Порядок здійснення обліку (реєстрації) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) визначено Положенням про реєстрацію зовнішньоекономічних договорів (контрактів) з додатками №1-7 (надалі Положення), затвердженим наказом Міністерства економіки України №136 від 29.06.2000 "Про порядок реєстрації та обліку зовнішньоекономічних договорів (контрактів)". Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) здійснюється Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, а також уповноваженим ниморганом по Івано-Франківській області - управлінням зовнішніх зв’язків, туризму і торгівлі облдержадміністрації, яке правомочне здійснювати облік (реєстрацію) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) суб’єктів підприємницької діяльності, що зареєстровані в області, якщо облікова вартість цих договорів (контрактів) не перевищує 1 мільйона 500 тисяч доларів США. Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) на експорт відходів та брухту чорних металів (код ТН ЗЕД - 72 04) здійснюється виключно Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України за погодженням з Державним комітетом промислової політики України незалежно від облікової вартості контрактів. Зовнішньоекономічні договори (контракти), предметом яких є товари, зазначені в додатках 4, 5, підлягають реєстрації тільки в тому разі, коли до цих товарів не застосовано режим ліцензування та їх експорт здійснюється до країн, зазначених у додатку 7, у яких (або щодо яких) існують відповідні кількісні обмеження експорту товарів походженням з України. Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які укладені суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України всіх форм власності та предметом яких є товари походженням з України, експорт яких здійснюється в рамках бартерних (товарообмінних) операцій, провадиться Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України та уповноваженими ним органами з додержанням правил, установлених пунктами 8 та 9 цього наказу, за товарами, визначеними в додатках 5, 6, та, у разі здійснення бартерних (товарообмінних) операцій з країнами, зазначеними в додатку 7, за товарами, визначеними в додатку 4. Зовнішньоекономічні договори (контракти), на підставі яких здійснюються операції з давальницькою сировиною українського замовника, підлягають обліку (реєстрації) лише в тих випадках, коли контрактом передбачена реалізація готової продукції в країні виконавця або вивезення її до іншої країни. В разі, коли чинними міжнародними договорами передбачаються прийняття та виконання Україною зобов’язань щодо експорту товарів, зазначених у додатках 4 та 5, у рамках кількісних обмежень, установлених іноземними державами чи економічними угрупованнями, та запровадження процедури ліцензування або подвійної перевірки (з видачею "експортного документа") експорту зазначених товарів і коли контракти, предметом яких є ці товари, підлягають обліку (реєстрації), застосовуються правила міжнародних договорів та законодавства України щодо режиму ліцензування і квотування або подвійної перевірки експортних операцій, а реєстрація зовнішньоекономічних договорів (контрактів) призупиняється на період до закінчення дії зазначених міжнародних договорів. Ліцензії на експорт товарів, які отримані суб’єктами підприємницької діяльності згідно з цим пунктом, прирівнюються до карток реєстрації-обліку зовнішньоекономічних договорів (контрактів) при здійсненні митного оформлення та інших передбачених чинним законодавством процедур щодо вивезення товарів з митної території України. Для обліку (реєстрації) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) подаються такі документи: заява в довільній формі на офіційному бланку суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності - заявника за підписом його керівника (див. додаток №1); інформаційна картка зовнішньоекономічного контракту установленої форми (див. додаток №3); оригінал зовнішньоекономічного договору (контракту) з усіма чинними на дату подання додатками, специфікаціями, додатковими угодами та іншими документами, які є частинами контракту; копія, завірена в установленому порядку керівником суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності (якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) підписаний фізичною особою, його копія засвідчується в установленому порядку); копія свідоцтва про державну реєстрацію, завірена керівником суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності; копія витягу з торговельного, банківського чи судового реєстру або реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію іноземного суб’єкта господарської діяльності, керівником суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності України (подається тільки в разі попередньої поставки товару); документ про оплату послуг за реєстрацію зовнішньоекономічного