відповідності з першим реченням, котре задає тон і також є залежним. Третє речення слугує розширенню змісту другого. Далі йде речення: І ось стародавній Поділ у Києві прикрасився величезною будівлею зі скла й бетону, яке і є смисловим центром складного синтаксичного цілого, оскільки всі подальші речення залежать від нього, а перше речення (а значить, і пов’язані з ним друге, третє) також стосується його, бо компонент на цьому місці й має на увазі: там, де тепер зведено (на Подолі в Києві) величезну споруду зі скла й бетону. Якби основне речення було на початку, воно могло бути таким: Стародавній Поділ прикрасився величезною будівлею зі скла й бетону, але під впливом попередньої частини з’явився елемент i ось, який сприяє досягненню більшої зв’язності тексту і створює додаткові відтінки слідування, наслідку, закономірні за умов, коли залежний компонент, що стоїть перед основним реченням, слугує для повідомлення історичних відомостей, а основне речення теж виражає смисли подібності, буття, наявності.

Складні синтаксичні цілі зі з’єднувальними відношеннями

Складні синтаксичні цілі зі з’єднувальними відношеннями являють собою поєднання речень, взаємодія смислів яких формує єдиний, цілісний, неподільний щодо контекстного змісту смисл, утілений в характеризовану єдністю синтаксичну форму (що потверджується спостережуваними між реченнями синтаксичними зв’язками та відношеннями). Такі складні синтаксичні цілі утворюються на основі розглянутих конкретних різновидів з’єднувальних відношень.

1. Це складні синтаксичні цілі з перелічуваними відношеннями речень. Наприклад: У тваринному світі добре розвинуте й довгострокове прогнозування. Багато звірів і птахів, завчасно передчуваючи круту зиму, роблять великі запаси кормів, ретельно утеплюють зимову квартиру. Перед сніжною зимою у білок менше комірок на землі - з-під глибокого снігу не дістати літніх запасів. Передчуваючи, що зима буде м’якою, деякі перелітні птахи зостаються зимувати на батьківщині. Перед мокрою, затяжною осінню миші влаштовують гнізда у вершечках копиць. Перед прохолодним літом птахи в’ють гнізда на сонячному боці дерева; Хтось із космонавтів назвав станцію маленькою рукотворною планетою, і ось, виявляється, як і довкола планет, у станції є газова оболонка. Якась частка повітря виходить із космічного апарата в момент викидання відходів, під час експериментів у шлюзовій камері, виходів екіпажів у відкритий космос. Часом атмосфера забруднюється викидами працюючих мікродвигунів; щось притягується до станції з довколишнього простору; Майно - цієї сім’ї? Звичайне, гадаю, для сімей такого достатку майно. Квартира - державна. Машина найпершої моделі. Дача в одному з приміських сіл. Що ще? Книжки. Кольоровий телевізор. Меблі - хороші, хоч аж ніяк не крик моди.

У наведених фрагментах маємо складні синтаксичні цілі з перелічувальними відношеннями. В першому фрагменті ССЦ з перелічувальними відношеннями утворюють три речення (до них приєднуються ще два супровідно-пояснювальних речення. Смисл цілої групи речень виражає єдине підтвердження думки, висловленої в реченні (Багато звірів і птахів, завчасно передчуваючи круту зиму, роблять великі запаси кормів, ретельно утеплюють зимню квартиру). Тобто зміст усіх речень підпорядкований одному предметові мовлення - підтвердженню досто вірності висловленого судження. Під предметом мовлення ми розуміємо зміст окремого, самостійно значущого в контексті аспекту дійсності, про який, природно, мовиться (факт здійснення, існування чого-небудь; подія в її розвитку; характеристика кого-, чого-небудь; пояснення чого-небудь; підтвердження чого-небудь; конкретизація чого-небудь і т.д.). У тексті є головні, є другорядні предмети мовлення. Ці характеристики визначаються за ступенем співвіднесеності предметів мовлення з темою мовленнєвого утвору.

У другому фрагменті складне синтаксичне ціле містить три речення. Всі вони в сукупності виражають зміст, котрий слугує для того, щоб дати пояснення, чому довкола станції "Салют" є газова оболонка (як і довкола планет). Тобто і в цьому випадку зміст ССЦ присвячений одному предметові мовлення - поясненню чогось.

