Психология: Кохання та закоханість в юнацькому віці, Реферат

ВСТУП

 

Рання юність від 14-15 до 18 років – це період завершення фізичного дозрівання організму завершальний етап початкової соціалізації особистості.

У період ранньої юності продовжується процес переорієнтації спілкування з дорослих на ровесників. В його основі лежить суперечлива взаємодія двох потреб – у відособленні та в належності до певної групи. Якщо перша реалізується передусім через прагнення до емансипації від дорослих, то друга – у взаєминах з однолітками. Юнацькі мрії про кохання відображають насамперед потребу в емоційному темпі, душевній близькості, розуміння. Як правило, вони не співпадають із чуттєвістю, зумовленою статевим дозріванням. Різко посилюється потреба в індивідуальній інтенсивній дружбі. Помітно активізуються міжстатеві взаємини, розширюється сфера дружніх стосунків, розвивається нагальна потреба в коханні, з’являються серйозні захоплення, багато-хто розпочинає статеве життя. Заохочуючись, підлітки досить вірно називають почуття, що виникає, дружбою; водночас вони відчувають сильний, позбавлений тонкого психологічного змісту, еротизм як вираження біологічної сексуальної потреби.

1. Кохання і закоханість – яка різниця?

 

Кохання – виключно складний об’єкт як для психологічного, так і для будь-якого іншого аналізу. Про кохання сказано багато – частотні словники сучасних мов засвідчують, що це одне з найуживаніших слів. При цьому все сказане є правильним хоча б для кого-небудь.

Більше, ніж будь – якому іншому почуттю, коханню притаманна внутрішня мінливість, динаміка. Мається на увазі не історична змінюваність цього почуття, а динаміка кохання однієї особистості.

Першою фазою почуття найчастіше є стан закоханості. Особливо яскрава та швидко домінуюча закоханість спостерігається в юнацькому віці. Така всеосяжна закоханість визначається вперше дійсно інстинктивним почуттям молодої людини до іншої статі і швидким “замкненням” її інтересів на якомусь “об‘єкті”. Глибока психологічна суть закоханості як першої фази кохання є в тому, щоб закріпити духовний зв’язок між двома індивідуумами, перш ніж вони перетнуть межу інтимніших стосунків. Це почуття має свої певні фази розвитку, динаміку. Вузловий момент – це існування давно вже існуючого у підсвідомому певного еталону бажаного чоловіка чи жінки.

Американський психолог Ерих| Фромм писав, що коли в людині розвивається відчуття|почуття| індивідуальності, йому недостатньо присутності батьків. У ньому зростає потреба в єднанні ще з|із| кимось. Але|та| ваблення|спричинення| однієї людини до іншої, інтерес до неї - це ще не любов|кохання|. Любов утворює вищий рівень відносин людини з людиною. Вона виявляється як прагнення випробувати радість, відбиту від радості коханої|любої| людини.

Психологи вважають|лічать|, що людина повинна розрізняти захоплення, закоханість і любов|кохання|.

Відрізнити захоплення від закоханості, а закоханість від любові|кохання| буває нелегко. Сильне захоплення нерідко|незрідка| визначає багато вчинків людини і може послужити мотивом для створення|створіння| сім'ї. Але|та| незабаром воно проходить|минає,спливає|. При закоханості предмет уваги звичайно ідеалізується.

Часто підлітки вважають|лічать| любов'ю|коханням| захоплення і закоханість. Їм деколи|почасти| важко|скрутно| буває відрізнити любов|кохання| від іншого схожого відчуття|почуття|.

Старшокласники, так само як і підлітки, схильні наслідувати один одному і самостверджуватися в очах однолітків за допомогою дійсних або уявних "перемог". Не тільки|не лише| у середніх, але і в старших класах легкі закоханості нагадують епідемії: як тільки з'являється|появляється| одна пара, тут же закохуються всі інші. Причому багато хто одночасно захоплюється однією і тією ж найбільш популярною в класі дівчинкою|дівчатком| (або хлопчиком).

Дівчатка, як правило, вперше|уперше| в акторів, героїв, вчителя|учителя| фізкультури або відмінника з|із| класу, - вибір абсолютно|цілком| непередбачуваний. Перша закоханість хлопчика не так|настільки| жорстко прив'язана до віку, але|та| до 13 років хоч по разу закохувалися переважна більшість хлопчиків. Зовні|зовнішньо| платонічні переживання|вболівання| нерідко|незрідка| виявляються в збиранні портретів "героя" або предметів, що належать йому. Якщо об’єкт| закоханості досяжний, здійснюються|скоюються,чиняться| безглузді, раптові витівки з метою звернути|звернути| на себе увагу. Любовні записки і ніжні листи бувають дуже наївними і, в той же час, надмірно відвертими, просто по незнанню правил пристойності дорослих. До речі, в більшості своїй ці твори|добутки| нікому не відправляються|вирушають|, і або знищуються, або накопичуються в затишному місці.