договору (контракту). Відповідальність за достовірність інформації, наведеної у документах поданих для реєстрації, несе керівник організації-замовника. Картка реєстрації зовнішньоекономічного договору видається заявникові у строк, не більший десяти робочих днів з дати подання документів та при пред’явленні заявником документа, що засвідчує особу, та доручення на їх отримання. Оплата за здійснення реєстрації зовнішньоекономічного договору (контракту) здійснюється в розмірі 365 грн відповідно до наказу МЗЕЗторгу від 18.06.99 №442 та зараховується: до державного бюджету за кодом бюджетної класифікації 14060200 – 275,75 грн. (номери рахунків див. додаток №3) до обласного бюджету за кодом бюджетної класифікації 14060300 – 91,25 грн. ОБЛІК ЕКСПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ
Експорт товару оформляється контрактом, один примірник якого зберігається в головного бухгалтера, котрий контролює стан розрахунків. У контракті обов'язково вказується порядок розрахунків готівкою або в кредит, тобто з розстрочкою платежу. Як вже зазначалося, у міжнародних розрахунках під словом "готівка" розуміють повну оплату товару до чи в момент переходу товару або товаророзпорядчих документів у розпорядження покупця. Розрахунки готівкою здійснюються через банки, форми розрахунків готівкою такі: банківський переказ; документарне інкасо; документарний акредитив; розрахунки за відкритим рахунком; розрахунки чеками. Таким чином, розрахунки готівкою - це здебільшого розрахунки в безготівковій
формі. При цьому слід зазначити, що сьогодні в Україні відповідно до "Правил
використання готівки іноземної валюти на території України", затвердженими
постановою правління НБУ від 26 березня 1998 р. № 119 і зареєстрованими в
міністерстві юстиції України 15 квітня 1998 р. за № 245/2685, у розрахунках між
нерезидентами і резидентами за експорт з України продукції, робіт і послуг на суму
до 10 тис. дол. США можливий варіант використання готівки вільно конвертованої
валюти або еквівалент цієї суми в іншій вільно конвертованій валюті за курсом НБУ
на день зарахування коштів. * контракт або договір із нерезидентом, що передбачає повну або часткову оплату готівкою у ВКВ на суму до 10 тис. дол. США; * оригінали митних декларацій про вивіз із країни нерезидента і ввезення в Україну вільно конвертованої валюти; * довідка
банку про зняття валютних коштів із рахунку нерезидента; За наявності
зазначених документів нерезидент безпосередньо здає в касу банку готівку для
зарахування її на розподільний рахунок резидента. Оплата товарів за рахунок банківських
кредитів не розглядається як розстрочка платежу, оскільки покупець розраховується
з постачальником готівкою, але за рахунок кредиту, отриманого в банку. Експортним
операціям вигідніші розрахунки готівкою, оскільки вони дають змогу швидко втягнути
в обіг валютну виручку. В імпортних операціях доцільніше користуватися комерційним
кредитом з урахуванням умов його надання. Розглянемо схему бухгалтерських записів при експорті товарів
безпосередньо підприємством-виробником. Цифрові позначення умовні. Рахунок-фактура виписується на суму продажу товарів або, як заведено говорити, на контрактну вартість товару, що вказується в іноземній валюті. Слід зазначити, що рахунок-фактура оформляється на таку кількість примірників, яка визначена контрактом, на бланках уніфікованої форми, іноземною мовою, передбаченою у контракті або умовами акредитива при акредитивній формі розрахунків. Рахунки-фактури рекомендується реєструвати в спеціальному журналі із зазначенням країни, фірми, номера і суми рахунку, дати виписки. Це необхідно для контролю над випискою рахунків і надходженням за ними платежів. Оскільки рахунок
виписується в іноземній валюті, а бухгалтерський облік ведеться в національній
валюті України, то, відображаючи реалізацію готової продукції в бухгалтерському
обліку, необхідно суму рахунку в іноземній валюті перерахувати в національну
валюту України. Слід зазначити, що заборгованість дебітора за цією операцією
одночасно відображається і в іноземній валюті, на практиці це має такий вигляд:
150 000 дол. США / 300 000 гр. од. або гривень. Сума заборгованості, перелічена в
національну валюту за курсом, що діяв на дату її виникнення, називається
балансовою вартістю заборгованості (стаття 7.3.3 Закону України "Про внесення
