Реферати українською

Ярмарок - Сценарії -

Ярмарок - Сценарії - Скачать бесплатно

в цьому разі словесники не тільки споглядають, а й творять задуману модель шкільного заняття. На одному з таких занять і виникла Ідея уроку-мандрівки.

Тема уроку. Звертання непоширені й поширені. Розділові знаки при звертанні (8 клас).

Мета уроку: поглибити знання учнів про звертання, виробити вміння вживати розділові знаки при звертаннях, використовувати їх у зв'язному мовленні; з допомогою відповідно дібраного дидактичного матеріалу виховувати в учнів почуття патріотизму.

Учитель рвучко заходить до класу, кидає на стіл портфель:

— Ну, чого порозсідалися? Ото вже після вихідних днів і привітатися чемно лінуєтесь? Що це ти там крутишся (до учня), як дзиґа? Що? Вам щось не подобається?!

Учитель різко повертається і швидко виходить з класної кімнати. Учні, звичайно, здивовано переглядаються... Відчиняються двері — і вчитель заходить удруге:

— Доброго дня, мої дорогенькі! Мені дуже приємно зустрітися з вами після вихідних днів. Бачу, що ви добре відпочили, і, сподівайся, старанно підготувалися до уроку.

Після короткої паузи словесник продовжує:

— Скажіть, яке привітання вам сподобалося і чому?

Звертання відіграє значну роль у нашому по­всякденному мовленні, без нього було б важко спілкуватися. А чи помітили ви, що останнім часом у нашій мові з'явилися нові форми звертань і виключно і у кличному відмінку? Якщо раніше вживали товариш) товаришко, громадяни, те зараз, чуємо пане, пані, панянко або добродію, добродійко. Як ви гадаєте, чиє

Може людина, яку назвали добродієм, у чомусь відмовити вам?

Ви вже, напевне, здогадалися, що сьогодні на уроці йтиметься про звертання. Цей матеріал знайомий вам із попередніх класів: у початковій школі вивчалися непоширені звертання, що стоять на початку речення і виражені власними іменами.

Пригадайте,— продовжує вчитель,— з програми 5-го класу, які розділові знаки вживаються при звертаннях, що стоять у різних частинах речення? А які особливості інтонування речень із звертаннями?

На сьогоднішньому уроці попрацюємо над удоско­наленням навичок правильно вживати розділові знаки при непоширених (поширених звертаннях, обґрунтовувати пунктограму за допомогою правил, використову­вати звертання у зв'язному мовленні.

Пропоную провести урок у-, формі мандрівки до столиці нашої країни — Києва, довідки про історію та архітектурні пам'ятки якого ви готували вдома.

Поїзд наш уявно-символічний, але без квитків їхати не зможемо. Виникає питання; де ж узяти гроші? Домовимося так: зараз ви самостійно опрацюєте здебільшого відомий матеріал, що міститься в § 4 і § 5 підручника «Рідна мова» (К., Г994). Ваші відповіді і будуть умовними грішми, за які ви зможете придбати квитки. Щоб зекономити час на приготування до подорожі, клас поділимо на групи. Представники кожної з груп відповідатимуть на питання. Якщо і них не вистачить «грошей», тобто відповідь буде неповною чи неточною, хтось інший з їхніх груп зможе внести свою «пайку»: доповнить відповідь товариша.

Для самопідготовки пропонується кілька питань.

1. Що називається звертанням?

2. Чим виражається звертання?

3. Які є види звертань за будовою?

4. Як інтонаційно виділяється звертання в реченні?

5. Як виділяються звертання на письмі?

6. Яку роль відіграють звертання в мовленні?

7. В яких .стилях мовлення вживаються звертання?

Учитель. Отже, ви здобули право на проїзд, однак без пісні дорога може видатися довгою і сумною. Якщо їдемо до столиці, можливо, хтось пригадає пісню про Київ?

Грає море зелене,

Тихий день догора.

Дорогими для мене.

Стали схили Дніпра.

Вечорів оксамити

І щастя прибій,

Як тебе не любити,

Києве мій.

Учні виписують речення із звертанням, обґрун­товують пунктограму. Згадують інші пісні, де є звертання («Зоре моя вечірняя», «Мамо, вечір догора», «Тихий Дунай бережки зносить» та ін.), роблять відповідні записи в зошитах, теоретично вмотивовують вживання розділових знаків.

Учитель. Ми в Києві. Приміщення залізнич­ного вокзалу. Особливо просторий центральний зад;

Тут е розклад руху поїздів. У сусідньому залі розташовані каси, там же і довідкове бюро. Щоб отримати необхідну інформацію, треба заплатити, а саме: виконати завдання.

Три учні одержують індивідуальні картки, з яких слід переписати речення, поставивши розділові, знаки та обгрунтувавши їх, і працюють біля дошки, решта поваріантно виконує вправу 43 з підручника. .

І варіант. Виписати речення з непоширеними звертаннями.

II варіант. Виписати речення з поширеними звертаннями.

Картка № 1. 1. Здрастуй рідний Києве мій! Невмиру­ща думо і пісне моя (Цюпа) .2. Ти мене з дитинства підіймала хліб дала з піснями солов'я відвела доріг'мені немало земле зореносице моя (Малишко). 3. Україно моя Україно я для тебе на світі живу (Павличко).

Картка №2. 1. Києве, любий ти стоїш на. горах в квітах і зорях в сяеві мрій (Ющенко). 2. Благословенний будь мій рідний краю (Павличко). 3. Дзвени-моя пісне про радісні дні що квітнуть садами в моїй стороні (Сосюра).

