Реферати українською

Стратегія діяльності підприємства - Економіка підприємства -

Стратегія діяльності підприємства - Економіка підприємства - Скачать бесплатно

style="width:66.15pt;border-top:none;border-left:none; border-bottom:solid windowtext 1.0pt;border-right:solid windowtext 1.0pt; padding:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt"> 32,40	30,40	93,8	124,5	+ 6
2.	Магазин “Клео”	45,00	42,80	95,1	55,20	50,55	91,4	117,9	+ 7,7
3.	Магазин с.Вербіж	11,20	11,00	98,2	15,60	13,27	85,0	120,6	+ 2,2
4.	Кіоск № 07	10,00	7,60	76,0	12,00	9,80	81,6	128,9	+ 2,2
5.	Кіоск № 14	20,00	18,30	91,5	30,00	27,00	90,0	147,5	+ 8,7
6.	Кіоск № 08	20,00	17,61	88,0	30,00	23,60	78,6	134,0	+ 5,9
Всього		131,90	118,71	90,0	175,20	154,06	87,9	129,7	+ 35,3

2.2. Оцінка комерційної роботи з окремими контрагентами

Комерційна робота Коломийського ВАТ “Дятьківці” містить у собі такі етапи, як закупівлю матеріальних ресурсів, їх доставку до оптового складу, збереження, збут і доставку до споживача виготовлених товарів. В рамках цієї роботи можна виділити основних контрагентів товариства. Це постачальники сировини та інших матеріально-технічних ресурсів, що необхідно для безперебійної роботи товариству по виробництву продукції.

Оскільки збут та реалізації готової продукції (товарів) здійснюється у власній торговельній мережі, то з боку покупців контрагентів практично немає (реалізація підприємствам міста та закритим бюджетним установам становить біля 1 % загальної реалізації).

Таке положення визначає, що основними контрагентами ВАТ “Дятьківці” на ринку є постачальники матеріальних ресурсів для виробництва.

Сировину на виготовлення продукції товариство закуповує невеликими партіями у посередників. За умови нестачі оборотних коштів товариство не в змозі налагодити прямі зв’язки з виробниками сировини, так як останні пропонують поставки великими обсягами з попередньою оплатою.

Проведено аналіз стану комерційної роботи підприємства з постачальниками.

Усього лише два – три роки тому головним завданням підприємства полягало в пошуках і закупівлі більш-менш “ходового товару”, а в покупцях не відчували браку і не було проблем із перевезенням товарів через низькі транспортні тарифи. Але наступні роки нас зіпхнули з тими проблемами, що є звичними в нормальних ринкових умовах. По-перше, виникла необхідність оперативного обліку товарних запасів на складі, відвантажених споживачам, відвантажених постачальниками товарів нам і саме головне, оперативний облік заявок від наших клієнтів на постачання товарів. Оперативний облік неможливий без комп'ютиризації в складському господарстві, що сприяє у свою чергу поліпшенню взаємодії складського підприємства з апаратом управління і відділами закупівлі і продажів фірми.

По-друге, виникли питання з перевезенням товарів. Раніш чітко працювала державна залізнична служба: ціна перевезень була досить низька при невеликих термінах поставки. Але останнім часом залізничні тарифи виросли непропорційно інфляції, з’явилися значні затримки доставки вантажів і втрати, ушкодження вантажів через безвідповідальність перевізника. Тому в останні роки підприємство більший обсяг перевезень здійснює автомобільним транспортом. Надалі планує цілком перейти на цей вид транспорту. При високих витратах на паливо, амортизаційні відрахування і заробітну плату водіїв, підприємство виграє в оперативності доставки товарів і від постачальників.

По-третє, в останні роки підприємство досить часто зіштовхується з неритмічною роботою виробників. Через важкий економічний і фінансовий стан, підприємства працюють неритмічно, за товар вимагають передоплату, хоча це не є стопроцентною гарантією відвантаження товару. Іноді перераховані засоби підприємства надовго заморожуються на рахунках несумлінних виробників-монополістів. При цьому відбувається неузгодженість зв’язків між постачальниками і споживачами, частково паралізується робота у відділах закупівель і продажів. Тому в останній час ВАТ “Дятьківці” повністю відмовилась від постачальників-виробників і перейшла на посередників. Це впливає на більш високий рівень ціни закупівлі (за рахунок націнки постачальників), але забезпечує ритмічне постачання сировини та матеріалів.