змін до Закону України "Про оподатковування прибутку підприємств"). У зв'язку з тим, що витрати, пов'язані з продажем, впливають на фінансовий результат експортної угоди, необхідно вести їх аналітичний облік у розрізі товарних партій. Однак не всі витрати можна безпосередньо віднести на конкретну товарну партію. Витрати, пов'язані з реалізацією готової продукції, поділяються на прямі і непрямі. Прямі витрати можна безпосередньо віднести на конкретну товарну партію. Це витрати на перевезення, перевалювання, зберігання, експортне мито, витрати на митні процедури та ін. Такі витрати включаються в собівартість експортного товару при його реалізації і разом із виробничою собівартістю товару утворюють його повну собівартість. Непрямі (загальноторговельні) знеособлені витрати, що не відносяться до конкретного товару, стягуються у сукупності за якийсь час. Це - оплата послуг банку, транспортно-експедиторська комісія, портові збори. Непрямі витрати в собівартість окремої партії не входять. Вони обліковуються на рахунку 93/3 "Загальноторговєльні витрати на експорт" і включаються загальною сумою в собівартість реалізованих експортних товарів, а тоді розподіляються за певною методологією між окремими партіями. Витрати, пов'язані з реалізацією
готової продукції, потрібно відносити обов'язково до того періоду, коли вони
були фактично здійснені. Якщо витрати, пов'язані з майбутнім періодом,
оплачуються достроково, то для виявлення реального фінансового результату за
звітний період їх слід обліковувати на рахунку 39 'Витрати майбутніх
періодів", потім щомісяця списувати рівними частками на 93-й рахунок. Між датою митного оформлення експорту товарів, датою підписання документів про
фактичне виконання робіт і послуг (дата здійснення операції) і датою надходження
валютної виручки проходить певний час. За цей час курс іноземної валюти, у якій
виписаний рахунок, може змінитися. Різниця між еквівалентом у національній валюті
тієї самої кількості іноземної валюти на різні дати, викликана зміною курсу
валюти, називається курсовою різницею. Курсова різниця може бути додатною або
від'ємною. Додатна курсова різниця виникає у разі підвищення офіційного курсу
іноземної валюти відносно національної на звітну дату порівняно з датою виникнення
заборгованості в іноземній валюті або її надходження. Від'ємна ж, навпаки, -
при падінні курсу. 5. Зроблена дооцінка дебіторської заборгованості у зв'язку з підвищенням офіційного курсу долара США на кінець звітного періоду: Дт 362 "Розрахунки з іноземними покупцями"; Кт 714 "Дохід від операційної курсової різниці". 6. Списана на фінансовий результат собівартість реалізованої готової продукції: Дт 791 "Результат основної діяльності"; Кт 901 "Собівартість реалізованої готової продукції". 7. Списана на фінансовий результат сума доходу від реалізації готової продукції: Дт 701 "Дохід від реалізації готової продукції"; Кт 791 "Результат основної діяльності". При експорті товарів податок із додаткової вартості обчислюється за нульовою ставкою (п. 6.2.1 Закону України від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР "Про податок з додаткової вартості"). Під час експорту товарів велике значення має контроль за їх рухом як на території України, так і за її межами. Раніше, коли реалізація визначалася за "касовим методом", тобто за надходженням валютних коштів, широко застосовувався рахунок 45 "Товари відвантажені, виконані роботи і послуги". До нього відкривався ряд субрахунків, за допомогою яких можна було фіксувати місцезнаходження експортної партії товару. Наприклад, такі субрахунки, як "Товари експортні в дорозі в Україні", "Товари експортні в портах і на складах в Україні , "Товари експортні в дорозі за кордоном" і т. д. З переходом на обчислення реалізації за методом "нарахувань" потреба в застосуванні рахунку 45 "Товари відвантажені, виконані роботи і послуги" відпала. На наш погляд, контроль за схоронністю експортної партії товару за етапами її переміщення можна вести за допомогою того самого аналітичного обліку в межах 26 рахунку "Готова продукція". Якщо під час руху експортного товару виникла недостача, то складається комерційний акт, що є підставою для пред'явлення претензії організації, котра несе відповідальність за його схоронність. Недостача відображається на рахунку 374 "Розрахунки за претензіями". Підприємство, як зазначалося вище, на зовнішній ринок
може виходити і через посередників. Тоді між підприємством - власником продукції і
фірмою-посередником укладається договір поставки або комісії. При договорі комісії право власності до посередника не переходить. Він тільки зобов'язується за дорученням підприємства за винагороду укласти контракт з іноземною фірмою на реалізацію продукції. У договорах поставки і комісії визначаються вимоги до якості
продукції, гранична контрактна ціна, терміни поставки, терміни відправлення
товаросупроводжувальних документів і повідомлень про відвантаження, вимоги щодо
тари, упаковування і маркування, питання майнової відповідальності, порядок участі
підприємства в переговорах про укладення контракту з іноземною фірмою,
обов'язково розмір комісійної винагороди і т. д. Відповідно до контракту і договору фабрика в цьому самому
місяці відвантажила експортну партію іграшок на адресу польської фірми
"Вісла", оплативши залізниці транспортні витрати на суму 1000 грн.
