На главную Добавить работу Все сервисы Старая база  

Обмеженість виробничих ресурсів - Економічна теорія -




“ОБМЕЖЕНІСТЬ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ”

Основні питання, які розглядаються:

·У чому полягає сутність закону рідкості

·Як він може бути виражений кількісно

· У який спосіб можуть бути подолані суперечності міме безмежними потребами і обмеженими ресурсами

1. ЗAKOH РІДКОСТІ

СУТНІСТЬ ЗАКОНУ

Обмеженість виробничих ресурсів є однією з важливих передумов розвитку і формування ринку. Об'єктивною її основою є дія закону рідкості, знання якого дає можливість зрозуміти необ­хідність подолання суперечностей між зростанням потреб і обме­женістю виробничих ресурсів.

Як відомо, сутність будь-якого економічного закону показує при-чинно-наслідковий зв'язок певних економічних процесів.

Причиною існування закону рідкості є супереч­ності між безмежними потребами виробничих ресурсів.

Безумовно, є такі потреби, які можна втамувати (наприклад, у деяких продуктах харчування, адже людина не може з'їсти більше, ніж потрібно для її організму). Проте кількість засобів існування під впливом розвитку продуктивних сил, спілкування людей весь час зростає. В цьому виявляється дія закону зростання потреб. Досить по­рівняти, що споживала людина понад 100 років тому і що входить до її споживчого кошика сьогодні. Відмінність досить значна. Перелік за­собів споживання і надалі змінюватиметься і розширюватиметься.

Зростання людських потреб весь час наштовхується на об­меженість економічних ресурсів.

Що ж належить до економічний ресурсів?

По-перше, це природні, людські 1;а вироблені людиною ресурси, які використовуються для виробництва товарів і послуг. Економічні потреби містять різноманітні знаряддя праці, устаткування, інстру­менти, що використовуються у виробництві непродовольчих товарів, продукції сільського господарства, виробничі промислові та сільсько­господарські приміщення, засоби транспорту і зв'язку, землю, ко­рисні копалини, робочу силу. Отже, економічні ресурси — це чинни­ки виробництва. Економічні ресурси можна називати виробничими ресурсами.

По-друге, всі економічні ресурси мають загальну властивість: вони рідкісні, оскільки існують в обмеженій кількості.

Рідкість економічних ресурсів треба розуміти так, що кількість їх фіксована і має певні межі. Безумовно, рівень рідкості різних видів ресурсів неоднакова. Деякі з них дійсно мають досить обмежений обсяг (наприклад, благородні метали, деякі види корисних копалин). Запаси інших значні, але вони у природі не відновлюються, і люд­ство знає, що настане такий час, коли запаси будуть повністю вичер­пані (нафта, газ, вугілля, залізна руда тощо). Тому слово «обме­женість», можливо, краще сприймається як «рідкість». Однак в еко­номічній теорії ці слова вже давно розглядаються як синоніми. Справа в тому, що економічний ресурс у досить тривалому періоді історії людства дійсно розглядається як рідкісний.

По-третє, економічні ресурси мають ту особливість, що вони у процесі виробництва входять до вартості створюваного продукту.

По-четверте, використання економічних ресурсів, особливо первинних, у будь-якій сфері виключає можливість одночасного ви­користання їх в іншій сфері. Наприклад, конкретну ділянку землі можна використати лише в одній сфері: або для вирощування сільськогосподарської продукції, або під будівництво, або для ви­добутку корисних копалин. Отже, використання певної земельної ділянки в будь-якій одній сфері виключає можливість її одночасно­го використання в інших, не зважаючи на те, що потреба в цьому існує.

По-п'яте, такі економічні ресурси, як засоби виробництва, ма­ють не тільки встановлений або відомий кожному час фізичної та моральної зношеності, а й певне галузеве призначення. Наприклад, текстильний верстат не можна використовувати в хлібопекарній, до­бувній або деревообробній промисловості. Це свідчить про те, що існує чітко визначена «спеціалізація» техніки.

