Реферати українською
Правове регулювання вексельного обігу в Україні - Гроші і кредит -



потрапить, але цілком можливо зменшить доходи майбутніх періодів від здійснення операцій із цінними паперами, а відповідно і підлягаючий сплаті податок на прибуток.

2. Податок на додану вартість.

Законом України «ПРО внесення змін у деякі законодавчі акти України з метою стимулювання інвестиційної діяльності» від 15.07.99 р. № 977-ХП були внесені зміни в Закон про ПДВ, що, зокрема, торкнулися і проблем законодавчого врегулювання оподаткування ПДВ деяких операцій із використанням векселя. Цим Законом стаття 4 Закону про ПДВ була доповнена пунктом 4.8, цілком присвяченим розрахункам із використанням векселя, яким, зокрема, визначається база оподатковування за операціями з продажу товарів під забезпечення векселів покупця.

У випадку якщо платник податку здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що є об'єктом оподатковування, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або перекладного векселя або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподатковування є договірна вартість таких товарів (робіт, послуг) без урахування дисконтів або інших знижок із номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (робіт, послуг), збільшена на суму відсотків, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані на суму номіналу такого векселя (абзац 1 п. 4.8 ст. 4 Закон проП ПДВ).

Виходячи з цього, якщо продавець одержує від покупця вексель, то базою оподатковування є договірна вартість товарів (робіт, послуг). Крім того, для продавця (векселедержателя) вона підлягає збільшенню на суму відсотків за векселем (нарахованих або підлягаючих нарахуванню). Як відомо, у векселі можуть бути зазначені відсотки у випадку, якщо він виписаний векселедавцем і підлягає оплаті в строк по пред'явленню або в стільки-то часу від пред'явлення, тобто в момент видачі неможливо вірогідно знати, яка сума відсотків підлягає нарахуванню. Тому на дату погашення векселя (саме ця дата може бути визначена моментом нарахування відсотків) векселедавець буде змушений визначити суму ПДВ, що припадає на розмір нарахованих відсотків.

Вище ми роздивилися положення Закону про ПДВ, що стосуються оподатковування операцій по продажі товарів із використанням векселя в якості забезпечення. Але, як відомо, довгий час не вгасала дискусія щодо нарахування ПДВ на номінальну суму самого векселя.

Відповідь на дане питання містить третій абзац п. 4.8 ст. 4 Закону про ПДВ, яким передбачено, що векселя отримані, але не оплачені платником податку, або видані, але не оплачені платником податку, не змінюють сум податкових зобов'язань або податкового кредиту такого платника податку незалежно від видів операцій, по котрим такі векселі використовуються.

Саме остання фраза третього абзаца п. 4.8 ст. 4 Закону про ПДВ дає підставу вважати, що отримані, але не оплачені, або видані, але не оплачені векселя податком із додаткової вартості при здійсненні будь-які операції не оподатковуються. При цьому база оподаткування у продавців товарів (робіт, послуг) визначається у відповідності із пунктом 4.8 Закону про ПДВ.

Так, не викликає особливих труднощів оподаткування операцій, при яких номінальна вартість векселя відповідає заборгованості, що погашується за його допомогою, і за умови, що застосування векселів не пов’язано з операціями з продажу товарів за “касовим методом” В інших випадках у платників податків з’являються баготочисельні питання.

Раздивимося декілька таких ситуацій, що виникають на практиці.

Вексель погашується із дисконтом.

Припустимо, векселедатель отримав товар на суму 120 тис.грн. (до податкового кредиту була включена сума 20 тис. грн.) і видав на цю суму вексель. Пред’явлений останнім векселедержателем вексель був погашений їм в сумі 90 тис.грн. Чи необхідно сторнувати податковий кредит у відповідності із реально понесеними затратами?

Для сторнування податкового кредиту законодавчих підстав немає.

Сторнування податкового кредиту було б необхідно, якби продавець товарів зменшив податкові зобов'язання і видав векселедавцю розрахунок коригування сум податкових зобов'язань до податкової накладної. Але в продавця база оподатковування (договірна вартість) не змінюється (п. 4.8 Закону про ПДВ).

