прибутку як прибуток від іншої реалізації. Можлива й інша ситуація, коли ціна продажу не покриває залишкової вартості об’єкта; в такому разі мова йде про збитки від іншої реалізації, і ця сума включається до складу валових витрат. Наприклад, підприємство продає іншій юридичній особі складську будівлю, первісна вартість якої — 172 тис. грн., знос — 24 тис. грн., балансова (залишкова) вартість — 148 тис. грн. Договірна ціна продажу (без ПДВ) — 130 тис. грн. Результат операції — збиток на суму 18 тис. грн., який знайде відповідне відображення у балансовому прибутку. Що ж до всіх інших об’єктів основних засобів (включаючи машини й устаткування), то на балансовий прибуток підприємства ціна продажу окремого об’єкта не впливає. Закон не передбачає врахування різниці між ціною продажу об’єктів та їх залишковою вартістю як прибутку (збитку). Втім, аналіз прийняття рішень, які стосуються продажу окремих об’єктів будь-якої групи основних засобів, має підтвердити (або спростувати) доцільність вивільнення фінансових ресурсів, вкладених в основні засоби. Аргументами «за» тут можуть бути: недовантаження або повний простій будівель, споруд, обладнання тощо, моральний знос, обновлення парку верстатів у зв’язку з реконструкцією виробництва тощо. Аналіз прибутків (збитків) від позареалізаційних операцій базується на законодавче затвердженому переліку доходів і витрат, які списуються на фінансовий результат діяльності підприємства, тобто на прибуток (збиток). Особливе місце серед позареалізаційних прибутків належить аналізу діяльності підприємства як інвестора фінансових ресурсів у цінні папери. У табл. 4 подано позареалізаційні прибутки і збитки, що найчастіше фігурують як об’єкти аналізу (числові дані подаються за річним звітом заводу металовиробів). При аналізі надходження штрафів, пені, неустойок за порушення контрагентами умов господарських договорів слід детально перевіряти своєчасність оформлення фінансовою і юридичною службами підприємства позовів до арбітражних судів у випадках, коли контрагенти самостійно (як це передбачено законодавством) не перераховують обумовлені господарськими угодами штрафні кошти у разі затримки ними виконання поставок, платежів, поставки неякісних товарно-матеріальних цінностей, порушення інших договірних зобов’язань. Таблиця 4. Позареалізаційні прибутки і збитки, тис. грн.
Всі статті позареалізаційних витрат і втрат аналізуються з точки зору виявлення причин їх виникнення і можливих заходів, які можна здійснити для зменшення та повної ліквідації їх у майбутньому, що може суттєво підвищити рентабельність роботи підприємства. ІІ. Практична частина. Задача 12. Проаналізувати вплив на обсягу товарообігу підприємства зміни середньої вартості основних фондів та ефективності їх використання згідно приведених даних. Таблиця 5.
Рішення. Знаходимо показник ефективності використання основних засобів – фондовіддачу (f) : Т=f Ф ; f =Т/ Ф; Де Т – товарообіг у грошовому вираженні; Ф – середня первісна вартість основних фондів за період. Базисний рік: Фондовіддача будівель та споруд: f = 7028 / 46,3 = 151,79. Фондовіддача обладнання : f = 7028 / 9,05 = 776,57. Фондовіддача інших основних засобів: f = 7028 / 0,4 = 17570. Звітний рік : Фондовіддача будівель та споруд: f = 7122 / 46,3 = 153,82. Фондовіддача обладнання : f = 7122 / 10,1= 705,148. Фондовіддача інших основних засобів: f = 7122 / 0,45 = 15826,6. Знаходимо абсолютні і відносні відхилення та заповнюємо таблицю . Таблиця 6 (узагальнююча)
