ДАТИ | ПОДІЇ
|
Січень
1918 | Загальний
страйк |
1918.01.06 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Прага. Генеральний сейм чеських імперських і земських
депутатів прийняв декларацію, що вимагала самовизначення для чеського і
словацького народів Австро-Угорщини. |
1918.01.08 | США.
Вашингтон. Звертання президента В.Вільсона до конгресу з програмою мирного
врегулювання Світової війни - "14 пунктів", що включала 10-м пунктом
надання автономії народам Австро-Угорщини. |
1918.01.14 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Вінер-Нейштадт. Почався страйк робочих військових заводів.
|
1918.01.15 | Відень.
Почався страйк на військових заводах. Основні вимоги страйкуючих: негайне
підписання перемир'я з Росією без анексій і контрибуцій, поліпшення постачання
продовольством, воля друкованому слову і зборів, демократизація виборчого права і
звільнення політв'язнів. |
1918.01.16 | Початок
загального страйку (700 тис.чол.) в Австро-Угорщині. Вінер-Нейштадт. Створено
першу в Австро-Угорщині робітничу Рада. |
1918.01.18 | Відень.
Створення Рад робочих депутатів. Нарада Голови СМ Австрії з керівниками СДПА
В.Адлером, К.Зейцем і К.Реннером про заходи для припинення загального страйку.
Досягнуто згоду про припинення страйку в обмін на часткові реформи й обіцянку
уряду не висувати в Бресті анексіоністських вимог до Радянської Росії.
Будапешт. Початок загальноміського страйку. |
1918.01.20 | Відень.
Віденська Рада ухвалила відновити з 21.01.1918 р. роботу на всіх заводах.
|
1918.01.21 | Відень.
Звертання керівництва СДПА до робітників із закликом припинити страйк і утриматися
від демонстрацій. |
1918.01.22 | Відень.
Нарада в імператора Карла I за участю міністра-президента Австрії Зейдлером,
міністра-президента Угорщини Векерле, міністром закордонних справ Черніним і
міністром фінансів Буріаном по питанню сепаратного миру з УНР і наданні автономії
Східної Галичини. Звертання керівництва профспілок до робітників із закликом
припинити страйки. |
1918.01.24 | РОСІЯ.
Петроград. Телеграма нкід Л.Троцького міністру іноземних справ Австро-Угорщини
О.Черніну з проханням дістати згоду уряду Австро-Угорщини про його поїздку в
м.Відень "для ведення переговорів із представниками австрійського
пролетаріату". |
1918.01.25 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Припинення загального страйку (16-25.01.1918 р). |
1918.01.26 | РСФСР.
Петроград. У НКІД отримане відмовлення уряду Австро-Угорщини на прохання нкід
РСФСР Л.Троцкого від 24.01.1918 про візит у м.Відень, мотивований відсутністю в Л.
Троцького повноважень для такого роду переговорів. |
1918.01 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Норма відпустки хліба на людину - 100 м у день по картках.
Демонстрації і страйки в рр.Краків, Перемишль. |
Лютий 1918 | Которське
повстання. Наступ на Східному фронті. |
1918.02.01 | Котор.
Повстання матросів австро-угорського ВМФ. Почалося на крейсері
"Санкт-Георг" на який матроси підняли червоний прапор. До повсталого
крейсеру приєдналися екіпажі 42 судів, що знаходилися в Которській бухті (близько
6 тис. матросів - хорватів, словенців, чехів, угорців і ін.), робітники порту. На
судах були створені ревкоми. Головні вимоги повсталих - негайний висновок світу на
основі пропозицій уряду Радянської России і праві націй на самовизначення.
|
1918.02.03 | Котор.
