Ботаника и сельское хоз-во: Цибуля ріпчаста. Особливості технології промислового вирощування у різних грунтово-кліматичних зонах України та Росії, Курсовая работа

Міністерство Освіти і Науки України

Таврійська Державна Агротехнічна Академія

Кафедра загального землеробства

Курсова робота

на тему: Цибуля ріпчаста. Особливості технології промислового вирощування у різних грунтово-кліматичних зонах України та Росії

 

План

 

Технологія вирощування цибулі ріпчастої

Підготовка ґрунту й удобрення

Вирощування цибулі з насіння

Вирощування цибулі з сіянки

Вирощування цибулі з розсади

Посів

Обробка ґрунту

Сорти й гібриди

Технологія вирощування та зберігання цибулі-сівка

 

Технологія вирощування цибулі ріпчастої

У виробництві розрізняють три різновиди цибулі ріпчастої: гостру, напівгостру і солодку. Усі сорти гострої цибулі більш скоростиглі. Цибулини їх щільні, добре вкриті покривними лусками, мають тривалий період спокою (краще зберігаються), характеризуються високим вмістом сухих речовин, цукру і ефірної олії. За врожайністю вони дещо поступаються напівгострим і солодким сортам. У культурі гострі сорти цибулі ріпчастої вирощують з насіння, сіянки (димки) і розсадою. Гострі сорти цибулі найпридатніші для вирощування в західних областях України.

У напівгострих сортів цибулі триваліший період вегетації і вища врожайність, ніж у гострих. Цибулини їх нещільні, за вмістом сухої речовини, цукрів і ефірної олії поступаються сортам гострої. Лежкість цибулин середня. У культурі їх вирощують переважно з насіння і розсадним способом.

До солодкої цибулі (салатної) належать сорти з високими смаковими якостями. Вони мають тривалий період вегетації і дають досить високі врожаї. Цибулини їх складаються з товстих соковитих лусок. Вміст сухої речовини, цукрів та ефірної олії незначний. Цибулини слабко і нещільно вкриті сухими лусками. Період спокою короткий, лежкість погана. Солодкі сорти цибулі краще розмножувати розсадою.

Насіння цибулі дрібне. Маса 1000 насінин – 2,8-3,7 г. Оболонка його тверда і просочена ефірною олією, тому насіння повільно бубнявіє і довго проростає (12-25 днів). Під час проростання на поверхні ґрунту з'являється сім'ядольний листок у вигляді петлі. Коренева система розвинена слабко і проникає в ґрунт на глибину до 40-50 см. Листки трубчасті.

В їжу використовують цибулини і молоді листки (перо). Щоб мати зелене перо цибулі протягом року, в зимовий період його вирощують у спорудах закритого ґрунту, в кімнатах, на вікнах методом вигонки з цибулин. Споживають цибулини у свіжому вигляді, вареними, смаженими, тушкованими, а також використовують у плодоконсервній промисловості.

Підготовка ґрунту й удобрення

 

Найвищі врожаї цибуля дає на перегнійно-карбонатних і чорноземних ґрунтах, а також на наносних ґрунтах у заплавах річок. У культурозміні її розміщують після огірка, помідора, ранньої картоплі і бобових культур.

Оскільки насіння цибулі дрібне і проростає довго, ґрунт до сівби старанно готують (як під коренеплоди).

З органічних добрив під цибулю вносять перегній з розрахунку 5-7 кг/м.кв.. На кислих ґрунтах під зяблеву оранку або перекопування ґрунту вносять мелене вапно з розрахунку 100-200 г/м.кв., а на солонцюватих – 100-300 г/м.кв. гіпсу.

Вирощування цибулі з насіння

 

Для вирощування цибулі ріпчастої з насіння дуже важливо одержати дружні сходи у ранні строки. Тому його висівають якомога раніше – на початку польових робіт. Висівати насіння цибулі можна навіть у так звані лютневі і березневі вікна, коли в окремі роки створюються сприятливі умови для підготовки ґрунту і сівби. Запізнюватися із сівбою цибулі не слід, бо верхній шар ґрунту у весняний період швидко пересихає, польова схожість насіння знижується, сходи з'являються нерівномірно, а відтак затримується дозрівання рослин і врожай цибулі значно знижується. Якщо в роки з короткочасними посухами у весняний період запізнитися з сівбою, насіння погано проростає навіть за умов зрошування. При висіванні насіння у другій половині квітня період формування врожаю припадає на більш пізній період (переважно дощовий), внаслідок чого цибулини не дозрівають і стають непридатними до зберігання.

Насіння цибулі часто висівають восени напередодні замерзання ґрунту (щоб не проросло). На таких посівах на 10-12 днів прискорюється дозрівання цибулин, підвищується врожай і поліпшується їх лежкість. На підзимових посівах можна одержати дружні сходи і високий урожай лише на легких високоокультурених ґрунтах.

Цибулю на ріпку на грядках висівають широкорядним або широкосмуговим способом. На широкорядних посівах насіння висівають під маркер або дошку прямолінійними грядками з шириною міжрядь 30-45 см, на широкосмугових – з шириною міжрядь по центру 45-60 см і смуги – 12-18 см відповідно. Глибина загортання насіння за ранньовесняної сівби – 1-2, підзимової – 0,5 – 1,0 см. У разі використання насіння першого класу норма висіву становить 0,6-0,7 г/м.кв. за широкорядної сівби і 0,8-1,0 г/м.кв. – за широкосмугової. За підзимової сівби норму висіву насіння збільшують до 1,0-1,2 г/м.кв.. Після сівби борозенки рядків загортають граблями вологим ґрунтом, а навесні ще й дещо ущільнюють. Для одержання більш ранніх і дружних сходів рядки мульчують перегноєм, торфом або поліетиленовою плівкою. При мульчуванні перегноєм і торфом треба переконатися, що вони не засмічені насінням бур'янів.

