(Die Objektsätze) Додаткові підрядні речення
найчастіше відповідають на питання was? (що?) і підпорядковуються головному
реченню за допомогою сполучників: daß (що), ob (чи) і сполучних слів: wer
(хто), was (що); wo (де), wann (коли), wie (як); woran (на чому, про що), womit
(чим, з чим), worauf (на чому, на що), wofür (для чого, за що) і деяких
інших. In der
Deutschstunde er fuhren wir, daß Karl Marx einen großen Einfluß
auf Heines Schaffen ausgeübt hat. | На уроці німецької мови ми
дізналися, що Карл Маркс мав великий вплив на творчість Гейне. |
Wir wissen noch nicht, ob wir im nächsten Jahr Auszüge aus
den Werken von Heine lesen werden. | Ми ще не знаємо, чи будемо
читати наступного року уривки з творів Гейне | Der Lehrer
fragte die Schüler, wo und wann der berühmte österreichische
Komponist Mozart geboren wurde. | Вчитель запитав учнів, де і
коли народився видатний австрійський композитор Моцарт. |
Додаткові підрядні речення можуть приєднуватися до головного і без сполучника.
В цьому випадку вони мають порядок слів самостійного речення, а дієслово стоїть в
кон'юнктиві. Порівняйте: Er
meinte, daß dieser Schüler gefehlt hat. Er meinte, dieser
Schüler habe gefehlt. | Він думав, що цей учень був
відсутній | Непряма мова (die indirekte Rede) в
німецькій мові, як і в українській, виражається додатковим підрядним реченням і
вводиться звичайно сполучником daß (що).
Unsere Klassenleiterin teilte uns mit, daß wir im Frühling den
Kollektivbauern helfen werden. | Наш класний керівник
сповістила нам, що весною ми будемо допомагати колгоспникам. |
В сучасній німецькій мові в непрямій мові вживається індикатив, але
якщо сполучник відсутній, то індикатив замінюється кон'юнктивом.
Кон'юнктив є в цьому випадку показником підлеглості підрядного речення
головному. Sie sagte, sie
sei an diesem Sonntag beschäftigt. | Вона сказала, (що) вона в
цю неділю зайнята. | Непряма мова може виражати непряме
питання (die indirekte Frage), яке є додатковим підрядним реченням. Якщо
пряме питання не має питального слова, то непряме питання вводиться сполучником ob
(чи). Якщо в прямому питанні є питальне слово (займенник або прислівник), то
непряме питання починається з цього питального слова, яке стає сполучним словом,
що вводить додаткове підрядне речення. Порівняйте: Пряме питання |
Непряме питання | а) без питального слова
Er fragte mich: „Willst du an diesem Zirkel teilnehmen?" Він спитав
мене: «Ти хочеш взяти участь у цьому гуртку?» | б) із
сполучником Er fragte mich, ob ich an diesem Zirkel teilnehmen will.
Він спитав мене, чи хочу я взяти участь у цьому гуртку. |
а) з питальним словом Sie fragte meinen Freund: „Wann bist du
frei?" Вона спитала мого друга: «Коли ти вільний?» | б)
з тим самим питальним словом у ролі сполучного слова Sie fragte meinen
Freund, wann er frei ist. | Підрядні речення причини
(Die Kausalsätze) Підрядні речення причини відповідають па питання:
warum? (чому?), aus welchem Grunde? (з якої причини?) і вводяться сполучниками
weil (тому що) і da (бо, тому що). Сполучник da звичайно вживається, якщо
підрядне речення передує головному, а сполучник weil — якщо підрядне йде за
головним. Порівняйте:
Da sie sich viel mit der deutschen Sprache beschäftigt hat, kann sie
deutsch sprechen. Тому що вона багато працювала над німецькою мовою, вона
може говорити по-німецькому. | Sie kann deutsch sprechen,
weil sie sich viel mit dieser Sprache beschäftigt hat. Вона може
говорити по-німецькому, тому що багато працювала над цією мовою. |
|