Одночасно був виписаний рахунок на контрактну вартість відвантаженого товару і
переданий фірмі "Олена". Таким чином, функція контролю за рухом товару і
розрахунками з фірмою "Вісла" перейшла до посередника. Схема бухгалтерських записів у посередника така:
ОБЛІК ІМПОРТНИХ ТОВАРІВ
1)
придбання товару за готівку; 3) у рахунок погашення кредиту, наданого Україною країні іноземного постачальника, що погашається поставками імпортних товарів підприємствами країни іноземного постачальника; 4) у порядку компенсаційної
операції; Розрахунки з іноземними
постачальниками за імпортні товари відображаються на рахунку 632 "Розрахунки
з іноземними постачальниками". Товари, які імпортуються, обліковуються підприємством як імпортні товари з моменту надходження відповідних розрахункових і комерційних документів, що оформляють придбання товарів, до моменту їхньої оплати підприємством. Імпортні товари враховуються за фактурною імпортною вартістю, під яким розуміють вартість самого товару і вартість тари й упаковування, оплачуваних іноземному постачальнику за його рахунком відповідно до контракту. Покупцеві при імпорті товару важливо знати умови поставки товару, тому що вони впливають на імпортну (фактурну) вартість товару (СІФ, ФОБ, франко-кордон тощо). Так, у ціну товару на умовах ФОБ включаються транспортні й інші витрати постачальника до моменту навантаження товару на борт корабля. Облік імпортних товарів, як і експортних, ведеться за обліковими партіями, при визначенні ознак яких беруться до уваги вид товару, можливість збереження партій у процесі перевезення, перевалювання і зберігання вантажів та інші умови. При імпорті машин та устаткування за облікову
партію звичайно беруться: * у залізничних перевезеннях - замовлення, транс, вагон, міжнародна залізнична накладна. При імпорті сировини, продовольства і товарів масового виробництва за облікову партію беруться: * у морських перевезеннях - пароплав, товар, а якщо в порту організоване поконосаментне зберігання вантажів, то і коносамент; * у залізничних перевезеннях - вагон, а коли вантажі надходять ешелонами, сформованими іноземним постачальником, то ешелон. В останньому разі має бути організований облік вагонів, що відстали
від ешелону, а також тих, що приєдналися до нього в дорозі. В усіх випадках вибір ознак облікової партії повинен забезпечувати ув'язку партії, яка оприбутковується на товарний рахунок, і можливістю контролю за рухом і залишками товарів у дорозі, у місцях зберігання і перевалювання вантажів. У бухгалтерському обліку рух імпортних товарів відображається на рахунку 28 "Товари" за такими субрахунками: 28/1 "Товари імпортні в дорозі за кордоном"; 28/2 "Товари імпортні на складах і в переробці за кордоном"; 28/3 "Товари імпортні в портах і на складах в Україні"; 28/4 "Товари імпортні в дорозі в Україні"; 28/5 "Товари імпортні за прямими відправками"; 28/6 "Товари імпортні відвантажені, але невідфактуровані" (в імпортній вартості). Обліковуючи імпортні операції, потрібно чітко визначити, хто є покупцем товарів на зовнішньому ринку - підприємство-споживач чи його посередник, бо це впливає на організацію обліку імпортних операцій. Розглянемо облік закупівлі імпортних товарів за готівку при прямому виході підприємства на зовнішній ринок. Облік руху імпортних
товарів починається з акцепту рахунку-фактури постачальника за відвантажений
товар. Розрахунки з іноземної фірмою-постачальником можуть відображатися в
бухгалтерському обліку до початку обліку товароруху чи після залежно від форми
розрахунків. В Україні сьогодні найпоширенішими формами розрахунків за імпортні
товари є: документарне інкасо, документарний акредитив і банківський переказ. Дт 28/1 "Товари"; Кт 632 "Розрахунки з іноземними
