Реферати українською

Маркетингова цінова політика підприємства - Маркетинг -

Маркетингова цінова політика підприємства - Маркетинг - Скачать бесплатно

	11	Кількість покупців, що обслуговуються, тис.чол	8	10	11
12	Витрати часу на обслуговування 1 працівника (хв.)	0,5-5	0,5-5	0,5-5
13	Комплексність покупок, найменувань	Хліб, молоко, крупи, ковбасні вироби	Хліб, молоко, крупи, ковбасні вироби	Хліб, молоко, крупи, ковбасні вироби

М'ясний відділ

Молочний

та хлібо-

булочний

відділ Т о р г о в и й з а л

Підсобні

приміщення

Цукерки

та конди-

терські

вироби

Бакалія

Рис. 4 Схема магазину “Прут”

Підприємство, яке вибрала для написання даної курсової роботи на даний час займається торгівлею продуктами харчування. Оскільки продовольчі товари постійно користуються попитом, то підприємство постійно має середній рівень товарообороту. Торговельна націнка становить в середньому 9%, що є нормальним для продуктів харчування. Витрати обігу складають приблизно 96% від усього доходу. Як бачимо з вищенаведеної таблиці обсяг продажу і відповідно прибуток з кожним роком зростає. Це свідчить про ефективну організацію торговельної діяльності, правильно проведені маркетингові заходи та добре обґрунтовану цінову політику.

Коефіцієнт установчої площі становить 0,22, це означає, що підприємство ефективно використовує торговельну площу магазину.

Показник “час на обслуговування одного покупця “ показує що продавці працюють досить оперативно і з власного досвіду знаю великих черг в магазині не створюється. В магазині є чотири відділи: мясний відділ, молочний та хлібобулочний відділ, цукерки та кондитерські вироби, бакалія.

Здебільшого комплекс покупки стабільний – люди купують найбільш необхідні продукти: хліб, молоко, крупи.

З наведених даних я можу зробити висновок, що підприємство працює досить ефективно, зі слів покупців – магазин повністю задовольняє їх потреби в продуктах, вони якісні і за помірними цінами.

3. Дослідження рівня цін, застосовуваних приватним підприємством “Прут” та оцінка впливу цінової політики на результати його діяльності.

Оскільки дане підприємство реалізує продукти харчування, то воно співпрацює тільки з вітчизняними виробниками і постачальниками. Молочні продукти підприємство купує у Коломийського сирзаводу, хлібо-булочні вироби - у Коломийській міні-пекарні, ковбасні вироби – у КРІСП “Виробничник”. Інші продукти харчування воно закуповує у виробників з найближчих районів.

Ціни на основні товари в приватному підприємстві “Прут” я наведу в таблиці №3

Табл. 3 Ціни на основні товари приватного підприємства “Прут”

№ пп	Найменування товару	Ц і н а
1	Хліб (1 шт)	0,9-1,20 грн,
2	Молоко (1л)	0,8 грн,
3	Творог (1 кг)	3,00 грн
4	Сметана 450гр)	2,50 грн
5	М'ясо (1 кг)	12-15 грн
6	Ковбаси варені ( 1 кг)	11-12,80 грн
7	Ковбаси копчені (1кг)	13-20 грн
8	Сир голландський (1 кг)	15 грн
9	Гречана крупа (1 кг)	1,60 грн
10	Рисова крупа ( 1 кг)	2,70 грн
11	Перлова крупа (1 кг)	1,40 грн
12	Макарони (1 кг)	2,20-2,80 грн
13	Цукор (1 кг)	2,70 грн
14	Мука (вищий сорт 1кг)	0,80 грн

Як видно з таблиці № 3 ціни, що застосовуються на даному підприємстві є досить помірними і покупці ,порівнюючи з цінами в інших магазинах, є ними повністю задоволені.

Ціноутворення є складовою роботи з досягнення стратегічних цілей.