Від сівби насіння до з'явлення сходів цибулі минає 15-25 днів і більше, залежно від погодних умов. За такий період на посівах з'являються бур'яни, а на важких ґрунтах – і ґрунтова кірка. Наявність бур'янів на посівах цибулі у період з'явлення сходів знижує врожайність ріпки на 30-50% і помітно затримує її визрівання.

У разі утворення на посівах ґрунтової кірки сходи, як правило, будуть зрідженими і невирівняними, що призводить до зниження врожаю і погіршення його якості. Запобігти цьому можна розпушуванням міжрядь ще до з'явлення сходів. Для позначення рядків під час сівби до насіння цибулі додають 2-3% насіння салату або редиски, сходи яких з'являються на 6-7-й день після сівби. Після з'явлення сходів цибулі маячну культуру видаляють. У фазі 2 справжніх листків рослини проривають у рядку на відстань 4-5, а в смузі – 5-6 см. Дальший догляд за посівами полягає в систематичному розпушуванні міжрядь і виполюванні бур'янів у рядках, смугах, боротьбі з хворобами і шкідниками. У південних районах України посіви цибулі поливають 5-7 разів, у Лісостепу – 2-4, на Поліссі – 1-2 рази залежно від погодних умов року. Норма поливу – 200-400 л на 10 м.кв.. Для поливу краще використовувати воду із ставків або річок. За 20-25 днів до збирання врожаю поливи припиняють, що сприяє визріванню цибулин.

Деякі городники для прискорення визрівання цибулин за 10-12 днів до збирання виломлюють перо (коткують). Цей захід застосовують переважно в дощові роки, коли перо не вилягає, а рослини продовжують рости. Цього робити не слід, оскільки під час виломлювання пера рослини механічно пошкоджуються, внаслідок чого створюються умови для проникання в них інфекції шийкової гнилі. Цибулини з таких посівів непридатні для зберігання. Щоб прискорити визрівання цибулин, за 10-12 днів до збирання врожаю слід підрізати кореневу систему рослин лопаткою або іншим знаряддям, що припинить доступ вологи до рослин.

Збирають цибулю в суху сонячну погоду, коли починає вилягати перо, підсохла шийка і на цибулині утворилися сухі луски. Зібрані рослини складають у рядки, підсушують. За цей період пластичні речовини з листків переміщуються в цибулини і маса їх збільшується. Після просушування цибулини очищають, якщо потрібно обрізують перо або плетуть у вінки.

 

Вирощування цибулі з сіянки

 

За вирощування цибулі ріпчастої з сіянки товарні цибулини одержують на другий рік. На сіянку насіння висівають рано навесні в ті самі строки, що й на ріпку. Спосіб сівби широкосмуговий або багатострічковий. За широкосмугової сівби ширина міжрядь становить 30-45 см, ширина смуги – 5-8 або 12-18 см відповідно. За багатострічкової сівби відстань між стрічками – 30-45 см; у стрічці розміщують 6-8 рядків і більше з відстанню між ними 7-15 см. Норма висіву насіння залежить від способу сівби: при широкосмуговому – 5-7, а багато-стрічковому – 7-9 г/ м.кв.. Глибина висівання 1,5-2 см. Відразу після сівби ґрунт ущільнюють. У роки з посушливою весною глибину сівби збільшують до 2 -2,5 см. При цьому відразу після ущільнення верхній шар ґрунту розпушують граблями на 1-1,5 см. Це сприяє кращому збереженню вологи в зоні розміщення насіння.

Догляд за посівами цибулі на сіянку такий самий, як і на ріпку. У період догляду велику увагу приділяють густоті рослин. На 1 м.кв. грядки їх має бути 400-700 шт. (залежно від способу сівби). За меншої густоти більше утворюється вибірку, а за більшої – сіянка буде дуже дрібною. У південних районах посіви 2–3 рази поливають, останній раз не пізніше, як за 20-25 днів до збирання сіянки.

Збирають сіянку на початку вилягання пера, а в дощові роки – коли цибулини досягнуть 10-15 мм у діаметрі. Рослини, вибрані в сонячну погоду, просушують на грядках, а в похмуру або дощову – під накриттям. У цей період пластичні речовини з листків переходять у цибулини, і вони досягають відповідних розмірів. Запізнюватись із збиранням сіянки не можна, оскільки перо швидко відмирає і це утруднює вибирання цибулин. Після просушування на цибулинах зрізують корінці і сухе перо. Перед закладанням на зберігання сіянку сортують за розміром: малогніздних сортів на дві фракції (перша 1,0-1,4 см, друга – 1,5-2,2 см), багатогніздних – на три (перша – 1,5-2,2 см, друга – 2,3-3, третя – 1-1,4 см).

Цибулини малогніздних сортів діаметром 2,3-3 см і багатогніздних діаметром 3,1-3,5 см відносять до вибірку, а ще більших розмірів – до ріпки.

Після сортування сіянку протягом 2-3 тижнів добре просушують на сонці або під навісом. Після цього цибулини шаром 20-30 см розсипають на горищі, краще поблизу димаря. З настанням приморозків сіянку вкривають мішковиною, матами, сіном. Оптимальна температура зберігання сіянки – мінус 1 – плюс 3°С. Замерзлі цибулини не можна чіпати до того часу, доки вони не розмерзнуться. Після розмерзання цибулин і підвищення температури повітря на горищі до 3-5°С сіянку переносять у приміщення і зберігають при температурі 20-25°С. Цибулю сіянку можна зберігати протягом зимового періоду при температурі повітря 20-22°С. Однак за таких умов значна частина цибулин, особливо дрібних, висихає.