Сконцентрувавши війська і перекинувши підвідні човни з вмб Пула, австро-угорське
командування (адм.Хорті) придушило повстання на кораблях австро-угорського флоту
(1-3.02.1918 г). Близько 800 чоловік було арештовано, керівники повстання Ф.Раш,
А.Грабар, М.Брничевич, Е.Шишгорич розстріляні. |
1918.02.05 |
НІМЕЧЧИНА. Берлін. Початок германо-австро-угорських переговорів по питанню
висновку світу з Росією. Прийнято рішення про висновок сепаратного мирного
договору з Центральною Радою УНР. |
1918.02.09 |
Брест-Литовськ. Висновок сепаратного військово-економічного договору
Центральних держав з Українською Народною Республікою. |
1918.02.17 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень. Меморандум Головкому ген.А.Арца уряду про
безперспективність участі австро-угорських військ у поході на Україну. |
1918.02.24 | РСФСР.
Південно-Західний фронт. Частини 2А(у) ф-м.Е.Бен-Єрмолі перейшли в наступ з р-на
м.Волочиськ на Одеському напрямку. |
1918.02.27 |
Південно-Західний фронт. Частини 2 і 7А(у) перейшли в настання на
Проскурівсько-Жмеринському напрямку. РУМУНІЯ. Бухарест. Переговори міністр
іноземних справ Австро-Угорщини з королем Румунії Міхаєм по питанню висновку світу
між Румунією і Центральними державами. |
Березень-квітень 1918 | Похід на
Україну |
1918.03.03 |
Брест-Литовськ. 17.50. Підписаний мирний договір РСФСР із Німеччиною,
Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною УНР. Війська 2А(у) ф-м.Є.Бен-Єрмоли взяли
мм.Вінниця і Жмеринка. |
1918.03.05 | РУМУНІЯ.
Бухарест. Договір про висновок прелімінарного світу Румунії з Німеччиною і
Австро-Угорщиною. |
1918.03.07 | УНР.
Південний фронт. Радянські частини 3А П.Лазарєва розбили війська 2А(у)
ф-м.Е.Бен-Єрмоли під ст.Бірзула, австрійці втратили 90 убитими і 600 чол.
пораненими. |
1918.03.14 | УНР.
Війська 52 ак(н) і 2А(у) ф-м.Є.Бен-Єрмоли взяли м.Одеса. |
1918.03.20 | Херсон.
Збройне повстання проти германо-австрійських окупантів. |
1918.03.22-26 | Миколаїв.
Частини 2А(у) ф-м.Є.Бен-Єрмоли після 5-денних боїв придушили повстання в
місті. |
1918.03.29 |
НІМЕЧЧИНА. Берлін. Германо-австро-угорська угода про розділ сфер впливу на
Україні. У зону впливу Австро-Угорщини включені Волинська, Подільська, Херсонська
й Екатеринославської губернії, з умовами присутності німецьких військ у
мм.Миколаїв і Маріуполь. |
1918.04.05 | УНР.
Частини 11пд(у) після запеклих боїв (20.03-5.04.1918) узяли м.Херсон. |
1918.04.08-10 | ІТАЛІЯ.
Рим. Конференція представників чехословацьких, румунських, югославских і польских
територій, що входять до складу Австро-Угорщини. |
1918.04.20 | УНР.
Австро-німецькі війська взяли м.Маріуполь. |
1918.04.23 | Київ.
Укладений "Господарський договір між Українською Народною Республікою і
Німеччиною і Австро-Угорщиною". |
1918.04.24 | Київ.
Командуючому німецької ГР.А "Київ" ген.-ф.М.Єйхгорн і посли Німеччини і
Австро-Угорщини прийняли рішення про заміну Центральної Ради урядом
"гетьмана" П.Скоропадського. |
Травень-вересень 1918 | Назрівання
кризи в тилу і на фронті. |
1918.05.01 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Масові першотравневі демонстрації. |
1918.05.06 | АЛБАНІЯ.
Італійські війська перейшли в наступ проти австро-угорських військ і незначно
просунулися всередину оборони супротивника. |
1918.05.07 | РУМУНІЯ.
Бухарест. Підписано мирний договір Румунії з Німеччиною, Австро-Угорщиною,
Туреччиною і Болгарією. |
1918.05.16 | УКРАЇНА.