Існують три основні цілі ціноутворення, на які може орієнтуватися фірма:

цілі орієнтовані на збут – фірма має забезпечити певний обсяг продажу, збільшення частки ринку;

цілі орієнтовані на прибуток – фірма має забезпечити отримання максимального або у всякому разі задовільного прибутку,доходу від інвестицій, швидке надходження готівки;

цілі основані на становищі , яке склалося – фірма забезпечує проведення цінової політики, яка створює стабільний стан справ на ринку.

Вплив цінової політики на результати діяльності даного підприємства є таким самим як і в інших підприємств, тому що зниження цін завжди сприяє збільшенню обсягу збуту, а зростання цін - зменшенню.

Приватне підприємство “ Прут” застосовує політику постійних та помірних цін, що забезпечує стабільне і прибуткове становище підприємства на ринку, тобто воно в своїй діяльності дотримується третьої з вище перелічених цілей.

4. Удосконалення управління ціновою політикою підприємства.

Управління цінами – це загальні правила, якими керується фірма приймаючи рішення щодо стратегії і тактики своєї діяльності.

У процесі управління цінами можуть бути використані такі принципи:

Політика поступового зниження цін – вона характеризується відносно високими цінами під час виведення на ринок нового товару. Далі, коли підвищується конкуренція ціни поступово знижуються .

Політика знімання вершків – використовується щодо товарів, які належать до категорії модних новинок. Вона характеризується максимально високими цінами під час виведення на ринок нового товару. Передумовами її використання є:

готовність споживачів купити товар новинку за найвищу ціну ;

нечутливість і нееластичність попиту;

наявність відповідного сегменту ринку;

необізнаність покупців з реальними витратами виробника і мала імовірність швидкої реакції конкурентів.

Перевагами такої політики є можливість швидкого покриття витрат на виробництво і маркетинг; отримання відповідних прибутків, підвищення іміджу фірму як підприємства-новатора і уникнення небажаного ажіотажного попиту.

Політика проникнення на ринок – вона використовує порівняно низькі ціни, що робить можливим проникнення фірми на нові ринки і створення достатнього попиту. До такої політики вдаються тоді, коли на ринку існує досить високий рівень конкуренції і коли його можна поділити на сегменти, виділити ті з них, де еластичність попиту є високою, а споживачі не сприймають низьку ціну як свідоцтво низької якості товару. Перевагами тут є : наявність реальних можливостей проникнення на ринок і надання конкретних вигод споживачам.

Політика диференціювання цін – це продаж того самого товару різним покупцям за різними цінами. Розрізняють кілька видів цінової диференціації:

Просторова –різні ціни в країні та за її межами ;

Часову – сезонні знижки чи надбавки ;

Залежно від способу використання товару;

За групами споживачів – пільги для студентів ;

Залежно від кількості – оптові знижки.

Політика престижних цін – це високі ціни на товари справді високої якості. Такі товари мусять постійно здобувати і підтримувати свою високу репутацію. Основна проблема використання такої політики – це підвищення якості товару, його іміджу, збереження традицій престижної фірми незважаючи на будь-які кон”юктурні зміни.

Політика традиційного ціноутворення – полягає в орієнтації на ті традиції, які існують на ринку щодо рівня цін на ту чи іншу продукцію.

Політика психологічних цін – бере до уваги внутрішню логіку покупця, коли ціни дещо нижчі за якусь круглу суму.

Політика послідовного проходження по сегментах ринку – її використовують в міру насичення якогось сегменту даним товаром, тоді ціну знижують, а товар пропонують іншій групі споживачів, де більш висока цінова еластичність.

Політика збиткового лідера – це продаж товару у комплексі. Тут основний товар продається за збитковою ціною, а збиток покривається за рахунок обсягів продажу або в результаті наступного продажу доповнюючих товарів чи запасних частин.

Політика гнучких цін – передбачає швидку реакцію фірми на зміну співвідношення попиту і пропозиції на ринку.