За 20-30 днів до висаджування сіянку перебирають. При цьому видаляють загнилі, м'які і висохлі цибулини. Щоб запобігти пошкодженню рослин пероноспорозом, за 12-15 днів до висаджування сіянку прогрівають протягом 8 год. при температурі 40-42°С, а від шийкової гнилі – при 43°С. Якщо городник придбав сіянку навесні і не знає, як вона зберігалася, то перед висаджуванням протягом 15-20 днів її слід прогріти при температурі 24-30°С (це значно зменшить стрілкування рослин). Проти шийкової гнилі і ґрунтових шкідників сіянку протруюють препаратом ТМТД (6 – 8 г/кг). Щоб прискорити проростання сіянки, за 1-2 дні перед сівбою цибулини зволожують і накривають мішковиною.

На грядки сіянку висаджують через 10-20 днів після сівби цибулі насінням, тобто в районах Прикарпаття і Полісся – у другій половині, а в південних районах – у першій половині квітня. Висаджувати починають з дрібної фракції, оскільки ці цибулини після проростання найстійкіші до стрілкування. За більш ранніх строків висаджування цибулини проростають при нижчих температурах, що стимулює диференціацію бруньок і збільшує стрілкування рослин. Запізнюватись із висаджуванням сіянки не можна, оскільки цибулини погано укорінюються і продуктивність рослин знижується.

Цибулини висаджують у добре розпушений ґрунт широкорядним способом. Ширина міжрядь 30-45 см, у рядку їх висаджують на відстані 4-6 см. Деякі городники практикують стрічковий спосіб висаджування. При цьому ширина між стрічками 30-45 см, у стрічці розміщують 5-9 рядків з шириною між ними 15-20 см. У рядку цибулини висаджують на відстані 6-8 см одна від одної. На 1 м.кв. грядки висаджують 200-400 г і більше цибулин сіянки залежно від її розміру.

Перед висаджуванням сіянки на грядках нарізують борозенки глибиною 3-5 см. Глибина залежить від розміру цибулин і погодних умов року (у вологі роки борозенки мілкіші, в засушливі – глибші). Висаджують цибулини в борозенки денцем донизу і загортають вологим ґрунтом. Вдавлювати цибулини у ґрунт і ущільнювати його зверху не рекомендується, щоб не травмувати денця і зачатків корінців, які на ньому утворилися.

Догляд за рослинами полягає в систематичному розпушуванні міжрядь і виполюванні бур'янів у рядках. Якщо з'являються квітконосні стрілки, їх виломлюють біля основи. Дальший догляд такий самий, як і цибулі з насіння.

 

Вирощування цибулі з розсади

 

Розсаду цибулі висаджують на грядки у 55-60-денному віці в ті самі строки, що й сіянку. Відразу після вибирання розсади з парника, ящичка чи теплиці укорочують її листки на 1/3-1/2 довжини, щоб зменшити площу випаровування рослин (у сонячну погоду більше, в похмуру – менше), і корінці (залишають довжиною 5-6 см), щоб не загинались під час висаджування. Кореневу систему і цибулини вмочують у сметаноподібний розчин ґрунту (глини) з коров'яком, до якого додають препарат ТМТД (на 10 л 100-150 г) або інші пестициди. Це запобігає швидкому висиханню корінців і пошкодженню рослини цибулевою мухою.

Розсаду цибулі найдоцільніше висаджувати стрічковим способом з одночасними поливами. Ширина міжрядь між стрічками 30-45 см, у стрічці 2-4 рядки з відстанню між ними 15-20 см. У рядку рослини розміщують на відстані 6-8 см. У сонячну погоду розсаду слід висаджувати у другій половині дня або у вечірні години. Після поливання зволожений ґрунт біля рослин на 0,5-1,0 см засипають сухою землею. Це запобігає утворенню ґрунтової кірки і сприяє швидкому приживанню рослин. Глибина висаджування розсади – до місця розгалуження листків.

Після висаджування розсади ґрунт у міжряддях ущільнюється, тому наступного дня його слід розпушити. На 5-6-й день після висаджування у місцях випадання рослин підсаджують нові. Дальший догляд за рослинами такий самий, як і цибулі з насіння. Урожайність цибулі за умов належного догляду становить 6-8 кг/м.кв.. Цибулини добре визрівають і мають високу якість.

Дозрілі і висушені цибулини зберігають переважно у коморах, на горищах, верандах, утеплених балконах. З похолоданням її накривають мішковиною, матами, сіном. Оптимальна температура зберігання +1...-3°С, відносна вологість повітря – 75-85%.

Добре зберігається цибуля також у вінках або у невеличких сітчастих чи капронових мішечках (краще в темному місці), які підвішують на верандах, утеплених балконах, коморах і навіть на кухнях. Ні в якому разі не можна закладати на зберігання недозрілі цибулини з товстою і невисушеною шийкою. Такі цибулини швидко загнивають і стають джерелом інфекції.

 

Посів

 

Для одержання за один рік товарної цибулини від сівби насіння до збирання врожаю потрібно від 105 до 130 теплих доби. Отже, висівають насіння цибулі ріпчастої в самі ранні весняні строки, як тільки зійде сніг і дозріє ґрунт для обробки. У цей час у ґрунті є максимальні запаси вологи. Строки сівби цибулі зазвичай збігаються з сівбою ранніх ярових зернових. У північних і західних районах України посів здійснюють наприкінці березня-початку квітня, в лісостепу – у першій та другій декадах квітня, в південних районах – у другій та третій декадах березня. У Криму насіння цибулі висівають в середині березня по мерзлоталому ґрунті, щоб забезпечити рівномірну глибину закладення.

