Рефераты на украинском
Реалізація виховної мети в процесі пізнання природи - Педагогіка -



План

Освітні завдання курсу “Я і Україна”.

Формування наукового світогляду.

Патріотичне та економічне виховання молодших школярів.

Антиалкогольне та антинікотинне виховання молодих школярів.

Естетичне виховання молодих школярів.

Освітні завдання природознавства

Основні завдання вивчення курсу “Я і Україна” такі: розширити елементарні знання учнів про предмети і явища природи, розкрити у доступній формі зв'язки між неживою і живою природою, а також природою і трудовою діяльністю людей, озброїти дітей матеріалістичним підхо­дом до вивчення природи і первинними атеїстичними знаннями, виховувати любов до рідної країни. Мета кур­су — комплексне пізнання природи і суспільства.

Специфіка природознавства — його узагальненість, комплексність і разом з тим конкретність.

Озброїти учнів знаннями — значить створити в їхній свідомості чіткі уявлення, навчити узагальнювати свої знання в поняттях, допомогти дітям осмислити законо­мірні зв'язки між явищами, виробити практичні уміння і навички.

Отже, уже в початкових класах повинно мати місце на­громадження в молодших школярів певних знань про предмети і явища природи, причому знань не розрізнених, а об'єднаних провідною ідеєю — ідеєю взаємозв'язку всіх явищ природи.

2. Формування наукового світогляду.

Формування в учнів світогляду на уроках передбачає: 1) на­вчання учнів сприймати природу не як окремі предмети і явища, а як єдине ціле, де всі предмети і явища перебу­вають у взаємозв'язку і взаємообумовлені; 2) навчання учнів розглядати природу не в стані спокою і нерухомо­сті, а в стані безперервного руху і розвитку; 3) система­тичне закріплення у свідомості учнів поняття про мате­ріальність предметів і явищ, які розвиваються за законами природи.

Для формування наукового світогляду учнів необхідні такі умови: 1) добір найважливішого щодо виховання наукового світогляду фактичного матеріалу в межах курсу природознавства; 2) застосування різнома­нітних методів і прийомів, що спрямовують пізнання учнів на розуміння взаємозв'язку в природі та розкриття причинно-наслідкових зв'язків між предметами та явищами в їхньому розвитку; 3) створення таких ситуацій, коли в ді­тей виникає інтерес до явищ природи, викликається емо­ційне ставлення до природи; 4) врахування індивідуальних особливостей учнів, їхнього життєвого досвіду; 5) систе­матичне залучення учнів до участі в суспільне корисній праці, на основі чого в них розвивається ініціатива, ви­никає творче ставлення до завдань учителя, формуються переконання в здатності людини пізнавати природу.

Організовуючи спостереження дітей у природі, слід по­яснити їм причини утворення опадів та деяких явищ при­роди. Краще усвідомити матеріал допоможуть досліди. Так, утворення дощу можна продемонструвати за допомогою такого досліду.

При вивченні корисних копалин слід пояснити, як вони утворилися, розповісти дітям, що мох сфагнум, з якого утворився торф, убиває мікроби. Про це знали попи й об­дурювали людей, наділяючи торфові болота цілющими властивостями ніби-то внаслідок того, що вони відслужили молебень.

3. Патріотичне та екологічне виховання молодших школярів

У цій справі важливу роль відіграє ознайомлення учнів з бойовими подвигами, працею людей свого села, району, області, республіки і всієї країни, з досягненнями пере­довиків виробництва. Отже, виховання патріотизму передбачає використання насамперед крає­знавчого матеріалу. Треба завжди пам'ятати, що наша радянська дійсність дає безліч прикладів радянського патріотизму, які слід використовувати у навчальній роботі. В справі виховання патріотизму велика роль позакласної роботи.

Екологічне навчання і виховання — це психолого-педагогічний процес, спрямований на формування у людини знань наукових основ природокористування, необхідних переконань і практичних навичок, певної орієн­тації й активної життєвої позиції в галузі охорони при­роди, раціонального використання і відтворення природ­них ресурсів. У завдання екологічної освіти входять: 1) засвоєння наукових знань про взаємозв'язок природи і суспільства; 2) розуміння багатогранної цінності природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема; 3) ово­лодіння нормами правильної поведінки в природному середовищі; 4) розвиток потреби у спілкуванні з природою; 5) активізація діяльності по охороні й поліпшенню навко­лишнього середовища.

У формуванні екологічної свідомості відповідальна роль належить початковій школі, яка є однією з перших ланок становлення людини-громадянина. Причому основні риси характеру особистості формуються у ранньому ди­тинстві і спілкування з природою має у вихованні дитини першорядне значення.

У процесі роботи більшість учителів акцентує увагу на значенні природи у господарській діяльності людини і майже не розкриває її естетичні цінності. Проте для мо­лодших школярів найдоступнішим є емоційно-естетичне сприйняття природного середовища. Завдання педагога — передбачити способи злиття емоційних почуттів у ставленні до природи з пізнавальними завданнями щодо ЇЇ вивчен­ня і практичними діями з охорони. Важливе значення має безпосереднє спілкування дітей з природою при про­веденні спостережень, під час екскурсій, прогулянок, походів. Так, під час сезонних екскурсій у природу з друго­класниками вчитель не лише допомагає дітям виділяти ха­рактерні ознаки кожної пори року, а й виховує любов до рідної природи, почуття прекрасного, формує навички грамотної поведінки в природі.

