Реферати українською

Виробничі кооперативи - Підприємництво -

Виробничі кооперативи - Підприємництво - Скачать бесплатно

членів та припинення членства;

прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном;

утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників;

прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об'єднань;

прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

Статутом кооперативу до виняткової компетенції зборів можуть бути віднесені й інші питання його діяльності. Такі, як твердження аудитора кооперативу, порядок ведення збори, утворення його лічильної комісії; висновок кооперативом великих угод і угод, у здійсненні яких мається зацікавленість; твердження рахунка прибутків і збитків кооперативу; зменшення розміру пайового фонду.

Збори також вправі розглядати і приймати рішення по будь-якому питанню утворення і діяльності кооперативу.

Збори є вищим органом керування кооперативу. Однак це не означає і не може означати, що його компетенція безмежна. Границі його компетенції визначені вже тим, що перераховано питання, віднесені до його виняткової компетенції. Зміст такого перерахування питань полягає тільки в тім, що інші органи керування не вправі приймати по них рішення.

Якщо ж у статуті кооперативу коло питань, віднесених до виняткової компетенції зборів, буде розширений, це буде означати тільки те, що розширено границі його компетенції.

До питань, заради рішення яких нема рації скликати збори, можна віднести, зокрема, питання про використання фондів кооперативу. Так, чергові збори можуть прийняти рішення про напрямок частини засобів резервного фонду на погашення збитків кооперативу, що утворилися за підсумками фінансового року.

Якщо ж виникне необхідність використовувати частину засобів резервного фонду протягом року, то для цього не потрібно буде скликати збори за умови, що наглядацька рада одержить від зборів відповідні повноваження. Ці повноваження за рішенням зборів можна закріпити в статуті кооперативу, зробивши них постійними.

Таким чином, після створення кооперативу буде поступово відбуватися розподіл повноважень між органами керування кооперативу з наступним закріпленням їхній за відповідним органом у статуті кооперативу. Цей процес займе порівняно тривалий час, а не розподіливши повноваження між органами керування кооперативу, неможливо буде здійснювати його виробничі, господарську й іншу діяльності. Тому вже при утворенні кооперативу в його статуті повинні бути визначені, хоча і не остаточно, повноваження його органів керування.

Границі компетенції збора визначаються не тільки тим, що те або інші повноваження Законом і статутом кооперативу віднесені до компетенції інших органів керування кооперативу. Членам кооперативу варто мати на увазі, що границі компетенції збора визначаються також тим, що воно не вправі скасовувати або коректувати рішення наглядацької ради і виконавчого органа кооперативу - голови кооперативу і правління, прийняті ними відповідно до наданого їм Законом і статутом кооперативу повноваженнями й у рамках діючого законодавства.

Наприклад, пропозиції про внесення змін у статут кооперативу, прийомі до членів кооперативу і про виключення з членів кооперативу, обранні ревізійної комісії, припиненні повноважень її членів повинні вноситися наглядацькою радою. У свою чергу, пропозиції про твердження річних звітів і бухгалтерських балансів, розподілі прибутку і збитків, використанні фондів кооперативу повинні вноситися правлінням.

Збори, схваливши пропозицію, внесена на його розгляд відповідним органом керування, приймає тим самим на себе відповідальність за його результати. Після того, як рішення прийняте, наглядацька рада, інший орган керування, залишається як би осторонь від такої відповідальності.

З метою забезпечення винесення на збори добре і всебічно підготовлених пропозицій, доцільно, регламентувати також порядок підготовки проектів рішень збори. У самому загальному виді такий порядок полягає в тім, що проекти рішень по визначеному колу питань підготовляються наглядацькою радою за участю, обліком думки, правління і голову кооперативу.

Якщо ж на збори виноситься не погоджене рішення, то правління, голова кооперативу повинен дати письмовий висновок з обґрунтуванням своєї позиції, мати можливість виразити свою думку по даному питанню.

Відповідно і при підготовці проектів рішень правлінням, головою кооперативу, наглядацька рада повинна мати можливість висловити думку по визначеному колу питань або, навіть, взяти участь у проведеній роботі.

У кооперативі проводиться два види зборів. По-перше, кооператив зобов'язаний щорічно проводити, так звані, чергові загальні збори членів кооперативу. Основна мета проведення чергових зборів - твердження річного звіту, рахунка прибутків і збитків, бухгалтерського балансу, висновку ревізійної комісії (ревізора) кооперативу, аудитора, розподіл прибутку і збитків кооперативу. На чергових зборах можуть також розглядатися й інші питання. Чергові збори скликаються правлінням, а якщо його немає - головою кооперативу за власною ініціативою, але в зазначений вище термін.

