План: облік касових операцій облік розрахунків з підзвітними особами облік операцій на поточному рахунку в національній валюті Облік операцій на поточному рахунку в іноземній валюті облік операцій по безготівковій валюті облік операцій по торгівлі (обміну) готівковою валютою Облік касових операцій Порядок приймання, зберігання, використання та обліку грошових коштів у касі підприємств і організацій усіх форм власності регламентується Порядком ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02.02.95 № 21 у редакції постанови Національного банку України від 13.10.97 № 334 з урахуванням змін і доповнень, внесених постановами Правління Національного банку України від 22.05.98 №206; від 19.01.99 № 16, від 04.01.2000 № 3. Згідно з зазначеними нормативними актами підприємства та індивідуальні
підприємці (суб'єкти підприємницької діяльності) зобов'язані зберігати
свої кошти на поточному та інших рахунках в установах банків. Згідно з постановою
Правління Національного банку України № 473 суб'єкти підприємницької
діяльності мають право здійснювати розрахунки між собою (крім тих, що мають
податкову заборгованість), а також з фізичними особами - громадянами як в
готівковій, так і безготівковій формі, як за рахунок коштів, одержаних в банку,
так і за рахунок виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) та інших касових
надходжень. Готівкова виручка та Інші касові надходження можуть використовуватись
суб'єктами підприємницької діяльності (які не мають податкової заборгованості)
в необхідних розмірах для забезпечення своєї статутної і господарської діяльності,
у тому числі на оплату праці і виплату дивідендів (доходів). При Суб'єкти підприємницької діяльності, які мають податкову заборгованість, розрахунки між собою та іншими підприємствами повинні здійснювати тільки в безготівковому порядку. Ліміт залишку готівки в касі
для кожного підприємства встановлюється комерційними банками за місцем відкриття
рахунка з урахуванням режиму і специфіки діяльності підприємства, його
віддаленості від установи банку, розміру касового обороту і порядку здавання
виручки (надходжень). В окремих випадках, пов'язаних з надходженням у касу підприємства наприкінці робочого дня після завершення інкасації (або закінчення роботи вечірньої каси банку) значних сум готівки від здійснення господарської діяльності, внаслідок чого перевищується встановлений ліміт каси, такі підприємства не пізніше наступного робочого дня мають здати цю готівку (в частці, що перевищує ліміт каси) в обслуговуючу установу банку. За таких умов зазначені кошти не вважаються понадлімітними в день їх оприбуткування в касі підприємства (постанова Правління Національного банку України від 22.05.98 № 206). Понад
встановлений ліміт підприємства мають право зберігати в касі грошові кошти,
одержані на виплату заробітної плати працівникам, премій, допомоги по тимчасовій
непрацездатності та інших прирівняних до них виплат протягом трьох робочих днів
(колективні сільгосппідприємства, підприємства залізничного транспорту і морські
порти для проведення таких виплат працівникам віддалених підрозділів, виконавчі
органи сільських рад - протягом п'яти робочих днів, включаючи день одержання
готівки в банку). Після закінчення цих строків суми готівки, не використані за
призначенням, повертаються в банк не пізніше наступного робочого дня і в
подальшому видаються підприємствам за їх першою вимогою з цією самою метою. Одноразові виплати грошей із каси на оплату праці окремим особам, що
не перебувають в обліковому складі підприємства, проводяться при поданні паспорта
або замінюючого його документа за видатковим касовим ордером, у якому ставляться
підпис в одержанні і дані поданого документа. Гроші, видані під звіт на службові
відрядження, але не витрачені, мають бути -повернені в касу підприємства не
пізніше трьох робочих днів від дня видачі. Ніякі підчистки або виправлення в
