Реферати українською

Проблеми формування і виконання місцевих бюджетів - Економіка підприємства -

Проблеми формування і виконання місцевих бюджетів - Економіка підприємства - Скачать бесплатно

Певне збільшення видатків спостерігається і по наданню допомоги одиноким непрацездатним громадянам. Так, в 1996 році ці видатки становили 28 тис. грн. (або 1,14 відс. від загального обсягу видатків), тоді як 1998 році – 46 тис. грн. (або 2 відс). Таке збільшення видатків по соціальному забезпеченню зумовлене значним підвищенням чисельності непрацездатних громадян, що потребують допомоги на дому.

Треба визначити, що система соціального захисту та забезпечення населення в цілому потребує реорганізації, в основу якої необхідно покласти такі принципи:

соціальні гарантії поширюються тільки на громадян, які працюють за наймом, членів їхніх сімей та непрацездатних осіб. На громадян, які самостійно забезпечують себе роботою, поширюються лише та соціальні гарантії, у фінансуванні яких вони беруть участь;

диференційований підхід до різних груп населення залежно від ступеня їх економічної самостійності, працездатності;

перерозподіл економічної відповідальності за реалізацію соціальних гарантій між державою, підприємствами і громадянами;

визначення рівня соціальних гарантій на підставі соціальних нормативів;

відповідність форм соціальних гарантій населенню ступеню розвитку ринкових відносин в економіці.

В 1996-1998 роках відбулося значне скорочення витрат на фінансування народного господарства, які становили у 1996 році 4,1 відс., в 1997 році – 5,77 відс., а в 1998 році – 3,51 відс. Видатки на фінансування народного господарства включають в себе:

видатки на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг;

видатки на фінансування бюджетних установ агропромислового комплексу (підприємства ветеринарної медицини);

видатки на фінансування житлово-комунального господарства;

видатки на фінансування капітальних вкладень та ін.

Як свідчать дані таблиці 2.8, витрати на фінансування народного господарства було скорочено за рахунок зменшення дотації житлово-комунальному господарству (в порівнянні з 1996 роком майже в 9,2 рази), а також за рахунок скорочення бюджетних витрат на фінансування капітальних вкладень (а точніше – за рахунок їх відсутності).

В зв’язку з цим виникає необхідність пошуку коштів для фінансування зазначених видатків. Це можливо за рахунок позабюджетних фондів, можуть бути запроваджені і місцеві податки, а саме: податок на утилізацію побутових відходів або на прибирання сміття, податок на ветеринарне обслуговування худоби та інших домашніх тварин. Усі податки ефективно використовуються у багатьох країнах . Для вирішення зазначених проблем можливе введення самооподаткування. Цей вид податків не новий. Він існував у недалекому минулому. Суть його полягає в тому, що кожен житель села, селища має сплачувати певну суму грошей, які цільовим призначенням ішли б на впорядкування населеного пункту, будівництво доріг, інші громадські потреби. Але всі ці заходи повинні бути впроваджені, в першу чергу, з ініціативи місцевих органів влади.

Таблиця 2.9

Аналіз видатків бюджету Новгородківського району на фінансування народного господарства в 1996-1998 роках.

Продовження таблиці 2.9

Аналізуючи склад витрат фінансової підтримки сільськогоспо-дарського виробництва, слід зазначити, що деякі з них не є функцією бюджету, зокрема, позички колективним сільськогосподарським підприємствам для виробництва сільськогосподарської продукції за державним контрактом та інші цільові кредити. Це має бути функція банків під фіксований процент за кредит із відшкодуванням із бюджету необхідної різниці в процентах, а з бюджету ці кошти повинні бути вилучені.

Так, в 1996 році позички склали 1,18 відсотка від усіх видатків бюджету (або 29 тис. грн.), а в 1997 році питома вага позичок склала 5,65 відс. (або 150 тис. грн.). В 1998 році такі позички сільгоспвиробникам не надавалися. Але це пов’язано не з покращенням стану підприємств АПК, а в зв’язку з відсутністю вільних коштів у місцевому бюджеті.

Окрему увагу слід приділити фінансуванню соціально-культурних заходів.

Виділення бюджетних коштів на фінансування соціально-культурних заходів дозволяє державі розвивати систему народної освіти, охорони здоров’я, фінансувати культуру, задовольняти мінімальні потреби населення в медичному обслуговуванні. Важливо зазначити, що видатки на соціально-культурні заходи мають не тільки соціальне, але й економічне значення. Ці видатки є фінансовою базою для здійснення соціальних прав – на освіту та медичне обслуговування. Вони безпосередньо впливають на здіснення суспільного виробництва, сприяючи відтворенню робочої сили, а також на створення умов для підвищення продуктивності праці.

