Рефераты на украинском
Фіскальна політки держави (Бюджетно-податкова політика) - Мікроекономіка -



бюджету США починаючи з 1981 р. щорічно перевищував 100 млрд.дол., а в деякі роки – 200 млрд.дол.. В 1991 р. загальна сума боргу склала більше 3 трлн.дол.. В результаті цього платежі держави по процентах збільшились з 53,3 млрд.дол. в 1980 р. до 154 млрд.дол. в 1988 р., тобто з 2% по відношенню до ВНП до 3,3 %, що означало збільшення з 3989 дол. до 10568 дол. в розрахунку на одного жителя країни.

По науково обгрунтованій і розумній економічній політиці державний борг не руйнує господарство країни і не приводить до гострих соціально-економічних конфліктів. Більше того, уміле управління державними цінними паперами дозволяє не тільки залучати гроші до державного бюджету, але й успішно управляти розвитком економіки.

Основні положення і висновки.

1. Економічна політика являє собою сукупність макроекономічних

цілей та засобів їх досягнення. Єдність цілей та засобів з

урахуванням ринкових змін відображається цільовою функцією.

2. Засоби економічної політики впливають на цілі опосеред-

ковано. Способом виразу цього опосередкування є економічні

мультиплікатори.

3. Стосовно цілей економічної політики відмічено дві головні

закономірності:

а) кількість одночасно сформульованих цілей є об'єктивно

обмеженою;

б) цілі мають узгоджуватися, координувати для запобігання

виникненню між ними суперечностей.

Цілі економічної політики часто відображають інтереси

різних соціальних груп суспільства, і тому координація ці-

лей зводиться до узгодження цих інтересів.

4. Один із варіантів узгодження цілей та інтересів відоб-

ражений у критерії Паретро, зміст якого зводиться до

того, що в результаті прийняття рішень має покращуватися

добробут хоча б одного суб'єкта відносин за умови, що не

погіршується добробут жодного іншого.

5. Засоби економічної політики поділяються на економічні та

адміністративні. Політика будь-якого напряму - бюджетно-

податкова, грошово-кредитна, соціальна, зовнішньо-еконміч-

на - має специфічні засоби (інструменти регулювання).

6. Міра впливу засобу на мету відображається в економічних

мультиплікаторах. Кожен мультиплікатор дає можливість

оцінити, як зміниться величина, що уособлює мету, при змі-

ні величини засобу на одиницю. Для визначення мультиплі-

катора необхідно мати статистично отримані дані про певні

змінні. Точність прогнозів на підставі розрахунку мульти-

плікаторів визначається точністю даних про змінні.

7. Існують два погляди на ефективність економічної політики:

стратегія активізму та дотримання усереднених правил реалі-

зації економічної політики.

8. Фіскальна політика опосередковує рух доходів та витрат,

впливаючи на нього вилученням податків та державними вит-

ратами.

9. Важливими елементами державних витрат є закупівля товарів і

послуг та соціальні трансферти.Кожен з них по-різному впли-

ває на макроекономічний кругообіг.

10.Так само по-різному впливають на макроекономічну рівновагу

прямі(на доходи) та непрямі(на споживання) податки.Податки на

доходи змінюють попит на ресурси.Податки на споживання

збільшують загальний рівень цін і скорочують випуск.

11.Пряме і непряме опдаткування дає суспільству вигоди у виг-

ляді певної суми податкових надходжень до бюджету,що викорис-

товуються в інтересах суспільства.Втратами від прямого опо-

даткування є зменшення пропозиції виробничих ресурсів, від

непрямого - зростання цін для покупців і зменшення виручки

від реалізації для продавців.

12.Теоритичним обгрунтуванням вигод поміркованого оподат-

кування і втрат надмірного є крива Лаффера.

13.Засоби фіскальної політики - державні закупівлі, трансферти

та податки - використовують для забезпечення повної зайня-

тості і стримування інфляції.

назад |  3 | вперед


Назад

 Поиск рефератов
 
 Реклама
 Реклама
 Афоризм
Разница между мужем и любовником? – минут 45.
 Гороскоп
Гороскопы
 Знакомства
я  
ищу  
   лет
 Реклама
 Счётчики
bigmir)net TOP 100