Одеса. 2А(у) ген.А.Крауса перейменована в Східну А(у). |
1918.05.19 |
Катеринослав. Німецькими військами за революційну агітацію розстріляно 18
австрійських солдатів. |
1918.05.20 |
Канежський партизанський загін П.Данилова (700 чіл) знищив австрійський
каральний загін у с.Веселівка (Єлисаветградський повіт). |
1918.05 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Повстання гарнізону м.Румбурк (Північна Чехія). |
1918.06.02 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Будапешт. Циркуляр МВС Угорщини, що відзначив, що России
військовополонені поголовно беруть участь "у пропаганді і здійсненні ідей
більшовизму". |
1918.06.11 | ІТАЛІЯ.
Італійські війська зірвали спробу австрійського наступу в Туннельному коридорі.
|
1918.06.15 | ІТАЛІЯ.
3.00. Після короткої артпідготовки частини 11 і 5А(у) перейшли в настання в
напрямку мм.Скіо,Чізмон і Тревзо (ПЬЯВСЬКА ОПЕРАЦІЯ 15-23.06.1918. |
1918.06.17 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень. Голодний бунт. |
1918.06.18 | Загальний
страйк в Австрії в зв'язку з черговим зниженням добової хлібної норми.
|
1918.06.20 | ІТАЛІЯ.
Війська 6А(бр-фр), 4А(ит), 10А(бр-ит) і 3А(ит) зупинили австро-угорське настання
на р.Пьява. За 5 днів боїв війська 5А(у) поглибилися в оборону союзників усього на
6км. |
1918.06.22 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Санкт-Пельтен. Конференція робочих Рад Нижньої Австрії.
|
1918.06.23 | ІТАЛІЯ.
Частини 5А(у) відійшли на позиції, займані ними перед настанням 15.06.1918 р. За 8
днів Пьявської операції (15-23.06.1918 р.) австрійці втратили убитими близько 130
тис.чол. |
1918.06.24 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Будапешт. Створення робітника Ради. |
1918.06 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень. Відставка уряду Зейдлера. Новий кабінет сформував
Гуссарек. |
1918.07.16 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Львів. Галицьке намісництво зробило висновок: "розпад
монархії особливо сильно прогресує протягом останніх трьох місяців".
|
1918.07.19 | УКРАЇНА.
Одеса. Наказ командування австрійських окупаційних військ про заборону страйків і
будь-яких робочих збір під погрозою воєнно-польових судів. |
1918.07.20 | УКРАЇНА.
Подільська губернія. Австрійський каральний загін артилерійським вогнем зруйнував
110 будинків у с.Лісниче Ольгопольського повіту за невиконання наказу про здачу
зброї. |
1918.07
|
АВСТРО-УГОРЩИНА. Прага. Реорганізовано Національний комітет. У його склад
увійшли представники всіх чеських політичних партій (голова - лідер
Національно-демократичної партії К.Крамарж), що заявили, що їх метою є підготовка
до створенню суверенної чехословацької держави. |
1918.08.01 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Число дезертирів з австро-угорської армії досягло 100 тис.
|
1918.08.14 | БЕЛЬГІЯ.
Спа. Засідання Коронної ради Німеччини під головуванням кайзера Вільгельма II
разом з імператором Австро-Угорщини Карлом, міністр іноземних справ Бурианом і
нач.Генштабу Австро-Угорщини ген.А.Арц фон Штрауссенбургом. Прийнято рішення
почати переговори про світ з Антантою через королеву Нідерландів Вільгельміну.
|
1918.08.20 | УКРАЇНА.
Могилів-Подільський. Повстання 20пп австро-угорських військ у зв'язку з
одержанням наказу про відправлення полку на Італійський фронт. Подавлено
каральними австрійськими частинами після 12-годинного бою, частина повсталих
солдатів бігло до партизанів. |
1918.08
|
АВСТРО-УГОРЩИНА. Створено Народну раду Словенії. |
1918.09.14 | Відень.