У третьому фрагменті складне синтаксичне ціле вбирає в себе шість речень (запитальне речення Що ще? виступає засобом зв’язку перелічуваних речень). Речення, що повідомляють про наявність певного майна та деякі його характеристики, разом узяті, формують зміст цілісного предмета мовлення - аргументування судження про те, що майно сім’ї було звичайним.

Отже, бачимо, що в результаті з’єднання речень, що перебувають у перелічувальних відношеннях, утворюється складне синтаксичне ціле як самостійна семантико-синтаксична одиниця, котра виражає зміст логічної єдності.

2. У результаті з’єднання речень утворюються складні синтаксичні цілі з протиставними відношеннями речень. Вони також являють собою семантико-синтаксичну єдність, бо суть повідомлення про яке-небудь явище якраз і полягає у відображенні притаманної йому суперечності. Порівняйте: Тепер усі з тривогою говорять про забруднення морів та океанів, отруєння й грунту, й повітря шкідливими відходами. Та мало хто називає імена справжніх винуватців, коли йдеться пр воєнний бізнес; Подібно до ковдри,сніг зберігає тепло. Проте він, відбиваючи променисте тепло сонця, не затримує його при землі. Антарктида особливо холодна тому, що дев’яносто вісім процентів тепла відбиває в космос своїми снігами; Справді, такий ось жанр... З одного боку, його нагороджують схвальним епітетом "інтелектуальний", з іншого - вважають Попелюшкою й квапляться начепити вбивчий ярлик: жанр вторинний, позалітературний, не повсюдний... Перше складне синтаксичне ціле виражає єдиний смисл - характеристику якоюсь мірою парадоксального стану справ у галузі вирішення екологічних проблем. Друге ССЦ з протиставними відношеннями слугує для вираження характеристики одного й того ж предмета, під одним і тим же кутом зору сніг і тепло землі, що виявляє єдність суперечливих явищ. У третьому фрагменті йдеться про стан справ з оцінкою науково-фантастичних творів. Як бачимо, й він не характеризується однозначністю. Таким чином, якщо в усіх наведених випадках вилучити речення, що створюють протиставлення, або навіть просто їх не брати до уваги, визначаючи предмет мовлення, то зміст цього предмета мовлення буде необ’єктивним, викривленим. Наведемо приклад, у якому спеціально підкреслено єдність внутрішньо суперечливого змісту складного синтаксичного цілого: Балерина продемонструвала блискучу майстерність акторського перевтілення. Протягом вистави вона по суті справи танцює дві протилежні партії, створюючи проте єдиний образ. Ефектно-елегантна примадонна, що "вміє яскраво й сміливо себе "подати", й скромна, ніжна дівчина, що прагне щирості, чистоти почуттів, котру вабить і лякає те нове життя, що вириє за стінами вар’єте.

Сполучення двох номінативних речень, які характеризують протилежні за втілюваною суттю сценічні образи, слугують для того, щоб передати єдину думку про багатоплановість мистецької майстерності (Ефектно-елегантна примадонна, нір вміє яскраво й сміливо себе "подати", й скромна, ніжна, дівчина, ш,о прагне щирості, чистоти почуттів...). Така спрямованість поєднання речень, котре реалізує думку про творчі можливості балерини, значною мірою підготовлена попередніми словами продемонструвала блискучу майстерність акторського перевтілення; танцює дві протилежні партії, створюючи проте єдиний образ.

Є складним синтаксичним цілим і сполучення речень, об’єднаних протиставно-градаційними відношеннями, що являють собою своєрідне переплетіння відношень переліку й протиставлення. Порівняйте: ...Коли ми розкрили конверт зі старанно виведеною на ньому адресою "США, Північна Кароліна, місто Ролі" й учиталися в листа, який захопив увагу буквально з перших рядків, ми зрозуміли: він адресований не тільки нам, журналістам... Спостереження, роздуми й факти, що заповнили собою два з половиною щільно віддрукованих на машинці аркуші, гідні того, щоб поділитися ними з нашими читачами. Наведене складне синтаксичне ціле виражає єдиний зміст - листа з Америки адресовано не тільки журналістам газети, а й, можливо, всім її читачам. Природно, що тільки в нерозривній єдності сполучуваних речень складається цей смисл. Конструкцією, синонімічною до розглядуваного ССЦ, може бути складносурядне речення з градаційними відношеннями частин.