Інший вид зборів - позачергові загальні збори членів кооперативу. Проведення таких зборів не зв'язано з якими-небудь визначеними термінами і питаннями порядку денного. Такі збори скликаються правлінням (головою) кооперативу в зв’язку з :

- рішенням наглядацької ради кооперативу;

- вимозі ревізійної комісії (ревізора) кооперативу;

- вимозі не менш чим десяти відсотків загального числа членів кооперативу.

Скликання позачергових зборів за рішенням наглядацької ради, вимозі ревізійної комісії (ревізора) або за вимогою членів кооперативу повинний бути здійснений правлінням (головою) кооперативу протягом двадцяти днів із дня, коли така вимога була заявлена, або з дня надходження рішення наглядацької ради. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.

Як видно, порядок скликання збори викладені вкрай лаконічно. Він складається з окремих фрагментів дій, і не дає повного представлення про те, як скликаються збори. Тому правлінню (голові), іншим органам кооперативу, а також членам кооперативу надається практично повна воля вибирати за своїм розсудом форми і способи скликання збори. Кожна з цих сторін, скликаючи збори, буде діяти, виходячи зі своїх представлень, а не з загальноприйнятого, враховуючого права й інтереси всіх членів кооперативу, порядку скликання збори.

Тому зборам необхідно затвердити кваліфікованою більшістю голосів локальний нормативний (обов'язковий для дотримання всіма членами кооперативу) акт кооперативу - Положення про порядок скликання, проведення і прийняття рішень загальними зборами членів кооперативу. У відповіді на дійсне питання ми викладемо порядок скликання збор, заснований на наявному досвіді роботи багатьох комерційних приватних організацій, у тому числі і виробничих кооперативах.

Прийнявши рішення про проведення зборів, правління (голова) кооперативу, інші органи або члени кооперативу, що скликають збори, визначають:

- дату, місце і час проведення збори;

- порядок денний збори;

- порядок повідомлення членам кооперативу про проведення зборів;

- перелік інформації (матеріалів), наданої учасникам зборів перед зборами;

- форму і текст бюлетеня, якщо передбачається таємне голосування.

Одночасно ініціаторами проведення зборів проводиться підготовча робота: організація і розробка проектів документів, що виносяться на збори, підготовка пропозицій по складу секретаріату збори, лічильної комісії, складання тексту і розмноження бюлетенів для голосування і т.п. Що стосується президії зборів, то він, як правило, не обирається, а збори ведуть голова кооперативу, якщо збори скликані їм або правлінням. Якщо ж збори скликані за рішенням наглядацької ради - його веде голова ради.

Не можна залишити без уваги і таке важливе питання - як реєстрація учасників збори. Вона проводиться з двоякою метою:

підрахувати кількість членів кооперативу, щоб визначити,

чи мається кворум, достатній для проведення зборів. Як відомо, збори правомочні приймати рішення, якщо в ньому бере участь більш 50% загального числа членів кооперативу;

- виключити можливість участі в зборах осіб, що не є на день його проведення членами кооперативу.

Нормальна робота зборів багато в чому залежить від того, наскільки чітко заздалегідь пророблена організація його проведення, налагоджені розуміння і взаємодія ведучі збори, секретаріату, рахункової і ревізійної комісії й учасників зборів. У самому загальному виді задача, що коштує перед організаторами зборів, полягає в тім, щоб заздалегідь продумати і запланувати порядок його ведення, що дозволить ведучі збори, його секретаріатові, лічильній комісії, діяти в ході зборів синхронно, без яких-небудь збоїв.

Прийнявши рішення про скликання зборів, його організатори повинні подбати про те, щоб сповістити про це всім членам кооперативу. Повідомлення про проведення зборів повинне містити:

- дату, час і місце проведення збори;

- питання, включені до порядку денного збори;

- порядок ознайомлення членів кооперативу з інформацією (матеріалами), що підлягає представленню членам кооперативу перед зборами (якщо така інформація маються).

Наприклад, до матеріалів, що підлягають наданню членам кооперативу при підготовці чергового (річного) збори, відносяться річний звіт суспільства, рахунок прибутків і збитків, бухгалтерський баланс, висновок ревізійної комісії (ревізора) і аудитора кооперативу за результатами річної перевірки його хазяйновитої-господарчої-фінансово-господарської діяльності.

Якщо має бути обрання членів керівних органів, ревізійної комісії кооперативу, то членам кооперативу повинні бути завчасно надані зведення про кандидатів на ці посади. Склад і зміст матеріалів, що підлягають наданню членам кооперативу перед позачерговими зборами, визначаються правлінням (головою) кооперативу або інших осіб, що скликають збори.