касових документах не допускаються. Синтетичний облік наявності І руху грошових коштів у касі ведеться на рахунку ЗО «Каса», записи на якому здійснюють на підставі перевірених звітів касира загальними підсумками за день в журналі-ордері № 1 (по кредиту) і відомість № 1 (по дебету). Рахунок ЗО «Каса» ведеться за субрахунками: 301 «Каса в національній валюті», 302 «Каса в іноземній валюті». Крім готівки в касі можуть зберігатися грошові документи і бланки суворої звітності. До грошових документів належать, зокрема, акції, облігації й інші цінні папери; путівки в будинки відпочинку і санаторії; поштові марки, марки держмита, проїзні квитки тощо. Надходження і видача здійснюються за прибутковими та видатковими касовими ордерами і відображаються на рахунку 331 «Грошові документи в національній валюті» або 332 «Грошові документи в іноземній валюті» (з подальшим складанням касиром звіту про рух грошових документів). Аналітичний облік грошових документів ведеться за їх видами. Бланки суворого обліку, які знаходяться на зберіганні і видаються під звіт (бланки товаросупровідних документів тощо), обліковуються на забалансовому рахунку 08 «Бланки суворого обліку». Аналітичний облік ведеться по кожному виду бланків із зазначенням даних про місце зберігання, нумерації, кількості і вартості таких бланків. Згідно з Інструкцією про порядок
реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на одержання цінностей,
затвердженою наказом Мінфіну України від 16.05.96 № 99 (із змінами, внесеними
наказом від 19.02.98 № 37), облік бланків довіреностей на рахунку 08 потрібно
обліковувати виходячи з ціни за один бланк 1 гри. 50 коп. Операції, пов'язані з одержанням та
витрачанням готівкової іноземної валюти, в касі підприємства на субрахунку 302
«Каса в Іноземній валюті» рахунка ЗО «Каса» передбачають необхідність вести облік
по кожному виду Відповідно до постанови Правління Національного банку України
від 22.05.98 № 207 установи банків перевіряють дотримання касової дисципліни на
підприємствах. За наявності у підприємства поточних рахунків у кількох установах
банків перевірку касової дисципліни може здійснювати будь-який банк, у якому
відкрито поточний рахунок (незалежно від того, який банк встановив ліміт залишку
готівки в касі). Перевірка дотримання касової дисципліни здійснюється
також самим підприємством - комісією, призначеною наказом керівника підприємства.
Результати перевірки оформляються актом (протоколом), у якому вказуються стан
касової дисципліни, виявлення недостач або залишки грошових коштів у касі (якщо
вони мали місце), їх сума, причини виникнення. Відповідно до Указу Президента України від
11.05.99 № 491 до суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності за
порушення норм по регулюванню готівкового обігу застосовуються такі санкції: - за невстановлення установами комерційних банків ліміту залишку грошей в касі підприємства - в 50-кратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожен випадок; - за перевищення встановлених строків
використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під
звіт без повної звітності щодо раніше виданих авансів - у розмірі 25% від виданих
під звіт сум; - за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням - у розмірі використаної готівки; - за проведення готівкових розрахунків без надання одержувачам платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би засвідчував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів. Облік розрахунків з підзвітними особами Грошові кошти можуть витрачатися через касу
підприємства, а в окремих випадках, коли оплата витрат через касу або рахунків у
банках затруднена або зовсім неможлива (службові відрядження, придбання дрібного
інвентарю, канцелярних предметів тощо), - через підзвітних осіб. Реєстрація осіб, які вибувають у
відрядження, здійснюється у спеціальному журналі, в якому зазначається дата
вибуття у відрядження І дата повернення з відрядження. Витрати на відрядження
включаються до складу валових витрат підприємства тільки за наявності документів,
які підтверджують зв'язок даного відрядження з основною діяльністю
підприємства (заключення договорів, угод, участь в переговорах, конференціях,
симпозіумах тощо). Граничні норми добових витрат для працівників підприємств,
установ і організацій всіх форм власності (крім державних службовців, а також
інших осіб, які направляють ся у відрядження підприємствами, установами та
організаціями, що повністю або частково утримуються за рахунок коштів бюджетів)
встановлені в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту: для відряджень
у межах України - 6 грн„ для відряджень за кордон - 160 грн. У разі, коли до
рахунків на оплату вартості проживання у готелях включаються витрати на
харчування, норми добових витрат встановлені: при одноразовому харчуванні - 4 грн.