3. Черговий різновид являють собою складні синтаксичні цілі з відношеннями зіставлення між реченнями. Наприклад: Раніше птахи високо пролітали над пісками, прямуючи до далеких оазисів. Тепер же серед барханів облюбували місця для гніздування пелікани, баклани, білі та сірі чаплі, лебеді. А в очеретяних заростях множиться стадо ондатр; Прикладна математика потрібна інженерові, нотна грамота - музикантові. А загальна культура й пов’язане з нею розуміння людей, розуміння законів щастя необхідні всім: й інженерові, й музикантові, й полководцю... Перше ССЦ складається з двох речень (плюс третє приєднувальне A в очеретяних заростях множиться стадо ондатр, котре слугує для розширення змісту другого речення). В цьому складному синтаксичному цілому йдеться про зміну екологічного "стану справ", яка випливає з того, що було раніше і є тепер. Природно, що роз’єднані речення, не зв’язані, зіставними відношеннями, містили б окремо звичайне повідомлення про стан справ у якийсь час. У другому прикладі йдеться про особливу значущість для людини загальної культури. Цей єдиний смисл формується завдяки зіставленню змісту речень, котрі розкривають необхідність для певних соціально-професійних груп тих чи інших видів знань. Зміст третього речення, яке передає думку про всеосяжний характер загальної культури, ЇЇ переважне значення, став стрижневим у формуванні цілісного змісту ССЦ (А загальна культура й пов’язане з нею розуміння людей, розуміння законів щастя необхідні всім). Та вся повнота смислу сформувалася на основі цілісної єдності речень.

4. Складні синтаксичні цілі з розділювальними відношеннями. Сама їхня смислова природа полягає в необхідності сполучення речень для формування смислів "чергування", "взаємовилучення", "вибору" дій, подій, явищ і т.д. Порівняйте: На які ж доходи живе стара так відверто розкішна? А ось цього ніхто сказати не може. Тут, як мовиться, можливі варіанти. Може, вона "лівачить" на своїх "Жигулях". Може, "виступає посередницею" на квітковому базарі. А може, дає гроші під проценти, - трапляється й таке; "Нічого подібного не було в лінгвістиці за останні п’ятдесят років", - стверджує західнонімецький лінгвіст О.Семереньї. "Монографія "стане настільною книгою істориків культури та мовознавства" - це найцінніше визнання, бо належить воно опонентам. Одначе всі крапки над "і" поставить час. Або - ще один голос із минулого; Можна обійтися без пташиного молока, а також без багатьох напоїв. Або, скажімо, без морського гребінця, ананасів і навіть рябчиків - обходяться ж вегетаріанці взагалі без м’яса. Ну а без чого - не можна?

Перший фрагмент: ідеться про категорію людей, символічно представлених в образі старої, котра розбагатіла "без будь-якої допомоги архаїчної рибки". Складне синтаксичне ціле виражає суть - "припущення про доходи старої". Сполучення речень дає змогу передати варіантність припущення (у зв’язку з відсутністю точної інформації), й це створює реальний цілісний зміст, що об’єднує набір повідомлень про різні дії для збагачення й водночас надає змогу якогось вибору. Тобто ми хочемо сказати, що цей смисл ССЦ знову-таки єдиний, складений його характер відображує реальну взаємодію окремих, але не наділених самостійною функцією в контексті смислів речень, що входять до цього ССЦ.

Другий фрагмент: у ньому частково подані висловлювання про значення нової монографії, присвяченої проблемам прамови та історичної родини індоєвропейців. Висловлюється сучасна точка зору, а остаточна оцінка, як зазначає автор, іще попереду. І якраз ця думка про остаточну оцінку виражена в складному синтаксичному цілому з розділювальними відношеннями. Тільки сукупний (мисл речень відображує думку про те, що залежить ця оцінка й від майбутніх дослідників, і від надходження нових фактів "палеоархеонаук". Та, можливо, щось із цих джерел значущішим, - виниклий зміст передається розділювальними відношеннями й набуває у зв’язку з цим відтінків здогадності.