Повідомлення доводиться до зведення всіх членів кооперативу в писемній формі не пізніше, ніж за 20 днів до дати проведення збори. При визначенні форми повідомлення членам кооперативу про проведення зборів, необхідно виходити з того, щоб воно вчасно дійшло до кожного з них. Повідомлення може бути вивішене у виді оголошень з таким розрахунком, щоб усі члени кооперативу - його працівники мали можливість з ним ознайомитися. Що стосується членів кооперативу, що не є його працівниками, то їм варто відправляти поштове повідомлення.

Загальні збори членів кооперативу в праві приймати рішення, якщо на ньому є присутнім більш п'ятдесятьох відсотків загального числа членів кооперативу.

Практично це означає, що збори правомочні, оскільки має кворум, якщо на момент закінчення реєстрації учасників збора зареєструвалися члени кооперативу, що володіють у сукупності більш ніж половиною голосів.

Якщо на момент реєстрації кворум не зібраний, то збори проводити не можна: воно неправомочно. У цьому випадку можна узагалі відмовитися від проведення позачергових зборів або ж оголосити дату проведення нових зборів. Що стосується чергового (річного) зборів, то відмовитися від його проведення не можна. Тому з'являється нова дата його проведення. Нові збори проводяться по порядку денному, що не відбулося зборів, її зміна не допускається. Організатори зборів повинні повторно довести інформацію про проведення цих зборів до зведення всіх членів кооперативу.

Рішення про перетворення кооперативу в господарське товариство або суспільство приймається по одноголосному рішенню членів кооперативу. Рішення про виключення члена кооперативу приймається двома третинами голосів присутніх. Кожен член кооперативу незалежно від розміру його паю при прийнятті загальними зборами рішень має один голос.

У виробничих кооперативах застосовується відкрите голосування, хоча Закон допускає і таємне голосування. Однак необхідно мати у виді, що при відкритому голосуванні на його результати впливають не тільки особисті переконання учасників збори, але й у значній мірі сама обстановка, у якій воно проходить, поводження його активних учасників, їхня реакція на хід зборів, позиція керівників кооперативу.

До того ж, відкрите голосування в силу видимої простоти і швидкоплинності досить заманливо для пасивної частини учасників збори, а також тієї частини, що не представляє дійсних наслідків, прийнятих зборами рішень. У той же час у відкритому голосуванні досить зацікавлені ті особи, що не упевнені в результаті таємного голосування.

У такій ситуації, при відсутності одностайної думки учасників збори по тому або іншому питанню, відкрите голосування стає перешкодою для вільного волевиявлення значної частини учасників збори, засобом тиску на голосуючим і проведення активною меншістю необхідних йому рішень.

Таємне голосування, на відміну від відкритого, дозволяє створити для всіх учасників зборів рівні умови для їхнього волевиявлення. Воно дозволяє врахувати дійсне відношення всіх учасників збори по тому або іншому питанню, винесеному на голосування, що корисно знати керівникам кооперативу.

У кооперативах, у яких збори проводяться порівняно часто (це в основному невеликі по чисельності учасників організації), можливе створення постійне діючих лічильних комісій. До компетенції таких комісій буде віднесена і реєстрація учасників збори, що дозволить проводити неї з більшою відповідальністю і знанням справи.

У кооперативах, у яких збори проводяться порівняно часто (це в основному невеликі по чисельності учасників організації), можливе створення постійне діючих лічильних комісій. До компетенції таких комісій буде віднесена і реєстрація учасників збори, що дозволить проводити неї з більшою відповідальністю і знанням справи.

Комісія створюється в кількості не менш 3-х людина: голова, секретар і члени комісії. Чисельний і персональний склад комісії визначається зборами шляхом відкритого голосування по представленню наглядацької ради або за пропозицією учасників збори. Голова і секретар комісії затверджуються зборами також шляхом відкритого голосування.

До складу лічильної комісії не повинні обиратися члени наглядацької ради, правління, ревізійної комісії (ревізор), голова кооперативу, а також особи, висунуті відповідно до повістки дня збори на ці посади.

Комісія веде облік учасників збори, визначає його кворум. У багатьох організаціях голова комісії повідомляє зборам про те, що кворум мається, після чого приймається рішення про початок роботи збори.

Комісія дає роз'яснення учасникам збори з питань, що виникають у зв'язку з проведенням голосування; забезпечують дотримання порядку ведення голосування, підраховує голосу і підводить підсумки голосування.

Лічильна комісія є робочим органом зборів, що приймають остаточні рішення з питань, віднесеним до її компетенції. Учасники зборів, також як і особи, що ведуть його, зобов'язані приймати до зведення і виконувати рішення комісії.