Проте|однак|, платонічна закоханість - розпливчата, невиразна, аморфна, - досить швидко зміняється наступним|таким| етапом, етапом становлення еротичного ваблення|спричинення|. Еротичне ваблення|спричинення|, як прагнення до романтичного, душевного контакту, тілесної близкості, дотику, але|та| не фізичному володінню, відрізняється від сексуальної потреби, як, наприклад, читання пригодницького роману від особистої|особової| участі в бойових діях. Бажання|воління| бути ближче до обранця, ловити його погляд, мріяти про прекрасні|чудові| і романтичні події поступово змінюється прагненням до дотику, сумісного|спільного| проведення часу.

У цьому періоді, не дивлячись на|незважаючи на| могутню емоційну|емоціональну| напругу|напруження|, супроводжуючу перші кроки в світ близьких відносин, ще немає сексуального відтінку, як прагнення до статевої близькості. Навпаки, нерідко|незрідка| навіть натяк на тісне спілкування голих тіл за участю статевих органів здатний|здібний| зруйнувати|поруйнувати| країну романтичних мрій підлітка, зробити його погляди цинічними.

Для підлітків обох статей у віці 13 - 16 років закоханості, що постійно змінюють одна одну - норма. В цей час "відпрацьовується|відробляються|" манера поведінки, смак до певних представників протилежної підлоги|статі|, уміння знайомитися|ознайомлюватися|, підтримувати відносини.

Учені підрахували|підсумували|, що в середньому одна юнацька закоханість продовжується|триває| 12 - 14 днів. Але|та| в цей короткий термін вміщається безліч подій: підліток вибирає, в кого закохатися, відшукує привабливі риси|межі| в обранці, знаходить|находить| шляхи|колії,дороги| для знайомства і зближення, підтримує відносини, демонструючи свої позитивні якості, нарешті|урешті|, переживає закінчення відносин. Адже це ціле життя! І дуже добре, що таке відбувається|походить| - людина в легких умовах набирається досвіду|досліду|, який дуже стане в нагоді йому, коли все стане дуже серйозно.

При захопленні, закоханості і любові|коханні| ми відчуваємо схожі емоції і відчуття. Проте|однак| розрізнити їх все-таки можна, і кращий порадник в цьому - час. Закоханість може протікати довго, і здається|видається|, що це саме та людина, з|із| якою хочеться пов'язати своє життя. Але|та| проходить|минає,спливає| час, і люди залишаються просто добрими друзями. Тому порада|порада| старших "не поспішати|квапитися|" не позбавлена здорового глузду.

 

2. Уявлення про кохання серед підлітків

"Таємниця ця|ся| велика є", - сказано ще у глибокій старовині про любов|кохання|.

Юнацькі мрії про любов|кохання| відображають|відбивають| перш за все|передусім| потребу в емоційному|емоціональному| теплі, розумінні, душевній близькості. В цей час часто не співпадають|збігаються| потреба в саморозкритті, людської близькості і чуттєвість, пов'язана з фізичним дорослішанням.

Зіставлення любові|кохання| як високого відчуття|почуття| і біологічної сексуальної потреби особливо різко виражена|виказана,висловлена| у|в,біля| хлопчиків. Закохуючись, вони загалом вірно називають дружбою прихильність, що зароджується, і в той же час випробовують|відчувають| сильний, позбавлений тонкого психологічного змісту|вмісту,утримання| еротизм.

Коли 15-річна дівчинка|дівчатко| серйозно питає|запитує|: "Чи існує чиста любов|кохання|?" - це вже містить|утримує| в собі твердження|затвердження|, що всяка|усяка| чуттєвість, починаючи|розпочинаючи,зачинаючи| з|із| дотиків і поцілунків, є|з'являється,являється| "брудною". Поглиблення таких уявлень|вистав,подань,представлень| може в майбутньому ускладнити сімейне|родинне| життя.

З одного боку, юнацька мрія про любов|кохання| і уявлення про ідеальну любов|кохання| часто позбавлені сексуального змісту|вмісту,утримання|. З іншого боку, в підлітковому середовищі|середі| (13-15 років) нерідкі "брудні" розмови, сальні анекдоти. Порнографічні картинки викликають|спричиняють| у|в,біля| підлітків підвищений інтерес, дозволяють їм "заземлити", "понизити|знизити|" еротичні переживання|вболівання|, що хвилюють їх, до яких вони психологічно і культурно не підготовлені. Дорослі часто вважають|лічать|, що це властиво тільки|лише| "зіпсованим" хлопчикам. Насправді і "брудний" секс, і "піднесений" ідеал прекрасної|чудової| коханої можуть існувати в свідомості одного і того ж підлітка (пригадаємо А. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, В. У. Вересаєва, Д. Апдайка і ін.).

Підлітковий цинізм коробить дорослих, але|та| треба враховувати, що обговорення "заборонених" питань (до них відноситься не тільки|не лише| секс, але і багато інших переживань|вболівань|, пов'язаних з фізіологічними змінами в підлітковий період) з|із| однолітками дозволяє зняти напругу|напруження|, що викликається|спричиняється| такими розмовами, і частково розрядити його сміхом. Проте|однак| слід турбуватися не тільки|не лише| про тих, хто веде "брудні" розмови, але і про тих, хто мовчки слухає: саме ці хлоп'ята|хлопці|, нездатні виразити|виказати,висловити| і "заземлити" смутні переживання|вболівання|, що хвилюють їх, часто виявляються|опиняються| найбільш вразливими і ранимими.