80 коп., при дворазовому - 3 грн. 60 коп., при трьохразовому харчуванні - 2 грн.
40 коп. При відрядженнях за кордон - відповідно 126 грн., 90 грн., 57 грн. Державним службовцям і працівникам
зазначених підприємств, установ та організацій, які перебувають за кордоном
тривалий строк і отримують заробітну плату в іноземній валюті, та працівникам
дипломатичних установ України, які перебувають за кордоном у довготривалому
відрядженні та отримують виплати в іноземній валюті, у Визначення днів відрядження для виплати добових здійснюється з урахуванням дня
вибуття і дня прибуття до місця постійної роботи, які зараховуються як 2 дні.
Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками у посвідченні
про відрядження, засвідченими печаткою. За відсутності у посвідченні відмітки про
відрядження добові не виплачуються. - на бронювання місць у готелях у розмірах не більш як 50% від вартості місця за добу; на користування у готелях холодильником І телевізором; на комісійні у разі обміну валюти (при закордонних відрядженнях). Понад
встановлені норми компенсації витрат відшкодовуються також витрати на оплату ПДВ
за придбані проїзні документи, користування в поїздах постільними речами та
наймання житлових приміщень відповідно до підтвердних документів в оригіналі.
Відшкодовуються також витрати на службові телефонні розмови у розмірах, погоджених
з керівником підприємства. Відрядження за кордон здійснюється
відповідно до наказу керівника підприємства після затвердження завдання, в якому
визначаються мета поїздки, строк, умови перебування за кордоном (у разі поїздки за
запрошенням надається його копія з перекладом) і кошторис витрат. Строк 92 «Адміністративні витрати» (на суми, витрачені на службові
відрядження); Постановою Правління Національного банку України від 22.05.98 № 207 «Зміни і доповнення до інструкції № 4 «Про організацію роботи по готівковому обігу установами банків України» визначено, що готівка, видана під звіт, але з будь-яких причин не витрачена (частково чи в повній сумі), має бути повернена в касу підприємства одночасно з авансовим звітом не пізніше 10 робочих днів з дня видачі її під звіт (по відрядженнях - не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження). Якщо із каси підприємства його працівнику одночасно видані готівка на відрядження і кошти під звіт для вирішення під час цього відрядження господарських (виробничих) питань і при цьому строк відрядження перевищує 10 робочих днів з дня видачі коштів під звіт, то підзвітна особа протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження повинна подати в бухгалтерію підприємства одночасно звіт про суму, видану їй для вирішення господарських (виробничих) питань, і авансовий звіт про витрачені кошти безпосередньо на відрядження. Готівка, видана під звіт (у тому числі і на відрядження), але не витрачена і не повернена в касу підприємства (в повній сумі, виданій під звіт, або в сумі, яка не підтверджена авансовими звітами), на наступний день після закінчення зазначених вище строків включається розрахунково (без складання бухгалтерської проводки) в суму залишку готівки в касі на кінець дня. Одержана в результаті розрахункова сума порівнюється із встановленим лімітом залишку готівки в касі. Своєчасно неповернені до каси підзвітні суми підлягають утриманню із заробітної плати. Заборгованість підзвітних осіб у разі неповернення у встановлений строк суми авансу, виданого на службові відрядження у валютних коштах, стягується в сумі, еквівалентній потрійній сумі вказаних валютних цінностей, перерахованій за курсом Національного банку України на день погашення заборгованості. Облік операцій на поточному рахунку в національній валюті Для зберігання вільних грошових коштів і проведення безготівкових розрахунків підприємствам, організаціям, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності в банках відкривають поточні рахунки згідно з Інструкцією №3 «Про відкриття банками рахунків у національній і іноземній валюті», затвердженою постановою правління Національного банку України від 04.02.98 №36. З поточного рахунка оплачуються операції, що забезпечують виробничо-господарську, комерційну