Реферати українською
Основні інструменти фінансового аналізу та їх використання на українських підприємствах - Економіка підприємства -
а також змін митного законодавства, курсу гривні та інших факторів. Зміни попиту на зазначені вище послуги ведуть до змін ринкових цін на них. В додатку 2 в таблиці 2.2. подано динаміку змін середньої цини з червня 1998 р. по травень 1999 р. Виручка фірми від надання послуг обох видів (без ПДВ) у першому кварталі 1999 року становила $14 350, а за два наступні місяці - квітень та травень $4560 та $5085 відповідно. Розуміючи важливу роль планування для забезпечення умов невплинного зростання прибутку і рентабельності, фінансовий відділ фірми поставив за мету спланувти прибуток на друге півріччя поточного року на основі даних за перше півріччя. Дані по реалізації у базовому періоді будуть неповними без врахування її обсягів у червні, тому для виконання основної задачі необхідно дати прогнозне значення цін на послуги фірми в червні 1999 року. На основі цінового прогнозування фінансовий відділ за допомогою нескладних статистичних методів може обчислювати ризик відхилення від очікуваних цін. Якщо мова йде про надання декількох послуг (виробництво чи реалізація декількох товарів) і стоїть проблема вибору збільшення обсягів надання якоїсь з них, можна скористатися окремими елементами теорії портфеля, яка є частиною загальної теорії економічного ризику. Прогнозні ціни на послуги фірми знаходимо по формулі P=(SPt)/12, де Pt - значення ціни в періоді t. S1 = $2175; P1= $181,25 - прогнозна середня ціна за процедуру митного очищення вантажу. S2 = $825 P2= $68,75 - прогнозна середня ціна за процедуру оформлення митної декларації. Як відомо, однією з характеристик ризику відхилення від очікуваних значень є варіація; s - корінь квадратний із коефіцієнта варіації є процентним показником такого ризику. У теорії портфеля середньоквадратичне відхилення цінних паперів, виражене у відсотках дає можливість оцінити, яке є у середньому відхилення можливих норм прибутку від сподіваної величини1. Коефіцієнт варіації цін на послуги “Custom Office” за 12 місяців розраховуємо по формулі: V =(S((Pt-P)2)/11, V1 = 409,6591 s1= 20,24004% - ризик відхилення від прогнозного значення ціни за процедуру митного очищення вантажу. V2 = 214,2045 s2= 14,63573% - ризик відхилення від прогнозного значення ціни за процедуру оформлення митної декларації. Як бачимо, надання послуг типу 1 характеризується більшим ступенем ризику з точки зору передбачуваності цін на них, у порівнянні з послугами типу 2. Але чи значить це, що фірма повинна відмовитися від надання послуг типу 1, переключившись цілком на надання послуг типу 2? Такий варіант мав би сенс за умови рівності прогнозних цін на ці послуги. Проте в даному прикладі ціна за послуги типу 1 на 164% перевищує ціну за послуги типу 2. З метою відповісти на питання обсяг надання яких послуг необхідно збільшити, а яких зменшити, можна використати порівняння коефіцієнтів варіації цін на ці послуги. Чим меньшим є коефіцієнт варіації, тим більш прибутковою з врахуванням ризику є ця операція. Коефіцієнт варіації розраховується за формулою: CV = s/P. CV1 = 20,24004/181,25=0,111 - коефіцієнт варіації цін на послуги типу 1; CV2 = 14,6357/68,75=0,212 - коефіцієнт варіації цін на послуги типу 2. Оскільки CV1 < CV2, робимо висновок про те, що у прогнозному періоді фірмі варто розширити обсяги надання послуг типу 1 та скоротити надання послуг типу 2, за умови, що на ринку існує постійний попит на ці послуги. Враховуючи розмір прогнозних цін та беручи до уваги рекомендації фінансового відділу, керівництво фірми приймає рішення у червні здійснити 21 повне митне очищення вантажів та 19 оформлень митних декларацій. Прогнозна виручка фірми за червень (Rп) становитиме: Rп = 21*$181,25 + 19*$68,75 = $5113. Загальна виручка виручка фірми за перше півріччя поточного року дорівнюватиме таким чином: R = $14 350 + $4560 + $5085 + $5113 = $29108. Планові витрати фірми на перше півріччя становлять $18050. На основі цих даних ми можемо обчислити очікувану рентабельність “Custom Office” за друге півріччя 1999 року.