Третій фрагмент: смисл його полягає в жартівливому обговоренні без чого можна обійтися й без чого не можна (цей другий аспект лише накреслений, далі в тексті йде його розробка). Так ось частина, в якій з’ясовується, без чого можна обійтися, і є синтаксичним цілим, що складається з двох речень, сполучених розділювальними відношеннями, й ще одного речення, котре виходить за межі нашого "цьогохвилинного" інтересу (воно слугує для аргументації того, що можна обійтися навіть без рябчиків).

Смисл без чого можна обійтися охоплює обидва речення, кожне з них робить свій внесок у його формування. Своєрідність цього смислу і якоюсь мірою досягнення комічного ефекту полягає в чергуванні повідомлень про "можливість" відмови від аж надто недоступних наїдків.

5. Складні синтаксичні цілі з відношеннями просторово-буттєвої супозиції речень. Ці побудови слугують для того, щоб повідомити, який вигляд має яке-небудь місце, приміщення, для того, щоб намалювати мовними засобами якусь картину буття, скомпоновану з різних деталей, дати опис складного за характером об’єкта. Наприклад: Разом із конструктором піднімаємося сходами. Через коридор холодильної камери потрапляємо в простору кабіну. В центрі - папівокругла чорна ручка контролера, основного інструмента регулювання швидкості й потужності. Вгорі - мініатюрний дублер шляхового світлофора, який автоматично відтворює кольорову гаму світлофорів на маршруті. Праворуч швидкостемір. Унизу - кран для екстреного гальмування поїзда...; Кивком голови він показує в куток кімнати, де на килимі вишикувалося вигадливо грізне іграшкове воїнство. Ось робот із мордою хижого лева, в руці у нього пломеніючий меч. Ось схожий на панцир рицаря танк, що строчить із автомата. Ось напівконик - напівлітак, ощетинений ракетами. Начебто зійшли ці чудовиська з похмурих полотен Босха, написаних у той час, коли палали багаття інквизиції й косила людей чума, зійшли, оснастившися знаряддями знищення кінця XX століття; Минуле... Воно бачиться мовби в перевернутий бінокль: віддалилося, та не втратило своєї чіткості. Чорні кибитки, наче здмухнуті вітром галчині гнізда. Висушене сонцем і злигоднями обличчя дехканина, який дибає за омачем - середньовічною сохою. Скрипить чигир - водоналивне колесо, найскладніша в ту пору техніка землероба. І віслюк дріботить по жовтій куряві дороги... Складне синтаксичне ціле в першому фрагменті містить опис кабіни нового тепловоза. З одного боку, погляд начебто зупиняється на окремих приладах, але їхнє існування внесене до загального огляду, що створює в той же час цілісне уявлення про оснащеність кабіни, й саме це, а не повідомлення про окремі деталі, є одним із предметів мовлення в інформації про новий тепловоз. Другий фрагмент: у ньому складне синтаксичне ціле слугує для конкретизації повідомлення ...вишикувалося вигадливо грізне іграшкове воїнство. Опис цього воїнства і є змістом ССЦ, Після нього йдуть речення, що виражають роздуми з приводу побаченого (Начебто зійшлися ці чудовиська...). Йдеться про сукупний збірний об’єкт (іграшкове воїнство), і його опис являє собою єдине ціле.

Третій фрагмент: його зміст полягає в описі своєрідної символічної картини (звернімо увагу, що до складу ССЦ вкраплені речення іншого призначення, пояснювальні: середньовічною сохою; водоналивне колесо). Єдність опису підкреслюється реченням теми Минуле..., повідомленням про сприйняття образне, зриме (Воно бачиться мовби в перевернутий бінокль...). Природно, що й у цьому випадку предметом мовлення є опис цілісної картини, а він, як було сказано, - зміст аналізованого ССЦ.