Відповідно до статті 17 Закону « Про кооперацію» у кооперативі з числом членів більш п'ятдесятьох може бути створений наглядацька рада, що здійснює контроль за діяльністю виконавчих органів кооперативу і вирішує інші питання, віднесені статутом кооперативу до компетенції його наглядацької ради.

Наглядацька рада кооперативу створюється з членів кооперативу. Число членів наглядацької ради і термін їхніх повноважень визначаються загальними зборами членів кооперативу. Наглядацька рада обирає зі свого складу його голови. Член наглядацької ради одночасно не може бути членом правління або головою кооперативу.

Рішення наглядацької ради приймаються на його засіданнях, що скликаються в міру необхідності, але не рідше чим один раз у півроку. Засідання ради скликаються його головою або особою, його що заміняє. Він скликає засідання за власною ініціативою, за вимогою члена (членів) ради, виконавчого органа суспільства - правління або голови кооперативу, ревізійної комісії (ревізора), не менш чим п'яти відсотків загального числа членів кооперативу, його аудитора.

Готує порядок денний засідання голова ради або особа, його що заміняє. У неї в обов'язковому порядку включаються питання, запропоновані органами й особами, за вимогою яких созывается засідання.

Повідомлення про засідання ради направляється кожному його членові в писемній формі. Засідання правомочне в присутності більш половини обраних членів ради.

Рішення на засіданнях ради приймаються простою більшістю голосів присутніх членів ради, за винятком випадків, коли потрібне одноголосність або кваліфікована більшість голосів (указуються ці випадки). При голосуванні з питань, що вимагають одноголосного рішення або кваліфікованої більшості голосів, не враховуються голоси вибулих членів ради.

При голосуванні кожен член ради володіє одним голосом (у випадку рівності голосів може бути передбачене право вирішального голосу голови ради або особи, його що заміщає). Передача права голосу одним членом ради іншому забороняється. Член ради, що проголосував проти прийнятого більшістю членів ради рішення, або що відмовився взяти участь у голосуванні, вправі подати в письмовому виді свою особливу думку для прилучення до протоколу засідання.

Діловодство ради веде його секретар, призначуваний радою. На засіданні ради в обов'язковому порядку ведеться його протокол. У ньому вказуються:

- місце і дата проведення засідання;

- члени ради й інші особи, що є присутнім на засіданні;

- порядок денний засідання;

- питання, поставлені на голосування, і підсумки голосування по них;

- прийняті рішення.

Протокол підписується головуючим і секретарем ради. Протоколи засідання наглядацької ради зберігаються поряд з документами строгої звітності.

У разі потреби, будь-яке засідання ради може бути відкладене на певний строк за згодою всіх присутніх на засіданні членів ради.

Питання, віднесені до виняткової компетенції наглядацької ради, не можуть бути передані на рішення виконавчих органів кооперативу.

Таким чином, до виняткової компетенції наглядацької ради відносяться наступні питання:

1. Здійснення контролю за дотриманням повноважень і фінансово-господарською діяльністю виконавчого органа кооперативу.

2. Твердження внутрішніх нормативних документів кооперативу, що визначають порядок діяльності його виконавчих органів.

3. Здійснення контролю за скликанням виконавчим органом кооперативу загальних зборів членів кооперативу, виконанням рішень, прийнятих зборами. Здійснення контролю за виконанням цим органом рішень наглядацької ради, ревізійної комісії (ревізора) кооперативу, висновків аудиторської фірми (аудитора).

4. Забезпечення прав членів кооперативу. Контроль за дотриманням ними статутних обов'язків.

5. Ухвалення рішення про здійснення кооперативом великих угод і угод, у здійсненні яких мається зацікавленість.

6. Утворення і припинення повноважень виконавчих органів кооперативу, якщо це право за статутом кооперативу передано наглядацькій раді.

7. Представлення інтересів кооперативу в органах державної влади і місцевого самоврядування при рішенні питань, визначених статтею 23 Закону.

8. Представлення інтересів кооперативу в союзах (асоціаціях) кооперативів при рішенні питань, визначених статтею 25 Закону.

9. Твердження порядку денного і ведення загальних зборів членів кооперативу.

10. Винесення на рішення загальних зборів членів кооперативу наступних питань:

- розміщення і придбання кооперативом цінних паперів;

- рекомендації з розмірів виплачуваних членам наглядацької ради, правління, ревізійної комісії (ревізорові) винагород і компенсацій і визначенню розміру оплати послуг аудиторської фірми (аудитора);

-рекомендації з розподілу прибутку кооперативу;

- рекомендації зі зменшення пайового фонду кооперативу;

- рекомендації з прийому до кооперативу нових членів і припиненню членства в кооперативі;

- рекомендації з реорганізації і ліквідації кооперативу;

- представлення кандидатури на посаду голови кооперативу;

- рекомендації з реорганізації і ліквідації кооперативу.