постачальниками". Дт 632
"Розрахунки з іноземними постачальниками"; Якщо в покупця немає валюти, то відповідно до чинного законодавства він може за наявності контракту на імпорт дати доручення уповноваженому банку купити її. Куплені валютні кошти зараховуються банком на спеціальний рахунок клієнта і протягом п'ятьох банківських днів мають бути використані на зазначені цілі. Інакше уповноважений банк зобов'язаний її продати. Збитків при цьому зазнає підприємство. Якщо після розрахунків із продавцем товарів у покупця залишилася невикористана валюта в розмірі менше лота, то вона зараховується на валютний рахунок підприємства (Постанова Правління НБУ від 28 вересня 1995 р. № 245 "Про удосконалювання надання послуг у сфері розрахунків комерційними банками і регіональними управліннями Національного банку України"). Схема бухгалтерських записів при купівлі валюти така: Підприємство "Горизонт" дало доручення уповноваженому банку "Україна" купити 10 000 дол. США за курсом 1,2 грн. (цифри умовні) для оплати контракту з імпорту з Австрії товарів. Комісійна винагорода - 1 % від контрактної вартості товару. Уповноважений банк доручення виконав, валюта надійшла на валютний рахунок підприємства. а) Дт 333 "Кошти в дорозі у національній валюті" 12120 грн. Кт 311 "Поточні рахунки в національній валюті" 12120 грн. б) Дт 312 "Поточні рахунки в іноземної валюті" 12120 грн. Кт 333 "Кошти в дорозі у національній валюті"12120 грн. 3. Імпортний товар прибув у порт або на прикордонний пункт України: Дт 28/3 "Товари імпортні в портах і на складах в Україні Кт 28/1 "Товари імпортні в дорозі за кордоном". Якщо товар залишено на тимчасове зберігання на складах постачальників або в інших місцях зберігання за кордоном, або передано у перероблення за кордоном, то він переказується з рахунку 28/1 на рахунок 28/2 "Товари імпортні на складах і в переробці за кордоном". На цей рахунок товари оприбутковуються на підставі складських свідоцтв або гарантійних розписок. Причинами того, що товари залишаються за кордоном, можуть бути різні: запізнення з наданням тоннажу, дострокове виготовлення товару постачальником, необхідність перероблення та ін. Як тільки необхідність
перебування товару за кордоном зникає, його відвантажують на адресу покупця і
після прибуття в порти України, на прикордонні бази і склади оприбутковують на
рахунок 41/3 на підставі супровідних документів, що підтверджують надходження
товару. Дт 28/4 "Товари імпортні в дорозі по Україні"; Кт 28/3 "Товари імпортні в портах і на складах в Україні". Оприбутковування імпортних товарів на склад покупцю
здійснюється на підставі приймального акта або акта експертизи
торговельно-промислової палати. У разі виявлення недостачі або дефекту товарів їх
приймання не припиняється, а складається рекламаційний акт, у якому, крім
відповідних реквізитів, указується на невідповідність якості, комплектності тощо
даним супровідних документів. Рекламаційні акти складаються упродовж 10-ти днів із
дня прибуття товару на кожну партію, що надійшла за одним транспортним документом
окремо за кожним постачальником. Якщо постачальник надає гарантії, то такий акт
складається протягом 5-ти днів. Оформлений відповідним чином рекламаційний акт (4
прим.) та інші документи надсилаються іноземному постачальникові. Недостача
обліковується на рахунку 374 "Розрахунки за претензіями . Відповідно до
чинного законодавства на імпортні товари (крім критичного імпорту) нараховується
податок на додану вартість, що включається в зовнішньоторговельну собівартість
імпортного товару. Критичний імпорт - це перелік товарів, установлених Кабінетом
Міністрів України тільки для резидентів і тільки для вітчизняного виробництва. |