6. Складні синтаксичні цілі з відношеннями часової супозиції речень, їхнє значення полягає у відображенні змісту події в розвитку, епізоду, якогось періоду діяльності життя і т.д. Це розчленовані явища дійсності, кожний момент у них становить конкретну дію того чи іншого учасника, але сама по собі вона ізольована від суміжних із ним дій і не є достатнім матеріалом для предмета мовлення. Необхідна сукупність усіх речень, що описують розвиток дій у якомусь цілісному, незважаючи на розчленований характер, явищі. Розглянемо приклади: На зйомці для "Світу тварин" зустріли зайця, молодого, не випробуваного життям підлітка. Спробував звір утікати, одначе не знав іще заєць, ш.р оператор Яків Посольський також уміє бігати. Зупинився заєць і став спостерігати: що буде? Камера прозумкотіла здалеку, потім посунулася ближче, потім нависла над самим, вухом. І заєць вирішив за себе постати. Спершу він ворухнув лапкою, потім зробив випад у бік камери, потім, слушно вирішивши, що вразливе місце у зумкочучого звіра - око, кинувся в об’єктив. Рятуючи ніжні скельця, оператор підскочив, але розлютований зайчисько жадав перемоги повної. Він відбігав і з силою кидався на Яшкові ноги. Врятували оператора "броньовані" штани під назвою "джинси" й напівжартівливі, напівсерйозні зойки про допомогу. Ми реготалися, спостерігаючи, як переможець спокійно почистив одну об одну лапки й одразу ж заходився закусувати стебельцем щавлю; Семирічний Пітер лежить на підлозі, ввіп’явшися очима в екран телевізора. "Стріляй! - кричить він. - Скоріше ж стріляй!". Білі кеди Пітера молотять у збудженні по синтетичному килиму. І, мовби почувши його наказ, оптиміст, гігантський робот, озброєний лазерною гарматою, встромлює сліпучий промінь у представника злих сил - мегатрона. "Так йому, так! - торжествує Пітер. - Добивай монстра!"

Перший фрагмент - аналізоване ССЦ - являє собою опис епізоду з "хоробрим" зайцем. Починається він реченням Спробував звір утікати й триває до кінця фрагмента (три речення одначе не знав іще заєць.:, І заєць вирішив за себе постати. Врятували оператора "броньовані" штани... випадають зі структури ССЦ з часовою супозицією, бо постають украпленнями іншого порядку - передають судження з приводу спостережуваного). Речення, котрі входять до складу ССЦ, слугують для повідомлення про хід дій, які стосуються однієї цілісної події. Замітка називається "Хоробрий заєць", природно, предмет мовлення - оповідь про рішучу поведінку зайця - якраз і є таким, щоб дати необхідну інформацію, що підтверджує винесену в заголовок характеристику.

Другий фрагмент являє собою сценку, в якій розповідається про те, як дивиться передачу по телевізору американський школяр. Перше речення вводить у суть епізоду. Далі в часовій послідовності повідомляється про мовленнєві дії Пітера й про те, що відбувається на синтетичному килимі. Все це слугує для розширення повідомлення про мовленєєву дію. Вона не є безпосереднім структурним елементом ССЦ з часовою співпозицією речень. Ця частина сукупності конструкцій, що входять до неї, й реалізує зміст сценки.

7. Складні синтаксичні цілі з відношенням уведення речень. Це такі єдності, в яких є "підготовча" та базова частини, семантико-синтаксична організація якої полягає у властивості включати, поглинати структуру "підготовчого" речення, що не має самостійного значення в контексті. Стрижневим елементом цієї побудови є, природно, друга частина, яка немовби втягує в себе винесене в препозитивну фразу чи в препозитивну позицію в одній і тій же фразі речення. Наприклад: Здається, академік Колмогоров сказав, що в математиці на хороший результат потрібно десять тисяч годин роботи, роздумів, пошуків виходу з чергового глухого кута. Й тому талант у науці - це на вісімдесят, ні на дев’яносто п’ять відсотків - звичайнісіньке працелюбство й наполегливість; На жаль, завжди знаходяться люди, готові скористатися з ситуації "поточного моменту" у власних дрібних, егоїстичних інтересах. Ведеться боротьба з пияцтвом, і ось під цим прикриттям дехто намагається схитрувати, звести особисті рахунки. Вони не від того, щоб суворі заходи, справедливо передбачені проти порушників трудової дисципліни та громадського порядку, обернути проти власних "кривдників"; Багато знахідок протягом тривалого часу не можуть пробитись у виробництво, втрачають новизну. Тому й виходить, що деякі підприємства чорної металургії, вугільної промисловості, транспорту роками не можуть впровадити нову техніку; В чудесному й шаленому світі шахів немає меж. Шахи невичерпні. Саме так - "Невичерпні шахи" - й назвали свою нову книгу трикратний чемпіон світу гросмейстер Анатолій Карпов і математик, кандидат технічних наук...

