Реферати українською

Продуктивність праці, як економічна категорія. Методи вимірювання показники рівня продуктивності праці - Економіка підприємства -

Продуктивність праці, як економічна категорія. Методи вимірювання показники рівня продуктивності праці - Економіка підприємства - Скачать бесплатно

0cm 5.4pt;height:7.85pt"> від минулого періоду
Робітники, усього осіб в т.ч.	520	100	530	100	479	100	+10	+51
- основні	425	81,7	436	82,3	384	80,2	+11	+52
- допоміжні	95	18,3	94	17,7	95	19,8	-1	-1

З таблиці 4 бачимо, що питома вага робітників зросла проти планової на 0,6% (82,3 – 81,7), а проти минулого періоду на 2,1% (82,3 – 80,2). Підвищення питомої ваги основних робітників у загальній кількості робітників позитивно характеризує роботу підприємства, оскільки супроводжується зростання продуктивності праці. Вплив зміни питомої ваги основних робітників у загальній їх чисельності на виробіток одного робітника визначається діленням різниці між фактичною і плановою питомою вагою основних робітників на планову питому вагу основних робітників: (82,3 – 81,7) : 81,7 ∙ 100 = 0,73% .

Завдяки підвищенню питомої ваги основних робітників у загальній їх чисельності продуктивність праці одного основного робітника на 0,73%.

Відповідним етап аналізу забезпеченості підприємства робочою силою є вивчення її руху.

Склад працівників постійно змінюється у зв’язку із скороченням штату, звільненням з власного бажання, виходом працівників на пенсію, пересуванням їх на посадах у межах структурних підрозділів та прийманням нових робітників замість вибулих або у зв’язку з розширенням виробництва. Надто велика плинність робочої сили спричиняє додаткові витрати на підготовку те перепідготовку нових робітників, знижує на певний час продуктивність праці не тільки нових робітників, а й тих, що звільняються і потребують певного часу для пошуків нової роботи.

Отже, оборот робочої сили поділяють на необхідний, що відбувається з об’єктивних причин, які не залежать від адміністрації підприємства, та надмірний, який вимагає звільнення працівників за порушення трудової дисципліни, прогули, через недостатню високу кваліфікацію, у зв’язку з рішенням судових органів і інше.

На практиці має місце і зворотне явище – недостатній оборот робочої сили, коли з будь-яких причин уповільнюється необхідне оновлення кадрів підприємства.

Про це свідчить зростання кількості працівників пенсійного віку.

Дані для аналізу руху робочої сили підприємства наведено в таблиці 5.

Табл. 5

Рух робочої сили на підприємстві.

Показник	Минулий період	Звітній період	Відхилення
			абсолютне (+;–)	%
1. Середньоспискова чисельність працівників	548	602	+54		+9,85
2. Прийняття на роботу нових працівників протягом року	122	81	-41		-33,4
3. Вибуло працівників у т.ч. з причини:	53	63	+10		+18,87
а) призов до армії, вибуття на навчання, вихід на пенсію та з інших причин, передбачених законом	4	–	–		–
б) з власного бажання	11	9	-2		-18,18
в) звільнення за порушення трудової дисципліни	–	–
4. Коефіцієнт обороту: з приймання, % зі звільненням	22,3 9,8	13,5 10,5	-8,8 -0,7		-39,5 +7,1
5. Коефіцієнт плинності кадрів, %	2,0	1,5	-0,5		-2,5
6. Коефіцієнт загального обороту, %	31,9	23,9	-8		-25,1

Для вивчення руху робочої сили на підприємстві розраховуються коефіцієнти обороту з приймання та зі звільнення, а також коефіцієнти плинності, стабільності загального обороту.

Коефіцієнти обороту з приймання (КПп) – це відношення заново прийнятих працівників до середньоспискової чисельності працівників основної діяльності:

Коефіцієнт обороту зі звільнення (КПп) – це відношення кількості звільнених працівників до середньоспискової чисельності ПОД;

Коефіцієнт загального обороту (КПоб) – обчислюється як відношення кількості заново прийнятих на роботу і тих, що вибули, до середньоспискової чисельності:

Коефіцієнт плинності кадрів (КПпл) – розраховують як відношення кількості звільнених за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни до середньоспискової чисельності:

Розрахунок показує, що на підставі коефіцієнт загального обороту знизився у звітному періоді на 25,1% (23,9 : 31,9 ∙ 100 – 100), коефіцієнт обороту з приймання знизився на 39,5% (13,5 : 22,3 ∙ 100 – 100), коефіцієнт плинності кадрів знизився на 2,5%.