Звертання мид гр.Буриана до урядів усіх країн із пропозицією скликати в
нейтральній державі конференцію для обговорення питання про світ. |
1918.09.17 | УКРАЇНА.
Київ. Відбулася підпільна об'єднана губернська і міська конференція КП(б)У, що
прийняла рішення про створення ревкомів і агітації серед німецько-австрійських
окупаційних військ. |
1918.09.20 | ФРАНЦІЯ.
Париж. ВВСА відкинув мирні пропозиції міністр іноземних справ Австро-Угорщини
гр.Буріана від 14.09.1918 р. |
1918.09.21 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Снятин. Резолюція селянського віча, підписання відомим
українським письменником В.Стефаником про приєднання Східної Галичини і Буковини
після закінчення війни до України. |
1918.09 | УКРАЇНА.
Одеса. Повстання австрійського полку, що відправляється на Балканський фронт.
АВСТРО-УГОРЩИНА. Прага. Утворено Соціалістичну раду з представників
Соціал-демократичної партії і Національної соціалістичної партії. Львів.
Створено нелегальний Центральний військовий комітет офіцерів-українців. |
Жовтень 1918 | Військова
поразка Австро-Угорщини. Початок революції. |
1918.10.01 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Число дезертирів з австро-угорської армії досягло 250 тис., з
них у Хорватії в партизанських загонах "зелених" оперують 50
тис.чол. |
1918.10.05 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень. Уряд Гуссарека приєдналося до німецьких мирних
пропозицій, направивши послання президенту США В.Вільсону через МЗС Швейцарії.
|
1918.10.06 | Загріб.
Утворення Народного віча (голова - лідер СНП А.Корошец), що проголосив себе
представницьким органом усіх південних слов'ян Австро-Угорщини. |
1918.10.12 | Прага.
Збори уповноважених робочих і профспілкових організацій Праги з ініціативи
Соціалістичної ради прийняло рішення почати 14.10.1918 р. загальний страйк у знак
протесту проти вивозу австрійською владою з чеських земель продовольства і
транспортного устаткування. Для керівництва страйком був створений Комітет дії. За
пропозицією представників лівих соціал-демократів, що ввійшли в Комітет,
(Б.Шмераль) і національних соціалістів (Л.Ландова-Штихова) у проект резолюцій
мітингів і демонстрацій була внесена вимога створення незалежної Чехословацької
республіки. |
1918.10.14 | Прага.
Загальний політичний страйк у Чехії і Моравії проти вивозу в Австрію вугілля і
продовольства. Найбільш значні демонстрації відбулися в рр.Пісек, Млада-Болеслав,
Брандіс на Лабі, Кралупи. У Чехії страйк був подавлений у перший же день, у
Моравії, у рр.Брно й Острава страйк продовжується. Кладно. Демонстрація з
вимогою висновку загального світу. |
1918.10.16 | Відень.
Маніфест Карла I "До моїх вірних австрійських народів" про надання
національної автономії чеському, польскому, українському й іншому народам
Австро-Угорщини, що передбачає створення "Федерації самостійних держав".
Брно, Острава. Подавлено загальний страйк у Моравії (14-16.10.1918 г).
|
1918.10.17 | Відень.
На засіданні рейхсрату чеські депутати відкинули проект автономії Чехії і зажадали
повної незалежності для Чехії і Словаччини. Будапешт. Угорський парламент
проголосив незалежність Угорщини, зв'язаної з Австрією лише особистою унією.
|
1918.10.18 | Львів.
Створено Українську Національну раду. |
1918.10.19 | Львів.
Прокламація Української Національної Ради з закликом до підготовки проголошення
незалежної української держави на території Східної Галичини. |
1918.10.21 | Відень.
Депутати Австрійського парламенту оголосили себе Тимчасовими Національними зборами
Австрії. |
1918.10.24 | Львів.