От чому|ось чому| так важливо|поважно| спілкування підлітка з|із| дорослою людиною (педагогом, лікарем|лікаркою|, батьками), які знають особливості фізіологічного розвитку психології і сексуальності підлітка.

Ті хто працюють з|із| підлітками повинні прикласти максимум такту і зусиль, щоб зберегти і укріпити|зміцнити| в їх душах ту тонку "нитку", яка зв'язує любов|кохання|, сексуальність і високі етичні принципи; допомогти їм зрозуміти, що сексуальність поза|зовні| людськими відносинами - безглузда.

Відоме прислів'я: "Та і красуня, яку серце полюбить". У цьому твердженні|затвердженні| є частка|доля| істини: любов|кохання| робить|чинить| людину красивою. Як мудро відмітив|помітив| М. М. Прішвін: "Любов - це невідома країна, і ми всі пливемо туди кожен на своєму кораблі, і кожний з нас на своєму кораблі капітан і веде корабель своїм власним шляхом|колією,дорогою|".

У підлітковому віці хлопець|юнак| і дівчина дізнаються|упізнають,взнають,пізнають|, що таке перше кохання. Це відчуття|почуття| запам'ятовується на все життя. За своєю природою перше кохання романтичне. З|із| нею пов'язані як радісні хвилини, повні|цілковиті| захоплення|захвата|, так і переживання|вболівання|, розчарування. Для деяких перше кохання стає любов'ю|коханням| на все життя, а для когось це тільки|лише| один з приємних спогадів. Проте|тим не менше|, природа створила людину такою, що вона не може обійтися без любові|кохання|.

Перше кохання - прекрасне|чудове| світле відчуття|почуття|. Підлітки готові віддатися цьому відчуттю|почуттю| повністю, реалізувати любов|кохання| через фізичне зближення або брак|шлюб|. Але|та| такий поспіх заважає|мішає| дізнатися|упізнати,взнати,пізнати| все різноманіття взаємин|взаємостосунків| між чоловіком і жінкою.

3. Еволюція відносин між дівчатами та хлопцями у юнацькому віці

 

У 13–14 років у більшості школярів посилюється інтерес до протилежної статі, всі в класі знають, хто кому подобається. В цей період хлопці наче іншими очима дивляться на дівчат: наче всі ті ж самі, що й раніше, і все ж якісь інші. В результаті дослідження були встановлені основні форми першого інтересу до протилежної статі: „любування без спілкування” – у дівчат 14,8 % (у хлопців – 22,2 %); „спілкування в школі” – відповідно, 26,2 % (33,3 %), „спільні відвідування кіно, театру, дискотек” – 19,7 % (13,3 %); „переписка” – 18,1 % (8,9 %); „спільна участь у вечорах” – 6,5 % (15,6 %).

У стосунках з ровесницями хлопці, зазвичай, соромливі і скуті. Тому дівчата часто дивляться на них зверхньо. В процесі опитування близько 90 % дівчат цього віку визнали втрату інтересу до своїх однокласників і посилення його до старших хлопців. У них домінує потяг до закоханості. Вони все більше усвідомлюють вплив на юнаків власної привабливості. Виникає пролом у психологічному бар’єрі між статями і з’являються тріщини в почутті „жіночого патріотизму”; вперше виявляється схильність до дипломатичної еквілібристики. Все сильніше дівчата бажають подобатися, все менш агресивно вони відкидають залицяння хлопців. У хлопців-однокласників ця потреба ще не виражена. Проте всі вони перебувають у владі потреби кохати, і романтика цього почуття не припускає думок про сексуальність. При цьому хлопці дуже рідко розраховують на взаємність, у той час як дівчатка, хоч і пасивно, але домагаються почуття у відповідь. Взаємини між хлопчиками і дівчатками, що набувають у період 13–14 років особливого характеру, поступово розвиваються в міцну й тривалу взаємоповагу за умови, що у виховній роботі враховуються особливості їх статевого розвитку. Романтична симпатія викликає бажання і прагнення бути кращим, спонукає зробити приємне, допомогти, захистити. Вона стає одним із мотивів самовдосконалення.

Період з 15 до 16 років – це період утворення „пар”, бо вже і хлопці виказують живе зацікавлення дівчатами. Мотивом пошуку партнера може служити в рівній мірі як прагнення до престижу, так і дійсна потреба в другові чи подрузі, тобто в партнері, який був би духовно близьким, з яким можна було б поділитися думками і близькість якого приносила б щастя. Підліткова мрія про кохання і сам образ ідеальної коханої часто десексуалізовані, виражають, перш за все, потребу в емоційному теплі. В той же час юнак відчуває хвилюючі еротичні переживання, до яких він психологічно не підготовлений і які він намагається „заземлити” за допомогою брудних розмов. При цьому „брудний секс” і піднесений ідеал можуть співіснувати.