По-четверте, в даний час якість банківських послуг невисоке. Банки перераховують засоби клієнтів неоперативно, нерідко в їх діяльності трапляються затримки коштів клієнтів і різного роду проблеми, що призводять до затягування процесу постачань і продажів товарів, виконання і навіть зриву умов контрактів.

По-п’яте, в останні роки в батьківщині ознаменовані найжорстокішою інфляцією, що призводить до хаосу в економіці і практично неможливості не тільки стратегічного, але і більш менш достовірного оперативного планування. Найбільше мішає роботі непередбачуваність і непевність у завтрашньому дні.

Як очевидно з вищенаведених причин, у товаристві “Дятьківці”, незважаючи на зусилля оптимізувати всі процеси і заощаджувати матеріальні, фінансові, трудові ресурси, отримані результати невисокі.

Розглянемо більш детально види постачання, що відбулися за 1999 рік, характер окремих постачальників та обсяги закупівлі товарів підприємства.

По характеру розміщення партнерів по закупівлі ресурсів для виробництва можна виділити дві групи постачальників – місцеві постачальники, що розміщені в м. Коломия та Івано-Франківській області, та постачальники, що розміщені в інших областях України. Прямих угод з постачальниками, що розміщені на території СНД або іншими країнами, підприємство в 1999 році не укладало. Характеристика видів постачальників та співвідношення закупівлі сировини у місцевих та інших постачальників України наведено в таблиці 10. Таблиця містить інформацію про обсяг закупівлі по кварталах та за 1999 рік в цілому. Розрахункова частина містить питому вагу закупівлі по визначених постачальниках по кварталах року і в цілому за рік.

Таблиця 10

Співвідношення обсягу закупівлі сировини у місцевих

та інших постачальників України

Характер розміщення постачальників	К В А Р Т А Л				1999 рік
	I	II	III	IV
Обсяг закупівлі: у постачальників, що розміщені в м. Коломия та Івано-Франківській області - у постачальників, що розміщені в інших областях України	1637,54 10650,25	1200,03 13740,00	1350,00 15505,74	2362,59 22116,16	6550,16 62012,15
Разом	12287,79	14940,03	16855,74	24478,75	68562,31
Питома вага закупівлі у постачальників, що розміщені в м. Коломия та Івано-Франківській області - у постачальників, що розміщені в інших областях України	13,33 86,67	8,04 91,96	8,01 91,99	9,66 90,34	9,56 90,44
Разом	100	100	100	100	100

В загальному обсязі закупівлі на 1999 рік у немісцевих постачальників було закуплено сировини на 62,01 тис. грн. або 90,44 %. Відповідно у постачальників, що розміщені Коломийському районі та Івано-Франківській області закуплено товарів в сумі 6,55 тис. грн., або 9,56 % загального обсягу закупки. Відносно невелику частку постачальників, що розміщені в Івано-Франківській області, можна пояснити тим, що ВАТ “Дятьківці” є дистрибютором та офіційним представником фірми “Оболонь”. Переважна більшість поставок продукції постачається саме з цієї фірми (“Оболонь” м.Київ). Це викликало такий стан у всіх кварталах року. Частина немісцевих постачальників в І кварталі становила 86,67 %, а в ІV – 90,34 %. З початку року до ІІІ кварталу спостерігався поступовий ріст питомої ваги, але спочатку – значний, на 5,29 % в ІІ кварталі (91,96 – 86,67) і потім дещо менший – на 0,03 % в ІІІ кварталі (91,99 –91,96). В ІV кварталі спостерігалось зменшення питомої ваги на 1,65 % (90,34 – 91,99).

Частка закупівлі сировини у постачальників, що розміщені в Коломийському районі та Івано-Франківській області, в 1999 році становила лише 9,56 %, а по кварталах розмір змін з максимального – 13,33 % ( в І кварталі) до мінімального – 8,01 % (в ІІІ кварталі). Як бачимо, на протязі року питома вага інших постачальників зазнала коливань, але в цілому визначилась тенденція до поступового зниження внаслідок вказаних вище причин.