На друге півріччя 1999 року передбачається у середньому зростання цін на послуги підприємства “Custom Office” у 1,26 рази. Більша частина цього зростання припадатиме на вересень-жовтень, коли закінчиться сезон відпусток і на ринку відбуватиметься традиційне пожвавлення. Одночасно з цим у другому півріччі поточного року керівництво фірми запланувало збільшити заробітню платню брокерів та найняти ще двох; у другому півріччі також зростуть офісні витрати. Все це разом підвищить собівартість надання послуг на 15%. Планується також розширити надання послуг обох типів на 7%. Нижче наведена формула, яка визначає, яким чином зміниться рентабельність продукції (в даному випадку надання послуг) під впливом зміни цін на продукцію та цін на ресурси, які використовуються підприємством, тобто формують собівартість продукції1 : р1 = р0 - (1 + р0 )( 1 - іп /ір ) де р1 - коефіцієнт рентабельності продукції при зміні цін на продукцію та цін на ресурси, що формують собівартість продукції; р0 - коефіцієнт рентабельності продукції до зміни цін; іп - індекс зміни відпускних цін на продукцію; ір - індекс зміни відпускних цін на ресурси, які формують собівартість продукції. Користуючись цією формулою фінансові відділи підприємств визначають базову рентабельність продукції своїх підприємств, тобто рентабельність яка б склалася на підприємстві якби воно працювало в наступному періоді з незмінними показниками обсягу виробництва, надання послуг тощо, але в умовах ціноутворення наступного періоду. Повертаючись до числових даних фірми “Custom Office” та підставляючи їх у вищенаведене рівняння, ми можемо розрахувати планову рентабельність фірми на друге півріччя 1999 року: р1 = 0,43 - 1,43(1 - 1,26/1,15) = 0,56 Тобто планова рентабельність фірми становить 56%. На третьому, заключному етапі планування прибутку від реалізації продукції (в даному випадку надання послуг) аналітичним методом розрахунок здійснюють таким чином:
Аналітичний метод планування прибутку підприємств грунтується на вивченні факторів, які визначають рівень прибутку та рентабельності у базовому періоді (у вищенаведеному прикладі - перше півріччя 1999 р.), врахуванні їх, а також інших факторів (зміна обсягів реалізації, собівартості тощо), які повинні мати місце в плановому періоді. Використовуючи цей метод, керівництво підприємств може приймати рішення з більшим ступенем впевненості в досягненні своїх цілей, зменшуючи таким чином економічний ризик. Розділ IІІ Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства § 1. Формування та розподіл фінансових результатів підприємства Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства. Найважливіші серед них є показники прибутку, який в умовах ринкової економіки складає основу економічного розвитку підприємства. Зростання прибутку створює фінансову базу для самофінансування, розширеного виробництва, розв`язання соціальних проблем та задоволення матеріальних проблем трудових колективів. За рахунок прибутку також виконується частина зобов`язань підприємства перед бюджетом, банками та іншими підприємствами та організаціями. Таким чином показники прибутку стають найважливішими для оцінки виробничої та фінансової діяльності підприємства. Вони характеризують ступінь його ділової активності та фінансового благополуччя. На основі прибутку визначається рівень віддачі авансованих коштів та дохідність вкладень в активи даного підприємства. Кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства - це його балансовий прибуток або збитки, що являє собою алгебраїчну суму результату від реалізації продукції (робіт, послуг); результату від іншої реалізації; сальдо дохідів та витрат від позареалізаційних операцій. Формалізований розрахунок балансового прибутку можна подати у вигляді формули: Pб=Pр±Pін±Pпз Де: Pб - балансовий прибуток або збитки; Pр - результат (прибуток або збитки) від реалізації продукції (робіт, послуг); Pін - результат від іншої реалізації: прибуток (збитки від реалізації основних фондів та іншого майна підприємства; Pпз - сальдо дохідів та витрат від позареалізаційних операцій. Результат від реалізації продукції (робіт, послуг) визначається