Доповідь начальника львівської поліції наміснику Галичини: "уряд уже не довго
збереже свій авторитет", у зв'язку з чим необхідно бути готовим "до
можливих неприємних наслідків". |
1918.10.25 | ІТАЛІЯ.
Перейшли в настання війська 12, 8 і 10А союзників. (ОПЕРАЦІЯ
"ВИТТОРИО-ВЕНЕТО" (25.10-3.11.1918 г). Під вогнем супротивника в ряді
місць форсована р.Пьяве. Угорські дивізії 6А(у) залишили фронт і рушили в Угорщину
"для захисту країни з боку Сербії". |
1918.10.27 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень. Відставка уряду Гуссарека. Новий кабінет сформував
Ламмаш. Звертання міністра іноземних справ гр.Буріана до урядів країн Антанти з
проханням негайно почати переговори про висновок сепаратного світу. |
1918.10.28 | ІТАЛІЯ.
30 чеських і хорватських дивізій 6А(у) відмовилися продовжувати боротьбу.
АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень. Імператор Карл I звернувся до держав Антанті з
пропозицією почати сепаратні мирні переговори Прага. Чехословацький Національний
комітет оголосив про узяття влади у свої руки і проголосив створення незалежної
Чехословацької держави. Початок розпаду Австро-Угорщини (28.10-12.11.1918 г).
Краків. Польська Ліквідаційна комісія заявила про перехід влади в місті в її руки
і приєднанні Кракова до незалежної Польської держави. |
1918.10.29 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень. Рішення уряду Ламмаша укласти світ з Антантою на
будь-яких умовах. Загріб. Збройне повстання проти монархії Габсбургов.
Хорватський собор прийняв рішення про повний розрив з Австро-Угорщиною і визнанні
верховної влади Народного віча. Рішення Народного віча про утворення незалежної
Держави словенців, хорватів і сербов (ГСХС). Риека, Пула. Повстання на
кораблях австро-угорського флоту. |
1918.10.30 | Відень.
Загальний страйк. Демонстрація робітників і солдатів. Падіння кабінету Ламмаша.
Сформовано новий уряд СДПА на чолі з канцлером К.Реннером, мид став В.Адлер.
Створення Рад РД. Будапешт. Початок збройного повстання проти монархії
Габсбургів. Турчанські-Свєті-Мартін. Декларація Словацької Національної ради
про відділення Словаччини від Угорщини і входженні до складу єдиної Чехословацької
держави ("Мартинська декларація"). Львів. Центральний військовий
комітет Української Національної Ради прийняв рішення про збройне повстання.
Трієст. Висадження в місті морського десанту військ Антанти. |
1918.10.31 | ІТАЛІЯ.
Вілла-Джусті. Прибуття для ведення переговорів про перемир'я австро-угорської
делегації на чолі з ген.Вебером. АВСТРО-УГОРЩИНА. Будапешт. Перемога
збройного повстання, у ході якого був убитий прем'єр-міністр Угорщини граф
И.Тиша. Сформовано коаліційний уряд Угорщини на чолі з М.Карольі. Львів.
Зустріч представників Української Національної Ради з намісником Галичини графом
Гуйном, на прохання підписати маніфест про передачу влади в Східній Галичині
Українській Національній Раді намісник відповів відмовленням. Вночі в місті
почалося збройне повстання українських частин. Пула. Італійські диверсанти,
використовувавши людинонаправляючу торпеду, потопили австро-угорський лінкор
"Вірібус Умітіс". Трансільванія. Початок загального страйку.
Трентино. Війська 7 і 1А(ит) перейшли італо-австрійську границю і розгорнули
настання в Трентино. До результату дня частини 1А(ит) узяли п.Раосси. |
1918.10
| УКРАЇНА.
Харків, Одеса. Демонстрації німецьких і австрійських солдатів під червоними
прапорами. АВСТРО-УГОРЩИНА. Створення Революційного союзу молоді Австрії
(РСМА). |
Листопад-грудень1918 | Перемога
революції. Розвал "клаптевої держави". |
1918.11.01 | СЕРБІЯ.