Для підлітків особисті переживання часто важливіше об'єкта прихильності. Їх захоплюють не стільки представники протилежної статі самі по собі, скільки свої нові, хвилюючі відчуття від спілкування з ними. Але оскільки відчуття ці – перші в житті, ні із чим раніше випробовуваним не порівнянні, підлітків мучить цікавість: а які почуття переживають при цьому інші однолітки тієї ж статі? Звичайно, підлітки діляться своїми враженнями один з одним, прагнуть наслідувати особливо популярним у класі або у дворі дівчинам (юнакам), а нерідко хвастаються своїми перемогами, щоб підвищити в однолітків власний статус.

Дійсна любов у підлітковому віці зустрічається вкрай рідко, оскільки фізіологічне дорослішання наступає швидше інтелектуального. Частіше в підлітків трапляється закоханість або захоплення. Прагнення виглядати дорослими викликає відповідне поводження: залицяння й прояв інтересу до протилежної статі, записки, перше побачення, перший поцілунок. Але далеко не завжди це поводження диктується власними потребами, тим більше духовними.

Багато підлітків починають зустрічатися з кимось тільки тому, що бояться залишитися на самоті. Але це не принесе нічого, крім занепокоєння й поганих спогадів, і навряд чи буде приємним. У цьому віці часто бояться чужої думки, особливо думки однолітків. Побоюються бути "якимось не таким". Найбільш підходящий час для початку взаємин із протилежною статтю підліток повинен визначити для себе сам, вірніше, відчути. Якщо йому дійсно подобається хтось із ровесників і хочеться довідатися про нього (про неї) більше, можна вважати, що цей час настав.

Результати спостереження засвідчили, що для підлітка важливо, щоб форма прояву симпатій була не дитячою – призначались побачення, виявлялись у традиційній формі знаки уваги. Для дівчинки характерна ознака „дорослих” стосунків з хлопцем, зокрема, проводити час удвох. Перша прогулянка парою, відвідування кінотеатру чи ковзанки – важлива подія. В таких ситуаціях хлопці часто теж прагнуть поводити себе по-дорослому – пригощають тістечками, лимонадом, цукерками. Під час колективних походів, екскурсій класу дівчата звертають увагу на те, хто з хлопців поступається місцем, допомагає зняти і одягти пальто, супроводжує додому. Однак, не всі юнаки ще вміють поводити себе з дівчатами, незручно почувають себе під час побачень, тому з їх боку можливі всілякі несподівані випади. Як показали бесіди-інтерв’ю, проведені під час дослідження, респонденти-дівчата найчастіше наводять приклади некоректної поведінки хлопців типу ситуації, коли вони усім класом пішли до театру, а після закінчення вистави хлопці залишили дівчат одних і зникли.

Побачення в ранній юності забезпечують задоволення багатьох важливих соціально-психологічних потреб особистості. До таких потреб передусім належать:

1) можливість розважитися, повеселитися з ровесниками протилежної статі;

2) прагнення соціалізуватися, пізнати представника протилежної статі, оволодіти відповідними способами міжособистісної взаємодії;

3) бажання підвищити свій статус у групі ровесників, з'явившись серед них зі своїм хлопцем чи дівчиною;

4) можливість установити стосунки з представниками протилежної статі для вибору дружини чи чоловіка;

5) набуття сексуального досвіду або одержання сексуального задоволення;

6) прагнення знайти друга протилежної статі, з яким можна спілкуватися та мати спільні інтереси;

7) встановлення тісних, глибоко особистісних стосунків з людиною протилежної статі з метою самовираження.

У ранньому юнацькому віці хлопці та дівчата ставляться до побачень набагато серйозніше, ніж підлітки. Більше уваги вони звертають не на зовнішність, а на особистісні якості представника протилежної статі, переймаються його планами на майбутнє. Важливими мотивами побачень для більшості старшокласників є дружні стосунки та вибір партнера для майбутнього сімейного життя. Однак дівчата зорієнтовані на глибоко особистісні, хлопці — на сексуальні стосунки.

Дівчата починають виділятися кокетством, манірністю, запозиченими у когось особливостями міміки, жестів, ходи. Підлітків цього віку привертають способи відпочинку і розваг дорослих. Вони вчаться модним танцям. І все ж у цей час старші підлітки „програють” той стиль взаємин, який перенесуть потім у свою сім’ю. Вони вчаться налагоджувати стосунки, сперечаються, ревнують, ображаються й миряться. Закоханість, залицяння, перше побачення, перший поцілунок важливі юнакам не тільки самі собою як відповідь на їх власну внутрішню потребу, але і як певний символ дорослості та стимул у навчанні, праці. Кожне більш чи менш тривале і зацікавлене спілкування хлопчика з дівчинкою – прекрасна школа почуттів, формує характер почуття, вона – „генеральна репетиція” кохання. Близьке спілкування з особою іншої статі значно підвищує авторитет юнака чи дівчини як у власних очах, так і в очах друзів.

У старшому підлітковому віці починає проявляти себе закоханість як соціально-психологічний феномен. Більше половини із 420 опитаних старших підлітків перебували в стані закоханості, кожний четвертий у вільний час зустрічався з особами іншої статі, ходив на побачення. Закоханість дівчат-старших підлітків вибірковіша. Встановлено, що з 216 обстежених школярів пережити це почуття протягом старшого підліткового віку довелося 120 хлопчикам, причому 84 з них – двічі і 14 – навіть тричі, і лише 40 дівчатам.