11. Прийняття рішень і здійснення дій з інших питань, віднесених статутом кооперативу до компетенції наглядацької ради.

Склад повноважень наглядацької ради на вибір членів кооперативу може бути різним. Чим більше чисельний склад членів кооперативу, чим складніше розв'язувані їм задачі, тим більше може бути кількість членів наглядацької ради, а виходить, він може бути наділений більш широкими повноваженнями.

До виконавчих органів кооперативу відносяться голова кооперативу і правління.

Якщо число членів кооперативу більш десяти, він зобов'язаний створити правління. Кількісний склад правління визначається зборами. Персональний склад правління обирається зборами з числа членів кооперативу на термін, передбачений його статутом. Правління очолює голова кооперативу.

Голова кооперативу обирається незалежно від членів правління зборами з числа членів кооперативу на термін, визначений статутом кооперативу. Якщо в кооперативі створений наглядацька рада, голова кооперативу затверджується зборами по представленню наглядацької ради. Статутом кооперативу передбачаються право голови розпоряджатися майном кооперативу, умови оплати його праці, відповідальність за заподіяні збитки, а також підстави для звільнення його від посади.

Правління кооперативу керує діяльністю кооперативу в період між загальними збори членів кооперативу. У компетенцию правління входять питання, не віднесені до виняткової компетенції загальних зборів і наглядацької ради кооперативу.

У межах повноважень, наданих йому статутом, голова кооперативу діє від імені кооперативу без доручення, представляє кооператив в органах державної влади і місцевого самоврядування й організаціях, розпоряджається майном кооперативу, укладає договори і видає доручення, у тому числі з правом передоручення, відкриває рахунка кооперативу в банках і інших кредитних організаціях, здійснює прийом і звільнення найманих робітників, видає накази і розпорядження, обов'язкові для виконання членами кооперативу і найманих робітників кооперативу.

Голова несе персональну відповідальність за прийняті їм одноосібно рішення, результати роботи кооперативу, усілякі порушення правових актів і т.д. і т.п. Члени правління, колегіального органа, такої відповідальності практично не несуть. Оскільки небезпека виникнення особистої відповідальності малоймовірна, багато хто з членів правління по різних розуміннях особистого характеру, можуть голосувати при прийнятті правлінням рішення не просто з огляду на, але і підкоряючи думці голови, усвідомлюючи в той же час, що воно неправильно.

Відповідно до ст. 18 Закону „Про кооперацію” для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю кооперативу загальні збори його членів обирає склад ревізійної комісії. Члени ревізійної комісії (ревізор) кооперативу не можуть одночасно бути членами наглядацької ради і правління суспільства. Природно, що голова кооперативу не може бути членом комісії або ревізором, і навпаки.

Ревізійна комісія (ревізор) кооперативу:

- здійснює перевірку фінансового стану кооперативу за підсумками роботи за фінансовий рік;

- проводить перевірку фінансово-господарської діяльності кооперативу з доручення загальних зборів членів кооперативу; наглядацької ради кооперативу; за вимогою не менш чим десяти відсотків членів кооперативу; за власною ініціативою.

Комісія представляє результати своєї перевірки загальним зборам членів кооперативу, його наглядацькій раді. Члени комісії (ревізор) вправі жадати від посадових осіб кооперативу надання необхідних для перевірки документів.

За підсумками перевірок комісія складає висновок, у якому повинно утримуватися:

- підтвердження вірогідності даних, що утримуються в звітах і інших фінансових документах кооперативу;

- інформацію про факти порушення встановлених правовими актами Російської Федерації порядку ведення бухгалтерського обліку і представлення фінансової звітності, а також правових актів Російської Федерації при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

Компетенція комісії з питань, не передбаченим Законом, визначається статутом кооперативу, тобто кооператив вправі неї розширити, поставивши перед нею додаткові задачі

Для перевірки фінансово-господарської діяльності і підтвердження фінансової звітності кооперативу виконавчі органи кооперативу можуть залучати зовнішніх аудиторів з числа осіб, що володіють правом на здійснення такої діяльності.

Перевірка фінансово-господарської діяльності кооперативу аудиторами здійснюється також за рішенням наглядацької ради кооперативу або за вимогою не менш чим десяти відсотків членів кооперативу. В останньому випадку послуги аудитора оплачуються членами кооперативу, що зажадали такої перевірки.