Методом ланцюгових підстановок отримуємо : Т0 = а0 * f а0= 46,3 * 151,79 = 7028; Т01 = а1* f а0= 46,3 * 151,79 = 7028; Т1 = а1 * fа1 = 46,3 * 153,82 = 7122; DТа =Т01- Т0 = 7028-7028 = 0; DТfa = Т1 – Т01 = 7122-7028 = 94; DТ = Т 1 - Т 0= 7122-7028 =DТа + DТfa = 94. Т0 = в0 * fв0= 9,05* 779,57 = 7028; Т01 = в1* f в0= 10,1 * 776,57 = 7843,357; Т1 = в1 * fв1 = 10,1* 705,148 = 7122; DТв =Т01- Т0 = 7843,357-7028 = 815,357; DТfв= Т1 – Т01 = 7122- 7843,357= -721,357; DТ = Т 1 - Т 0= 7122-7028 =DТв + DТfв= 94. Т0 = с0 * fс0= 0,4* 17570 = 7028; Т01 = с1* f с0= 0,45 * 17570 = 7906,5; Т1 = с1 * fс1 = 0,45* 15826,6 = 7122; DТс =Т01- Т0 = 7906,5 -7028 = 878,5; DТfс= Т1 – Т01 = 7122- 7843,357= -784,5; DТ = Т 1 - Т 0= 7122-7028 =DТс + D Тfс= 94. Вивід: Обсяг товарообігу збільшився на 94 тис. грн. Це відхилення відбулося під впливом слідуючих факторів: збільшення фондовіддачі будівель і споруд на 2,03; збільшення вартості обладнання на 1,05 тис. грн. привело до збільшення товарообігу на 815,357 тис. грн. і до його зменшення в зв”язку із зменшенням фондовіддачі на –721,357; збільшення вартості інших основних засобів на 0,05 тис. грн. Привело до збільшення товарообігу на 878,5 тис. грн. і до його зменшення в зв”язку із зменшенням фондовіддачі на –784,5. Задача 19. Проаналізувати вплив на продуктивність праці зміни штату працівників роздрібної торгівлі на основі таких даних. Таблиця7.
Рішення. Зростання продуктивності праці : Іпт = ПТотч / ПТбаз*100. Виконуємо необхідні обчислення і заповнюємо таблицю Базисний рік : Продуктивність праці загальна: ПТ = 253000 / 820 = 308,54 на 1 робітника. Продуктивність праці оперативних працівників: ПТ = 253000 / 710 = 356,34; Продуктивність праці продавців: ПТ = 253000 / 640= 395,31. Звітний рік : Продуктивність праці загальна: П Т= 240150 / 800 = 300,18; Продуктивність праці оперативних працівників: ПТ = 240150 / 708= 339,19; Продуктивність праці продавців: П Т= 240150 / 638 = 376,41. Зростання загальної продуктивності праці: Іпт = 300,18/ 308,54 *100= 97,3% , тобто продуктивність в звітному році зменшилася на 2,7%. Зростання продуктивності праці оперативних працівників: Іпт = 339,19/356,34*100= 95,2% , тобто продуктивність в звітному році зменшилася на 4,8%. Зростання продуктивності праці продавців: Іпт = 376,41/395,31*100= 95,2% , тобто продуктивність в звітному році зменшилася на 4,8%. Таблиця8 ( узагальнююча)
Вивід: в звітному році відбулося зменшення товарообігу на 12850тис.грн. під впливом таких факторів: а) зменшення чисельності працівників 800*300,18=240150; 820* 300,18 = 246164; 246164 – 240150 = 6014 – приріст зниження за рахунок чисельності; б) зменшення за рахунок зниження продуктивності праці 820* 8,34 = 6836. Звідси зменшення товарообігу 6014+6836 = 12850 тис. грн. Висновки. Володіння прийомами і методами економічного аналізу створює підґрунтя для розвитку їх економічного мислення, набуття здатності сприймати економічні процеси, що відбуваються на підприємствах (а також в інших об’єктах управління) у всій їх багатогранності і взаємозумовленості. Це особливо важливо в умовах розвитку і поглиблення ринкових засад в нашій економіці, які об’єктивно ускладнюють завдання у сфері прийняття управлінських рішень на кожному підприємстві, на кожному об’єкті управління. Вивчення економічного аналізу підвищує рівень загальної економічної й аналітичної підготовки , створює необхідні основи для поглибленого вивчання галузевого аналізу , дозволяє засвоїти методику і методологію побудови аналізу і використовувати у своїй практичній діяльності моделей дослідження, а також набути навички практичної роботи з ними, направити творчу думку на удосконалювання організації і методики економічного аналізу відповідно до вимог теорії і практики ринкового господарства. Список використаної літератури. |