Політика стабільних цін – використовують для товарів масового попиту, коли ціни на них залишаються стабільними тривалий час.

Політика переважних цін – нею користуються фірми, які посідають домінуюче становище на ринку і можуть забезпечити зниження своїх витрат на реалізацію і маркетинг, підвищуючи доходи за рахунок зростання обсягів збуту. За такої політики товари продають дещо дешевше ніж у конкурентів.

Політика цін на товари зняті з виробництва – тут потрібно насамперед визначитись до якої категорії віднести цей товар. Якщо він повністю втратив свою ринкову привабливість . то використовують ціну розпродажу. Якщо він отримав статус товар-ретро , його орієнтують на специфічну нішу ринку і продають за досить високими цінами.

ТзОВ “Прут” в своїй діяльності використовує політику стабільних цін, оскільки здійснює торгівлю продуктами харчування , які є товарами масового попиту. На продукти харчування постійно є попит, тому підприємство не використовує ніяких особливих цінових стратегій, а просто час від часу надає знижки при купівлі товарів на велику суму та передсвяткові чи сезонні знижки. Саме такими простими маркетинговими заходами підприємство старається удосконалити своє управління ціновою політикою.

В И С Н О В О К

Ціна – це грошовий вираз вартості, кількості грошей, що сплачується або одержується за одиницю товару або послуги.

Ринкова ціна фокусує складні економічні звязки між середніми суспільними умовами виробництва товару і можливостями його споживання.

Встановлення ціни є найважливішим моментом в процесі реалізації продукції, оскільки від її величини, в більшій мірі, залежить попит, а отже і обсяг продажу. Об'єм реалізації продукції безпосередньо впливає на фінансові результати підприємства.

З погляду споживача ціна часто використовується як показник вартості. Відповідно до цього вартість може визначатися як пропорція сприйнятної якості і ціни. Тому зниження цін, яке диктується тією чи іншою маркетинговою ситуацією не завжди збільшує обсяги збуту. Низькі ціни споживачам здаються наслідком низької якості, а тому вони відмовляються від придбання таких товарів. До того ж маркетингові маневрування під час прийняття рішень щодо цін часто обмежуються умовами, існуючими у каналах збуту, а також нормами і правилами встановленими чинним законодавством. У результаті маркетингова цінова політика стає тільки одним з багатьох інструментів маркетингу.

Незалежно від форм реалізації розрізняють пряму і опосередковану маркетингову цінову політику:

Пряма маркетингова цінова політика – має на увазі безпосередній розрахунок цін і їх регулювання залежно від змін ринкової конюктури.

Опосередкована – це політика щодо знижок цін, змін умов оплати, поставок, торговельного кредитування.

За ступенем гнучкості розрізняють маркетингову цінову політику однієї ціни – ціна залишається стабільна протягом певного часу, і гнучких цін.

За видом продукції розрізняють маркетингову цінову політику на нові товари та товари, які тривалий час перебувають на ринку.

Зрозуміло, що видів цінових стратегій є дуже багато і кожна з них по своєму правильна, проте підприємство повинно вибрати тільки одну, яка йому найбільше підходить.

Написання цієї курсової роботи було для мене дуже пізнавальною і цікавою роботою. Я з'ясувала, які ж є особливості формування цінової політики на торговельному підприємстві; ознайомилася з роботою торгового підприємства “Прут”, особливо з його маркетинговою ціновою політикою, визначила для себе методи управляння ціновою політикою.

Написавши дану роботу на тему “Управління маркетинговою ціновою політикою торговельного підприємства” я отримала для себе багато нових знань в галузі маркетингу, організації торгівлі та торговельної логістики.

ЛІТЕРАТУРА

1.Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник для вузів. – К.:Лібра,1998р.,

2.Котлер Ф. Основи маркетинга. Пер. сз англ. – М.: “Бізнес-книга”, ”ИМА-Крос. Плюс” ,1995р.

3.Маркетинг:

Назад

---