Аудиторська діяльність регламентується Державним законом від 22.04.1993 р. №3126-ХІІ «Про аудиторську діяльність». Аудиторська діяльність (аудит) являє собою підприємницьку діяльність аудиторів (аудиторських фірм) по здійсненню позавідомчих перевірок бухгалтерської (фінансової) звітності, платіжно-розрахункової документації, податкових декларацій і інших фінансових зобов'язань і вимог підприємства, а також надання інших аудиторських послуг.

Кооператив, фінансово-господарську діяльність якого перевіряє аудитор (аудиторська фірма), має право одержувати від нього вичерпну інформацію про вимоги законодавства, що стосується проведення аудиторської перевірки, правах і обов'язках сторін - кооперативу й аудитора, а після ознайомлення з висновком аудитора (аудиторської фірми) - про нормативні акти, на яких ґрунтуються зауваження і висновки аудитора (аудиторської фірми), що зобов'язані надавати кооперативові цю інформацію.

Для того, щоб створити аудиторам необхідні умови для роботи в кооперативі, його працівникам необхідно знати їхнього права. Аудитор (аудиторська фірма) має право:

- самостійно визначати форми і методи аудиторської перевірки, виходячи з вимог нормативних актів Російської Федерації, а також конкретних умов договору з кооперативом;

- перевіряти в кооперативу в повному обсязі документацію про фінансово-господарську діяльність, наявність грошових сум, цінних паперів, матеріальних цінностей, одержувати роз'яснення по виниклих питаннях і додаткові зведення, необхідні для аудиторської перевірки;

- одержувати по письмовому запиті необхідну для здійснення аудиторської перевірки інформацію від третіх осіб;

- залучати на договірній основі до участі в аудиторській перевірці аудиторів, що працюють самостійно або в інших аудиторських фірмах, а також інших фахівців;

- відмовитися від проведення аудиторської перевірки у випадку не надання кооперативом необхідної документації.

C своєї сторони керівники й інші посадові особи кооперативу, що перевіряється, зобов'язані:

- створювати аудиторові (аудиторській фірмі) умови для своєчасного і повного проведення аудиторської перевірки, надавати всю документацію, необхідну для її проведення, а також давати по запиті аудитора роз'яснення і пояснення в усній і письмовій формі;

- оперативно усувати виявлені аудиторською перевіркою порушення ведення бухгалтерського обліку і складання бухгалтерської (фінансової) звітності.

Результатом аудиторської перевірки є висновок аудитора (аудиторської фірми), - документ, що має юридичне значення для всіх юридичних і фізичних осіб, органів державної влади і керування, органів місцевого самоврядування і судових органів. Висновок повинний складатися з трьох частин - вступної, аналітичноі підсумкової.

Кожна сторінка аудиторського висновку підписується аудитором, що проводив перевірку, і завіряється його особистою печаткою. При проведенні перевірки аудиторською фірмою аудиторський висновок, крім того, підписується в цілому керівником аудиторської фірми або уповноваженим їм іншою посадовою особою фірми і завіряється печаткою фірми. Кооператив зобов'язаний надавати зацікавленим особам тільки підсумкову частину аудиторського висновку.

2.5.Відповідальність членів виробничого кооперативу.

Кооператив відповідає за своїми обов'язками всім майном, власником якого він є. Установлено також, що кооператив не відповідає по боргах його членів. У той же час члени кооперативу несуть по боргах кооперативу субсидіарну відповідальність, тобто вони покривають борги кооперативу при відсутності в ньому коштів і майна. У цьому випадку члени кооперативу зобов'язані компенсувати відсутню частину боргу (або весь борг) за рахунок своїх власних засобів. Наявність субсидіарної відповідальності насторожує людей при виборі організаційної форми своєї майбутньої діяльності.

Відповідно до статті 8 Закону «Про кооперацію» у статуті повинні бути визначені розмір і умови субсидіарної відповідальності членів кооперативу по його боргах. Що стосується розміру відповідальності, то такий запис означає, що самі загальні збори членів кооперативу, повинні вирішити, яку суму в нього внести. Закон відносить рішення цього питання до компетенції зборів, що затверджує статут або зміни, що вносять у його.

У свою чергу, Закон «Про кооперацію» взагалі не зробив ніякого застереження у відношенні величини субсидіарної відповідальності членів кооперативів, не позначив її нижньої границі. У той же час, це питання великої важливості. У визначеній ситуації членам кооперативу, може бути, прийдеться вирішувати: або поступитися частиною власних засобів, або ж кооператив буде оголошений банкрутом, а його майно буде розпродане для того, щоб погасити його борги.