Дівчата почувають себе у спілкуванні з юнаками вільніше і впевненіше, ніж юнаки з дівчатами.

Менш проблематичними взаємини статей стають до 16–18 років. Поведінка хлопців і дівчат стає впевненішою і врівноваженішою. У групових стосунках зникає антагонізм статей, розширюються контакти, товариська приязнь і дружні відносини між хлопцями і дівчатами, що ґрунтуються на міцній, взаємній емоційній прив’язаності і духовній близькості.

Рання юність — пора виникнення і переживання першого кохання, яке відчутно впливає на емоційне життя старшокласника, становлення його особистості. Цю пору називають “періодом утворення пар”, перших побачень, перших почуттєвих контактів і відповідного зближення. Настає певна стабілізація, врівноваженість у стосунках молоді обох статей. Інтимні переживання наближаються за своєю формою до почуттів дорослих людей. У групових стосунках зникає антагонізм статей, розширюються контакти, товариська приязнь і дружні стосунки між хлопцями і дівчатами. Виникають та розвиваються нові форми спілкування з прихованими чи явними еротичними елементами (симпатія, приязнь, флірт, кокетування, залицяння, закоханість). Дівчата і хлопці вчаться звертати на себе увагу осіб протилежної статі, розуміти смаки й уподобання іншої сторони, пристосовуватися до них. Отже, у старшому шкільному віці створюється сприятливий ґрунт для формування міжстатевих стосунків молодих людей, які духовно збагачують їх.

Як молодший підліток чекає появи вторинних статевих ознак, так юнак чекає, коли ж, нарешті, він покохає. Якщо ця подія запізнюється (а ніяких хронологічних норм тут немає), він нервує, іноді намагається замінити істинне захоплення надуманим і т. д. Ігровий характер підліткових залицянь очевидний, та й для старшокласників на початках вони іноді важливіші, ніж об’єкт прив’язаності. Виникають і усталюються нові форми спілкування з прихованими чи явними еротичними елементами (симпатії, приязні, флірту, кокетування, залицяння, закоханості).

Які ще складності може зустріти підліток, випробовуючи першу закоханість? Уявлення про те, якою повинна бути кохана людина, часто розходяться з реальністю. Ідеальний образ зазвичай містить багато завищених, неіснуючих вимог, а інші важливі якості не усвідомлюються, залишаються непоміченими.

Така ідеалізація властива закоханим обох статей, але дівчата схильні до цього більшою мірою, ніж юнаки. Чим молодше й недосвідченіше закохані, тим частіше їхні почуття оточені ореолом романтики. Звичайно, розчарування неминучі, але вони не повинні сприйматися як трагедія й рішучий розрив відносин.

Першому коханню передує потреба в коханні. У зв’язку зі статевим дозріванням розвивається специфічний загальний стан, який і є першопричиною кохання. „Про такого підлітка можна сказати, що ще невідомо, в кого він закохається, але вже твердо відомо, що він закохається”. Якщо сексуальні переживання раннього дитинства виникають через зовнішні стимули, то причина кохання – внутрішня. „Кохання – результат статевого розвитку, який є необхідною, але, звичайно, не єдиною його причиною”.

На початок навчання у X класі із 360 опитаних школярів 50% юнаків і 80% дівчат експериментальних шкіл мали досвід зустрічей з особами протилежної статі. 70% старшокласників до цього часу вже пізнали „радощі першого поцілунку”. Постійно зустрічалися з однією і тією ж дівчиною близько 56% юнаків, 33,4% дівчат мали постійних хлопців. Проте найважливішою референтною групою для юнаків ще залишаються однолітки своєї статі, а головним конфідантом (повіреним таємниць) є друг своєї статі. У дівчат цей тип спілкування вже позаду – в ролі ідеального друга вони все частіше вибирають юнака і в колі їх спілкування значно більше хлопців, причому старшого віку. Нерідко в класі починається ворожнеча між хлопцями через дівчат, що призводить до виникнення нездорової моральної атмосфери в класі.

У шкільному віці здатність зрозуміти й оцінити іншу людину розвинута недостатньо. Про це свідчать результати наукових досліджень, спостереження і статистика стійкості ранніх шлюбів. По-перше, ні юнак, ні дівчина самі ще не знають, що саме їм потрібно, а по-друге, вони не здатні оцінити в цьому плані особисті якості партнера.

Школярі по-різному переживають почуття закоханості. В шкільному віці воно залежить від індивідуальних особливостей юнака і дівчини, від їх свідомості, моралі, вольових рис. Своєрідно переживає молодь відсутність взаємності, розбіжності поглядів на кохання, відмінність у характерах. У результаті дослідження виділено дві моделі поведінки закоханого. Першу умовно можна назвати натхненням: людина відчуває приплив інтелектуальних і творчих сил, активно реалізує свої потенціали, перевершуючи саму себе. Друга модель поведінки закоханого – загальмованість. Для неї характерні спад сил, обмеження потреб та інтересів особистості в площині „Я і мій коханий”, деяке притуплення інтелекту і емоцій.