Площа живлення рослин відіграє істотну роль в отриманні стабільно високих і доброякісних урожаїв цибулі ріпчастої. Її розміри впливають не тільки на врожай, а й на терміни дозрівання цибулин. При меншій площі харчування він визріває раніше, але крупності і маса товарних цибулин знижується. Конкретним втіленням площі живлення на практиці є способи сівби та схеми розміщення рослин.

В даний час існують наступні способи сівби та схеми розміщення рослин при вирощуванні цибулі ріпчастої з насіння: широкорядних звичайний та узкополосний з міжряддями 45, 60 см і 45, 60, 70 см з шириною смуги від 6 до 24 см; стрічковий трьохрядну вузькополосну за схемою розміщення 40 + 40 + 60 см з шириною смуги 6-8 см.

Для одержання високого врожаю цибулі ріпчастої велике значення має норма висіву насіння. При сприятливих погодних умовах, гарною осінньої і передпосівної обробки грунту необхідно висівати насіння першої та другої категорії (схожість не менше 75%) при широкорядних звичайних сівах 6-8 г/10 м², а при широкорядних і стрічкових вузькополосних – 9-10 г / 10 м². У Криму норму висіву при такому сівбі збільшують до 14 г на 10 м². Якщо насіння мають знижену схожість, норму висіву відповідно збільшують.

Для отримання 800 рослин на 10 м² теоретично достатньо висівати близько 3 г на 10 м². Однак, щоб отримати нормальну густоту рослин при існуючому рівні технології та якість насіння, висівають в 2-3 рази більше насіння, ніж має бути на цій площі сівби. Деякі Овочівники-аматори до насіння цибулі при висів додають насіння редису, що сходить раніше і утворюють ряди, що дає можливість раніше обробляти міжрядь.

У підвищенні продуктивності цибулі ріпчастої визначальне значення при всіх схемах розміщення має густота рослин. Високу товарність і якість цибулин забезпечують за рахунок оптимальної густоти для гострих сортів – 700-800 рослин на 10 м², а напівгострих – 900-1000 штук на 10 м².

Глибина закладення насіння також має суттєве значення в забезпеченні продуктивних посівів. У цибулі ріпчастої вона дрібна, а сходи ніжні. Тому на легких грунтах насіння латають на глибину 2,3-3см, а на зв'язних важких – на 1-1,5 см. Цибулини формується краще, якщо її шийка знаходиться на поверхні грунту.

Овочівники-аматори дотримуються наступну техніку сівби: насіння висівають рівномірно по довжині ряду, злегка засипають грунтом і ущільнюють тильній стороною грабель або планкою. Завдяки ущільненню до насіння з нижніх шарів грунту підтягується волога, що прискорює їх проростання. Після ущільнення ряди мульчують (покривають) сухим торфом або тирсою шаром 1,5-2 см. мульчі затримує вологу в рядах, перешкоджає утворенню грунтової корки, покращує умови для більш швидкого проростання насіння і появи сходів. Якщо земля суха, то ряди поливають і в зволоженню грунт висівають насіння, а потім мульчують, але ущільнення не проводять.

Насіння проростають повільно. Для прискорення появи сходів Міжряддя посипають тонким шаром торфу. Покриття посівів цибулі світлопроникною плівкою за короткий термін прогріває грунт і прискорює появу сходів і зростання листя.

При великих обсягах виробництва цибулі використовують овочеву сівалку СВ-4, 2 з дисковими сошників для вузькополосної сівби, а також анкерні сошників, обладнані для цих цілей. В окремих господарствах ще застосовують старі овочеві сівалки скону-4, 2 та СОН-2, 8 з сошників типу Ф-Вим-8, а також свекловичного ССТ-12А. При роботі з останньою насіння цибулі змішують з гранульованим добривами в співвідношенні 1:2. На 1 кг насіння беруть 2 кг азотних або фосфорних добрив. Дев’ятирядна схема розміщення рослин цибулі здійснюється вдосконаленій на базі СВ-4, 2 та СУПН-8 сівалкою СОМС-5, 4 конструкції Придністровського інституту сільського господарства Молдови.

Для вузькополосної сівби використовують сошників від зернової вузькорядної сівалки СЗУ-3, 6, конструкція розподілювача насіння яких змінена. З сошників на місце двоканальний горловини ставлять штифтові розподільник, що представляє металеву коробку 100x80x30 мм; в ньому на пластині в шаховому порядку розташовуються штифти діаметром 1,5-2 мм і довжиною 50-60 мм. Для зарівнювання бороздок після проходу сівалка скону-4, 2 обладнується шлейфами-заделивателямі насіння.

Інший варіант. Сівбу вузькополосним способом проводять переобладнаних сошників сівалки СУБ-48. У сошників замість розсікачем кріпиться сім’ярозподільна коробка з штифти, ущільнювач насіннєвого ложа і загортачі. Для вузькополосного способу сівби можуть бути використані також сошників інших конструкцій.

Слідом за сівбою поле прикочують легкими гладкими або кільчасто-шпоровими катками ЗККШ-6 в агрегаті з трактором ЮМЗ-6л, що забезпечує вирівнювання та ущільнення грунту для кращої забезпеченості насіння вологою. Крім того, посіви цибулі корисно відразу мульчувати (на малих ділянках) перегною, тирсою або торфом шаром 1-1,5 см, що запобігає появі грунтової кірки і підвищує польову схожість насіння.

