Дотримуючись вимоги лаконічного, максимально стислого письма, під час укладання ділових паперів на позначення понять чи значень широко користуються системою скорочень, яка розроблена й рекомендована Держстандартом України (ДСТУ 3582 — 97), що чинний від 1998 року. Основні правила скорочення: 1. Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення застосовується для всіх граматичних форм одного й того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка й часу. 2. Неприпустиме одне скорочення для двох різних за значенням слів без додаткового пояснення. 3. У скороченому слові слід залишати не менше ніж дві букви, незалежно від прийому, який використовується. Під час відсікання крапка ставиться, а під час стягування ні. 4. Скорочення слова до однієї початкової літери припускається тільки для загальноприйнятих скорочень: к. (карта), м. (місто), с. (сторінка) та ін. 5. Іменники та інші частини мови, крім прикметників і дієприкметників, скорочують лише за наявності їх у переліку особливих випадків скорочень слів. Під час скорочення іменників ураховуються відмінкові закінчення однини або множини: д-р (доктор), д-ри (доктори) м-во (міністерство), м-ва (міністерства) та ін. 6. Прикметники й дієприкметники, що закінчуються на: -авський -ентальний -ільський -адський -енький -інський -ажний -ерський -ірський -азький -еський -істий -айський -ецький -ічий -альний -євий -ічний -альський -ивний -кий -аний -инський -ний -анський -ирський -ній -арський -истий -ований -ативний -иський -овий -атський -ицький -овськнй -ацький -ичий -одський -евий -ичний -ольський -енський -іальний -Орський -ельний -івний -ський -ельський -івський -уальний -енип -ійний -чий -енний -ійський -яний -енський -ільний -янський скорочують відсіканням цієї частини слів. 7. Прикметники, що закінчуються на: -графічний, -логічний, -помічний, -навчий скорочують відсіканням частини слова: -афічний, -огічний, -омічний, -авчий: географічний — геогр., соціологічний — соціол. і под. 8. Прикметники, що утворені від власних імен, скорочуються відсіканням частини -ський: шевченківський — Шевченків, франківський — франків, і под. 9. У прикметників, утворених від географічних назв і назв народів (як в етнографічному.г-так і в адміністративному значенні), зберігають найповнішу для розуміння форму скорочення: грузинський народ — грузин, народ Бориспільський край — Бориспіл. край Луганська область — Луган. обл. і под. Якщо назви району й області збігаються, то вони скорочуються ідентично: Харківська область — Харк. обл. Харківський район — Харк. р-н і под. 10. Якщо відсіченій частині слова передує літера й або голосний, то слід зберігати наступний за ним приголосний: калійний — калійн. олійний — олійн. червоний — червон. і под. 11. Якщо скороченню підлягає тільки одна літера, то слово не скорочують: вищий — вищ., але вища — не скорочують учений — учен., але вчена — не скорочують міський — міськ., але міська — не скорочують і под. 12. Якщо відсіченій частині слова передує апостроф, то слід зберігати наступний за ним голосний і приголосний: торф'яний — торф'ян. слов'янський — слов'ян, і под. 13. Якщо відсіченій частині передує літера ь, то скорочувати • слід на приголосний, що стоїть перед ним: грецький — грец. гуцульський — гуцул. сільський — сіл. і под. 14. Якщо відсіченій частині передує подвоєний приголосний, то скорочуване слово зберігає один із приголосних: законний — закон, іменний — імен, щоденний — щоден. і под. 15. Якщо слово може скорочуватися відсіканням різної кількості літер, то відсікають максимальну, слідкуючи лише за тим, щоб не затемнювалося безпосереднє значення скорочуваного слова: експериментальний — експерим., а не експериментал., експеримент, фундаментальний — фундам., а не фундаментал., фундамент, графічний — графіч. комічний — коміч. континентальний — континент, і под. 16. У складних іменниках, що пишуться через дефіс, відсікають кожну складову частину або одну з них, якщо ці іменники наведено в додатку 2. 