На мій погляд, як показує проведене дослідження, комерційна робота з постачальниками потребує подальшого вдосконалення. Я вважаю, що товариству необхідно розширювати асортимент та номеклатуру продукції, необхідно шукати ще ділових партнерів, а не вести свої ділові справи тільки із одним крупним постачальником (“Оболонь”). Наростивши асортимент та номенклатуру продукції товариство зможе отримувати більші прибутки від своєї комерійної діяльності, що, на мій погляд, допоможе отримувати прибутки, а не тільки збитки. Заключення угод з більшою кількістю ділових партнерів дозволить товарисву більше використовувати оборотних коштів для впровадження нових технологій та обладнання, а також для розширення своєї торговельної мережі.

2.3. Аналіз прибутку та рентабельності підприємства

Прибуток товариства “Дятьківці” є одним з основних показників оцінки розвитку товариства. В ринкових умовах прибуток виступає стратегічною метою підприємства, реалізація якої є обов’язковою для забезпечення нормальних умов його функціонування.

Досягнення цільового прибутку означає для підприємства його достатність для вирішення виробничих та соціальних задач, забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності, конкурентоздатності на ринку.

Аналіз прибутку і рентабельності є важливим етапом оцінки господарсько-фінансової діяльності ВАТ “Дятьківці” за 1999 рік. Задачами аналізу прибутку є: вивчення виконання плану прибутку; оцінка динаміки прибутку та рентабельності; визначення факторів, що впливають на розмір та зміну прибутку (рівня рентабельності); пошук резервів росту прибутку та рентабельності в майбутньому періоді.

В дипломній роботі проведено детальний аналіз фінансових результатів та їх використання по товариству за 1998-1999 роки, що наведено в таблиці11. Таблиця відображає розвиток показників у динаміці.

Розрахунки показують, що фактично в 1999 році зазнало збитків на суму 280,4 тис. грн. Збитковість товариства як в 1998 році, так і в 1999 році викликана тим, що товариство постійно нарощує потужності, закуповуючи нове обладнання, устаткування, технології, нові лінії та купівлею нового приміщення, де планується відкрити лінію по розливу та зберіганню вино-горілчаних виробів.

Таблиця 11

Аналіз фінансових результатів

та їх використання по ВАТ “Дятьківці”

за 1998-1999 роки.

Показники	1998 рік	1999 рік	Зміна суми (+,-), тис. грн.
	Сума, тис. грн.	Сума, тис. грн.
1. Виручка від реалізації продукції (без ПДВ)	316,5	2183,8	1866,8
2. Витрати на ви-робництво	507,0	2464,2	1957,2
3. Доходи від іншої реалізації та поза-реалізаційні доходи	--	0,5	0,5
4. Балансовий при-буток	- 190,5	- 280,4	- 89,9
5. Платежі до бюджету	6,0	8,6	2,6
6. Чистий прибуток	- 196,5	- 289,0	- 92,5

Зміна показника чистого прибутку, як свідчать дані таблиці 13, утворилась в сумі –289,0 тис. грн. На неї вплинув розмір платежів до бюджету, що сплачує підприємство. В 1998 році ці платежі становили 8,6 тис. грн., що вплинуло на остаточну суму чистого прибутку в розмірі – 289,0 тис. грн. В порівнянні з минулим роком, чистий прибуток зменшився.

На остаточний показник чистого прибутку вплинула зміна таких показників, як виручка від реалізації продукції, на 1866,8 тис. грн., витрати на виробництво зросли на 1957,2 тис. грн., доходи від іншої реалізації – на 0,5 тис. грн., платежі до бюджету на 2,6 тис. грн. Зміна рівня наведених показників вплинула на загальну зміну чистого прибутку підприємства, який значно знизився. Таке становище показників та їх зміни за рік націлюють економічну службу на поглиблення аналізу з метою виявлення основних причин зміни прибутку.

Тому наступним етапом аналізу прибутку і рентабельності є вивчення факторів, що на них впливають. З метою вивчення впливу окремих факторів необхідно дослідити степінь впливу кожного фактора, а саме: виручки від реалізації продукції, витрат на виробництво, доходів від іншої реалізації та позареалізаційних доходів, на зміну балансового прибутку підприємства. Доцільно розглянути вплив факторів саме на розмір балансового, а не чистого прибутку, на який впливає лише розмір платежів до бюджету, величина якого не залежить від господарської діяльності підприємства. Цей фактор відноситься до зовнішніх факторів, що утворюється на загально-державному рівні і від діяльності підприємства не залежить.

