Рефераты на украинском
Принципи та удосконалювання сучасних методів управління якістю - Економіка підприємства -



відповідності", що підтверджує відповідність продукції всім мінімальним вимогам, установленим національним законодавством. Даний документ є пропуском на ринок у законодавчо регульованій області.

Продукція в законодавчо не регульованій області може безперешкодно переміщатися всередині ринку, і при цьому, до неї офіційно не пред'явлені вимоги по установленню відповідності. Проте, у контрактній ситуації, споживач може зажадати від постачальника доказ відповідності продукції визначеним вимогам, наприклад, відповідності конкретному стандарту чи групі стандартів, відповідності специфічним вимогам, пред'явленим самим споживачем (і в тому числі - відповідності умовам контракту). У цьому випадку, сертифікація третьою стороною також може виступати, як підтвердження виконання умов, що буде зафіксовано в сертифікаті відповідності конкретним, установленим споживачем вимогам.

Постачальник у законодавчо не регульованій області може проводити сертифікацію своєї продукції незалежною третьою стороною і за власною ініціативою. При цьому він запитує підтвердження відповідності своєї продукції характеристикам, обраним на свій розсуд. Постачальник може запросити установлення відповідності своєї продукції визначеним стандартам, визначеним технічним параметрам, змісту паспорта чи рекламного матеріалу на виріб і т.д. Оскільки процедура сертифікації дуже дорога, то вона може викликати або зниження прибутку постачальника, або збільшення вартості продукції, що у свою чергу може знизити її конкурентноздатність на ринку. Тому постачальник повинний чітко представляти механізм отримання вигоди з процедури сертифікації, наприклад, за допомогою проведення рекламної компанії з залученням висновку незалежної третьої сторони. [13, с.219]

У керівництві ІСО визначені вісім схем сертифікації третьою стороною [36, с.217]:

1. Іспити зразка продукції.

2. Іспити зразка продукції з наступним контролем на основі нагляду за заводськими зразками, закуповуваними на відкритому ринку.

3. Іспити зразка продукції з наступним контролем на основі нагляду за заводськими зразками.

4. Іспити зразка продукції з наступним контролем на основі нагляду за зразками, придбаними на відкритому ринку й отриманими з заводу.

5. Іспити зразка продукції й оцінка заводського керування якістю з наступним контролем на основі нагляду за заводським керуванням якості й іспитів зразків, отриманих із заводу і відкритого ринку.

6. Тільки оцінка заводського керування якістю.

7. Перевірка партій виробів.

8. 100%-овий контроль.

На рівні європейських країн, взаємини суб'єктів сертифікації регулюються серією європейських стандартів EN 45000. Багато органів по сертифікації й дослідницькі лабораторії, що здійснюють іспити з метою сертифікації, проходять акредитацію, тобто одержують офіційне визнання того, що вони можуть проводити визначені види діяльності. Зокрема, акредитація може полягати в тім, що орган по акредитації, керуючись стандартами EN 45002 чи EN 45010, перевіряє виконання дослідницькою лабораторією чи органом по сертифікації стандартів EN 45001 чи EN 45011, відповідно. [36, с. 219]

Для дослідницької лабораторії результатом акредитації є визнання її технічної компетенції з проведення визначених видів досліджень, у той час як орган по сертифікації повинний бути визнаний як компетентний і гідний довіри при функціонуванні у визначеній системі сертифікації продукції. Ціль акредитації звичайно формулюється в такий спосіб:

§ підвищення якості і професійної компетенції дослідницьких лабораторій і органів по сертифікації;

§ визнання результатів іспитів та досліджень і сертифікатів на внутрішньому і зовнішньому ринках;

§ забезпечення конкурентноздатності і визнання продукції на зовнішньому і внутрішньому ринках.

Однак, багато дослідницьких лабораторій і органи по сертифікації не проводять у себе акредитацію, не без підстави вважаючи, що довіри і визнання компетенції можна досягти з меншими витратами і що зміст в акредитації може бути тільки тоді, коли в організації є занадто багато вільних засобів.