за наступним розрахунком: Pр=Np-Sp-Pпдв-PА Де: Np - виручка від реалізації продукції (робіт, послуг); Sp - витрати на виробництво реалізованої продукції (робіт, послуг); Pпдв - податок на додану вартість (ПДВ); PА - акцизи, спеціальний податок та експортні збори. Основними завданнями аналізу фінансових результатів діяльності є оцінка динаміки показників прибутку, грунтовності утворення та розподілення їх фактичної величини; виявлення та вимирювання дії різних факторів на прибуток; оцінка можливих резервів подальшого росту прибутку на основі оптимізації обсягів виробництва та накладних витрат.1 Теоретичною базою економічного аналізу фінансових результатів діяльності підприємства є усталена для всіх підприємств незалежно від форми власності єдина модель господарчого механізму підприємства, заснована на оподаткуванні прибутку в умовах ринкової економіки, яка по суті є моделлю формування та розподілу фінансових результатів. § 2. Аналіз рівнів, динаміки та структури фінансових результатів діяльності підприємства. Велика кількість показників, що характеризують фінансові результати діяльності підприємства, створює методичні ускладнення їх системного розгляду. Різниця у призначенні показників ускладнює вибір з них кожним учасником товарного обміну тих з них, що в найбільшій мірі задовільняють його потреби в інформації про реальний стан даного підприємства. Адміністрацію підприємства, наприклад, цікавить величина отриманого пробутку та його структура, а також фактори, що впливають на її величину. Податкові інстанції зацікавлені в отриманні достовірної інформації про всі складові балансового прибутку: прибутку від реалізації продукції, прибутку від реалізації майна, позареалізаційних результатах діяльності підприємства та ін. Аналіз кожної складової прибутку підприємства має конкретний характер, тому він дозволяє установникам та акціонерам вибирати напрямки активізації діяльності підприємства. Іншим учасникам ринкових відносин аналіз прибутку дозволяє виробити необхідну стратегію поведінки, спрямовану на мінімізацію втрат та фінансового ризику від інвестування у дане підприємство. Обов`язковими елементами фінансового аналізу діяльності підприємства є дослідження динаміки та структури фінансових результатів його діяльності, приклад якого наведено у таблиці 3.1. (див. Додаток 3.), де проаналізовано прибуток відкритого акціонерного товариства “Поліграф-Коллегіум” (Київ, Україна). Дані, які містяться в таблиці 3.1. свідчать про те, що у звітному періоді підприємство збільшило виручку від реалізації, водночас збільшивши виробничі витрати, при чому відносний приріст витрат перевищує приріст реалізації. Балансовий прибуток скоротився на 13%. Негативним фактором скорочення балансового прибутку виявилося зменшення реалізації за рахунок обсягу реалізації та відносне зростання витрат на виробництво продукції. § 3. Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) В загальному випадку на величину прибутку від реалізації товарної продукції впливають такі фактори, як зміна обсягів реалізації, структури продукції, відпускних цін на реалізовану продукцію, цін на сировину, тарифів на електроенергію та перевезення. Методику формалізованого розрахунку факторних впливів на прибуток від реалізації можна показати на наступних прикладах: 1. Розрахунок загальної зміни прибутку від реалізації продукції (DP): DP=Р1 - Р0, де: Р1 - прибуток за звітний період; Р0 - прибуток за базисний період. 2. Розрахунок впливу на прибуток зміни відпускних цін на реалізовану продукцію (DР1): DР1 = Np1 - Np1,0 = Sp1q1 - Sp0q1, де: Np1 = Sp1q1 - реалізація у звітному періоді за цінами звітного періоду (p - ціна товару; q - кількість товарів); Np1,0 = Sp0q1 - реалізація у звітному періоді за цінами базисного року. 3. Розрахунок впливу на прибуток змін в обсязі продукції (DР2) (власне обсягу продукції в оцінці по плановій (базовій) собівартості): DР2 = P0K1 - P = P0(K1-1), де: P0 - прибуток базисного періоду; K1 - коефіцієнт зростання обсягу реалізації продукції; K1 = S1,0/S0, де: S1,0 - фактична собівартість реалізованої продукції за звітний період в цінах та тарифах базисного періоду; S0 - собівартість базисного періоду. 