Частини сербської 1А звільнили столицю країни - м.Белград, і форсувавши р.Сава
вступили на територію Австро-Угорщини. АВСТРО-УГОРЩИНА. Львів. Перемога
збройного повстання й узяття влади в місті Українською Національною Радою. Перші
зіткнення українських частин з польськими легіонерами. У цей же день війська
Української Національної Ради установили контроль над мм.Станіслав, Тернопіль,
Золочів, Сокаль, Рава-Руська, Коломия, Снятин, Печеніжин. |
1918.11.02 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень, Будапешт. Продовжуються вуличні безладдя. |
1918.11.03 | ІТАЛІЯ.
Вілла-Джусті. Австро-Угорська делегація підписала умови перемир'я з Антантою:
1.Демобілізація армії, за винятком 20 дивізій. 2.Повернення
військовополонених. 3.Передача Антанті усього ВМФ. 4.Вільне просування
військ союзників по австрійській території. АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень.
Утворення Комуністичної партії Австрії (КПА). Львів. Маніфест Національної
Ради Східної Галичини про проголошення незалежності західно-українських земель.
Чернівці. Народне віче Північної Буковини прийняло рішення про
возз'єднання з Україною. Створено Комуністичну партію Буковини. Трієнт.
Місто узяте італійськими військами 7 і 1А. Сегед. Місто узяте військами
1А(серб). |
1918.11.04 | УКРАЇНА.
Балта. Повстання австрійського гарнізону, повсталими обеззброєні й арештовані
офіцери. АВСТРО-УГОРЩИНА. 15.00. Австро-угорські війська припинили бойові дії
на усіх фронтах. |
1918.11.05 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Будапешт. Парламент Угорщини оголосив про скинення імператора
Карла I з угорського престолу. |
1918.11.06 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Краків. Проголошено Польская Республика. |
1918.11.07 | УКРАЇНА.
Жмеринка. Повстання в частинах 25ак австро-угорської Східний А ген.А.Крауса.
|
1918.11.11 | УКРАЇНА.
Вінниця. Наказ командуючому Східної А(у) ген.А.Крауса про евакуацію
австро-угорських частин з України. АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень. Зречення
імператора Карла I від Австрійського престолу. У Відні помер Виктор Адлер
(*24.6.1852, Прага), глава Австрійської соціал-демократичної партії і теоретик
австромарксизма. |
1918.11.12 |
АВСТРО-УГОРЩИНА. Відень. Загальний страйк. Демонстрація в будинку парламенту.
Національні збори проголосили Австрію республікою, як складової частини Німецької
республіки. Довершено розпад Австро-Угорщини. |
1918.11.13 | Колишній
імператор Австро-Угорщини Карл I склав із себе повноваження короля Угорщини,
офіційно не відрікаючись від угорського престолу. |
1918.11 | Відень.
Сформування "Народної армії" Австрії (фольксвер). |
1918.12.01 | СЕРБІЯ.
Белград. Делегація Народного віча ГСХС вручила вірнопідданський адрес
принцу-регенту Сербії Александру Карагеоргиевичу с побажанням про приєднання до
Сербії югославянських земель колишньої Австро-Угорщини. |
1918.12.04 | Белград.
Проголошено створення Королівства сербів, хорватів і словенців (КСХС),у складі
Сербії, Чорногорії і колишніх територій Австро-Угорщини: Хорватії, Боснії,
Герцеговини, Далмації, Баната, Бачки зі столицею в м.Белград, на чолі з
принцом-регентом Александром. |
(у) -
австро-угорська, наприклад 2А(у) - Друга австро-угорська армія, 11пд(у) -
Одинадцята австро-угорська піхотна дивізія.