У дійсності міжнародні акти, у тому числі європейські стандарти, не вимагають проведення акредитації для виконання робіт з метою сертифікації. Виключення складають деякі законодавчі акти, прийняті на рівні окремих країн і Зокрема, у Німеччині регламентується необхідність акредитації всіх організацій, що проводять сертифікацію в області електромагнітної сумісності; у Росії повинні бути акредитовані всі органи по сертифікації й іспитові лабораторії, що здійснюють діяльність з метою сертифікації.

Ще одним способом підтвердження відповідності продукції є декларація про відповідність, у якій постачальник, відповідно до стандарту EN 45014, заявляє під свою виняткову відповідальність про те, що конкретна продукція відповідає конкретному стандарту чи іншому нормативному документу, на який дана декларація посилається. При цьому постачальник повинний забезпечити дотримання необхідних параметрів у припустимих межах і контролювати усі види своєї діяльності на всіх етапах виробництва. Якщо постачальник дійсно здатний стабільно виконувати і контролювати виконання вимог стандарту чи іншого документа, на який він посилається в декларації про відповідність, то можливо, даний спосіб установлення відповідності буде для такого постачальника найбільше економічно доцільним. Проте, навіть при виконанні всіх умов стандарту EN 45014, постачальник може розділити ризик відповідальності за продукцію з органом по сертифікації, запросивши сертифікацію даної продукції незалежною третьою стороною.

Застосування українськими підприємствами сертифікації продукції в умовах ринкових відносин дає наступні переваги:

§ забезпечує довіру внутрішніх і закордонних споживачів до якості продукції;

§ полегшує і спрощує вибір необхідної продукції споживачами;

§ забезпечує споживачу одержання об'єктивної інформації про якість продукції;

§ сприяє більш тривалому успіху і захисту в конкуренції з виготовлювачами несертифікованої продукції;

§ зменшує імпорт у країну аналогічною продукції;

§ запобігає надходження в країну імпортної продукції не відповідного рівня якості;

§ стимулює поліпшення якості НТД шляхом встановлення в ній більш прогресивних вимог;

§ сприяє підвищенню організаційно-технічного рівня виробництва;

§ стимулює прискорення НТП.

Уся сертифікаційна діяльність здійснюється у відповідній системі що має власні правила і керівні положення.

Для аналізу вартісної величини засобів, затрачуваних на підтримку якості продукції, використовується різна інформація. Але перш ніж перейти до її збору, варто визначити, яке призначення інформації.

Ціль збору даних у процесі вартісного аналізу якості може полягати в наступному:

§ виявлення конкурентноздатності продукції на існуючих ринках;

§ визначення розмірів необхідних капіталовкладень;

§ виявлення взаємозв'язків витрат на якість продукції і результатів господарської діяльності підприємства;

§ зниження витрат на одиницю продукції при збереженні її колишньої якості;

§ зниження витрат на вироби при одночасному поліпшенні їхніх властивостей;

§ визначення величини витрат по видах для зміни їхньої структури;

§ збільшення обсягу виробництва без зниження якості продукції з колишнього обсягу ресурсів за рахунок зменшення і ліквідації відходів;

§ аналіз відхилень від установлених вимог;

§ контроль продукції;

§ установлення ціни на продукцію й ін.

Звідси видно, що частина даних про якість, що стосується технічних особливостей виробу і його виробництва, знаходиться на підприємстві-виготовлювачі, а інша - на конкуруючому підприємстві чи в сфері реалізації, тобто в зовнішнім середовищі.

Дані для аналізу витрат на якість можуть бути первинними, як правило, це технічні й інші параметри виробів, що містяться в ТУ, ДСТ, сертифікатах і інших документах, що підтверджують якість продукції, і вторинними, що виходять у результаті обробки первинних.

Дані мають потребу в обробці. Скорочує витрати часу на обробку даних розробка таких видів носіїв, що роблять можливими попередні висновки відразу після збору даних. Для цього необхідно зареєструвати джерело інформації (дату, коли вона збиралася, працівника, що робив операцію, верстат, на якому проводилася обробка, партію використовуваних матеріалів і т.п.). Реєструвати інформацію в таблицях, що полегшують і прискорюють обчислення статистичних показників, використовуваних при прийнятті оперативних управлінських рішень і для подальшого більш глибокого статистико-математичного аналізу взаємозв'язків і тенденцій.