4. Розрахунок впливу на прибуток змін в обсязі продукції, зумовлений змінами в структурі продукції (DР3): DР3 = P0(K2- K1), де: K2 - коефіцієнт зростання обсягу реалізації в оцінці по відпускним цінам; K1 =N1,0/N0, де: N1,0 - реалізація у звітному періоді за цінами базисного періоду; N0 - реалізація у базисному періоді. 5. Розрахунок впливу на прибуток економії від зниження собівартості продукції (DP4): DP4=S1,0 - S1, де: S1,0 - собівартість реалізованої продукції за звітний період за цінами та умовами базисного періоду; S0 - фактична собівартість реалізованої продукції базисного періоду. 6. Розрахунок впливу на прибуток змін собівартості за рахунок структурних зсувів у складі продукції (DP5): DP5=S0K2 – S1,0 Окремим розрахунком за даними бухгалтерського обліку визначається вплив на прибуток змін цін на матеріали та тарифів на послуги (DP6), а також економії викликаної порушенням господарської дисципліни (DP7). Сума факторних відхилень дає загальну зміну прибутку: 7 DP=S DPі . і=1 де: DP - загальна зміна прибутку; DPі - зміна прибутку за рахунок і-го фактора. В таблиці 3.2 (див. Додаток 3.) подано факториний розподіл прибутку відкритого акціонерного товариства “Поліграф-Коллегіум” (Київ, Україна). На основі цих даних ми можемо встановити величину їхнього впливу на прибуток. Визначимо ступінь впливу на прибуток наступних факторів: а) зміни відпускних цін на продукцію; розраховується як різниця між виручкою від реалізації товарної продукції у діючих цінах та реалізацією у звітному періоді в цінах базисного періоду. У прикладі даного підприємства вона дорівнює 5290 грн. (45660-40370). Додаткова виручка від реалізації була отримана в основному за рахунок підвищення цін на поліграфічну продукцію: вродовж І кварталу 1999 (звітний період) ціни зросли приблизно на 20% порівняно з попереднім періодом, внаслідок чого скоротився попит; б) зміни цін на матеріали, тарифів на електроенергію та перевезення, тарифних ставок (окладів) оплати праці; розраховується на основі даних по собівартості продукції. Протягом звітного періоду збільшення ринкових цін на папір, фарбу, а також тарифів на транспортні перевезення зумовили зростання витрат виробництва на підприємстві на 3200 грн.; тарифи оплати праці підвищилися на 4500 грн., що в сумі призвело до зменшення прибутку на 6700 грн.; в) порушення господарської дисципліни; встановлюються на основі аналізу економії, утвореної в наслідок порушення стандартів, технічних умов, невиконання плану заходів по оплаті праці, техніці безпеки та ін. Впродовж звітного періоду на підприємстві не виявлено додаткового прибутку в наслідок перелічених причин; г) збільшення обсягу продукції в оцінці по базисній повній собівартості (власне обсягу продукції); вираховують коефіцієнт зростання обсягу реалізації продукції в оцінці по базисній собівартості. В даному прикладі він дорівнює 1,210649 (31450 : 25730). Потім здійснюють корегування базисного прибутку і вираховують з нього базисну величину прибутку: 10320 ×1,210649 = 2174 грн.; д) збільшення обсягу продукції за рахунок структурних зсувів у складі продукції; розрахунок зводиться до визначення різниці між коефіцієнтом приросту обсягу реалізації в оцінці по відпускним цінам та коефіцієнтом зростання обсягу реалізації продукції в оцінці по базисній собівартості. Результат розрахунку: 10320(40370/36050 - 31150/25730) = - 937 2174 грн.; є) зменшення витрат на 1 грн. продукції; виражається різницею між базисною повною собівартістю фактично реалізованої продукції та фактичною собівартістю, вирахуваною з врахуванням зміни цін на матеріальні та інші ресурси та причин пов`язаних з порушеннями господарської дисципліни. У випадку видавничо-поліграфічного центру “Поліграф-Коллегіум” цей вплив становив у звітному періоді 1431 грн. (31150-29719); е) зміна собівартості за рахунок структурних змін у складі продукції; обчислюється порівнянням базисної повної собівартості, скорегованої на коефіцієнт зростання обсягу продукції, з базисною повною собівартістю фактично реалізованої продукції: 1,119833×25730 - 31150 = -2337. Загальне