У 16–18 років у життя юнака чи дівчини може ввійти вже й перше кохання. Зовнішня його ознака – повна захопленість обранцем, спрямованість на єдиний об’єкт при явній байдужості до інших можливих. Внутрішньо ж – це безмежна ідеалізація коханого, піднесеність переживань. У першому коханні виразно виступає безкорисливе ставлення до іншої людини як найвищої цінності, замилування коханим, гордість за нього, прагнення поділяти з ним радощі й горе, особлива чутливість до всього, що якось із ним пов’язане, готовність до самопожертви заради його спокою й щастя. Перше кохання – перший поштовх до того, щоб погляд став уважнішим, вухо – слухнянішим, розум – гострішим, душа – чуйнішою. П. П. Блонський переживання першого кохання відносив до найцнотливіших почуттів, вільних від будь-яких думок про статеву близькість. Перше кохання відрізняється тим, що юна людина не лише відкриває для себе іншу, її красу і привабливість, але насамперед відкриває себе саму. Нерозуміння свого нового стану, радість і страх – усе це хвилює юнака чи дівчину.

Не кожному випадає на долю пережити таке напівдитяче, але багатогранне й самовіддане почуття, але ті, хто зазнав його, зазвичай, вже не скочуються до вульгарності й розпусти. Дослідження показують, що більшість із тих молодих людей, які в старших класах були серйозно закохані в когось (навіть і без взаємності), у свій час зазнали й щастя дорослої, зрілої любові в сім’ї. У тих же, які у своїх стосунках не йшли далі сексуальних розваг, флірту, „колекціонування розбитих сердець”, нерідко і в подальшому зберігався той же стиль взаємин. Отже, виховна цінність першого кохання, кохання-дружби, ніжності, поваги в статевій соціалізації, підготовці школярів до сімейного життя є стратегічною, оскільки значною мірою впливає на всі інші стадії цього процесу.

У підлітковому і юнацькому віці закохуються практично всі. Любов приходить як грип і протікає так само - то жар, що супроводжується|супроводиться| піднесеним настроєм, коли підліток готовий гори скрутити|згорнути|, то озноб у вигляді пригніченого настрою із-за невіри|невір'я| в успіх і взаємність.

Любов може виникати як удар блискавки - з першого погляду, а може плавно і несподівано вирости з|із| найзвичайнішої|звичнішої| дружби. Одні закохуються в зовнішність, інші - в зміст|вміст,утримання|, треті в розум|глузд| і чарівливість, і т.д.

Спотворюють свої взаємини|взаємостосунки| теж|також| по-різному, але|та| в основному за допомогою прийомів інстинктивного самозахисту від нападу любовної недуги: іронією, колючістю, насмішками|кепкуваннями| і уїдливими|дошкульними| зауваженнями. Розуміння того, що в любові|коханні|, як і в дружбі всі шукають миру|світу|, а не війни, моральної підтримки, розуміння і утіхи|втіхи,розради|, прийде набагато пізніше, а іноді|інколи| і взагалі - надто пізно.

Одного разу|одного дня| Тургенєв, очевидно переживши всю красу любові|кохання| на власному досвіді|досліді|, сказав: "Любов - не відчуття|почуття|. Це - хвороба душі і тіла". Навряд чи можна виразитися|виказатися,висловитися| точніше. Тому, що закохавшись, людина втрачає|розгублює| спокій, втрачає душевну рівновагу і звичний ритм життя. З цієї миті вона вже собі не належить, тому що|бо| постійно думає|вважає| про обранця і вже не може в думках відокремити|відділити| себе від нього ні в спогадах про недавнє|нещодавнє| минуле, ні в думках|гадках| про сьогодення, ні в мріях про майбутнє. Жадання зустрічі стає головним, і при цьому просто нав'язливою ідеєю. Будь-яка перешкода на шляху до цього повергає в бурхливе обурення і пучину відчаю.

У любові|коханні| представники чоловічої і жіночої статі поводяться по-різному. Тут, "де мисливець, де здобич|видобуток| - все здається|видається| навпаки"! До того ж, романтичність хлопців|юнаків| з|із| їх тягою до загадок і пригод не завжди співпадає|збігається| з|із| ідеалізмом дівчат, створюючих собі кумирів, щоб одного разу|одного дня| скинути з п'єдесталу або їх самих, або свої нездійснені мрії. І те і інше переживається хворобливо|болюче|. А тут ще нерозуміння внутрішнього настрою один одного.

Дівчата в любові|коханні| більш розкриті, щирі і довірливі, більше тримаються за відносини, що зжили себе, продовжуючи ідеалізувати часто|частенько| просто вигаданий образ|зображення| коханого, а хлопці|юнаки| схильні швидше розчаровуватися і рвати відносини, спрямовуючись до нових занять або потрапляючи|попадаючи| в полон нових симпатій.