Існує величезна кількість облікових регістрів, варіюємих на різних підприємствах у залежності від роду діяльності, типу продукції, що випускається, і т.п. (табелі, звіти про витрати, замовлення на постачання, звіти про переробку продукції і т.д.). Як приклад можна привести реєстрацію дефектів контролером ВТК штампованої пластикової деталі. Дана форма дозволяє бачити причини браку і швидко визначати нанесений їм збиток і його винуватця.

Крім того, подальше проведення в разі потреби технічної експертизи бракованих деталей і зіставлення її результатів з попереднім висновком контролера ВТК підтвердить і рівень кваліфікації останнього.

Як уже було сказано вище, на різних підприємствах можуть застосовуватися аналогічні й інші облікові форми. Подібні форми реєстрації даних про відхилення параметрів якості виробів від запланованого доцільні для збору внутрішніх первинних технічних характеристик виробленої продукції, що потім використовують у факторному аналізі витрат на якість продукції.

Одним із внутрішніх джерел інформації, що дозволяють визначити структуру витрат на виріб і мають перевагу перед іншими завдяки обов'язковості складання, вірогідності і наочності, є кошторис витрат на виробництво. Він зручний для пошуку напрямків їхнього зниження і мінімізації ціни виробу. Крім того, можна використовувати дані про витрати на виробництво по їх видах, що збираються на рахунках бухгалтерського обліку. [15, с.59]

Більш складним, трудомістким і дорогим є одержання зовнішньої інформації. Частина її міститься в рекламних проспектах, прайс-листах, матеріалах періодичної преси і спеціальній літературі. Ці дані більш надійні в порівнянні з одержуваними в сфері реалізації шляхом проведення спеціальних вибіркових обстежень по вивченню думки споживачів про ціну і якість продукції. Однак інформацію, одержувану з вибіркових обстежень, важко чим-небудь замінити, якщо підприємство хоче врахувати бажання покупців для збільшення обсягу продажів шляхом поліпшення властивостей продукції. З цією метою можна використовувати опитування продавців чи покупців продукції і проводити анкетування населення, яких у процесі обробки даних необхідно розбити на групи (класи). Це дозволить знати думку різних соціальних, вікових і інших груп населення про продукцію підприємства з використанням типової вибірки для одержання інформації.

При зборці таких даних по обмеженому числу споживачів, особливо при малій вибірці, зручно використовувати діаграми розсіювання, що дозволяють вивчити залежність між парами перемінних, наприклад ціною і зовнішнім оформленням, упакуванням товару. Цими перемінними можуть бути:

а) характеристика якості чи фактор, що впливає на неї;

б) дві різні характеристики якості;

в) два фактори, що впливають на одну характеристику якості.

Діаграма розсіювання будується в кілька етапів. На першому в таблиці записують дані, що збираються, між якими вивчається залежність.

На другому будується шкала значень показників шляхом розподілу різниці між їх максимальною і мінімальною величинами на бажане (приблизно однакове) число частин. На осі х відкладають значення факторної, а на осі у - значення результативної ознаки.

На третьому етапі будують діаграму розсіювання шляхом нанесення крапок, отриманих у результаті спостереження, на графік.

На четвертому заключному етапі вносять адресні: назва діаграми, час спостереження, ім'я виконавця й інші необхідні дані.

Таким чином, незважаючи на різнобічність інформації, що характеризують витрати на якість продукції, і фактори, що впливають на нього і на подібні витрати, необхідно і цілком можливо вже на етапі формування даних використовувати наочні форми їхнього представлення в сполученні з методиками первинного аналізу: угрупованням, графічним аналізом і т.д. Це значно прискорює процес аналізу і полегшує подальше використання його з метою статистико-математичних методів.

Розділ 2 Аналіз системи управління якістю ТОВ „ФЕРУМ”

2.1 Характеристика фінансово-економічного стану підприємства

ТОВ „ФЕРУМ” зареєстровано у 1991 році в формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Юридична адреса: м. Київ, вул Промислова 17.

Вид діяльності: виробництво автомобільних причепів та скоб’яних виробів.

Проаналізуємо фінансово-економічний стан підприємства за останні три роки.

Таблиця 2.1

Оцінка фінансового стану ТОВ „ФЕРУМ”.