У цьому випадку члени кооперативу втратять усе майно, що належить кооперативові на праві власності, кооператив буде ліквідований. Виходячи з цього, не слід мінімізувати в статуті кооперативу величину субсидіарної відповідальність його членів. Вона повинна бути такий, яку в стані заплатити члени кооперативу при виникненні небезпеки ліквідації кооперативу через його нездатність заплатити свої борги.

Звертання стягнення на пай члена кооперативу по його особистих боргах допускається лише при недоліку іншого майна для покриття таких боргів у порядку, передбаченому статутом кооперативу. Стягнення по особистих боргах члена кооперативу не може бути звернене на неподільний фонд кооперативу.

Після вилучення паю або його частини кооперативові варто визначити своє відношення до свого члена, що не має паю, або якщо має лише частина його. У цьому випадку можуть бути прийняті різні рішення. Можливо, член кооперативу візьме зобов'язання у визначений термін відновити пай або пайовий внесок, і кооператив - наглядацька рада або правління, якщо немає наглядацької ради, з ним погодиться, прийнявши відповідне рішення. У противному випадку він повинний бути виключений із членів кооперативу рішенням загальних зборів членів кооперативу. Така підстава для виключення члена кооперативу повинне бути передбачено статутом кооперативу.

Розділ 3. Припинення діяльності виробничого кооперативу.

3.1.Реорганізація виробничого кооперативу.

Відповідно до статті 28 Закону «Про кооперацію» реорганізація кооперативу у формі злиття, приєднання, поділу, виділення або перетворення може бути здійснена добровільно за рішенням загальних зборів членів кооперативу. Рішення про реорганізації (за винятком перетворення в господарське товариство або суспільство), приймаються трьома чвертями голосів присутніх на загальних зборах членів кооперативу. Рішення про перетворення кооперативу в господарське товариство або суспільство приймається по одноголосному рішенню членів кооперативу.

При реорганізації кооперативу складаються передатний акт або розділовий баланс, що повинні містити положення про правонаступництві по всіх зобов'язаннях реорганізованої юридичної особи у відношенні всіх його кредиторів і боржників, включаючи і зобов'язання, що заперечуються сторонами. Передатний акт і розділовий баланс затверджуються засновниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про реорганізації юридичних осіб, і представляються разом з установчими документами для державної реєстрації знову виниклих юридичних осіб або внесення змін в установчі документи існуючих юридичних осіб. He надання разом з установчими документами відповідно передатного акта або розділового балансу, а також відсутність у них положень про правонаступництво по зобов'язаннях реорганізованої юридичної особи, волочуть відмовлення в державній реєстрації знову виниклих юридичних осіб.

При складанні розділового балансу можливі різного роду зловживання на користь однієї або декількох сторін.

Передатний акт або розділовий баланс затверджуються загальними зборами членів кооперативу, що приняли рішення про реорганізації кооперативу, і представляються разом з установчими документами для державної реєстрації знову виниклого кооперативу (кооперативів) або для внесення змін в установчий документ існуючого кооперативу

Кооператив вважається реорганізованим, за винятком реорганізації у формі приєднання, з моменту державної реєстрації знову виниклих кооперативів.

3.2. Порядок здійснення ліквідації кооперативу.

Ліквідація юридичної особи волоче його припинення без переходу прав і обов'язків у порядку правонаступництва до інших осіб. Ліквідація кооперативу здійснюється згідно Закону «Про кооперацію».

Підстави ліквідації виробничого кооперативу:

1. Кооператив може бути ліквідований за рішенням загальних зборів членів кооперативу, у тому числі в зв'язку з витіканням терміну, на який він був створений, досягненням мети, заради якої він був створений, або в зв'язку з визнанням судом недійсної державної реєстрації кооперативу внаслідок допущених при його створенні порушень закону або інших правових актів, якщо ці порушення носять непереборний характер. Рішення про ліквідацію кооперативу приймається трьома чвертями голосів присутніх на зборах членів кооперативу.

2. Кооператив може бути ліквідований за рішенням суду у випадку здійснення діяльності без належного дозволу (ліцензії), або у випадку здійснення діяльності, забороненої законом, або у випадку інших кількаразових або грубих порушень закону, а також інших правових актів.
Відповідно до статті 29 Закону загальні збори членів кооперативу або орган, що прийняв рішення про ліквідацію кооперативу, призначають за узгодженням з органом, що здійснює державну реєстрацію кооперативу, ліквідаційну комісію. З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по керуванню справами кооперативу. Ліквідаційна комісія від його імені виступає в суді.

