Давній народ, що мешкав у гір-ському Криму. З таврами по-
в'язують кизил-кобинську архе-ологічну культуру. Х-Vст. до н.е. Таври
займалися гірським скотарством, землеробством, рибальством, уміли виготовля-ти
бронзові та залізні вироби. У І половині І тисячоліття до н.е. жили родо-племінним
ладом, у ІІ першій половині І тисячоліття до н.е. формуєть- ся родова
аристократія, буду-ються фортеці, можливо фор- муються державні утворення. Назва
Тавріка зустрічається вперше у Геродота в V ст. до н.е. Він же повідомляє про
наявність у таврів вождів. Етні-чне походження нез'ясоване. Існує версія про
кавказьке походження таврів. З V ст. до н.е. асимілюються скіфами (“тавроскіфи”),
пізніше римля-нами, готами й аланами. Письмові джерела згадують таврів аж до ІV
ст. | Панували в українських степах у ІХ-VІІ ст. до н.е. Основна галузь
господарства – кочове скотарство. Майстерно оброб – ляли залізо. З кімерійцями
співвідносять останній етап бі-лозерської архелогічної куль-тури. Кімерійці були
вправни-ми воїнами-кочівниками, здій-снили у VІІ ст. до н.е. ряд по-ходів до
Передньої Азії, вою-вали з Асирією, Урарту, Фрігі-єю, Лідією. Вірогідно, що
етнічну основу становили іра-номовні племена. На думку одних дослідників, у
кімерійців сллалася рання рабовласни-цька держава, інші кажуть лише про
військово-політичне об'єднання племен. Це – пер-ший народ на теренах України,
справжню назву якого згадують письмові джерела (Гомер в “Одісеї”, Геродот,
письмові пам'ятки Передньої Азії). | Існувала в Х-VІІ ст. до н.е. в лісостеповій смузі Правобере-жжя, а
також частково в Лівобережжі. Носіїв цієї культури відносять до предків
слов'ян. Головна галузь господарства – орне землеробство. Племена
чор-ноліської культури займалися також осілим скотарством, ремеслом
(бронзоливарне, за-лізоробне, гончарне), боро-нилися від нападів кімерійців, на
кордоні, з якими вздовж річки Тясьмин побудували укріплену лінію з 12 городищ
(найбільш відоме з них – Чорноліське). Спорудження такої лінії було під силу
тільки могутньому політичному об'єднанню племен. |