4. Переживання любові в юнацькому віці

 

Любов - складніше явище, ніж прихильність, а значить і важче|скрутніше| для визначення і вивчення. Люди жадають любові|кохання|, живуть ради неї, вмирають|помирають,умирають| із-за неї. Коли у|в,біля| людей питають, чому вони дружать|товаришують| з|із| ким-небудь|будь-ким|, то вони з|із| готовністю обґрунтовують свою відповідь. Такі ж тенденції молоді люди виявляють і відносно коханих|любих| людей, пояснюючи, що ті повні|цілковиті| достоїнств. Люди старших віків відзначають, що люблять|кохають|, швидше|скоріше,скоріш| «всупереч», чим за щось. Джерелом любові|кохання| вони усвідомлюють себе, а не партнера. Ще очевиднішою стає ситуація, якщо любов|кохання| безмовна. Для хлопця|юнака| або дівчини любов|кохання| - це, найчастіше, незнайоме відчуття|почуття|. Вони поки не знають, як вона приходить, і як йде|вирушає|. Поява предмету любові|кохання| - високо значуща подія в житті молодої людини, що викликає|спричиняє| «бурю» емоцій, напружені переживання|вболівання|. «Юнацький вік характеризується новим типом спілкування, предметом якого є|з'являється,являється| сама молода людина як суб'єкт відносин. Найбільші відкриття|відчинення| в таких відносинах робляться|чиняться| про себе самого». «Юнацька потреба в саморозкритті часто переважує інтерес до іншого, яким він фактично є|з'являється,являється|, спонукаючи не стільки вибирати коханого, скільки придумувати|вигадувати| його». Справжня інтимність відносин в юності, тобто|цебто| поєднання|сполучення| життєвих цілей і перспектив закоханих при збереженні|зберіганні| індивідуальності і особливості кожного, можлива тільки|лише| на основі|відносно| стабільного образу|зображення| «Я». Поки|доки| його немає, хлопець|юнак| часто кидається між бажанням|волінням| повністю злитися з іншою людиною і страхом втратити|згубити,змарнувати,загубити| себе в цьому злитті.

Для розуміння психологічних відмінностей|відзнак| любові|кохання| дорослих людей від юнацької особливо важливі|поважні| три моменти: відносне завершення формування самосвідомості; розширення і диференціація сфери спілкування і діяльності; поява нових інтимних прихильностей|. Любов припускає|передбачає| більший ступінь|міру| інтимності, чим дружба, вона як би включає дружбу. Любов - високий ступінь|міра| емоційно-позитивного відношення|ставлення| суб'єкта, що виділяє свій об'єкт серед інших і що поміщає його в центр своїх життєвих потреб і інтересів. Якщо на початку юності головним конфідентом| (особою, з|із| якою обговорюються особисті|особові| проблеми) звичайно буває друг своєї статі|статі|, то пізніше це місце вже не компенсується одностатевою дружбою; більше того, відчуваючи, що він відстає в цьому відношенні від однолітків, хлопець|юнак| іноді|інколи| стає менш відвертий і з|із| друзями, замикається в собі. Психосексуальні труднощі - одна з головних причин юнацької самоти|самітності,самотності|. Часто|частенько| юнацька мрія про любов|кохання| виражає|виказує,висловлює|, перш за все|передусім|, жадання емоційного|емоціонального| контакту, розуміння, душевної близькості. Потреба в саморозкритті і інтимній людській близькості і плотсько-еротичні бажання|воління| дуже часто не співпадають|збігаються| і можуть бути направлені|спрямовані| на різні об'єкти. Психологічна близькість спочатку легше досягається з|із| людиною власної статі|статі|, з|із| якою підлітка зв'язує широкий круг|коло| загальних|спільних| значущих переживань|вболівань|, включаючи і еротичні.

Не дивлячись на|незважаючи на| демократизацію і спрощення взаємин|взаємостосунків| між хлопцями|юнаками| і дівчатами, вони зовсім не такі елементарні, як здається|видається| деяким дорослим. «Сучасний ритуал залицяння простіше за традиційний, проте він ніде не кодифікований. Це створює нормативну невизначеність. Характерно, що велика частина|частка| питань, що задаються підлітками і хлопцями|юнаками|, стосується|стосується| не стільки психофізіології статевого життя, всієї складності якого вони ще не усвідомлюють, скільки її нормативної сторони: як треба поводитися в ситуації залицяння, під час побачення, коли можна цілуватися і т.д.». Заклопотаність ритуальною стороною справи|речі| іноді|інколи| настільки сильна, що молоді люди часто|частенько| глухі до переживань|вболівань| один одного, навіть власні їх відчуття|почуття| відступають перед питанням, чи «правильно» вони поступають|надходять| з погляду норм своєї статевікової| групи. Залицяння - гра за правилами, які, з одного боку, вельми|дуже| жорсткі, а з|із| іншою - досить невизначені|неозначені|.

Найбільш розроблена сучасна класифікація, що спирається|обпирається| на емпіричні дані, розрізняє шість стилів любові|кохання|:

1) ерос| - пристрасна|палка|, виняткова любов|кохання|-захоплення, прагнуча до повного|цілковитого| фізичного володіння;

2) людус| - любов|кохання|-гра, гедонізму, що не відрізняється глибиною відчуття|почуття| і що порівняно легко допускає можливість|спроможність| зради;

3) сторге| - спокійна, тепла і надійна любов|кохання|-дружба;

4) прагма| - розсудлива, суміщаюча|поєднуюча| людус| і сторге|, любов|кохання|, що легко піддається свідомому контролю, за розрахунком;

5) манія - ірраціональна любов|кохання|-одержимість, для якої типові невпевненість і залежність від об'єкту ваблення|спричинення|;

б) агапі - безкорислива любов|кохання|-самовіддача, синтез ероса| і сторге|.