Екологічне виховання передбачає також вироблення навичок грамотної поведінки дітей у природі. Діти повинні засвоїти, що під час прогулянок, екскурсій, походів не можна голосно розмовляти, рвати квіти, ламати гілки дерев і кущів, руйнувати пташині гнізда, мурашники, за­бруднювати навколишнє середовище, підбирати малят звірів і пташенят.

4. Антиалкогольне та антинікотинне виховання молодших школярів

Одним із завдань антиалкогольної виховної роботи в школі є озброєння учнів знаннями про шкідливість алкого­лю, про згубні його наслідки, формування у них правиль­них поглядів на це соціальне зло. Проводячи бесіди з тем «Школа і сім'я», «Що таке добре і що таке погано», «Пі­клування про здоров'я», потрібно зосередити увагу дітей на морально-етичних поняттях, які торкаються проблеми пияцтва та алкоголізму. У дітей слід формувати негативне ставлення до спиртного; будь-яке його вживання має розглядатись як прояв аморальності, а утримання від нього — як норма поведінки.

Завданням антиалкогольної орієнтації у ранньому шкільному віці (І—II класи) є пропаганда здорового спо­собу життя. Цьому сприяє введення до навчального плану предмета «Ознайомлення з навколишнім світом». Серед завдань нового навчального предмета виділяються і такі: формувати у молодших школярів первинні громадські : і патріотичні почуття, суспільно-політичні поняття, вихову­вати позитивні моральні якості і норми поведінки.

Знайомлячись з навколишнім світом, дитина засвоює норми поведінки в школі, сім'ї, суспільстві. Паралельно з цим слід проводити роботу по виробленню у дітей нега­тивного ставлення до алкогольних звичаїв і традицій.

На уроках природознавства вчитель знайомить дітей з шкідливим впливом нікотину, як і алкоголю, на організм: кровоносну, нервову, дихальну, травну системи. Він акцен­тує увагу на тому, що кожен хлопчик повинен прагнути стати сильним, сміливим, спритним, займатися спортом. Проте він цього не досягне, якщо з дитинства буде підри­вати своє здоров'я. Курець не зможе стати космонавтом, аквалангістом, альпіністом, хорошим спортсменом...

Увагу дівчаток слід зосередити на тому, що куріння не лише шкодить здоров'ю, а й негативно впливає на зовніш­ність. Внаслідок куріння шкіра робиться нееластичною, набуває сірого відтінку, рано вкривається зморшками; зуби стають жовтими, з рота йде неприємний запах.

У школі необхідно створити обстановку нетерпимості до курців. Із молодших класів учні повинні усвідомити, що куріння — вкрай негативна форма поведінки, яка під­лягає всебічному осуду в шкільному колективі.

Отже, антиалкогольне й антинікотинне виховання є не­обхідною умовою й обов'язковою складовою частиною морального виховання школярів.

5. Естетичне виховання молодших школярів за допомогою засобів природи

Естетичне виховання є органічною складовою части­ною виховання, необхідною умовою фор­мування всебічно розвиненої особистості. Естетичне вихо­вання при вивченні природознавства являє собою систему педагогічної діяльності, яка включає сприйняття й осмис­лення естетичних якостей природи під час спостережень, на уроках, спілкування з її красою у позакласній роботі, у процесі художньої творчості та природоохоронної пра­ці дітей. Засобами естетичного виховання при цьому є сама природа, а також відображення її краси у слові, му­зиці, художніх полотнах. Залучити дітей до краси приро­ди — важливе завдання вчителя. Як засвідчує практика, емоційно-естетичне сприйняття природи та окремих її компонентів зумовлює значною мірою і ставлення до них молодших школярів. Так, дітям подобаються квіти, ме­телики, птахи перш за все тому, що вони красиві, а жаб, гадюк діти не люблять, бо вони, на їхній погляд, некрасиві, бридкі.

Велика роль у збагаченні інтелектуального багажу молодших школярів належить сезонним екскурсіям і прогулянкам, під час яких діти сприймають красу природи рідних місць у різні пори року в її динаміці, в розвитку.

Естетичні почуття виникають і при сприйнятті ароматичних властивостей об'єктів природи. Необхідно, щоб діти відчули, і ніжний запах конвалії, і медовий — ли­пи, і солодкуватий — білої акації, і ледь гіркуватий — берези; вдихнули тонкий аромат тополиних бруньок, ялинової хвої, прілого листя. Сприйняття запахів збагачує , естетичні почуття людини.

Важливим є естетичне оформлення результатів праці: проведення свята врожаю, свята квітів, свята весни, Дня птахів, виготовлення виробів з природних матеріалів, скла­дання композицій тощо.



Назад

 Поиск рефератов
 
 Реклама
 Реклама
 Афоризм
Заповедь бюрократа: чем больше бумаги, тем чище задница.
 Гороскоп
Гороскопы
 Знакомства
я  
ищу  
   лет
 Реклама
 Счётчики
bigmir)net TOP 100