відхилення прибутку на підприємстві порівняно з базисними періодом становить -1079 грн. (9241 - 10320), що відповідає сумі факторних впливів. Результати розрахунків можна представити у вигляді звіту впливу факторів на прибуток від реалізації продукції (грн.): Показники Сума Загальне відхилення прибутку -1079 Зокрема за рахунок факторів: а) зміна цін на продукцію 5290 в) зміна цін на матеріали та тарифів -6700 г) порушення господарської дисципліни - д) зміна обсягу продукції 2174 є) зміна структури продукції -937 е) зміна рівня витрат (режиму економії) 1431 е) зміна структури витрат -2337 Як показав факторний аналіз прибутку, найсуттєвішим фактором скорочення прибутку у звітному періоді стало зростання цін на матеріали та тарифів заробітної плати. Факторний аналіз прибутку дає можливість встановити походження джерел його формування (зміна обсягів реалізації, структури продукції, відпускних цін та цін на сировину, тарифів на електроенергію та перевезення). Факторний аналіз прибутку дає керівництву підприємства можливість корегувати обсяги виробництва в залежності величини впливу на прибуток тих чи інших факторів. Такий аналіз дає можливість реально оцінити стан справ на підприємстві, досліджувати структуру собівартості усієї випущеної і реалізованої продукції. § 4. Граничний аналіз та оптимізація прибутку, витрат та обсягу виробництва Ще з курсу мікроекономіки нам відомо, що обсяг виробництва продукції, ціна продукту та витрати виробництва знаходяться у певній функціональній залежності, і тому отримання максимального прибутку можливе при певних значеннях цих величин. При прийнятті рішень, спрямованих на збільшення прибутку підприємства, необхідно враховувати прогнозовані величини граничного дохіду та граничних витрат. Граничний дохід, як відомо, є приростом виручки від реалізації на одиницю приросту кількості виробленого продукту. Відповідно граничні витрати дорівнюють приросту витрат на виробництво продукції, який припадає на одиницю приросту кількості продукту. Намагання фірми максимізувати свій прибуток можна представити у вигляді наступної функції: R=(P*Q) - C ® max. Продиференціювавши ліву та праву частини цієї функції та прирівнявши результат до нуля отримуємо наступне співвідношення: d R/d Q = d (P*Q)/d Q - d C/d Q; d (P*Q)/d Q = d C/d Q , де d (P*Q)/d Q - граничний дохід; dC/d Q - граничні витрати. Звідси випливає, що для максимізації прибутку необхідно забезпечити рівність граничних витрат та граничних дохідів. Це співвідношення дозволяє відшукати оптимальний розмір обсягу виробництва при відомих функціях попиту та витрат P=f(Q) та С=g (Q)1 . Для визначення вищезгаданих функцій у фінансовому аналізі на українських підприємствах все частіше застосовується регресійний аналіз, заснований на певній кількості спостережень. Хоча регресійний аналіз має широкий спектр застосування, головною його задачею у фінансовому аналізі є побудова функцій витрат та попиту на готову продукцію, а також прогнозування на їх основі2 . В якості прикладу можемо розглянути побудову рівнянь виробничих витрат та попиту на продукцію вищезгаданого поліграфічного центру “Поліграф-Колегіум”. Побудова регресійного рівняння витрат вимагає розвязання системи двох наступних рівнянь: (1) n*a0+а1*SQi =SСi (2) a0*SQi+а1*SQ2i = SСiQi, де n - кількість спостережень; a0 - фіксовані витрати; а1 - змінні витрати на одиницю продукції; С - сукупні витрати; Q - кількість продукції у натуральному виразі. В даному випадку величина сукупнх витрати (С) буде залежною змінною, а величина кількості продукції (Q) - відповідно незалежною. Для підстановки у рівняння скористаємося даними спостережень по кількості вироблених рекламних буклетів та витратам на їх виробництво у поліграфічному центрі “Поліграф-Колегіум” протягом перших шести місяців минулого року, коли виробництво буклетів зростало кожного місяця. В таблиці 3.3. (див. Додаток 3) подано розрахунки складових рівняння сукупних витрат підприємства. Підставляючи відповідні значення у нормальні рівняння, ми отримуємо: (1) 6*a0+а1*56000 =23450 (2) a0*56000+а1*528500000= 220350000. Розв`язок системи даних рівнянь дає