Виходячи з викладених ознак економічних ресурсів, до них не можна відносити гроші (грошові ресурси). Це особливий фінансовий ресурс.

Обмеженість має багато причин. Однією з них є природна обме­женість. Наприклад, деякі метали (платина, золото, срібло) існують на землі в обмеженій кількості. Поступово вичерпуються запаси наф­ти, вугілля та інших корисних копалин. Навіть питна вода, яку рані­ше в багатьох країнах вважали необмеженим ресурсом, сьогодні стала товаром і вже реалізується як товар.

Інші ресурси можна вважати обмеженими через виробничі мож­ливості. Інакше кажучи, виробництво деяких товарів відстає від зро­стання потреб населення.

Отже, процесом-причиною закону рідкості є наявність супереч­ності між безмежними потребами і обмеженими ресурсами.

Ця причина зумовлює такий процес-наслідок: необхідність подо­лання суперечності на основі певних форм створення ринку економіч­них ресурсів.

ПРОБЛЕМА ВИБОРУ ЗАСТОСУВАННЯ РЕСУРСІВ

Як правильно зазначають теоретики ринкової економіки, якщо б не було обмеженості ресурсів, то питання, що, як і для кого виробляти, не становило б проблеми. В таких умовах можна вироб­ляти будь-який товар у потрібній кількості. І найскладніша пробле­ма задоволення людських потреб була б успішно вирішена.

Проте закон рідкості зумовлює певну поведінку людей в системі господарювання. Виникає проблема вибору застосування ресурсів. Оскільки, як уже зазначалося, використання деяких ресурсів має певні межі, застосування їх виключає можливість одночасного застосування для задоволення ряду потреб. Люди змушені обирати той спосіб зас­тосування ресурсів, який вони вважають найбільш раціональним.

Обмеженість стосується не тільки засобів виробництва, а й тру­дових ресурсів, особливо кваліфікованої робочої сили.

У реальному економічному житті на один ресурс може бути кілька потреб, допустімо, з наявної кількості металу виробляти або танк, або комбайн. Можливості одночасного задоволення двох потреб з наявного ресурсу в багатьох випадках немає. Треба обирати, яку по­требу задовольняти в першу чергу. Отже, обмеженість ресурсів ставить дуже складну проблему: проблему вибору ресурсів для задо­волення певної потреби.

Можна навести багато прикладів, коли цей вибір з першого по­гляду не завжди раціональний. Допустімо, що будувати в першу чергу: готель для іноземців чи житловий будинок. Однозначну відповідь тут дати важко, тому що перетинаються економічні інтереси різних суб'єк­тів. Людина, що не має житла, звичайно, обере будівництво житло­вого будинку. Проте з позиції місцевої влади краще будувати готель для іноземців, який у майбутньому дасть можливість одержувати ва­лютні кошти, що дозволить успішно розв'язувати і житлову проблему.

Отже, вибір використання ресурсів зачіпає інтереси багатьох людей, що не завжди збігаються. Для того щоб зробити правильний вибір, треба вивчити багато точок зору, правильно спрогнозувати майбутню віддачу використання економічних ресурсів.

Обмеженість ресурсів значно ускладнює проблему розподілу то­варів і доходів між різними індивідами і сім'ями. Якщо певний ре­сурс обмежений, постає питання, як його розподілити. Виникає по­треба в існуванні ряду економічних форм і способів у розподілі ма­теріальних благ, їх ми розглянемо у наступних розділах.