Існує ще одна можлива підстава для зменшення податкового кредиту - це зменшення сум валові витрат, пов'язаних із придбанням товарів. У даному випадку в покупця цього не відбувається Після видачі векселя заборгованість векселетримача за отримані товари заміняється заборгованістю за векселем. Зобов'язання за векселем існує не перед продавцем товарів, а перед тим особою, що у дійсний момент є векселетримачем і пред'являє вексель до платежу. Векселедатель сплачує вексельну суму, яка вже не містить ПДВ. Якщо ця сума меньша за номінальну вартість векселя, то різниця являє собою прибуток векселедателя і включається у відповідності із пунктом 7.6 Закону про прибуток до валового доходу останього.

Крім того, пунктом 4.8 Закону про ПДВ визначено, що дісконт не виднімається у продавця товарів із бази оподаткування, тобто не впливає на суму податкових зобов’язань з ПДВ. Отже, він не повинен впливати і на суму податкового кредиту у покупця.

2. Вексель "погашається" зустрічним постачанням товарів, робіт, послуг.

У випадку якщо платник податку здійснює за згодою векселедержателя зустрічне постачання товарів (робіт, послуг) замість грошового погашення суми боргу, зазначеного у векселі, базою оподатковування є договірна вартість таких товарів (робіт, послуг) без урахування дисконтів або інших знижок із номіналу такого векселя, а по процентних векселях - договірна вартість таких товарів (робіт, послуг), збільшена на суму відсотків, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані, на суму номіналу такого векселя (абзац 2 п. 4.8 ст. 4 Закон проП ПДВ).

Тому у випадку «погашення» векселя не коштами (і навіть не обов'язково першому векселетримачу), а постачанням товарів, база оподатковування аналогічна базі оподатковування при реалізації товару під забезпечення виданого векселя.

Припустимо, векселедавець одержав товар (Т1) на суму 120 000 грн. і виписав на ту ж суму вексель Договором передбачено, що вексель буде "погашений" зустрічним постачанням товару (ТЗ).

Які особливості виникнення, податкових зобов'язань і податкового кредиту у векселетримача?

Якщо договором передбачено, що видані вексель буде "погашений" шляхом зустрічного постачання, податкові зобов'язання варто нарахувати вже при одержанні товарів Т1, у забезпечення яких видається вексель, Податковий кредит виникає при здійсненні заключної операції, тобто на дату зустрічного постачання. 6 цьому випадок оспорювати "бартерність" зазначених операцій неможливо, оскільки відсутні грошові розрахунки (векселедавець як продавець товарів TS не одержує коштів на розрахунковий рахунок).

3. Вексель використовується в операціях м продажу товарів, по яких ПДВ начисляється по "касовому" методі.

Так, відповідно до п. 11.11 ст. 11 Закону про ПДВ «до 1 січня 2001 року платники податку, що продають вугілля і вугільні брикети, електричну і теплову енергію, газ, надають послуги по водопостачанню (каналізації), технічному обслуговуванню ліфтів і систем протипожежної безпеки в житловому фонді... застосовують засіб податкового обліку, при якому датою виникнення податкових зобов'язань з продажу зазначених товарів (послуг) є дата зарахування коштів на банківський рахунок або в касу такого платника податку або одержання інших видів компенсації вартості таких товарів (послуг), а датою виникнення права на податковий кредит... є дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату таких товарів (послуг) або надання інших видів компенсацій в оплату товарів (послуг), вартість яких включається до складу валових витрат виробництва (обігу) таких платників податку або підлягає амортизації. У споживачів зазначених товарів (послуг), зареєстрованих у якості платників цього податку, датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів із їхнього банківського рахунку в оплату таких товарів (послуг) або надання інших видів компенсацій їхньої вартості».

Виникає питання: як повинні визначатися моменти виникнення податкових зобов'язань і права на податковий кредит при використанні в таких операціях векселя?

Як відомо, після видачі векселя заборгованість за товари (работи, послуги) замінюється заборгованістю за векселем в загальній сумі, яка не містить ПДВ: отримавши вексель, продавець отримує розрахунок за товари (работи, послуги). Однак дата отримання, видачі (передачі) векселя у Законі про ПДВ не пов’язується ні з датою виникнення податкових зобов'язань, ні з датою одержання права на податковий кредит.

Таким чином, датою виникнення податкових зобов'язань у продавця товарів (робіт, послуг), при продажі яких нарахування ПДВ відбувається за "касовим" методом, є:

при погашенні векселя - дата зарахування на його розрахунковий рахунок коштів (здійснення заліку заборгованостей);

при передачі векселя по індосаменті - дата передачі векселя для погашення кредиторської заборгованості перед постачальником (дата підписання документа про зміну форми розрахунків із постачальником). Компенсацією вартості товарів у даному випадку буде бути погашення кредиторської заборгованості.