Любовні переживання|вболівання| молодих чоловіків містять|утримують| більше еротичних і особливо людичних| компонентів, тоді як у|в,біля| жінок яскравіше виражені|виказані,висловлені| прагматичні, сторгічні| і маніакальні риси|межі|. Маніакальні захоплення є типовішим| для підлітків і хлопців|юнаків|, ніж для дорослих. Дослідниками було виявлено, що деякі стилі, наприклад, ерос|, припускають|передбачають| високий ступінь|міру| задоволеності відносинами, інші - такі, як людус| - частіше приносять менше задоволення. Деякі любовні стилі характерні|вдача| для всіх любовних пар: взаєморозуміння, взаємопідтримка|, задоволення від спілкування один з|із| одним. Деякі елементи є|з'являються,являються| відмінними рисами.

Любов-пристрасть емоційна|емоціональна|, така, що хвилює, інтенсивна. Якщо відчуття|почуття| обопільне, хлопець|юнак| і дівчина переповнені любов'ю|коханням| і переживають радість, якщо ні - вона спустошує і приводить|призводить,наводить| в стан відчаю. Подібно до інших форм емоційного|емоціонального| збудження, пристрасна|палка| любов|кохання| є сумішшю захоплення|захвата| і смутку|, радісного трепету і тужливої пригніченості. Любов-пристрасть - стан могутнього ваблення|спричинення| до союзу|спілки,сполучника| з|із| іншою людиною. Пристрасно закохані цілком занурюються один в одного, приходять в екстаз, коли добиваються любові|кохання| свого партнера, і невтішні, коли її втрачають|розгублюють|. Але|та| на відміну від хлопців|юнаків|, дівчата більш схильні фокусувати увагу на інтимній довірчості відносин і на необхідності піклуватися про свого партнера. Хлопців|парубків| же більш займає|позичає,посідає| ігрова і фізична сторона їх відносин.

Очікування|чекання| любові|кохання| і її переживання|вболівання| у|в,біля| хлопців|юнаків| і дівчат неминуче пов'язане з сексуальною поведінкою, яка, у свою чергу|своєю чергою|, визначається у|в,біля| них, як швидкістю статевого дозрівання, так і соціальними чинниками|факторами|.

Важливу|поважну| роль в любовних відносинах грають уявлення про те, якою повинна бути кохана|люба| людина, які служать як би еталоном вибору і критерієм його оцінки. У соціальній психології із цього приводу|з цього приводу| є|наявний| три гіпотези:

1) Ідеальний образ|зображення| коханого передує образу|зображенню| реального об'єкту, спонукаючи особу|особистість| шукати того, хто б максимально відповідав цьому образу|зображенню|. У|в,біля| молодих людей цей ідеальний образ|зображення| розпливчатий і містить|утримує| безліч нереалістичних деталей;

2) Несвідома ідеалізація предмету любові|кохання|, якому приписуються бажані риси|межі|, незалежно від того, який він насправді;

3) Властивості реального об'єкту любові|кохання| визначають ідеал закоханого.

«Ймовірно, всі три гіпотези мають під собою відомі підстави. У одних випадках «предмет» любові|кохання| вибирається відповідно до образу, що раніше склався, в інших - має місце ідеалізація, в третіх - ідеал формується або трансформується| залежно від властивостей реального об'єкту. Але|та| як співвідношення цих моментів і як вони поєднуються|сполучаються| у|в,біля| різних людей і в різних обставинах - наука сказати не може».

У юнацькому віці формується морально-психологічна готовність до сімейного|родинного| життя. «Вона декілька «запізнюється» по відношенню до сексуальної мотивації». Кон відзначає, що у|в,біля| хлопців|юнаків| взагалі часто буває розбіжність|розходження| між високим коханням до певної дівчини і сексуальними потягом|спрямуваннями| до жінок взагалі. Готовність до сімейного|родинного| життя часто виражається |виказується,висловлюється| в зближенні, збігу, як духовних, так і фізичних устремлінь|спрямувань| по відношенню до певного партнера.  Е. Шпрангер, розуміючи еротику як духовний, естетичний прояв|вияв| любові|кохання| людей, відзначає: «Для психології підлітка, проте|однак|, найважливішим|поважнішим| є|з'являється,являється| встановлення того факту, що в роки розвитку природа зберігає обидві сторони ще окремими в переживанні|вболіванні| один від одного, і що співзвуччя обох моментів в одному великому переживанні|вболіванні| і пов'язаному з ним акті запліднення є|з'являється,являється| симптомом зрілості. У свідомості підлітка еротика і сексуальність спочатку різко відокремлені один від одного. Це найістотніше|суттєвіше| положення|становище|, яке слід встановити в даному зв'язку».