Перший фрагмент: спостережуване складне синтаксичне ціле виражає зміст, що об’єднує зміст двох речень, - неподільний, цілісний смисл (виходячи з того, що, як сказав академік Колмогоров, у математиці на хороший результат потрібно десять тисяч годин роботи, роздумів, пошуків виходу з чергового глухого кута, слід вважати, що талант у науці - це... на дев’яносто п’ять відсотків звичайнісіньке працелюбство й наполегливість). ССЦ має основне значення висновку, який, природно, обов’язково чимось зумовлений і тільки в єдності із зумовленою частиною виражає притаманну йому логічну структуру.

Другий фрагмент: складне синтаксичне ціле оформлене в одній фразі. Базова частина і ось під цим прикриттям дехто намагається хитрувати, звести особисті рахунки, передбачає введення в її структуру змісту попереднього речення Ведеться боротьба з пияцтвом, яке не має самостійного значення. В контексті йдеться про певну категорію людей, котрі пристосовуються до будь-яких ситуацій. Отже, смисл усіх повідомлень спрямований на те, щоб охарактеризувати їх, розповісти про їхні дії, вчинки.

Третій фрагмент: у цьому ССЦ йдеться про стан справ, зумовлений деякими фактами. Тобто цілісний смисл сформувався завдяки з’єднанню зумовлювального речення, й того, що виражає підсумок. Синонімом цієї конструкції могло б бути складнопідрядне речення з причишю-наслідковими відношеннями частин (оскільки багато знахідок протягом тривалого часу.., тому й виходить, що...).

Четвертий фрагмент узятий із рецензії, в якій дається оцінка книги про шахи. Головними предметами мови виступають повідомлення про цю книгу. Й виокремлене складне синтаксичні ) ціле також містить повідомлення такої тематичної спрямованості. Винесення в препозицію окремого речення дає змогу "винахідливіше" виразити смисл (ця конструкція ускладнена ще й уточненням - наведенням дослівної назви книги: "Невичерпні шахи").

Серед ССЦ з відношеннями введення широко представлені в публіцистиці конструкції зі значенням умовиводу, тобто такі, що слугують для вираження цілісних логічних одиниць висновку, на основі якихось даних. Мовленнєві смисли, що їм відповідають, теж мають характеризуватися цілісністю й неподільністю, бути сукупними, сумарними щодо змісту речень, котрі входять до ССЦ. Порівняйте: Спеціалістам-початківцям часом не вистачає життєвого гарту, досвіду, вміння долати труднощі. Ось чому їхні перші самостійні кроки потребують підтримки. Як зазначалося на нараді працівників вищої школи, навчальний заклад має "супроводжувати" своїх плеканців упродовж усього життя. Ректорам необхідно налагодити й постійно вдосконалювати систему спілкування з випускниками, спиратися на їхній практичний досвід; Можливості фабрик, зайнятих переробкою побутових та інших відходів, невеликі. Слід, очевидно, поміркувати про розвиток підприємств цього профілю, нарощування їхніх потужностей; Іноді підлітковий і юнацький вік називають трудним. Я б назвав його складним... Значить, і твори, звернені до цього віку, мають проникати в саму суть, углиб складностей, що не полишають людину, про яку прийнято говорити: "Вже не дитина, та ще й не дорослий"; Каталізатори прогресу зможуть виконувати свої функції тільки за умови своєчасної підготовки й перепідготовки кадрів спеціалістів і керівників. Ось чому необхідно прискорити перебудову навчання в інженерних та економічних вузах, в інститутах підвищення кваліфікації керівних працівників.