Основним джерелом фінансування витрат на освіту, науку і культуру є Державний бюджет. Система народної освіти в нашій країні є єдиним комплексом послідовно з'єднаних між собою ланок виховання і навчання: • дошкільне виховання; • загальна середня освіта; • позашкільне виховання; • професійно-технічне навчання; • середня спеціальна і вища освіта. - Це закріплено у Законах України «Про загальну середню освіту» № 651 від 13.05.1999 та «Про вищу освіту» № 1284-ІП від 17.01.2002 р. Принципи державної політики у галузях освіти: > доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою; > рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей; > гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей; > органічний зв'язок зі світовою та національною історією, культурою, традиціями; > незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій. Основну частину видатків бюджету на освіту складають видатки, спрямовані на фінансування загальноосвітніх шкіл. Фінансово-господарська діяльність загальноосвітніх шкіл здійснюється на основі єдиного кошторису доходів і видатків. Джерелами формування кошторису є: • кошти місцевого (Державного) бюджету за нормативами фінансування загальної освіти в обсязі державних стандартів освіти; • кошти, одержані за підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів згідно з укладеними договорами; • плата за надання додаткових освітніх послуг; • кошти, одержані за науково-дослідні роботи; • доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень; • дотації місцевих Рад народних депутатів; • кредити і позики банків; • валютні надходження; • добровільні грошові внески, матеріальні цін- ності, отримані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян. Видатки на загальноосвітні школи складаються з поточних і капітальних. Поточні видатки включають: • оплату праці працівників; • нарахування на заробітну плату; • придбання предметів постачання та матеріалів; • інші. Капітальні видатки включають: • • придбання основного капіталу; • капітальні трансферти; • придбання землі і нематеріальних активів; ,, • інше. В основі визначення фінансування загальноосвітніх закладів лежать два показники: • • вихідний - кількість учнів; • похідний - кількість класів. Ці показники відображаються у кошторисі на дві дати: на 1 січня планового року і 1 вересня. Кількість учнів на 1 січня планового року приймається на рівні контингенту на 1 вересня поточного року. Кількість учнів на 1 вересня планового року визначається на основі плану прийому (перепису дітей в районі функціонування), повного переходу з класу в клас і випуску учнів. Кількість класів визначається на кожну дату, виходячи з нормативів наповнюваності одного класу, які встановлені на рівні: . > 35 учнів для 1-9 класів; > 25 учнів для 10-12 класів. Оскільки бюджетний рік не збігається з навчальним, розраховуються середньорічні показники за такою формулою: К = К, • 8/12+ К2-4/12, де: К - середня кількість класів (учнів); К! - кількість класів (учнів) на початок року; К2 - кількість класів (учнів) на кінець року. Фінансування культурно-освітніх закладів Фінансування культурно-освітніх закладів здійснюється як на основі кошторисного фінансування, так і комерційного розрахунку. Кошторисному фінансуванню підлягають ті заклади, які не мають реальних можливостей самостійно заробляти гроші і послуги яких повинні мати доступний характер,- бібліотеки, музеї, виставки, заповідники, палаци і будинки культури, школи естетичного виховання дітей. Комерційний розрахунок у культурно-освітніх закладах передбачає повне або часткове покриття витрат за рахунок надання платних послуг. Установи культури, які фінансуються за рахунок Державного та місцевого бюджетів, складають єдиний кошторис доходів і видатків, який затверджує вищестояща організація. За основу фінансування музеїв береться норматив музейних фондів на одного працівника. Клуби, палаци і будинки культури фінансуються в змішаному порядку як за рахунок бюджету, так і за рахунок доходів, отриманих від платних послуг. Державні навчально-виховні заклади, установи системи освіти, діяльність яких повністю або частково фінансується з бюджету або коштів галузі, звільняються від оподаткування прибутку (доходу) без обмеження рівня рентабельності. Прибутки (доходи) підприємств, організацій, установ, громадян у частині, що використовуються на розвиток освіти, звільняються від оподаткування в установленому порядку (в межах до 4% балансового прибутку підприємств). Бюджетні асигнування на освіту та позабюджетні кошти не підлягають вилученню. |