нам значення змінних витрат а1 » 0,25 грн., та фіксованих витрат a0 »1535 грн. На основі цих значень ми маємо змогу побудувати лінійну функцію витрат: С=1535+0,25*Q. Аналіз залежності між ціною продукту та його кількістю в динаміці дозволяє обрати лінійну форму також і для функції попиту: P=b0+b1Q, де невідомі параметри b0 та b1 вираховуються за допомогою методу найменших квадратів. (1) n* b0+b1*SQi =SPi (2) b0*SQi + b1*SQ2i = SPiQi, де n - кількість спостережень; P - ціна одиниці продукту; Q - кількість продукції у натуральному виразі. В таблиці 3.4. (див. Додаток 3.) подано розрахунки складових рівняння попиту на продукцію підприємства (в даному випадку буклети). Після підставлення відповідних значень з таблиці у систему рівняннь, ми маємо: (1) 6* b0+b1*56000 = 5,77 (2) b0* 56000+ b1*528500000= 52620, Розв`язавши систему цих рівнянь отримуємо емпіричну функцію попиту на буклети виробництва поліграфічного центру “Поліграф-Колегіум”: P=2,93-0,00021*Q.На основі рівнянь попиту та сукупних витрат тепер можна вирахувати граничні витрати та граничний дохід, а прирівнявши їх відшукати величину оптимального випуску продукції: С=1535+0,25*Q; P=2,93-0,00021*Q; d(P*Q)/d*Q=2,93-0,00042*Q; dC/dQ=0,25; 2,93-0,00042*Q=0,25; Þ Q=6381. Як бачимо, оптимальний обсяг випуску буклетів становить 6381 шт. Знаючи оптимальний обсяг випуску, можна визначити оптимальну ціну продукту, виручку, витрати виробництва та прибуток, і після цього порівняти їх з фактичними значеннями. Таким чином, граничний аналіз говорить про наявність у підприємства можливостей збільшити прибуток на 3566 грн. за рахунок скорочення неефективного виробництва буклетів на 4619 шт. За цих умов витрати підприємства при виробництві буклетів зменшаться на 1120 грн., тобто на 37%. Оптимальна ціна одного буклету становитиме 1,58 грн., тобто перевищує фактичне значення на 125%. Результати граничного аналізу свідчать про виправданість підняття цін на продукцію, до якого вдався “Поліграф-Колегіум” у липні-серпні минулого року. Протягом наступних трьох місяців адміністрація підприємства також декілька разів приймала рішення про підняття цін, що спричинялося різким зростанням виробничих витрат внаслідок девальвації гривні. Як свідчать порівняльні дані по обсягам виробництва на основі результатів граничного аналізу, підприємство може в перспективі притримуватись стратегії, спрямованої на скорочення обсягів виробництва продукції, однак лише за тої умови, що виробничі витрати залишаться на незмінному рівні. У сучасних умовах вітчизняні підприємства мають можливість організувати управлінський облік по міжнародній системі, основним принципом якої є наявність роздільного обліку змінних і постійних витрат. Основне значення такої системи полягає у високому ступені інтеграції обліку, аналізу і прийняття управлінських рішень, що в результаті дозволяє гнучко й оперативно приймати рішення по нормалізації фінансового стану підприємства. Висновки та рекомендації. Сучасні методи фінансового аналізу дають можливість здійснювати оцінку підприємств, компаній та їхніх філіалів по інтегрованим показникам функціонування. Фінансовий аналіз вивчає економічний стан фірми і відображає ефективність виробничої діяльності, ліквідності та фінансової усталеності підприємств за допомогою системи показників. Метою фінансового аналізу є оцінка фінансового стану підприємства на підставі виявлених результатів та подача рекомендацій щодо його поліпшення. Фінансовий стан оцінюється насамперед на основі статей бухгалтерського балансу та додаткам до нього. Задачі фінансового аналізу визначаються інтересами користувачів аналітичним матеріалом, яких насамперед цікавить: оцінка фінансових результатів; оцінка майнового стану; аналіз фінансової усталеності, ліквідності балансу, платоспроможності підприємства; дослідження стану та динаміки дебіторської і кредиторської заборгованості; аналіз ефективності вкладеного капіталу. Розрахунок та аналіз економічних показників діяльності підприємств є активними інструментами сучасного фінансового менеджменту. Набір цих відносних показників дозволяє скласти доволі повне уявлення про ефективність