 

Обробка грунту

Система обробки грунту складається з основної, передпосівної і міжрядної. Вона залежить від грунтово-кліматичної зони, способу вирощування (насінням, сівком, розсадою), організаційно-господарського устрою виробника, системи боротьби з бур'янами, вирощування на рівній або профільований поверхні.

 

Основна обробка грунту

Найважливішою умовою для забезпечення доброякісного сівби, одержання високого врожаю гарної якості є рання зяблева глибока оранка і осіння напівпарова обробка грунту. У спеціалізованих державних і фермерських господарствах передбачають проведення лущення жнива, планування ділянки, внесення основних добрив, 2-3 суцільних культивації грунту, вологозарядкових поливів та інших робіт.

На присадибних та дачних ділянках грунт під урожай майбутнього року починають обробляти в серпні-вересні. Спочатку збирають рослинні залишки попередника, рихлять грунт на глибину 6-8 см для провокування сходів бур'янів, вносять добрива і глибоко (на 25-27 см) перекопують. Після рясного дощу або поливу грунт вирівнюють граблями і якщо осінь суха, кілька разів поливають, щоб проросло насіння бур'янів. Потім їх періодично знищують глибоким мотиженням, культивацією, грунт при цьому вирівнюють.

У нечорноземній зоні Російської Федерації, поліських районах України на перезволоження важких і опідзолені суглинках Овочівники цибуля ріпчаста вирощують на грядках, які також готують з осені. Висоту пасма доводять до 20-40 см, а ширину – до 80-100 см. Навесні пасма швидше звільняються від снігу, краще прогріваються, на них можна раніше почати роботи. Їх не перекопують. У гряді краще складаються сприятливі водний та харчової режими. За нею легше доглядати.

При вирощуванні цибулі на профільований поверхні у фермерських господарствах пасма нарізають грядоділителем ГС-1, 4 в агрегаті з трактором МТЗ-80 і ЮМЗ-6 або УГН-4К з трактором ДТ-75. Можливо вирощування цибулі і на гребені, які формують культиватором-гребнеутворювачем КГФ-2

 

Сорти й гібриди

Одним з основних умов підвищення врожаю цибулі ріпчастої є використання при його вирощуванні найбільш продуктивних і цінних за якістю сортів. У СНД районований близько 70, а в Україні – 28 сортів та гібридів цибулі ріпчастої.

М.В. Алексєєва (1960) запропонувала класифікацію цибулі ріпчастої, за якою до складу виду входять чотири різновиди: південна, Середньоруської, північна і шалот. Всередині південній та Середньоруської виділені середньоазіатського і кавказька, українська та Середньоруської підгрупи.

В основу класифікації сортів цибулі ріпчастої, запропонованої Ф.А. Ткаченко (1967), покладений комплекс морфологічних, біологічних і господарських ознак, за якими вони поділяються на гострі, півострів, солодкі і шалот. Класифікація дає характеристику сортового складу цибулі ріпчастої України, але вона, природно, не охоплює світової сортимент в еколого-географічному плані з урахуванням численних ознак. До гострого цибулі відносять більш скоростиглі і менш урожайні сорту. Цибулини цих Сортів мають тривалий період спокою, лежкі, відрізняються високим вмістом сухої речовини, цукрів і ефірного масла.

Поріг відчуття запаху гострого цибулі відповідає концентрації соку у воді 5 мг / л та утримання 0,16% піровиноградної кислоти в цибульному соку. Цибулини гострих сортів покриті декількома щільними сухими зовнішніми луски. Це робить їх придатними для механізованого прибирання.

Напівгострі сорти цибулі мають більш тривалий вегетаційний період і вище урожай. Цибулини їх менш щільні, з товстими і середніми соковитими луски. На них утворюється мало зовнішніх сухих луски. За хімічним складом напівгострих сорти поступаються гострим. Період спокою порівняно короткий. Лежкість середня. Цибулю-ріпку отримують в основному з насіння в один рік. Сорти цієї групи середньо-та пізньостиглі із середньощільними соковитими цибулинах, мають слабко-прилеглу суху зовнішню луску. При механізованої збирання та післязбиральної обробки цибулини легко оголюються і травмуються. Незалежно від виду прибирання, ручної або механізованої, цибулини напівгострих сортів характеризуються слабкою лежкістю і транспортабельність. Вони призначені, головним чином, для споживання в свіжому вигляді та переробки на заводах харчової промисловості в першій половині осінньо-зимового періоду. До солодкої цибулі відносять сорти з високими смаковими якостями. Вони мають найбільший вегетаційний період і високий врожай. Цибулини їх складаються з товстих внутрішніх соковитих луски (близько 3-5 мм), сухими зовнішніми луски вкриті НЕ щільно. Період спокою дуже короткий, лежкість погана. Поріг відчуття запаху солодкого лука відповідає концентрації соку у воді 20 мг / л та утримання 0,04% піровиноградної кислоти в цибульному соці. Солодкі сорти вирощують переважно на півдні. В Україні та північній частині Росії вони вирощуються менше, так як для отримання товарної цибулини потрібно 140-160 теплих доби. Крім того, цибулини солодких сортів дуже важко збирати й обробляти механізовані.