КІЛЬКІСНЕ ВИРАЖЕННЯ ЗАКОНУ РІДКОСТІ

Кількісне вираження економічного закону рідкості показує ступінь обмеженості економічних ресурсів, дає уявлення про реальні можливості подолання суперечності між зростанням потреб у пев­ному ресурсі та його обмеженістю. Це можна зробити різними спо­собами. Один з них такий: у кожний момент часу оптимальний ступінь задоволення потреб в економічних ресурсах можна з'ясувати за до­помогою співвідношення між обсягом економічного ресурсу, який потрібний країні при цьому рівні продуктивних сил, і обсягом наяв­ності цього ресурсу, що виробляється в країні. Якщо ступінь задово­лення суспільством своїх потреб позначити Сз.п, обсяг економічного ресурсу, який потрібний для країни, — Оп, обсяг економічного ресурсу, що фактично є в наявності, — Оф, то ступінь задоволення потреб у цьому економічному ресурсі можна визначити за такою фор­мулою:

Рис. 1. Механізм дії закону рідкості

Ця формула показує, по суті, величину обмеженості ресурсу. Наприклад, Україні потрібно 40 млн т нафти для задоволення потреб свого господарства. У країні видобувається її приблизно 5 млн т. Отже, ступінь задоволення потреб в цьому ресурсі становить 12,4 від­сотка. Як бачимо, цей економічний ресурс досить обмежений. Подо­лати цю обмеженість можна за рахунок імпорту нафти з інших країн, що потребує валютних коштів, які можна отримати за рахунок екс­порту певних власних економічних ресурсів. Інший шлях подолання обмеженості — розвиток видобутку власної нафти. Для цього треба здійснювати геологічні розвідки, створювати нові нафтопромисли, розвивати раціональну енергозберігаючу технологію виробництва.

Пізнання і використання економічного закону рідкості потребує для подолання суперечності між потребою і обмеженістю ресурсу розробки спеціальних заходів, орієнтованих на розвиток і ефектив­ніше використання продуктивних сил за рахунок застосування багатьох чинників.

Отже, закон рідкості ресурсів є, по суті, законом обмеженості ви­робничих можливостей. І тому він вимагає від людини певної раціо­нальної суб'єктивної поведінки з метою подолання обмеженості ви­користання економічних ресурсів. При цьому слід зазначити, що за­кон рідкості ресурсів впливає на будь-який чинник виробництва: на знаряддя виробництва, предмети праці, на людину, що приводить в дію засоби виробництва.

Схему дії закону рідкості наведено на рис. 12.

2. ФОРМИ ПОДОЛАННЯ СУПЕРЕЧНОСТІ МІЖ БЕЗМЕЖНИМИ ПОТРЕБАМИ І ОБМЕЖЕНІСТЮ РЕСУРСІВ

ЗРОСТАННЯ ВИРОБНИЦТВА

Як відомо, країни світу за рівнем розвитку виробництва дуже різняться. Проте не треба думати, що високорозвинені країни, які мають високий рівень виробництва матеріальних благ, уже подола­ли суперечність між зростаючими потребами населення і обмежени­ми ресурсами. І в таких країнах ця суперечність існує, тому є потре­ба у подальшому зростанні виробництва. І пояснюється це дуже про­сто: високий рівень виробництва потребує і більш високого рівня споживання. Якщо у деяких країнах, наприклад у Африці, люди користуються простим житлом (в основному це тільки дах над голо­вою), то в розвинених країнах люди потребують житла з паровим опаленням, гарячою і холодною водою, комунальними послугами. А це потребує відповідних економічних ресурсів.

Отже, зростання виробництва разом із зростанням економічних ресурсів, життєвих благ є проблемою для всіх країн. Різниця поля­гає лише в тому, що рівень вирішення цієї проблеми неоднаковий. В одній країні проблеми подолання обмеженості ресурсів вирі­шуються на рівні електрифікації житла, а в іншій йдеться вже про забезпечення населення сучасними комфортабельними квартирами, для яких потрібна більш розвинена структура економічних ресурсів.

Зростання виробництва тісно пов'язане з науково-технічним про­гресом. Досягнення науки і техніки дають змогу виробляти нові й кращі за якістю товари, а також удосконалювати способи їх виробницт­ва. Головне, що технічний прогрес забезпечує суспільству можливість виробляти більше товарів з тієї ж кількості економічних ресурсів.