виробничої, маркетингової діяльності, фінансової стратегії підприємства, а також оптимізувати сам процес управління. Методика фінансового аналізу являє собою дослідження цих показників з метою прийняття найбільш виправданих рішень в ринкових умовах. Без фінансового аналізу сьогодні стає неможливимим функціонування будь-якого суб’єкта економічної діяльності, включаючи й тих, що з певних причин не переслідують мету максимізації прибутків. Якщо ефективність господарювання є добровільною справою агента економічної діяльності, то фінансова звітність - обов’язковою: навіть дрібні приватні підприємства зобов’язані аналізувати свою фінансову діяльність, на основі якої вони будують звітність перед органами Державної податкової адміністрації. Головним джерелом фінансового аналізу є інформація бухгалтерської звітності підприємств, відповідна обробка якої може сприяти максимізації прибутку підприємства. У виробничій сфері фінансовий аналіз тісно зв’язаний з двома головними функціями управління виробництвом: плануванням та контролем, а також з їхньою проміжною ланкою - бюджетуванням (розподілом коштів для досягнення поставлених виробничіх цілей). Без відповідного планування цілі досягаються лише випадково. При плануванні для аналізу головним чином використовуються джерела внутрішнього походження. В основному це дані про сподівані обсяги виробництва (продажу) та витрати. Однак в сучасних умовах джерела фінансового аналізу діяльності великих підприємств не обмежуються внутрішньою інформацією. При плануванні обсягів виробництва до уваги часто беруться статистичні показники стану ринку, економічної ситуації в країні, демографічні характеристики населення окремих регіонів (як скажімо при будівництві мережі супермаркетів) тощо. Фінансовий аналіз є інструментом контролю ефективності використання розподілених або інвестованих коштів. Перед вкладанням коштів у виробництво інвестори проводять оцінку вартості як матеріальних, так і нематеріальних активів. На основі фінансової оцінки будується ціна цих активів. Фінансовий стан характеризується системою таких показників, як поточна і перспективна платоспроможність, оборотність, наявність власних і позичкових засобів, ефективності їхнього використання та ін. Аналізу належить важлива роль у досягненні стабільного фінансового стану підприємства. Дані управлінського аналізу відіграють вирішальну роль у розробці найважливіших питань конкурентної політики підприємства, використовуються керівниками для вдосконалення технології й організації виробництва, для створення механізму досягнення максимального прибутку. Можливими рекомендаціями з приводу вдосконалення методики фінансового аналізу в Україні, до висловлення яких дійшов автор під час написання цієї роботи, є наступні: При побудові порівняльного аналітичного балансу велику роль відіграє вибір часового інтервалу для вимірювання змін в статтях бухгалтерського балансу. Використання квартального інтервалу має свої переваги, головною з яких є можливість використання даних фінансової звітності підприємства перед органами податкової адміністрації. Однак величина прибутку підприємства з високими темпами обіговості коштів у короткостроковому періоді більшої міри підпадає під вплив таких факторів, як сезонні коливання попиту на продукцію, непередбачуваність темпів інфляції, зміна цін на енергоносії, нововведення в податковому законодавстві тощо. Для таких підприємств більш доцільним, на мою думку, є вибір місячного інтервалу у порівняльному аналізі статей балансу. Крім більшого ступеня інформативності відносних показників балансу, менша довжина інтервалу робить досліджувані дані більш придатними для статистичного аналізу та прогнозування. Фінансові відділи підприємств можуть здійснювати подвійний аналіз беручи за основу в окремих випадках місячний або квартальний інтервал для аналізу результатів фінансової діяльності підприємства у короткостроковому та довгостроковому періодах. Можливості статистичного аналізу поки що, на жаль, далеко не повністю використовуються під час фінансового аналізу на вітчизняних підприємствах. Без статистичних методів неможливо