Показники

Методика розрахунку показників

2002

2003

2004

Зміни

абсолютні 5-3

відносні, %

1

2

3

4

5

6

7

1. Загальна вартість активів (майна).

Підсумок балансу (р.280)

39794,00

41399,00

44182,00

4388,00

11,03

2. Вартість необоротних (довгострокових, постійних) активів.

Розділ І активу балансу (р.080)

25585,00

26313,00

29290,00

3705,00

14,48

3. Вартість оборотних (мобільних) активів.

Підсумок р.ІІ і ІІІ активу балансу (р.260+р.270)

14209,00

15086,00

14892,00

683,00

4,81

4. Дебіторська заборгованість.

Підсумок р.150-210 розд. ІІ активу балансу.

3536,00

3036,00

2089,00

-1447,00

-40,92

5. Власний капітал.

Розділ І пасиву балансу (р.380)

36143,00

38996,00

42440,00

6297,00

17,42

6. Залучений капітал.

Підсумок (р.430, 480, 620, 630) розділів ІІ - V пасиву балансу.

3651,00

2403,00

1742,00

-1909,00

-52,29

7. Фондоозброєність:

           

- (за оплатою праці)

ф.1 (р.030):ф.2(р.240)

8,60

8,16

6,41

-2,19

-25,51

- середньооблікового працівника

ф.1 (р.030):ф.5 (середньооблікова чисельність працівників)

112,59

91,27

92,80

-19,79

-17,58

8. Вартість основних засобів:

           

- первісна

ф.1, р.031

46812,00

48725,00

52689,00

5877,00

12,55

- залишкова

ф.1, р.030

25333,00

26195,00

29233,00

3900,00

15,39

9. Коефіцієнт зносу основних засобів.

ф.1, р.032 / ф.1, р.031

0,46

0,46

0,45

-0,01

-2,98

10. Матеріаломісткість господарської діяльності.

ф.2 (р.230:р.280)

0,73

0,76

0,73

0,00

0,64

11. Трудомісткість господарської діяльності.

ф.2 (р.240 + р.250) : (р.035)

0,12

0,08

0,09

-0,02

-19,78

12. Фондомісткість господарської діяльності.

ф.2 (р.260:р.280)

0,07

0,07

0,07

0,00

-6,18

13. Матеріаловіддача.

ф.2 (р.280:р.230)

1,37

1,31

1,36

-0,01

-0,63

14. Коефіцієнт співвідношення:

           

- необоротних і оборотних активів.

ф.1 (р.080):(р.260+р.270)

1,80

1,74

1,97

х

х

- оборотних і необоротних активів.

ф.1 (р.260+р.270):(р.080)

0,56

0,57

0,51

х

х

15. Середньооблікова чисельність працівників.

ф.5 (середньооблікова чисельність працівників)

225

287

315

90,00

40,00

Згідно даних. наведених в табл 2.1 загальна вартість активів підприємства на кінець 2004 року склала 44182 тис. грн. В порівнянні з 2002 роком вона збільшилась на 4388 тис. грн. або 11,03%. Це свідчить про те, що підприємство розвивається і має стабільний фінансовий стан.

Вартість необоротних активів у 2004 році в порівняння з 2002 роком збільшилась на 3705 тис. грн., або на 14,48%; оборотних на 683 тис. грн. або 4,81%. Дана ситуація типова для підприємства виробничої сфери на якому, як правило, необоротні активи перевищують оборотні.

Дебіторська заборгованість за аналізований період зменшилась на 1447 тис. грн., або на 40,92%, це є позитивний показник, який свідчить про виважену політику керівництва підприємства щодо дебіторів.

Власний капітал підприємства збільшився на 6297 тис. грн., або на 17,42%, внаслідок чого відпала потреба в залучені додаткового запозиченого капіталу, сума якого скоротилась на 1909 тис. грн., або 52,29%.

Вартість основних засобів збільшилась на 5877 тис. грн., або на 12,5%, проте коефіцієнт зносу основних засобів свідчить, що основні засоби підприємства зношені на 45% (2004р.) і потребують більш інтенсивного оновлення.

Матеріаломісткість господарської діяльності є дуже високою – 0,73 (2004р.), а трудомісткість досить низькою – 0,09 (2004р.). Це обумовлено специфікою випускаємої продукції.