В умовах зростання ресурсів виробничі потужності помітно збільшуються.

Економічне зростання — це здатність виробляти більший обсяг продукції.

Про це "свідчить зміщення кривої виробничих можливостей на рис. 13 вправо. Отже, економічне зростання є результатом збільшен­ня пропозиції ресурсів і технічного прогресу.

Наслідком економічного зростання є те, що економіка при повній зайнятості ресурсів може забезпечити більший обсяг виробництва і костюмів, і швейних машин. З рис. 13 видно, що хоча економіка здатна виробляти костюмів у 2 рази більше, зростання виробництва швей­них машин становить лише 40 відсотків.

Рис. 2. Економічне зростання і крива виробничих можливостей

Людство ніколи не зупиниться у розвитку виробництва, тим більше що науково-технічний прогрес вноситиме істотні зміни до набору і кількості ресурсів, що споживаються.

РОЗВИТОК ОБМІНУ РЕСУРСІВ

Через об'єктивні умови не кожна країна може забезпечити власними виробничими потужностями створення всіх матеріальних благ, що споживаються населенням. Наприклад, в Україні не рос­туть кава, какао-боби, з яких виробляють шоколад.

Як уже зазначалося, власний видобуток нафти і газу в Україні не відповідає обсягу її потреб у сировинних ресурсах. Задовольнити потребу можна, розвиваючи товарний обмін ресурсами між країна­ми. Цьому сприяє поглиблення міжнародного поділу праці.

СТВ0РЕННЯ ЗАМІННИКІВ РЕСУРСІВ

Обмеженість деяких ресурсів потребує від людства актив­них пошуків їхніх замінників. Відомо, що природних алмазів уже не так багато. А потреба в них зростає, особливо для виготовлення ал­мазних інструментів, спеціальних доліт для буріння з метою пошуку нафти, газу, мінеральних вод тощо.

В Україні створено виробництво штучних алмазів. Для виготов­лення зубних протезів винайдено замінник золота, який за зовнішнім виглядом не поступається йому, а за якістю навіть надійніший.

Виникло виробництво штучних тканин, штучної шкіри, штучних будівельних матеріалів (композитів). Отже, використання замінників деяких обмежених ресурсів сприяє подоланню суперечності між потребами і ресурсами.

ЕКОНОМІЯ РЕСУРСІВ

Важливим способом подолання суперечності між зростаючи­ми потребами і обмеженими ресурсами є економне використання їх. Економія ресурсів, з одного боку, полягає в одержанні високого ефекту виробництва при наявних засобах і коштах, а з іншого — у зменшенні витрат засобів виробництва і коштів на одиницю продукції. В першому випадку економія ресурсів набуває форми прин­ципу максимальності, а в другому — принципу мінімальності.

Економії ресурсів досягають завдяки запровадженню ефективні­ших технологій виробництва, поліпшенню якості засобів праці. Коли у світі виникла криза енергетичних ресурсів, це зумовило появу більш економічних засобів праці (двигунів, що споживають менше паль­ного при тій же потужності), побутової техніки (пральних машин, холодильників, електроплит тощо) з меншим використанням електро­енергії.



Назад

 
 Поиск рефератов
 
 
 
 Реклама
 
 
 Еще рефераты
 
 
 Реклама
 
 
 Афоризм
Вам будет легче вставать на работу вовремя, если на будильник вы положите мышеловку!
 
 
 Гороскоп
Овен Телец Близнецы Рак Лев Дева
Весы Скорпион СтрелецКозерог Водолей Рыбы
 
 
 Знакомства
я  
ищу  
   лет
 
 
 Погода
 
 
 Реклама
 
 
 Счётчики
 

[ Украина по русски — "Учил? Нет!" | 2014 © Все права защищены! Игорь Харченко ]