В Україні районовані наступні сорти цибулі ріпчастої: гострі ранньостиглі – Рубін; середньостиглі – Буран, Глобус, Грандіна, Золотистий, Ткаченковський, Харківський 62; середньопізні – Сквирський, Стригуновський носівський-напівгострий, середньоранні – Алмадон, халцедон; середньостиглі – Веселка, Донецький золотистий, Луганський; середньопізні – Черняковський. Крім того, в національний реєстр сортів України включені гібриди F1 далекого зарубіжжя, середньостиглі, універсального призначення: Банки, Дайтона, Каліпсо, копра, Марбелла, Опорто, Сонеста, Марс та ін.

У Держреєстр Російської Федерації включені наступні сорти цибулі ріпчастої: гострі, ранньостиглі – Апогей, Безсонівський місний, Воронезький 86, F1 Золотистий Семко, Золотнічок, Пензенський, Погарський місний покращений, Стрігуновський місний, Шелдаісський, Штуттгартер Різен, Юконт; середньоранні – Бородковський; середньостиглі – Алеко, Арзамасський місний, Данилівський 301, Молдавський, Спаський місний покращений, халцедон, Ельдорадо; півострів, ранньостиглі – Каратальський, Касатік, Мячніковський 300, однолітні сибірський, однолітні Хавський 74, F1 Ранній рожевий, Елла; середньоранні – Волгоградець, F1 Дайтона; середньостиглі – Азелрос, Краснодарський Г 35, Одінцовець, Стимул; середньопізні Кабан, Луганський; солодкі – Іспанська 313.

 

Розміщення на ділянці

Цибуля ріпчаста розміщують на освітлених і добре дренованих, провітрюваних ділянках, де вносилися великі кількості органічних добрив. При розміщенні на сонячних і прогріваємо ділянках він набуває тонкий солодкуватий смак. У тіні, на важких, тим більше кислих грунтах, цибуля гірше дозріває, утворює стрілку і піддається різним гнильним захворюванням. Лук с заплавних земель погано зберігається. Погано росте він і на ділянках з вологим кліматом, розташованих більш високо над рівнем моря, там луковиці погано дозрівають. Не слід розміщувати його на крутих і змиті схилах, а також на перезволоження і засолених грунтах. Обирають ділянки щодо чисті від бур'янів.

У спеціалізованих державних чи фермерських господарствах посіви цибулі розміщують на зрошуваних родючих, окультурені грунтах в овочевих, овочекормових і польових сівозмінах з поверненням на колишнє місце не раніше ніж через 3-5 років. Кращими попередниками є пшениця озима, що йде по добривами органічними добривами чорному пару або пару, зайнятого злакової-бобовими сумішами та іншими видами рослин, а також багаторічні трави та сидерати. Добрими попередниками можуть бути ті види рослин, які очищають поля від бур'янів і рано звільняють ділянки. Такими видами рослин, поряд із зазначеними, будуть гарбузові – огірок, кабачок, гарбуз, а також горох овочевий, томат ранній, капуста рання і кольорова, картопля рання, зеленню, кукурудза цукрова, яка забирається рано. Поля від цих попередників звільняють рано, що дозволяє видаляти бур'яни і обробляти грунт під цибуля завчасно і високоякісно, тобто з осені вести напівпарову обробку грунту. Посіви його не рекомендується розміщувати після картоплі пізнього, капусти білокачанної пізньому, поруч з насінників та іншими видами лука. При цьому посіви для отримання сівка, ріпки і насіння розміщують окремо, дотримуючись просторову ізоляцію не менше 1000 м.

За даними Донецької дослідної станції ІОБ УААН, на посівах цибулі, розміщених після пшениці озимої і картоплі раннього, кількість бур'янів становило 119-142, а після томата пізнього – 542-587 шт./м2.

Цибулю ріпчасту на городі можна висаджувати сівком в міжряддях томата, картоплі та інших видів рослин. Запах його відлякує деяких шкідників і тим самим допомагає в захисті рослин. Поруч з цибулею висівають моркву, оскільки цибуля морква захищає від мухи морквяний, а морква відлякує муху цибулевий.

Не можна вирощувати цибуля ріпчаста на одному місці кілька років поспіль, так як в грунті може накопичуватися інфекція – нематода стебловими і збудників гнилі білою.

Технологія вирощування та зберігання цибулі-сівка

Технологія вирощування сівка заснована на здатності рослин цибулі ріпчастої при обмеження або припинення надходження поживних речовин і води із грунту переходити до формування цибулини, а потім в стан спокою незалежно від віку. Практично цих умов досягають навмисно загущення посівом і збиранням ще вегетуючих рослин з наступним їх дозріванням. При цьому відбувається відтік пластичних речовин з листя в основу помилкового стебла, де формується невелика цибулина – сівок.

Основна і Передпосівна обробка грунту аналогічна технології вирощування цибулі ріпчастої з насіння. У сівозміні, або плодозміні, органічні добрива від 30 до 60 т / га, або 30-60 кг / 10 м2, вносять під передує рослина, а при осінньої основного обробітку грунту – фосфорно-калійні добрива з розрахунку 35-55 і 40 -- 60 кг / га д.р. При весняному обробітку грунту в Поліссі вносять азотні добрива з розрахунку 60-80 кг / га д.р. Однак у лісостепу основні добрива в повних дозах вносять при осінньої основного обробітку грунту. Гербіциди вносять навесні ті ж.

Календарні строки сівби насіння в Лісостепу України припадають на перший-другий декади квітня, в степу – на третю декаду березня, а в Поліссі, центральних районах Нечорнозем’я – в кінці квітня. Овочівники-аматори для вирощування цибулі-сівка виготовляють невисокі пасма. На них нарізують неглибокі борозенки на такій відстані одна від одної, щоб між ними могла поміститися мотига при догляді за рослинами. У даному випадку посів проводять вузькорядним способом через 10-15 см, у ряду насіння розміщують на відстані 0,5-1 см. висівають намочені або пророщені насіння – низькі температури вони добре переносять. Сходи при цьому з'являються на шості-сьомі добу після сівби.