17. У словосполученні скорочують кожне слово: видавничий відділ — вид. від. допоміжна картка — допом. карт. умовний друкований аркуш — ум. друк. арк. і под. В окремих усталених словосполученнях слова скорочують тільки в складі даного словосполучення: без року — б. р. без ціни — б. ц. вихідні дані — вих. дан. і так далі — і т. д. та под. 18. У географічних назвах, що пишуться через дефіс, відсікають другу складову частину, якщо вона має закінчення -ський: місто Кам'янець-Подільський — м. Кам'янець-Поділ. місто Корсунь-Шевченківський — м. Корсунь-Шевченків. і под. Примітка. Географічні назви, що є складними іменниками та пишуться через дефіс, не підлягають скороченню: Івано-Франківськ, Михайло-Олександрівка, Олексієвб-Дружківка та под. 19. У складних прикметниках, що пишуться через дефіс, відсікають кожну складову частину або одну з них відповідно до загальних правил скорочення: греко-католицький — греко-католиц. фізико-математичний — фіз.-мат. хіміко-технологічний — хім. -технол. і под. 20. У складних прикметниках, що пишуться разом, відсікають другу частину слова відповідно до загальних правил скорочення: агролісомеліоративний — агролісомеліор. лісогосподарський — лісогосп. і под. 21. Однокорінні прикметники та дієприкметники, що відрізняються лише префіксами, скорочуються однаково: карпатський — карпат., закарпатський — закарпат., прикарпатський — прикарпат. і под. 22. У складних словах, що пишуться разом, скорочують або першу, або останню частину слова чи залишають перші літери слів, які утворюють складне слово: відеофонограма — відеофоногр. діафільм — дф міська державна адміністрація — міськдержадмгн. і под. 23. Відсікати слово до однієї початкової літери не можна, окрім слів, що наведеш в додатку 2. 24. Якщо слово є єдиним членом речення (у відомостях, що відносяться до назви), його не відсікають: Безпека життєдіяльності: Підручник, а не Безпека життєдіяльності: Підруч. Лікарські рослини: Словник-довідник, ; а не Лікарські рослини: Слов. -довід,; 1 але Біологія: Підручник для 10-го класу — Біологія: Підруч. для 10-го кл., Лікарські рослини: Словник-довідник лікаря Лікарські рослини: Слов. -довід, лікаря. Лексичні та графічні скорочення Лексичні скорочення (абревіатури) функціонують як самостійні слова. Графічні ж скорочення не є словами й використовуються лише на письмі. На відміну від лексичних вони обов'язково розшифровуються та читаються повністю. Лексичні скорочення бувають декількох типів: 1. Ініціальні (абревіація)— утворені з початкових букв слів, що означають поняття; вони, у свою чергу, поділяються на: а) буквені — читаючи їх, треба вимовляти букви: КБ, ЖБК, ХГЗтаін.; б) звукові — читаючи їх, вимовляють звуки: ЗАГС, ЦУМ, Ту-154, Ан-24 та ін.; в) буквено-звукові (змішані) — частина слова вимовляється за буквами, частина — звуками: ЖЕК, ТЕЦ та ін. 2. Складові скорочення — утворені з частин складів слів: завгар, техред, лінкор, міськком, Харзеленбуд та ін. 3. Частково скорочені слова — утворені з частини або частин слів і повного слова: Донвугілля, Татнафта, госпрозрахунок, рембаза та ін. 4. Відсікання (усічення): зал., зав., пом., акад., доц. таін. 5. Телескопічні скорочення — утворені з початкової та кінцевої частини складових слів: рація (із ра[діостан]-ція), біоніка (із біо[логія] та [електро]ніка) й ін. 6. Змішаного типу (комбіновані): НДІторгмаш, ХарБТІ й ін. Розрізняють декілька типів графічних скорочень: — крапкові: ст., див., їм. таін.; — дефісні: з-З, б-ка, ш-ттаін.; — скіснолінійні (дробові): р/р, а/с (крапка не ставиться); — нульові (курсивні) — на позначення фізичних, метричних величин, валют та ін. лише після цифрових назв: 2 хв, 47 кг, 250 г, 400 грн та ін. (крапка не ставиться); — комбіновані: півд,-зах., півн.-схід. та ін. Графічні скорочення, як правило, не подвоюються, виняток становлять рр. (роки). У документах припускається використання лише загально-нормативних графічних скорочень, зафіксованих у державних стандартах та словниках. Не можна перевантажувати текст графічними скороченнями, наприклад: НП, що сталася на ПУ півд. -схід, міської РМС через порушення ПТБ інженером Ковтуном В. С. Не можна скорочувати: 1) імена та імена по батькові (крім:ініціалів): не Мих. Серг. Грушевський, а М. С. Грушевський (як виняток — з однаковими прізвищами: Гр. Тютюнник — Григір, бо є Григорій Тютюнник); 2) псевдоніми: не Ж. Занд, а Жорж Занд не Л. Українка, а Леся Українка не П. Мирний, а Панас Мирний; 3) подвійні прізвища: не Б.-Хом'як, а Богачевська-Хом'як не Ж.-Стоша, а Жукевич-Стоша не К. -Яценко, а Кучук-Яценко |