Зниження коефіцієнта загального обороту та плинності кадрів пов’язаний із зниженням звільнених за власним бажанням на 18,18% проти минулого періоду.

Особливу увагу слід звертати на плинність кадрів, тому що плинність знижує продуктивність праці на підприємстві для цього, щоб розробити заходи спрямовані на закріплення робочих кадрів, необхідно знати конкретні причини звільнення з власного бажання.

1.3. Аналіз рівня та динаміки продуктивності праці на підприємстві.

Трудомісткість продукції – показник, що характеризує затрати робочого часу на виробництві одиниці або всього обсягу виготовленої продукції.

Трудомісткість є питома і технологічна. Питома трудомісткість – це загальні витрати людино – годин на продукцію.

Технологічна трудомісткість – це витрати нормованого часу основних робітників – відрядників на виробництво продукції.

Між показниками трудомісткості та продуктивності праці існує обернено пропорційний зв’язок – за зниження трудомісткості продуктивності праці зростає, і навпаки.

Скорочення затрат робочого часу на виробництво одиниці продукції безпосередньо впливає на величину середнього динного виробітку робітників.

Рівень і динаміка годинної продуктивності праці зазнають постійного впливу інтенсивних факторів.

Інтенсивні фактори забезпечують зниження трудомісткості виготовлення продукції і відповідний рівень виконання норм виробітку. До них відносять: кваліфікаційний, професійний рівень робітників; технічну і енергетичну озброєність праці; механізацію та автоматизацію технологічних процесів за впровадження прогресивної техніки, технології, матеріалів; організацію нормування праці; застосування у виробництві комплектуючих виробів; поліпшення якості структури, асортименту продукції, удосконалення організації виробництва та управління.

У процесі аналізу трудомісткості вивчається її динаміка, причини зміни її величини і вплив на продуктивність праці.

Динаміку та вплив зміни величини трудомісткості на продуктивність праці робітників можна простежити, використовуючи показник питомої трудомісткості в розрахунку на 1000 грн. продукції таблиця 6.

Таблиця 6

Аналіз трудомісткості продукції.

Показник	Минулий період	Звітний період		Зміна показника, %
		за планом	фактично	план до минулого року	факт до минулого періоду	факт до плану
1.Обсяг продукції, тис. грн.	35597	45597	60644	128,1	187,2	146,2
2.Відпрацьовано всіма робітниками, люд.-год.	980008	1096005	1096204	111,8	111,9	100,01
3.Питома продуктивність на 1000 грн. люд.-год. (ряд.2: ряд 1) ·1000	27530,6	24036,8	16448,7	87,3	59,7	68,4
4. Середньогодинн. виробіток кожного робітника, грн.(ряд1:ряд2)	0,036	0,042	0,061	116,7	169,4	145,2

Наведені в таблиці 6 дані показують, що питома трудомісткість знизилась проти минулого періоду на 40,3% (100 - 59,7) за плану 12,7% (100 - 87,3). За рахунок цього фактора було в основному забезпечене зростання годинної продуктивності праці, яка залежить від рівня трудових затрат і виконання норм.

За рахунок зниження трудомісткість планувалося підвищити годинну продуктивність праці на .

Фактично вона зросла (у тому числі за рахунок зниження трудомісткості) на

Оскільки між трудомісткістю і продуктивністю праці існує зворотний зв’язок, можна визначити темп зростання середньогодинного виробітку:

і навпаки, знаючи темп зростання продуктивності праці, можна визначити відсоток зниження трудомісткості:

Трудомісткість знизилась на 31,6%.

1. 4. Фактичний аналіз продуктивності праці.

Продуктивність праці найважливіший якісний показник використання трудових ресурсів підприємства і головний фактор зростання обсягів виробництва продукції.

Вимірюється продуктивність праці двома способами: кількість продукції, випущеної до одиниці часу, або кількістю часу, затраченого на виготовлення одиниці продукції.

Під час аналізу обчислюють годинну, денну і місячну продуктивність праці одного працюючого або одного робітника. Перші два показники визначаються як відношення обсягу товарної продукції до загальної кількості відпрацьованих усіма робітниками людино – годин і людино – днів, а інші – як відношення того самого обсягу до середньоспискової чисельності робітників або всіх працівників.