На рівній поверхні застосовують широкорядних вузькополосний спосіб сівби з міжряддями 45 см і смугою 6-8 см, а також стрічковий дво- та багаторядний способи сівби за схемою розміщення рослин 20 50 см, 5 +5 +5 +5 +50 см, 15 + 15 15 15 15 70 см. Кількість рядів у стрічці визначають при механізованої сівбі шириною захвату сівалки. При механізованої сівбі широко використовують стрічковий трьохрядну вузькополосний спосіб сівби за схемою 40 +40 +60 см і шириною смуги 6-7 см. Багаторядні загущення схеми розміщення рослин дозволяють повніше використовувати біологічний потенціал рослин, значно підвищити врожай і вихід стандартного сівка. Такі посіви вдаються лише на добре оброблених, чистих від бур'янів ділянках.

Норма висіву сухого насіння цибулі 1 і 2-ї категорій зі схожістю 75% і вище на родючих, зрошуваних землях, при стрічкових багаторядних способах сівби коливається від 80 до 90 кг / га. Така кількість насіння забезпечує високу (20,5 т / га) врожайність сівка гарної якості (вихід стандартних луковічек досягає 87%). У посушливих районах, при нестачі гумусу в грунті і в місцях, де немає зрошення, норма висіву повинна бути в межах 50-60 кг / га. Посіви цибулі-сівка НЕ проріджують механічно і не проривають.

Глибина закладення насіння 1,0-1,5 см, в посушливу весну -2,5-3 см. Вона залежить також від стану грунту. На недостатньо добре обробленої грунті насіння висівають глибше. На грядках нарізають борозенки глибиною 3 см, а насіння цибулі латають на 1,5 см. Поверхня пасма після сівби злегка прикатують легким катком, а потім мульчують перегною або сипучих торфом шаром 1,5 см, щоб вона не пересихає.

У спеціалізованих лукосіючих господарствах насіння висівають овочевими сівалки СВ-4, 2 та скону-4, 2. На стрічковий багаторядний спосіб сівби сівалку скону-4, 2 переобладнують, встановлюючи додатково 22 висівали апарата, піднімаючи насінні ящики на 0,4-0,5 м щодо її рами, виготовляючи та навішуючи брус шести посівних секцій, що копіюють рельєф (катки спереду і ззаду сошників). На гряділях секцій ешелонування розміщують по п'ять сошників анкерного типу: до тубе діаметром 1 дюйм спереду внизу приварюється сегмент дугою назовні так, щоб сошників НЕ забивали грунтом при глибині закладення насіння до 5 см. Регулюють глибину закладення з сошників індивідуально, прикатування здійснюють в зоні висівають стрічок, при швидкості руху до 6 км / ч.

Подальший догляд за посівами включає мульчування, досходове і післясходове броньовані, поливи, культивації міжрядь, прополки, захист від шкідників і хвороб.

За вегетаційний період цибулі-сівка проводять 3-4 міжрядний обробки на невелику (4 – 5 см) глибину, щоб уникнути значних ушкоджень кореневої системи, для створення пухкому мульчуючого шару, захищають від випаровування вологи, щоб не допускати вивертання і нових проростання насіння бур'янів. Розпушування міжрядь широких при стрічкових і широкорядних посівах починають, коли рослини утворюють перший справжній лист. Перше рихлення і підрізання бур'янів проводять культиватором КРО-4, 2 з трактором ЮМЗ-6 або МТЗ-80 на малій швидкості (до 4 км / год), стежачи за тим, щоб рослини цибулі не були окучені і присипають грунтом. У секції культиватора встановлюють тільки пари плоскоріжучих односторонніх лап. Обробка стрілчастими лапами полегшує проростання насіння бур'янів з інших шарів. Однак, крім розпушування, при цьому відбувається відкидання грунту. Наступні розпушування проводять після поливів цибулі. цибуля ріпчастий сіянка розсада удобрення

При вирощуванні цибулі-сівка головне звертають увагу не тільки на захист посівів від бур'янів, але й на забезпечення рослин необхідною кількістю вологи в першій половині вегетаційного періоду, не допускаючи зниження її нижче 75% НВ у шарі грунту 0-40 см. При нестачі її утворюються дуже дрібні цибулини, тому в лісостепу і степу України рослини два-три рази поливають: перший – у фазі двох справжніх листків нормою 300 м3/га, або 300 л/10м2, другий і наступний – через 8-10 діб нормою 400 м3 / га. За 3-4 тижні до збирання врожаю (з початком освіти цибулин) поливи припиняють.

Ознакою дозрівання цибулі-сівка є початок пожовтіння, усихання і вилягання (50-60%) листя, коли цибулини досягнуто стандартних розмірів у 80% рослин і більше. Рослини цибулі, підкопати та висмикнути із грунту у фазі 3-4 справжніх листків (вік 50-60 діб), мають здатність продовжувати формувати цибулину протягом трьох тижнів при сонячної сухої погоди. Ця здатність до післязбиральної дозарюванню є цінною властивістю цибулі. Найбільш повно воно проявляється у гострих сортів цибулі.