Комісія поміщає в органах печатки, у яких публікуються дані про реєстрації юридичних осіб, повідомлення про ліквідацію кооперативу, порядку і термінах для пред'явлення вимог його кредиторами. Термін для пред'явлення вимог не може бути менш двох місяців з дати опублікування повідомлення.

У випадку, якщо на момент ухвалення рішення про ліквідацію кооперативу він не мав зобов'язань перед кредиторами, майно кооперативу підлягає розподілові між його членами в порядку, передбаченому статутом кооперативу або угодою між членами кооперативу.

Ліквідаційна комісія вживає заходів до виявлення кредиторів і одержанню дебіторської заборгованості, а також у писемній формі повідомляє кредиторів про ліквідацію суспільства. По закінченні терміну для пред'явлення вимог кредиторами ліквідаційна комісія складає проміжний ліквідаційний баланс, що містить зведення про склад майна ліквідованого кооперативу, пред'явлених кредиторами вимогах, а також результати їхнього розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується загальними зборами членів кооперативу за узгодженням з органом, що здійснив державну реєстрацію ліквідованого кооперативу.

Якщо наявних у ліквідованого кооперативу коштів недостатньо для задоволення вимог кредиторів, ліквідаційна комісія здійснює продаж іншого майна з публічних торгів у порядку, установленому для виконання судових рішень.

Таким чином, поняттям «виробничий» у даному випадку охоплений широкий спектр видів діяльності, а не тільки промислове і ремісниче виробництво, що, до речі сказати, було характерно для розуміння виробничого кооперативу в законодавстві багатьох закордонних країн. У ряді країн і в міжнародних кооперативних організаціях зараз також визнають, що сфера діяльності виробничої кооперації значно ширше її традиційного розуміння. Наприклад, у ряді країн кооперативи створюються в соціальній сфері (дитячі сади, відхід за старими і т.п.).

У випадку відмовлення ліквідаційної комісії в задоволенні вимог кредитора або відхилення від їхнього розгляду, кредитор вправі до твердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися в суд з позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна кооперативу, що залишилося.

Вимоги кредитора, заявлені після витікання терміну, установленого ліквідаційною комісією для їхнього пред'явлення, задовольняються з майна кооперативу, що залишився після задоволення вимог кредиторів, заявлених у термін.

Вимоги кредиторів, не вдоволені через недостатність майна кооперативу, вважаються погашеними. Погашеними вважаються також вимоги кредиторів, не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор не звертався з позовом у суд, а також вимоги, у задоволенні яких рішенням суду кредиторові відмовлено.

Після завершення розрахунків із кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, що затверджується загальними зборами членів кооперативу за узгодженням з органом, що здійснює державну реєстрацію юридичних осіб.Що залишилося після задоволення вимог кредиторів майно кооперативу підлягає розподілові між його членами в порядку, передбаченому статутом кооперативу або угодою між членами кооперативу.

Висновок.

Специфічні особливості правового статусу кооперативу, у якому його член є одночасно працівником кооперативу і його хазяїном, дозволяють затверджувати, що виробничий кооператив більш здатний забезпечити соціальну рівність (саме рівність, а не зрівнялівку) його учасників, чим багато інших форм юридичних осіб. Звичайно, жодна країна не може і не повинна бути суспільством тільки « цивілізованих кооперативів». Багаторічний досвід країн далекого зарубіжжя довів, що для економічного благополуччя великий капітал необхідний. Але виробничі кооперативи, визнані в ряді країн третім сектором економіки, беруть участь у рішенні багатьох досить хворобливих проблем суспільства: забезпеченні зайнятості, додаткових робочих місць, у тому числі для найменш захищених шарів населення: інвалідів, жінок, молоді. Вони гарні для організації невеликих науково-дослідних центрів, формування через союзи й асоціації технопарків.

Подібні можливості кооперативів повинні залучити до них увага представницьких і виконавчих органів у центрі і на місцях, а також тих політичних партій, інших громадських організацій і рухів, що, як вони затверджують, зацікавлені у формуванні в нас справді соціальної держави. Необхідна допомога держави і суспільства для відродження кооперативного руху в Україні відповідно до якого органи державної влади і місцевого самоврядування повинні сприяти розвиткові кооперативів, зокрема шляхом установлення податкових і інших пільг для кооперативів насамперед у сферах виробництва товарів і надання послуг, а також шляхом пріоритетного забезпечення кооперативів нежилими приміщеннями з правом їхнього викупу, земельними ділянками, до доступу одержання державних замовлень і одержанню необхідної для їхньої діяльності інформації. Поки можна говорити тільки про існування деяких податкових пільг, якими володіють кооперативи, якщо вони відносяться до суб'єктів малого підприємництва. Але й у відношенні цих пільг не припиняються атаки з боку податкових