та іншу діяльність; розрахунки за товарно-матеріальні цінності з постачальниками і покупцями продукції; надані і отримані послуги; сплата обов'язкових платежів до бюджету і державних фондів; операції, пов'язані із забезпеченням власних соціально-побутових потреб, та інші операції відповідно до статутної діяльності підприємства. З поточного рахунка банк видає готівку на оплату праці, виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, дивідендів (доходів), на господарські та інші потреби. Видачу готівкових грошових коштів, а також безготівкові перерахування з поточного рахунка підприємства банк проводить на підставі наказів власника рахунка або з його згоди (акцепту). Періодично (у встановлені строки) банк видає підприємству виписки з його поточного рахунка, тобто перелік здійснених за звітний період операцій. До виписки додаються відповідні виправдні документи, на підставі яких були зараховані або списані кошти. Виписка банку фактично являє собою другий примірник особового рахунка підприємства, відкритого банком. Зберігаючи грошові кошти підприємства, банк вважає себе його боржником, тобто на цю суму має кредиторську заборгованість. Звідси - залишки коштів і надходження на поточний рахунок банк записує по кредиту поточного рахунка, а зменшення свого боргу (списання, видачу готівкою) - по дебету. Тому, обробляючи виписки банку, бухгалтер повинен пам'ятати про цю особливість і записувати зараховані суми і залишок по дебету поточного рахунка) а списання - по кредиту. Одержана із банку виписка перевіряється й обробляється: підбираються всі виправдні документи, проставляються кореспондуючі рахунки. Всі додані до виписки документи погашаються штампом «Погашено». Крім того, на документах також вказують порядковий номер його запису у виписці банку. Це необхідно для контролю за рухом коштів на поточному рахунку, а також для наступних перевірок. Виписки банку є регістрами аналітичного обліку і підставою для облікових запасів на поточному рахунку. Синтетичний облік
наявності І руху грошових коштів на поточному рахунку підприємства в національній
валюті ведеться на активному рахунку ЗІ «Рахунки в банках», субрахунок 311
«Поточні рахунки в національній валюті», по дебету якого відображають надходження
(зарахування) коштів, На суму зарахованих на поточний рахунок підприємства коштів дебетують рахунок 311 «Поточні рахунки в національній валюті» в кореспонденції з кредитом рахунків: 301 «Каса в національній валюті» (на суми, внесені готівкою із каси); 60 «Короткострокові позички» (на суми одержаних банківських кредитів) та ін. Перераховані (видані готівкою) грошові кошти з поточного рахунка підприємства відображаються по кредиту рахунка 311 «Поточні рахунки в національній валюті» і дебету рахунків: 301 «Каса в національній
валюті» (на суми, видані готівкою); 64 «Розрахунки за податками і
платежами» (на суми, сплачених податків і обов'язкових платежів до бюджету
позабюджетних фондів); 67 «Розрахунки з учасниками» (на суми перерахованих дивідендів та Інших виплат учасникам); 68 «Розрахунки за іншими операціями» (на суми оплаченої кредиторської
заборгованості по внутрігосподарських та інших розрахунках); Облік операцій на поточному рахунку в іноземній валюті Облік операцій по безготівковій валюті Режим здійснення операцій у іноземній валюті на території України, загальні принципи валютного регулювання, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин регламентуються Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 № 15-93 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління НБУ від 04.08.97 № 212), Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України, затвердженими постановою Правління НБУ від 26.03.98 та іншими нормативними актами. Облік операцій у
іноземній валюті регламентується Положенням про бухгалтерський облік операцій у
іноземній валюті, затвердженим наказом Мінфіну України від 14.02.96 № 29 (із
змінами, внесеними згідно з наказом Відповідно до зазначеного Положення і національного Плану рахунків
бухгалтерський облік наявності та руху валютних коштів здійснюється на рахунку 312