У господарствах з невеликим обсягом виробництва сівка збирання врожаю здійснюють підкопуються скобою СНУ-ЗС або лукопіднімачем ЛНШ-1, 2на самохідних шасі. Потім його вручну висмикують з грунту і дозарівають. При великих обсягах виробництва цибуля-сівок прибирають копачів ЛКГ-1, 4ілі ЛКП-1, 8. Ними проводять підкопування з одночасним валкуванням цибулі-сівка в поле. Копачів для цих цілей переобладнують: зменшують сепаруючи щілини між трости грохоти і прутки елеватора до 6-10 мм, встановлюють герметизуючи фартухи між грохот, комковдовлювачами і поздовжнім елеваторів, вплітати герметизуючи полотно в прутки поперечного елеватора. Для підкопування на всю ширину переднього грохоти встановлюють Леміш однакової висоти.

Після дозарювання і просушки в полі цибуля-сівок доставляють самоскидними транспортними засобами розсипом і бортовими автомобілями в мішках або сітка, потім досушує під навісом з використанням воздухопідігрівачів ВПТ-400, ВПТ-600, електрокалориферів та інших теплових установок, що дозволяють сушити севок при активному вентилювання підігрітим повітрям. Цибулини повинні мати тонку суху шийку і бути вкриті сухими блискучими луски.

Після досушки цибулини цибулі-сівка очищують від грунтових і рослинних домішок, а також від листя на пункті післязбиральної обробки, який складається з таких машин, що випускаються промисловістю: прийомного бункера ПБ-2 з рухомим дном; грохотного цибульного очисника ОГЛ, що відокремлює ворох від домішок; лукоотміночной машини ЛПС-6; сортування цибулі СЛС-7. Усі машини пов'язують між собою транспортера системи СТХ-30. На пункті цибулю-сівок очищується і сортується на групи. З 1 м3 сирого лука-сівка після видалення листя отримують чистого 0,7 м3. Маса 1 м3 сухого цибулі-сівка – 580-600 кг.

За розміром цибуля-сівок малогніздних сортів ділять на три групи (по найбільшому поперечному діаметру згідно ОСТ 46-38-75): перша – 10-15 мм, другого – 15,1- 22 мм, третю (вибірок) – 22,1-40 мм; середньо-і багатозачаткових сортів – на чотири групи: перша – розміром 15,1-22 мм (для сортів з цибулин кубастої форми – 15,0-25 мм), другу – 22,1; 30 мм (для кубастої форми – 25,1-30 мм), третє – 10,0-15 мм, четверту (вибірок) – 30,1-40 мм. Всі цибулини, діаметр яких не перевищує 10 мм, придатні для посадки під зиму. Більш великі зберігаються до весни.

Перед закладанням на зимове зберігання для запобігання захворювання пероноспорозом і гниллю шийковою, а також для зменшення стрілкування рослин цибуля-сівок прогрівають перший тиждень при температурі +20... +25 ° С, другий – при 30 ° С, третя – при +35 ° С, а потім протягом 8 – 12 годин – при температурі +40... +42 ° С.

Найкращим способом зберігання сівка другий і третій (для малогніздних сортів) групи є теплий. Температура повітря в опалювальному приміщенні протягом всієї зими постійно підтримується на рівні +18... +20 ° С, а відносна вологість повітря – 50-70%. Цибуля-сівок завантажують в. сховища на решітчасті стелажі шаром 25-30 см або в рейкові ящики місткістю 8-12 кг, які встановлюють штабелями і ретельно просушують при температурі +25... +35 ° С та вологості повітря 60-70% протягом 15-20 діб. Після того як сівок просохне і почне "сурмити" при ворошінні, температуру підтримують в межах +18... +20 ° С і вологість – 60-70% до висадки.

До настання стійких морозів при холодно-теплом способі зберігання підтримують температуру + 18... +20 ° С, при зниженні зовнішнього повітря до -10 ° С температуру в сховище знижують до -1...- 3 "С і. витримують до весняного потепління. З настанням постійних весняних відлиг температуру в сховище підвищують до +30... +35 ° С і витримують її протягом 4-5 діб, поки відпотівший сівок не висохне. Потім температуру знижують до +18... +20 ° С і витримують її при відносній вологості повітря 60-70% до висадки сівка. Зберігання холодно-теплим способом вимагає дотримання вищевказаного температурного режиму протягом усього періоду зберігання.

Дрібний сівок (7-12 мм у діаметрі) зберігають тільки холодним способом в неопалюваних приміщеннях при значних коливаннях температури (від 0 ° до +5... +8 ° С) і відносній вологості повітря 80-85%. Якщо зберігати такий сівок по-іншому, він сильно усихає і дає низький врожай цибулі-ріпки. При наявності в господарстві холодильника сівок зберігають при постійній температурі – 1...- 3 ° С і вологості 90-95%: Втрати при такому зберіганні будуть мінімальними. Перед висадкою сівок прогрівають протягом двох-трьох діб при температурі +28... +30 ° С або протягом 8 год при +40... +42 ° С. Термічна обробка сприяє зменшенню стрілкування рослин, а також захворювань цибулин. Після цього сівок перебирають, видаляючи залишки сухих листя, хворі та сухі цибулини.

Еще из раздела Ботаника и сельское хоз-во:

• Реферат: Интенсивная технология возделывания озимой пшеницы
• Дипломная работа: Аналіз та удосконалення енергозберігаючих технологій заготівлі та зберігання кормів в СТОВ "Глуховецьке" Козятинського району Вінницької області
• Реферат: Біологічне обґрунтування формування, строків та способів збирання насіння подорожника блошиного, чорнушки посівної, дурману фіолетового в Криму
• Курсовая работа: Организация учёта выпуска и движения готовой продукции крупного рогатого скота
• Курсовая работа: Нормирование труда в животноводстве
• Реферат: Кращі дерева України
• Курсовая работа: Хронические эндометриты у животных

---