Коефіцієнти співвідношення необоротних і оборотних активів та оборотних і необоротних активів свідчать, що підприємство займається виробничою діяльністю (необоротних активів більше ніж оборотних), що характерно для всіх виробничих підприємств.

Середньо облікова чисельність працівників за аналізований період збільшилась на 90 чол., або на 40%, що свідчить про збільшення обсягу виробництва.

Для того, щоб проаналізувати ліквідність підприємства розглянемо таблицю 2.2.

Таблиця 2.2

Оцінка ліквідності ТОВ „ФЕРУМ”.

Показники

Норматив

Формула розрахунку

2002

2003

2004

1

2

3

4

5

6

1. Загальний коефіцієнт покриття (платоспроможності)

>1

ф.1 (сума р.260-270):(р.620)

3,89

6,28

12,13

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності.

>0,5

ф.1 (сума р.150-250):(р.620)

1,07

1,48

2,12

3. Коефіцієнт незалежності (забезпеченої) ліквідності.

>0,5

ф.1 (сума р.130-150 + 230,240):(р.620)

1,11

2,24

4,68

4.Коефіцієнт абсолютної ліквідності.

>0,2

ф.1 (сума р.220-240):(р.620)

0,10

0,22

0,42

5.Частка оборотних активів в загальній сумі активів.

за планом

ф.1 (р.260):(р.280)

0,36

0,36

0,34

6.Частка виробничих запасів в оборотних активах.

>0,5

ф.1 (сума р.100-120):(р.260)

0,46

0,44

0,47

Загальний коефіцієнт покриття на протязі аналізованого періоду має сталу тенденцію до збільшення. Це свідчить про достатність у підприємства обігових коштів для погашення боргів протягом року.

Коефіцієнт швидкої ліквідності становить: у 2002р – 1,07; у 2003р. – 1,48; у 2004 р. – 2,12. На протязі аналізованого періоду він становив нормативне значення (> 0,5). Цей коефіцієнт свідчить про те скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів.

Що стосується коефіцієнта абсолютної ліквідності, то тут ситуація наступна: у 2002 році цей показник становив менше нормативу (норматив 0,2; показник 0,10), проте у 2003 та 2004 роках його значення збільшилось і становило відповідно 0,22 та 0,42. Цей показник свідчить про готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість.

Частина оборотних активів в загальній сумі активів та частина виробничих запасів в оборотних активах на протязі аналізованого періоду майже не змінюються і їх значення свідчать, як вже зазначалося раніше, про те що підприємство займається виробничою діяльністю (необоротних активів більше).

В загальному можна зробити висновок, що підприємство в аналізованому періоді мало ліквідний баланс.

За даними таблиці 2.3 проведемо аналіз ділової активності підприємства.

Таблиця 2.3

Оцінка ділової активності ТОВ „ФЕРУМ”.

Показники

Формула розрахунку

2002

2003

2004

Зміни

абсолютні 5-3

відносні, %

1

2

3

4

5

6

7

1. Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

ф.2 (р.010)

41506

63528

81265

39759

96

2. Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

ф.2 (р.035)

34587

52938

67718

33131

96

3. Фактичні обсяги виробництва продукції (робіт, послуг)

ф.2 (р.280)

25929

33518

37986

12057

47

4. Валовий фінансовий результат від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

           

- прибуток

ф.2 (р.050)

5683

8682

11804

6121

108

- збиток

ф.2 (р.055)

         

5. Чистий фінансовий результат:

           

- прибуток

ф.2 (р.220)

1521

3321

5911

4390

289

- збиток

ф.2 (р.225)

         

6. Продуктивність праці (по оплаті праці).

ф.2 (р.035):(р.240)

11,74

16,49

14,84

х

х

7. Фонд оплати праці.

           

- річний

ф.2(р.240)

2945

3210

4562

1617

55

- місячний

ф.2(р.240):12

245,42

267,50

380,17

135

55

8. Фондовіддача.

ф.2(р.035):ф.1(р.030)

1,37

2,02

2,32

х

х

9. Коефіцієнт оборотності оборотних активів.

ф.2(р.035):ф.1(р.260)

2,44

3,51

4,55

х

х

10. Тривалість обороту оборотних активів.