«Поточні рахунки в іноземній валюті» за субрахунками (рахунками третього порядку):
312-І «Валютний рахунок в країні», 312-2 «Валютний рахунок за кордоном», 312-3
«Транзитний валютний рахунок». Бухгалтерський облік операцій у іноземних валютах ведеться в
тій самій системі рахунків, 'що й облік операцій у гривнях. Записи по рахунках
розрахунків з постачальниками і підрядчиками, покупцями і замовниками та іншими
дебіторами і кредиторами здійснюються відповідно на рахунках 36 «Розрахунки з
покупцями і замовниками») 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками», 64
«Розрахунки за податками й платежами» та ін. При цьому можливе відокремлення
розрахунків в іноземних валютах на окремих субрахунках, що відкриваються в складі
відповідних синтетичних рахунків. У облікових регістрах обов'язково вказують
дату здійснення господарської операції, оформленої відповідним документом. Законом України «Про внесення змін в деякі Декрети Кабінету Міністрів України з питань валютного регулювання» від 03.06.97 № 295 було відмінено обов'язковий продаж на Міжбанківській валютній біржі 50% від надходжень валюти по експортних операціях. Проте постановою Правління Національного банку України від 04.09.98 №349 «Про введення обов'язкового продажу надходжень у іноземній валюті на користь резидентів - юридичних осіб» (із змінами, внесеними постановою від 14.09.98 № 365) встановлено, що на період до стабілізації ситуації на валютному ринку України 50% від надходжень у іноземній валюті на користь резидентів - юридичних осіб підлягає обов'язковому продажу через уповноважені банки на Українській міжбанківській валютній біржі, за винятком: кредитів (позик, фінансової допомоги); сум по гранту КFW; сум, які повністю направляються резидентами на погашення кредитів, позик і фінансової допомоги; сум, придбаних на Українській міжбанківській валютній біржі і Київській міжбанківській валютній біржі в межах строків для розрахунків з нерезидентами; сум, перерахованих раніше нерезидентам І повернених через невиконання зобов'язань, якщо вони не були куплені на міжбанківському валютному ринку України; сум, що належать банкам і уповноваженим кредитно-фінансовим установам; депозитів, розміщених резидентами; виручки від експорту послуг транспортних організацій, яка спрямовується ними на експлуатаційні витрати, пов'язані з обслуговуванням їх транспортних засобів за межами України. Підставою є сертифікат торгово-промислової палати України. При здійсненні обов'язкового продажу валюти винагорода уповноважених банків не може перевищувати 0,05% по кожній угоді, включаючи операційні витрати. Постановою Правління Національного банку України від 24.07.97 № 248
передбачено, що валютні надходження на адресу резидента піддягають зарахуванню на
розподільчий валютний рахунок. Банк зобов'язаний не пізніше наступного дня
повідомити власника рахунка про надходження валюти на розподільчий рахунок і, якщо
резидент протягом п'яти банківських днів не дасть йому доручення на
перерахування валютних коштів з розподільчого рахунка) банк на 6-й банківський
день самостійно перераховує ці кошти на валютний рахунок резидента. Перерахування банком валютних коштів
транзитного валютного рахунка на валютний рахунок підприємства резидента
відображається записом по дебету рахунка 312, субрахунок 312-І «Валютний рахунок в
країні» і кредиту рахунка 312, субрахунок 312-3 «Транзитний валютний рахунок». Собівартість реалізованої на біржовому ринку іноземної валюти за курсом НБУ, що діяв на день здійснення операції (за вирахуванням суми винагороди, утриманої банком), списується з кредита рахунка 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті» на дебет рахунка 942 «Собівартість реалізованої іноземної валюти» У такій же кореспонденції рахунків відображається і сума винагороди, утримана банком за надані послуги по продажу іноземної валюти на біржовому ринку. Наприкінці звітного періоду для визначення фінансового
результату від продажу Іноземної валюти на Міжбанківській валютній біржі роблять
записи: Д-т рах. 711 «Доход від реалізації іноземної валюти» К-т рах. 791 «Результат основної діяльності»; 2) на списання собівартості реалізованої |