кількісно розрахувати та мінімізувати економічний ризик, який супроводжує підприємства в їхній діяльності. Можливим варіантом використання статистичних методів обчислення та мінімізації ризиків може бути застосування окремих елементів теорії портфеля, як це було експерементально показано в другому розділі роботи. Сьогодні нас відділяє вже немало часу відтоді, як Україна стала на шлях ринкових перетворень. Цей шлях і досі залишається складним та заплутаним, а часом навіть незбагненним пересічному громадянину, що давно звик чути про реформування економіки, не помічаючи реальних змін на краще. На думку багатьох західних економістів, з якими автор цієї роботи мав змогу спілкуватись під час минулорічних Зборів ЄБРД у Києві, проблема української промисловості полягає в тому, що керівники багатьох підприємств є вихованцями старої командно-адміністративної системи господарювання, в якій, при відсутності функціонуючого ринкового механізму та дефіцитності ресурсів, споживчій попит сприймався як небажане явище або, навіть гальмо економічного розвитку. Відмінність ринкової економіки в цьому відношенні полягає в тому, що споживчій попит в будь-якій формі розуміється виробником як стимул до збільшення обсягів виробництва. Світовий досвід вчить нас тому, що дійсне просування на шляху реформ залежить від змін у виробничій сфері та знаходженні ефективних форм господарювання. Важливу роль в цьому процесі сьогодні в Україні відіграє об’єктивний фінансовий аналіз. Список використаної літератури Амуржиев О.В. Дорогавцев А.Е. Неплатежи: способы предотвращения и сокращения.- М.: Аркаюр. - 1994. Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Финансовый анализ.- М.: ДИС. - 1997. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. - М.: Финансы и статистика. - 1993. Бандурка О.М., Коробов М.Я. та ін. Фінансова діяльність підприємства. - К.: “ЛИБІДЬ”. 1998. Безруких П.С. Бухгалтерский учет. - М: Бухгалтерский учет, - 1994. Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы. - М.: ИНФРА-М, 1998. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента.- К.: НИКА-ЦЕНТР, 1999. Бріхем Є. Основи фінансового менеджменту. - К.: Молодь, 1994. Вітлінський В.В., Наконечний С.І. Ризик у менеджменті. - К.: ТОВ “БОРИСФЕН-М”. 1996. Родионова В.М., Федотова М.А. Финансовая устойчивость предприятия в условиях инфляции. – М.: Финасы и статистика, - 1993. Ейсан Нікбахт, Анджеліко Гроппеллі. Фінанси – К: “Основи”, - 1993. Замков О.О., Толстопятенко А.В., Черемных Ю.Н.. Математические методы в економике. - М: ДИС, - 1997. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - М.: Финансы и статистика, 1996. Коласс Б. Управление финансовой деятельностью предприятия: проблемы, концепции и методы. М.: Финансы, 1997. Криворучко М.И., Петровський В.В. Облік та аналіз фінансових активів. – К: “Феникс”, - 1997. Мельник. В.А. Ринок цінних паперів. – К: “А.Л.Д.” та “ВІРА-Р”, - 1998. Родионова В.М., Федотова М.А. Финансовая устойчивость предприятия в условиях инфляции. – М.: Финасы и статистика, - 1993. Стоянова и др. Финансовый менеджмент. Учебное пособие. М.: Перспектива, 1993. Шеремет А.Д., Сейфулин Р.С. Методика финансового анализа М.: Инфра-М, 1996. Anand G. Shetty and others. Finance. An Integrated Global Apporach. N.Y. Richard D.Irwin, Inc.,1995. Geraldine F.Dominiak and Joseph G. Louderback. Managerial Accounting. N.Y.: PWS-KENT Publishing Company., 1992. Geoffrey R. Loftus and Elizabeth F. Loftus. Essence of Statistics. N.Y. Alfred A. Knoff, Inc., 1994. Stanley I. Grossman. Applied Mathematics for Management. Belmount, California.: Wadsworth Publishing Company., 1994. Білик М. Державні підприємства як об’єкт фінансового управління в умовах переходу до ринкової економіки// Український журнал “Економіст”. - 1999. -№1 Візіло А. Два метри кордону // Галицькі контракти. - 1999. №18 Коментар нового положення “Про бухгалтерську звітність підприємств”// Галицькі контракти. - 1999. №7 Додаток 1. Форма балансу промислового підприємства (грн.)
Это интересно
Реклама
Поиск рефератов
Еще рефераты
Афоризм
В мире нет Вечных Двигателей, зато полно Вечных Тормозов.
Гороскоп
Счётчики
|