365:Коеф.оборотності оборотних активів

150

104

80

-70

-188

11. Коефіцієнт оборотності власного капіталу.

ф.2(р.035):ф.1(р.380 )

0,96

1,36

1,60

х

х

12. Тривалість обороту власного капіталу.

365:Коефіцієнт оборотності власного капіталу

381

269

229

-153

-40

З наведених даних бачимо, що підприємство в період з 2002 по 2004 рік суттєво збільшило випуск готової продукції, внаслідок чого зросла валова виручка та чистий доход підприємства (відповідно на 39759 тис. грн. або 96% та 33131 тис. грн. або 96%). Фактичні обсяги виробництва продукції збільшились на 12057 %, або 47%; збільшення виручки на 96 % свідчить про те що було збільшено ціни на продукцію підприємства.

Чистий прибуток підприємства за аналізований період збільшився на 289%(!). Продуктивність праці на підприємстві збільшилась на 26%. Фонд оплати праці виріс на 5%. Тривалість обороту оборотних активів зменшилась майже вдвічі з 150 днів у 2002р. до 80 днів у 2004р., що є позитивним показником. Також зменшилась на 153 дні тривалість обороту власного капіталу.

Можна зробити висновок, що показники ділової активності підприємства за аналізований період суттєво покращились.

За даними таблиці 2.4 проведемо аналіз рівня ефективності господарської діяльності ТОВ „ФЕРУМ”.

Таблиця 2.4

Оцінка рівня ефективності господарської діяльності ТОВ „ФЕРУМ”.

Показники

Формула розрахунку

2002

2003

2004

Зміни

абсолютні 5-3

відносні, %

1

2

3

4

5

6

7

1. Рентабельність (прибутковість) виробничих витрат.

ф.2 (р.050 або 055) : (р.040) * 100

19,66

19,62

21,11

х

7,37

2. Рентабельність (прибутковість) господарської діяльності.

ф.2 (р.170 або 175+р.200-205) : (сума р.040, 070, 080, 090, 140, 150, 160, 205) * 100

11,23

16,55

23,92

х

113,10

3. Рентабельність (прибутковість) підприємства.

ф.2 (р.220 або 225):(сума р.040,070,080,090,140,150,160,205)*100

4,62

6,81

9,85

х

113,10

4. Чиста рентабельність (прибутковість) виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

ф.2 (р.220 або 225) : (р.035)*100

4,40

6,27

8,73

х

98,48

5. Рентабельність активів.

ф.2 (р.220 або 225) : (р.280)*100

5,87

9,91

15,56

х

165,26

6. Коефіцієнт окупності виробничих витрат.

ф.2 (р.035) : (р.040)

1,20

1,20

1,21

х

х

7. Адміністративні витрати на 1 грн. собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

ф.2 (р.070) : (р.040)

0,05

0,03

0,02

-0,02

-48,65

8. Коефіцієнт окупності активів.

ф.2(р.035) : ф.1 (р.280 гр.3+гр.4)

0,87

1,28

1,53

х

х

Рентабельність господарської діяльності підприємства збільшилась на 113,10%; чиста рентабельність виручки від реалізації продукції збільшилась на 98,48%, рентабельність активів збільшилась на 165,26%; адміністративні витрати на 1 грн. собівартості реалізованої продукції скоротились на 48,65%. Це все свідчить про високу ефективність ведення господарської діяльності підприємства.

2.2.Показники якості продукції ТОВ „ФЕРУМ” та методи їх оцінки

У залежності від цілей, задач аналіз витрат на якість і можливостей одержання необхідних для його здійснення даних аналітичні методи істотно розрізняються. Впливає на це розходження і проходження продукцією визначеного етапу діяльності підприємства, і її місце в ланцюжку формування витрат у конкретний момент. [18, 16, 12, 15, 9]

Метод функціонально-вартісного аналізу. На



Назад

 Поиск рефератов
 
 Реклама
 Реклама
 Афоризм
Прокат черных и цветных металлов. Минимальное расстояние - 3 км. Оплата почасовая. Обращаться письменно, после 18 часов.
 Гороскоп
Гороскопы
 Знакомства
я  
ищу  
   лет
 Реклама
 Счётчики
bigmir)net TOP 100