У покупця право на податковий кредит виникає при одержанні податковою накладною від продавця (норми пп. 7.5.3 Закону про ПДВ стосуються тільки товарообмінних операцій); а значить;

якщо покупець є емітентом векселя - на дату списання коштів (здійснення заліку заборгованостей);

якщо покупець є індосантом - або на дату зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця вугілля (здійснення заліку заборгованостей), якщо останній пред'являє вексель до погашення; або на дату передачі векселя продавцем вугілля для погашення кредиторської заборгованості перед своїм постачальником.

При здійсненні операцій, по яких пре-змінюється "касовий метод" обчислення ПДВ, у платників податків виникають питання випадку якщо вексель погашений із дисконтом, Відповідно до підпункту 7.4.1 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку в звітному періоді в зв'язку придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат. Оскільки сплачена при погашенні векселя сума менше, чим віднесена до податкового кредиту при придбанні товарів, то, можливо, суму податкового кредиту слідує відповідно зменшити? Проте, як згадувалося раніше, заборгованість за отримані товари замінюється на заборгованість за векселем, а вексельна сума не містить ПДВ; який можна було б сторнувати. Крім того, різниця між номінальною вартістю векселя і вартістю погашення відповідно до правил податкового обліку по прибутку повинний бути відбитий як прибуток від операцій із цінними паперами.

Отже, для коригування сум податкового кредиту в покупця товару немає основ, так само як і для коригування податкових зобов'язань у продавця.

1. У розрахунках, оформлених простим векселем, бе руть участь лише дебітор (покупець, він же векселеда вець) і кредитор (продавець, він же векселедержатель Простий вексель видається покупцем продавцеві при оформленні розрахунків з передачі права власності на товари (роботи, послуги) або після іі здійснення.

Схема операцій з розрахунком простим векселем.


– фірма А отримала товари від фірми Б товари на суму 500 грн.;

– фірма А передала фірмі Б простий вексель на суму 500 грн.;

– коли настав строк платежу по векселю фірма Б пред’явило вексель до сплати фірмі А.

– вексель оплачений фірмою А у повному розмірі.

5,6 – виникнення податкового зобов’язання у векселедержателя та податкового кредиту у векселедавця на дату зарахування коштів від покупця на банківський рахунок продавця товарів.

– згідно пункту 7.6 Закону про прибуток оподаткуванню належить фінансовий результат, який відображається в окремомк обліку як: збиток, якщо витрати перевищують доходи; прибуток, якщо доходи перебільшують витрати; не відображаються, якщо доходи дорівнюють витратам, як у нашому випадку.

У разі, коли вексель було придбано за грошові кошти або раніше поставлений товар (виконані роботи, надані послуги) з наступним відчуженням за грошові кошти, то в такому випадку така торгівля за цінні папери борговими зобов’язаннями не є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. 3.2.5 п. З.2 ст.2 ЗУ “Про податок на додану вартість”. При цьому слід розмежовувати професійну діяльність з цінними паперами та діяльність, яка не вважається професійною на ринку цінних паперів і не потребує отримання дозволу на її здійснення.

Схема розрахунків з векселем за участю посередника – торгівця цінними паперами.


1,2 – вексель номінальною вартістю 120 тис.грн. придбаний за 70 тис.грн.;

- отримані гроші (Г) в суммі 100 тис.грн.;

– переданий вексель за індосаментом.

Торговці цінними паперами, що здійснюють перепродаж векселя, вже при здійсненні операції купівлі суму 70 ти.грн. повинні включити до витрат, а при здійсненні операції продажу суму 100 тис.грн. – до доходів.

Згідно пункту 7.6 Закону про прибуток оподаткуванню підлягає фінансовий результат, який відбивається в окремому обліку як прибуток, якщо доходи перебільшують витрати. У “Індосанта 2” такий фінансовий результат має вишляд прибутку у розмірі 30 тис.грн.. (100 тис. мінус 70 тис.грн.)

назад |  2 | вперед


Назад

 Это интересно
 Реклама
 Поиск рефератов
 
 Афоризм
В мире нет Вечных Двигателей, зато полно Вечных Тормозов.
 Гороскоп
Гороскопы
 Счётчики
bigmir)net TOP 100