До факторів, що залежать від діяльності ВАТ “Дятьківці” відносять внутрішні фактори, що безпосередньо пов’язані з результатами діяльності господарського суб’єкту та його підприємницькою активністю. До них відносять обсяг виручки від реалізації продукції, витрати на виробництво, доходи від іншої діяльності. Розглянемо вплив цих факторів, що мають кількісний вираз у показниках діяльності підприємства, на балансовий прибуток підприємства.

Крім аналізу прибутку по ВАТ “Дятьківці” за 1999 рік в цілому, доцільно провести дослідження величини та динаміки прибутку по кварталах 1999 року. В таблиці 12 проведені розрахунки суми балансового та чистого прибутку та їх рентабельності по кварталах 1999 року.

Таблиця 12

Показники прибутку та рентабельності по ВАТ “Дятьківці”

по кварталах 1999 року.

Показники	Квартали				1999 рік
	І	ІІ	ІІІ	ІV
1. Виручка від реалізації продукції (без ПДВ), тис. грн.	217,5	558,0	698,2	710,1	2183,8
2. Сума балансового прибутку, тис. грн.	-50,0	-67,9	-84,1	-78,4	-280,4
3. Рівень рентабельності балансового прибутку, %	-22,98	-12,17	-12,04	-11,04	-12,8
4. Сума чистого прибутку, тис. грн.	-54,1	-66,8	-86,5	-81,6	-289,0
5. Рівень рентабельності (чистого прибутку), %	-24,87	-11,97	-12,39	-11,49	-13,2

Як видно з неведених даних, на протязі року були коливання суми та рівня прибутку. У всіх кварталах підприємство працювало збитково.

На рисунку 9 проілюстровано динаміку рівня рентабельності по кварталах 1999 року. В результаті квартальних коливань рівень рентабельності по балансовому прибутку в цілому за рік визначився на досить низькому рівні.

	Рис.9. Зміна рівня рентабельності по ВАТ “Дятьківці” по кварталах 1999 року.

Проведений аналіз по ВАТ “Дятьківці” за 1999 рік вказує на те, що фінансове становище товариства є надзвичайно складним. За 1999 рік товариство одержало збитків на суму 289,0 тис. грн. По платежах в бюджет, позабюджетні фонди і за енергоносії товариство простроченої заборгованості не має, але заборгованість по заробітній платі складає 46,5 тис. грн.

Вихід з кризового становища вбачається у збільшенні обсягу виробництва, слід врахувати, що це не потребує значних капітальних вкладень, так як виробничі потужності товариства використовуються в межах 30 %.

Наявні запаси сировини забезпечують роботу товариства протягом 2-3 днів, а час оборотності їх перевищує 1 місяць.

Нестача оборотних коштів, породжена загальнодержавною кризою неплатежів та високим рівнем інфляції, є основною причиною кризового

стану підприємства. В той час покращанню стану справ не сприяє кредитна система. Короткотермінові кредити на поповнення оборотних коштів практично не видаються, а процентна ставка за користування ними уже близько 100 %.

Від реалізації обладнання, яке не використовувалось у виробничій діяльності, одержано прибутку в сумі 0,5 тис. грн.

Проведені розрахунки та аналіз свідчать про те, що виробничо-торговельне товариство “Дятьківці” балансує на межі збитків і має дуже нестабільний фінансовий стан. В подальшому товариство повинно стабілізувати своє фінансове становище і увійти в зону прибутків з подальшим поступовим зростанням суми прибутку та рівня рентабельності.

Стратегія планування ринкової діяльності

товариства “Дятьківці"

3.1. Обгрунтування розробки стратегії розвитку підприємства

В умовах переходу до ринку ВАТ “Дятьківці” повинно розробити стратегію своєї господарської діяльності на найближчу, так і довгострокову перспективу, реалізація якої забезпечить йому виживання, конкурентоздатність та стабілізацію фінансового стану.

Рішення цієї задачі передбачає визначення нових підходів до обгрунтування прогнозів господарсько-фінасової діяльності товариства, його виробничого та соціального розвитку.

При розробці та обгрунтуванні економічної стратегії виникає необхідність зміни пріоритетів, що в свою чергу обумовлює необхідність зміни технології обгрунтування показників, що прогнозуються. Ця проблема вирішується в рамках стратегічного планування.

