Реферати українською

Економіка країн чорноморського регіону, пісдя розпаду Радянського союзу - Міжнародні відносини -

Економіка країн чорноморського регіону, пісдя розпаду Радянського союзу - Міжнародні відносини - Скачать бесплатно

Джерело: Державний звіт.

Торгівля з країнами, які не належали до складу Радянського Союзу.

Болгарія

На початку 1990-их рр. уряд Болгарії не був зацікавлений у проведенні ринкових реформ. Тому болгарська економіка дуже повільно пристосовувалася до змін. За період 1990–1993 рр. макроекономічні показники країни зменшились на одну четверту. Це доповнилось дефіцитом платіжного балансу країни. Болгарська валюта різко знецінилась, а рівень безробіття помітно збільшився. Після незначного економічного зростання в 1994–1995 рр. знову розпочалась економічна криза. Економічне зростання було негативним і становило мінус 10%, а в 1997 р. «впало» до 7% (див. табл. 4). Тоді ж болгарська економіка зазнала гіперінфляції (індекс цін споживання зріс майже до 1100%). У березні 1997 р. уряд Болгарії уклав угоду з Міжнародним Валютним Фондом про програму проведення реформ і стабілізацію в країні. Найважливіший її елемент – це встановлення валютного правління (впровадження монетарного регулювання), що мало б захищати фіксований курс обміну на рівні 1000 левів за 1 німецьку марку. Ця політика не була безуспішною. За період 1998–2000 рр. економічне зростання становило в середньому кожного року 3,6%, а рівень інфляції обмежувався 11%. Офіційний рівень безробіття зріс з 2% у 1990 р. до більш ніж 16% у 1993 р. У 1997 р. рівень безробіття все ще був 14%. Важлива подія відбулась у Гельсінкі в грудні 1999 р., коли Болгарію запросили до переговорів про вступ у Європейський Союз. Прогнози на 2002 р. доволі сприятливі: зростання реального ВВП передбачається на 4%, а інфляція становитиме 4,3%. Рівень безробіття – 15,6%.

Таблиця 4. Економічні показники Болгарії, 1990–2000 рр.

Джерела: Державний звіт, МВФ, Міжнародна Фінансова статистика.

Румунія

На початку 1990-их рр. Румунський уряд прийняв стратегію поступових реформ. Протягом 1990–1992 рр. ВВП зменшився на одну четверту, а рівень інфляції в 1993 р. збільшився більш як на 200%. У 1993–1996 рр. за економічним одужанням настало зростання ВПП (на 4%), але воно виявилось нетривалим. Перебудова важкої промис­ловості затримувалась і, як наслідок, імпорт сировинних матеріалів та енергії, як і раніше, залишався великим. Баланс платежів поточ­ного рахунка країни погіршився і протягом десяти років румунська валюта повністю знецінилась (курс обміну різко «впав» з 22 лей за долар у 1990 р. до майже 22000 лей за долар у 2000 р.). Офіційний рівень безробіття збільшився з 3% у 1991 р. до понад 10% у 1993 р. і залишався високим упродовж усіх 90-их рр. У 1999 р. рівень безробіття становив понад 11%. Ці роки характеризуються політикою stop-go (стій – іди). Після того, як поступово було досягнуто рівня 1990-их рр., уряд у 1997 р. проводив політику шокової терапії, що призвело до негативного економічного зростання на 4% упродовж 1997–1999 рр. У 2000 р. ВВП зріс на 2%, та рівень інфляції залишався високим (46%). У 1999 р. Румунію також запросили до переговорів про вступ у Європейський Союз. На 2002 р. прогнози доволі позитивні: реальне зростання ВВП досягне 3,5%, рівень інфляції знизиться до 25%, але рівень безробіття буде високим – 11,9%.

Таблиця 5. Економічні показники Румунії, 1990–2000 рр.

Джерело: Державний звіт. Національний банк Румунії, Річні звіти.

Туреччина

Туреччина – єдина країна без «комуністичного минулого», що межує з Чорним морем. Тому їй не довелось пройти через депресію перехідного періоду. Дані таблиці 6 підтверджують, що економічні показники Туреччини зменшились лише в 1994 р. і 1999 р. (відповідно на 5,4% і 4,7%), але прогнози на 2002 р. вказують на подальший їх спад. У всі інші роки економічне зростання було значним і його рівень досягав понад 6% річних. Однак рівень інфляції також був доволі високим (за минуле десятиліття становив не менш ніж 60%). Курс обміну різко «впав»: у 1990 р. – 2600 лір за долар, а в 1999 р. – приблизно 419000 лір за долар. Офіційний рівень безробіття був у межах 5,8%–8,4% і в 1990–1998 рр. у середньому становив 7%. На початку 1998 р. турецький уряд прийняв програму стабілізації, розраховану на три роки. Програма була спрямована на зменшення інфляції до кінця 2001 р. до значно нижчого рівня, ніж 10%. Але в 1999 р. землетрус зруйнував економіку Туреччини до такого рівня, який був у Росії після кризи 1998 р. Цілком зрозуміло, що програма стабілізації не зменшить дефіцит бюджету і високий процент позики, а також не зможе врегулювати рівень інфляції.

Таблиця 6. Економічні показники Туреччини, 1990–2000 рр.