Не дивлячись на важливу роль цієї групи видатків в соціально-економічних процесах, кількісні характеристики бюджетних видатків на ці цілі далекі від оптимальних, особливо в сфері освіти та охорони здоров’я. Більше того, бюджетні плани по цих видатках не виконуються, а при їх плануванні враховується далеко не повна потреба в витратах на соціально-культурні заходи. Про це свідчать дані таблиці 2.10.

Як свідчать дані таблиці 2.10, в 1996-1998 роках фактичне виконання було нижче запланованих в бюджеті витрат практично по всім вказаним соціально-культурних заходах.

Таблиця 2.10

Співвідношення фактичних витрат бюджету на соціально-культурні заходи з плановими у 1996-1998 роках (тис. грн.)

Аналіз фінансування видатків на освіту представлено таблицею 2.11.

Таблиця 2.11

Аналіз фінансування видатків бюджету Новгородківського районну на освіту у 1998 році (тис. грн.)

З даних таблиці видно, що навіть планові показники не враховують потреби у фінансуванні освіти. А такі напрямки видатків, як придбання обладнання та інвентаря для закладів освіти, проведення ремонтно-будівельних робіт, видатки на харчування взагалі не були заплановані. Це дало змогу зекономити 60 тис. грн. В цілому ж планові показники відповідали лише 86 відс. від потреби. Якщо прослідкувати за фактичним фінансуванням закладів освіти, то можна зробити висновок, що всі показники відповідають запланованим на 83 відс. При порівнянні ж фактичних показників з показниками потреби у фінансуванні сфери освіти, маємо невтішний реальний стан: заклади освіти фінансуються лише на 2/3 від потреби.

Такий тяжкий стан у фінансуванні освіти призвів до скорочення у 1996 році 101 вчительської ставки, до закриття учкомбінату та реорганізації однієї школи з неповною середньою освітою у початкову, до припинення харчування дітей в школах.

Подібний стан спостерігається і у фінансуванні установ охорони здоров’я. Так, за даними таблиці 2.12 в 1998 році планові показники відповідали тільки на 65 відс. від потреби. А по таким необхідних видах видатків, як придбання медикаментів та перев’язочних засобів заплановано лише 26 відс. від потреби, на харчування –35,6 відс. від потреби. Такі види видатків, як придбання інвентаря та капремонт не фінансується зовсім. Якщо ж порівняти фактичні видатки з потребою, то реальний стан вражає – 47 відс. від потреби.

В зв’язку з цим, тільки в 1998 році відбулося скорочення загальної кількості ліжок на 60 одиниць

Аналізуючи вищесказане, можна зробити висновок, що значна частина видатків фінансується за рахунок самих же хворих (купівля медичних інструментів, медикаментів тощо). Тому вихід з цієї ситуації може бути досягнутий лише за рахунок узаконення таких відносин, а саме: прискорення введення страхової медицини та надання частини послуг за плату.

Таблиця 2.11

Аналіз фінансування видатків бюджету Новгородківського району на охорону здоров’я у 1998 році (тис. грн.)

Продовження таблиці 2.11

З кожним роком погіршується стан у фінансуванні культури та засобів масової інформації. Так, якщо в 1996 році питома вага видатків на утримання закладів культури складала 5,5 відс. від загального обсягу видатків (або 165 тис. грн.), то в 1998 році їх частка зменшилась і склала 3,11 відс. (або 73 тис. грн.). Таке становище у фінансуванні закладів культури призвело до закриття бібліотек на територіях сільських Рад, та звільнення працівників центральної бібліотечної системи. Книжковий фонд цих бібліотек був переданий до відповідних шкіл, що розміщені на території сільських Рад.

Аналізуючи стан, який склався у фінансуванні соціально-культурних закладів, треба зазначити, що в цій сфері необхідно провести певні зміни. Система бюджетно-кошторисного фінансування установ невиробничої сфери, яка склалася за багато десятиліть, має серйозні недоліки. Головний із них полягає в тому, що фінансування цих установ слабо пов’язане з кінцевими результатами їхньої діяльності. Це призводить до низької економічної відповідальності працівників за кількісні та якісні показники