На думку керівництва виробничо-торговельного товаритсва “Дятьківці”, стратегічне планування єдиним засобом прогнозування майбутніх проблем і можливостей. Воно забезпечує вищому керівництву засіб створення плану на тривалий термін. Стратегічне планування дає також основу для ухвалення рішення. Знання того, чого організація хоче досягти, допомагає уточнити найбільше підхожі шляхи дій. Формальне планування сприяє зниженню ризику при ухваленні рішення. Приймаючи обгрунтовані і систематизовані планові рішення, керівництво знижує ризик прийняття неправильного рішення через помилкову або недостовірну інформацію про можливості підприємства або про зовнішню ситуацію. Планування, оскільки воно служить для формулювання встановлених цілей, допомагає створити єдність загальної цілі усередині організації. Сьогодні в промисловості стратегічне а планування стає скоріше правилом, ніж винятком.

Стратегічне планування – це одна із функцій управління, що являє собою процес вибору цілей організації і шляхів їх досягнення. Стратегічне планування забезпечує основу для всіх управлінських рішень, функцій організації, мотивації і контролю орієнтовані на розробку стратегічних планів. Процес стратегічного планування забезпечує основу для керування членами організації. Можна відзначити, що стратегічне планування стає усе більш актуальним для українських підприємств, що вступають у жорстоку конкуренцію як між собою так і з іноземними фірмами.

Стратегічне планування являє собою набір дій і рішень, початих керівництвом, що ведуть до розробки специфічних стратегій. Призначених для того, щоб допомогти підприємству досягти своїх цілей. Процес стратегічного планування являється інструментом, що допомагає в прийнятті управлінських рішень. Його завдання забезпечити нововведення і зміни в організації в достатній кількості. Можна виділити чотири основні види управлінської діяльності в рамках процесу стратегічного планування:

розподіл ресурсів;

адаптація до зовнішнього середовища;

внутрішня координація;

організаційне стратегічне передбачення.

Стратегія являє собою детальний усебічний комплексний план, призначений для того, щоб забезпечити здіснення місії підприємства і досягнення її цілей.

Декілька основних тез, що відносяться до стратегії, повинні бути зрозумілі і, що більш важливо. прийняті керівництвом. Насамперед, стратегія здебільшого формулюється і розробляється керівництвом, але її реалізація передбачає участь усіх рівнів керування. Стратегічний план повинен грунтуватися великими дослідженнями і фактичними даними. Щоб ефективно конкурувати в сьогоднішньому світі бізнесу підприємство повинно постійно займатися збором і аналізом величезної кількості інформації про галузь, конкуренцію та інші фактори.

Стратегічний план надає підприємству (товариству) певність, індивідуальність, що дозволяє йому залучати визначені типи працівників, і в той же час, не залучати працівників інших типів. Цей план відкриває перспективу для підприємства, що спрямовує його співробітників, залучає нових працівників і допомагає продавати вироби або послуги.

Нарешті, стратегічні плани повинні бути зроблені так, щоб не тільки залишатися цілісними протягом тривалих періодів часу, але і бути достатньо гнучкими, щоб при необхідності можна було здійснити модифікацію і переорієнтування. Загальний стратегічний план варто розглядати як програму, що спрямовує діяльність фірми протягом тривалого періоду часу, даючи собі звіт про те, що конфліктна і постійно мінлива ділова і соціальна обстановка робить постійні коригування неминучими.

В товаристві “Дятьківці” доцільно проводити стратегічне планування за наступними етапами, які зображені на рисунку 10:

Рис. 10. Етапи стратегічного планування ВАТ “Дятьківці”.

Місію підприємства можна сформулювати як задоволення потреби населення у кондитерській продукції.

Необхідність вибору місії обумовлена тим, що підприємство, насамперед, створено для виконання загальнолюдської місії яка дозволить реалізувати певні потреби споживачів.

Виходячи з місії товариства “Дятьківці” можна визначити цілі:

Головна ціль товариства – збільшення маси прибутку.

Практика країн з високорозвиненою економікою показує, що головною метою підприємства є маса одержаного прибутку, що відображає ефективність господарсько-фінансової діяльності підприємства. Саме прибуток визначає економічний результат ведення господарської діяльності і вимірюється шляхом співставлення результатів з затратами.

2. Специфічні цілі підприємства відображають систему цілей, які є умовою досягнення головної цілі підприємства:

Життєво-необхідна ціль підприємства – отримання мінімального прибутку, який забезпечить збереження статутного фонду підприємства.

Перспективна ціль – досягнення максимально-можливого прибутку.

Поточна ціль –

Назад

---