ХОРТИ (Horthy) Надьбаньяі Xорті
(Nagybanyai Horthy) Міклош (18.6.1868, Кендереш, - 9.2.1957, Єшторіл, біля
Лісабона), фашистський диктатор Угорщини в 1920-44, контр-адмірал (1918). Закінчив
Військово-морську академію у Фіуме (Риека). У 1909-1914 флігель-ад'ютант
імператора Франца Йосипа. Під час 1-й світової війни в 1914-1914 командував
крейсером, з 1918 головнокомандуючий австро-угорським флотом. У 1918 за допомогою
німецьких подлодок і австро-угорських військ жорстоко придушив антивоеннное
повстання матросів військово-морської бази австро-угорського флоту в Которе
(Каттарпро, Далмація). У 1919 воений міністр угорського контрреволюційного уряду в
Сегеде, а потім головнокомандуючий Національної армії, що за вимогою держав
Антанти була спрямована проти Угорської радянської республіки (ВСР). Після падіння
ВСР був обраний у парламент і провозглашёп регентом (1920), здійснював білий
терор, установив в Угорщині фашистську диктатуру, тісно зв'язав Угорщину з
фашистською Німеччиною. У 1941 р. увергнув країну у війну проти СРСР на стороні
гітлерівської Германии. 19 березня 1944 за згодою Xорти німецько-фашистські
війська окупували Угорщину. 15 жовтня 1944 віддав владу іншому фашистському
диктатору - Ф.Салаши і виїхав у Германию. Був інтернований у Баварії. Після війни
йому удалося уникнути суду міжнародного трибуналу. З 1949 жил у Португалії.
ВІЛЬГЕЛЬМ II Гогенцоллерн (Wilhelm) (27.1.1859, Потсдам, - 4.6.1941, пров.
Утрехт, Нідерланди), німецький імператор і король Пруссії (1888—1918). Виражав
інтереси агресивно набудованих кіл німецької буржуазії і юнкерства, які прагнули
насильницького переділу світу у свою користь, і був одним з ініціаторів гонки
озброєнь, будівництва могутнього військово-морського флоту, експансії Німеччини в
Китаї, на Балканах, на Близькій Схід, в Африці, чим у значній мірі сприяв
загостренню протиріч, які привели до 1-ої світової війни. У 1914 - 18 виступав за
найбільш варварські методи ведення війни, що суперечать установленим нормам
міжнародного права. Під час листопадової революції 1918 біг у Нідерланди. 28
листопада 1918 р. відрікся від престолу. По Версальскому мирному договору 1919
(ст. 227) Вільгельм II підлягав суду Міжнародного трибуналу як винуватець війни і
військовий злочинець. Але уряд Нідерландів відмовилося його видати, а прусський
ландтаг у 1926 повернув Вільгельмові землі, що належали йому раніше, палаци, цінні
папери і коштовності. Знаходячись в еміграції, опублікував ряд книг з метою
виправдання агресивної політики кайзерівської Німеччини. Вітав встановлення в
Німеччині фашистської диктатури і початок 2-ої світової війни.
ОЛЕКСАНДР I
Карагеоргійович (17.12.1888 - 9.10.1934), король Югославії в 1921-34. Під час
Балканских войн 1912-13 командував 1-й сербською армією, у 1-ій світовій війні
головнокомандуючий сербської армії. У 1914-21 принц-регент, а з 17 серпня 1921
король Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 - Югославія). 6 січня 1929
зробив державний переворот, що установив монархічну диктатуру. В зовнішній
політиці орієнтувався на Францію. Убитий у Марселеві разом із французьким
міністром закордонних справ Ж.Барту хорватськими і македонськими терористами,
зв'язаними з фашистською Німеччиною і Італією.
Повна
хронологія ХХ століття. - М.: Віче, 1999.
Історія воєн. - Т.2. - М.: Зевс,
1997.
Радянська Військова Енциклопедія. тт.1-8. М.Воениздат,1977-1980
Історія Української РСР. т.5 ДО. Наукова Думка,1983.
Історія дипломатії.
т.2. М. - ОГИЗ,1941