1.0pt; border-left:none;padding:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt"> 1998 | 1999 | 2000 | |||||||||
Зростання реального ВВП |
9.3 | 0.9 | 5.9 | 8.1 | -5.4 | 7.1 | 7.0 | 7.6 | 2.8 | -4.7 | Невідомо |
Індекс споживчих цін | 61.7 | 65.45 | 70.33 | 66.45 | 106.2 | 87.96 | 80.3 | 85.8 | 84.62 | 64.86 | Невідомо |
Експорт товарів (млн. $) | 13026 | 13667 | 14891 | 15611 | 18390 | 21975 | 32446 | 32631 | 31220 | 29326 | Невідомо |
Імпорт товарів (млн. $) | 22581 | 21007 | 23081 | 29771 | 22606 | 35187 | 43028 | 48029 | 45440 | 39773 | Невідомо |
Баланс поточного рахунка (млн. $) | -2625 | 250 | -974 | -6433 | 2631 | -2338 | -2437 | -2679 | 1984 | -1364 | Невідомо |
Рівень безробіття | 7.5 | 8.4 | 8.0 | 8.0 | 7.6 | 6.6 | 5.8 | 6.9 | 6.2 | Невідомо | Невідомо |
Зовнішній борг (млн. $) | 61703 | 104809 | 177697 | 311299 | 903477 | 1421166 | 2453 | 6593 | Невідомо | Невідомо | Невідомо |
Курс обміну | 2609 | 4172 | 6872 | 10985 | 29609 | 45845 | 81405 | 151865 | 260724 | 418783 | Невідомо |
Джерело:МВФ, Міжнародна Фінансова Статистика.
Економічний розвиток країн Чорноморського регіону дуже різний. Три колишніх радянські республіки постраждали від глибокої довготривалої депресії перехідного періоду з гіперінфляцією, високим рівнем безробіття і дуже великим спадом ВВП. Але в результаті сумнозвісної розподільчої неефективної радянської економіки спад ВВП у межах колишнього Радянського Союзу не дуже суттєво впливав на життєвий рівень. Зменшення виробництва зброї і колючого дроту необов’язково означає погіршення добробуту населення. Однак колишні радянські республіки опинилися «на дні». Для Грузії це стало очевидним уже в 1995 р. після закінчення громадянської війни. Важливо, що Грузія не відчула на собі фінансової кризи Росії 1998 р. Це свідчить про правильну соціальну і фінансову політику та, в основі своїй, добрі можливості побудови ринкової економіки. Можливо, російська фінансова криза 1998 р. затримала економічне відродження Росії та інших чорноморських країн. Російська економіка почала розвиватися з 1999 р., а Україна в 2000 р. досягла «дна». Дві країни колишнього Східного блоку також пережили депресію перехідного періоду з високим рівнем інфляції та безробіття. Болгарія впоралась із цим на початку 1994 р., але в 1996– 1997 рр. «пробуксовувала». Починаючи з 1998 р. ця країна твердо стала на шлях економічного відродження. В Румунії за період 1993–1996 рр. виробництво ВВП збільшилося, а в 1997–1999 рр. – зменшилося. У 2000 р. знову розпочалось економічне зростання і тоді ж депресія перехідного періоду досягла «дна». Туреччина не обтяжена комуністичним минулим. За кількома винятками (1994 р., 1999 р. і, можливо, 2001 р.) її економіка розвивалася і зростала. Рівень інфляції був високим, але це не була гіперінфляція. Також високим був рівень безробіття, але він набагато нижчий, ніж у колишніх комуністичних країнах, а також дещо нижчий, ніж у країнах Європейського Союзу.
Висновки
У даній статті розглянуті
лише країни Причорномор’я. Як і будь-яке визначення, визначення Причорноморського
регіону є довільним. З усіх трьох колишніх радянських республік у Грузії
спостерігається найвищий економічний розвиток, зокрема, наприкінці 1990-их рр.
Економічне становище Росії та України є значно гіршим. Економічне зростання цих
країн різко зменшилося у
1990-их рр. Оскільки занепад, що спостерігався
протягом перехідного періоду, вже закінчився, цілком очевидним є те, що розбудова
економіки буде доволі тривалим процесом. Якби не стрибок цін на нафтопродукти,
економіка Росії і досі перебувала б у стані занепаду. Якщо розглядати економічне
становище тих країн Причорномор’я, які є кандидатами на вступ у ЄС, то Болгарія
економічно розвиненіша, ніж Румунія. Однак високий показник безробіття та проблема
корупції і досі існують у цих двох країнах. Отже, для вступу в Європейський Союз
їм необхідно подолати чимало проблем. Туреччина поєднала в собі високе економічне
зростання та високі темпи інфляції у
1990-их рр. Стабілізаційна програма у
цій країні не була виконана належним чином, тому найближчим часом Туреччина не
буде прийнята в ЄС.
Прогнози
Можна назвати ряд позитивних моментів щодо Чорноморського регіону. Традиційно, що тут завжди були важливими торгові відносини, і люди звикли до міжнародних перевезень. Робоча сила є високоосвіченою, а витрати на заробітну плату – низькими, крім цього, тут прекрасний природний клімат. Однак було б занадто просто передбачати лише сонячне майбутнє. Хоча депресія вже досягла «дна» в колишніх радянських республіках і країнах Східного блоку, а перспективи економічного розвитку на 2002 р. доволі сприятливі, і все ж таки це не гарантує постійного економічного розвитку. Крім позитивів, є також і негативи.
[1]Історія BSEC починається із 1992 р., коли президент Туреччини Озал виступив з ініціативою, що стала основою Босфорської Декларації від 25 червня 1992 р. Період з 25 червня 1992 до 10 березня 1994 р. – коли організовувався Постійний Міжнародний Секретаріат, – як правило, називають стадією формування. Наступних два кроки зроблені в напрямку прийняття легальної хартії (Бухарестська Заява від 30 червня 1995 і Московська Декларація від 25 жовтня 1996 р.). Глави держав або уряди країн BSEC підписали хартію BSEC 5 червня 1998 р. на Ялтинському саміті. Ця хартія вступила в дію 1 травня 1999 р. і стала офіційною інавгурацією організації BSEC.
[2]Агентство Міжнародної Енергетики, Black Sea Energy Survey, OECD/ IEA, Paris 2000, p.18.