Картка № 3. 1. Моя Вітчизно дорога яка в тобі горять, снагам.

2. Чуєш ти мене друже і брате всім я руку в путі подаю щоб уміли ми завжди стояти за народ за Вітчизну свою. 3. Україно моя мені в світі нічого не треба тільки б голос твій" чути 1 ніжність твою берегти (Малишко).

Учитель. Ми отримали інформацію, як пройти до метро. Наш маршрут пролягає через станцію «Університет» (демонструються фотоілюстрації, як і впродовж усієї уявної екскурсії). Бульвар Тараса, Шевченка. Неподалік розташований Ботанічний сад, Володимирський собор, а трохи далі—Київський національний університет ім. Т. Шевченка.

А чи знаєте ви, звідки транслюються найпопулярніші концертні програми? (Учні відповідають). Уявіть, що в майбутньому ви станете артистами, і виступатимете на сцені Палацу культури «Україна». Випробувати ж свої здібності можна читанням за особами байки Л. ріібова «Ґава і Лисиця»:

Літаючи по дворах, Ґава

Шматок ковбаски добула;

Хоч кажуть, що вона дурна роззява,

А до крадіжки здатная була...

Не вспіла Ґава носом ткнути,

Аж і Лисичка тут стоїть

І жалібно квилить:

— Голубко-кумонько! Тебе я ждала-ждала,

Аж плакала, як виглядала,

Щоб голосочок твій почуть,

Хоч на хвилиночку про горенько забуть...

Ти, може, серденько, того й не знаєш,

Як гарно, любо як співаєш—

І соловейко так не втне...

Розваж хоч трошечки мене!

— Прийшлось роззявитись дурному горлу:

Кра! кра!— а ковбаса додолу,

Лисичка хап—і у кущі мерщій,

Оддячила кумі своїй!

Прокрякала роззява, огляділась —

Чортма куми і снідання нема...

— А щоб ти,— каже,— подавилась,

Лукавая кума!

Прилащиться підлиза хоч до кого: :

Солодкії слова

Приманюють великого й малого,—

То вже така дурниця світова...

Учитель. Чи були в прослуханій байці речення із звертаннями? Проаналізуйте, наскільки інтонаційно правильно прозвучали ці-речення у прочитанні ваших Друзів.

Наступна зупинка — майдан Богдана Хмельниць­кого.

Один з учнів дав історичну довідку:

—Середньовічне місто Київ розташоване на західному березі річки Дніпра. Знане як Верхні місто, або Старе місто, життя якого зосередилося довкола середньовічних церков. У XVII та XVIII ст. церкви були відбудовані в модному на той час стилі барокової архітектури. Відомою будівлею була катедра св. Софії з її монастирем. Дві барокові дзвіниці над брамами а огорожі монастиря помітно прикрашали краєвид Верхнього міста.

Принагідно вчитель звертає увагу школярів на значення слова бароко (художній стиль кінця XVI — середини XVIII ст., для якого характерні підкреслена урочистіть, декоративна пишність, динамічність компо­зиції,мальовничість)і його написання за 4-м (1993 р.) виданням «Українського правопису»—з однією літе­рою к.

Після згадки про культові споруди словесник пропонує восьмикласникам послухати уривок з «Мо­литви до Мови» К. Мотрич, виписати з нього поширені звертання, а потім скласти з ними «Сповідь перед Мовою».

Мової Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему з любистку, м'яти, рясту, євшан-зілля, з роси. з дніпровської води, від зорі і місяця народжена.

Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, ШО сси тм і Бог Любов, і Бог Віра, і Бог Надія! Мово, що стоя­ла на чатах коло вівтаря нашого національного Храму й не .впускала туди злого дууа виродження, злого духа скверноти, гоньби. Тож висвячувала луші козацького народу спасенними молитвами 1 небесним вогнищем очищення, святими водами

божого річища, щоб Не змалів і не перевівся нарід той. І множила край веселий, святоруський, люд, хрещений таланта­ми, невмирущим вогнем пісень і наповнювала душі Божим сяйвом золотисто-небесним, бо то кольори духовності й Божо­го знамення.

Мово наша! 3вонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твбї джерела б'ють десь від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в тобі ясні зорі, тому й ласкава така. Тож зцілювала Ти втомлених духом, давала силу і здоров'я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили Тебе, цілющу джерелицю, і невмирущими ставали ті, що молилися на дароване Тобою слово. Бо «споконвіку була Слово і Слово було у Бога і Слово було Бог»...

Учитель. Ми вийшли на центральну вулицю— велелюдний Хрещатик. Уявіть, що ви кудись задивили­ся і раптом помітили, що заблукали. Як вийти з такого становища?

Завдання: складіть діалоги, використавши в них поширені і «епощирені звертання. Приготуйтеся по­парно озвучити їх.

Школярі рецензують відповіді однокласників, на­самперед за такими критеріями: наскільки грамотно і доречно використано в діалогах звертання і наскільки вправно учасники діалогів володіють мовою. Вчитель повідомляв про завершення уявної мандрівки, підбиває підсумки уроку, вмотивовує виставлені оцінки, дає домашнє завдання,

Рольові заняття у вузі наочно демонструють методику проведення уроку мови, сприяють швидшому впровадженню її в шкільну практику. Нестандартні форми організації навчання, в свою чергу, викликають в учнів інтерес до нової інформації, спонукають осмислено оволодівати правописним матеріалом і свідомо використовувати його в писемному мовленні.