областей, а також Крим. Південь, або Степовий етнографічний район можна поділити
на три групи: південно-східна (Приазовья), нижньоподніпровська, південно-західна.
Історичний розвиток південних теренів України, як і Слобожанщини, зумовив
яскравий вияв різних культур — і кочових народів, і еллінської Середземноморської
цивілізації, і кавказців, і слов’ян. Тут поруч з українцями, білорусами, росіянами
живуть болгари, серби, молдовани, греки, німці, вірмени, татари та ін. Проте
переважає все ж українська традиція. Хати будувалися з товстими стінами, глибокими
амбразурами для вікон і дверей, вкривалися високими дахами з соломи або очерету.
Причілки хат виходили на вулицю, тому вони найкраще оздоблювалися розписом. На
фронтонах встановлювався дерев’яний кінь (вершило) або голуб, в деяких районах —
різьблене зображення змії, що є дуже архаїчним елементом у культурі південних
українців. Подвір’я обгороджувалося кам’яними мурами, за якими було видно всі
господарські будівлі: погріб із високим накриттям і дверима, плита (кабиця), на
якій готували їжу влітку. Біля причілку хати обов’язково був квітник (палісадник),
де росли мальви, нагідки, чорнобривці, бузок.
В інтер’єрі хати значну роль
відігравали домоткані доріжки (ряднинки), настінні килими, налавники, а також
вишиті хрестиком і гладдю рушники; вікна прикрашалися мережаними фіранками, ліжка
— вишитими і мережаними простирадлами, край яких виглядав з-під ковдри, а також
вишитими подушками.
|