Продуктивність праці характеризується вартісними, трудовими та натуральними показниками. Найуніверсальніша система її вимірників є грошовий вимірник, який може бути використаний на будь-якому підприємстві чи галузі виробництва. Аналізуючи продуктивність праці в динаміці, товарну продукцію необхідно перерахувати в порівняних цінах, що певною мірою забезпечить можливість об’єктивного аналізу затрат праці на виготовлення продукції.

Одним із основних факторів, що впливає на продуктивність праці, є використання робочого часу. Зменшення втрат робочого часу і нераціональних його витрат веде до зростання продуктивності праці, ліпшого використання трудових ресурсів без додаткових заходів і витрат.

Основним джерелом даних для аналізу використання фонду робочого часу є форма 3-ПВ “Звіт про використання робочого часу”.

Використання робочого часу аналізується за допомогою таких показників:

середньої кількості днів, відпрацьованих одним робітником за звітний період;

середня тривалість робочого дня .

Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником за звітний період, характеризує тривалість робочого періоду в днях. На цей показник впливають такі фактори: втрати робочого часу і в тому числі прогули; невиходи з дозволу або з ініціативи адміністрації; масові невиходи на роботу; кількість днів чергової відпустки; кількість вихідних і святкових днів, кількість днів тимчасової непрацездатності, відпустки у зв’язку з навчанням.

Тривалість робочого дня робітника залежить від таких факторів: величини нормативно встановленого робочого тижня; часу простого тижня; часу надурочної роботи; часу простою протягом робочої зміни; неповного робочого часу; часу інших скорочень робочого дня; передбачених зако6нодавством.

Повному використанню трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих за звітний період днів і годин одним працюючим і одним робітником, а також за інтенсивністю використання робочого часу. Під час аналізу необхідно визначити відхилення фактичних показників від планових або від аналогічних показників минулих періодів і встановити конкретні причини можливих відхилень. Такий аналіз потрібно проводити, щодо кожної категорії працівників, кожного підрозділу і щодо підприємства в цілому за звітний період і в динаміці.

Табл. 7

Використання робочого часу на підприємстві.

Показники	Минулий період	Звітний період		Відхилення (+ ; - )
		план	фактично	від плану	від минулого періоду
1.Середньо облікова чисельність робітників, осіб	479	520	530	+10	+51
2.Відпрацьовано одним робітником а) днів б) годин (р.2а · р.3)	219 17,301	219 1752	218 1722,2	-1 -29,8	-1 -7,9
3. Середня тривалість робочого дня, год.	7,9	8,0	7,9	-0,1	-
4. Фонд робочого часу, год. (р. 1· р.2б)	828717,9	911040,0	912766	+ 1726,0	+84048,1

Табл. 8

Дані для аналізу продуктивності праці

№	Показник	Умовні позн.	Минулий період	Звітний період		Відхилення від плану (+,-)
				за планом	факт.	абсол.	%
1.	Товарна продукція, тис. грн..	ТП	35597	45597	66644	+21047	+46,2
2.	Чисельність працівників, осіб	ЧП	520	540	573	+33	+6,1
3.	З них робітників	ЧР	479	520	530	+10	+9,1
4.	Питома вага робітників у загальній чисельності працівників,%	ПВр	92,1	96,3	92,5	-3,8	-3,9
4а	Кількість відпрацьованих робітниками, люд.-днів.тис.	ЛДр	221,0	219,0	201,2	-17,8	-8,1
4б	Людино-годин, тис.	ЛТр	980,0	1096,0	1096,2	+0,2	0,02
5.	Кількість днів відпрацьованих одним робітником (ряд 4а:ряд3)	Д	219	219	218	-1	0,46
6.	Тривалість робочого дня, год.	Тз	7,9	8,0	7,9	-0,1	1,3
7.	Середня кількість годин, відпрацьованих одним робітником (р.4б:р.3)·100)	Гз	2045,93	2107,69	2068,3	-39,4	-1,9
8.	Середня продуктивність праці одного робітника (р1:р3)грн..	РВр	74,32	87,69	125,74	+38,05	+43,4
9.	Середня продуктивність праці одного робітника (р1:р4а), грн..	ДВр	161,07	208,21	331,23	+ 23,02	+59,1
10	Середня продуктивність праці одного робітника (р1:р4б), грн.	ГВр	36,32	41,60	60,80	+19,2	+46,2

Як свідчать дані таблиці 6 загальний фактичний фонд робочого часу на підприємстві збільшився на 1,726 тис. год.

Аналіз продуктивності праці розпочинається з вивчення її рівня, динаміки, та загальної оцінки виконання плану.

Назад

---