Реферати українською

Фінансова санація підприємств , її економічний зміст та порядок проведення - Економіка підприємства -

Фінансова санація підприємств , її економічний зміст та порядок проведення - Економіка підприємства - Скачать бесплатно

ТЕМА1.

Фінансова санація підприємств , її економічний зміст та порядок проведення

План.

Ек. сутність санації

Випадки, коли приймається рішення про санацію

Етапи та порядок проведення фін. Санації

Розробка проекту фін. Санації

Об'єкт – підприємство в фін. Кризі

Санація виражає комплекс послідовних , взаємопов'язаних заходів вир-техн, орг., соц., фін-ек характеру,спрямованих на виведення підприємства з кризи і відновлення або досягнення його прибутковості та конкурентноспроможності в довгостроковому періоді.

Санація носить тільки довго та середньостроковий характер.

Санація ( 4 блоки): 1. Соціальні заходи;2. Орг. Заходи;3. Вир-техн заходи;4. Фін –ек заходи.Заходи даного характеру відображають фін. Відносини , що з'являються в процесі мобілізації та використання внутр та зовн джерел оздоровлення підприємства .

Метою фін санації є покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення або збереження ліквідності та платоспроможності підприємства , зниження всих видів заборгованості, покращення структури капіталу ( де осн місце – оборотний), формування фін фондів , потрібних для проведення санаційних заходів вир-техн характеру.

Випадки проведення санації підприємства :

За ініціпативою суб'єкта господарювання, який знаходиться в кризі якщо існує загроза неплатоспроможності та оголошення його банкрутом в недалекому майбутньому.

Рішення про санацію приймається до звернення кредиторів в Арбітраж із заявою про оголошення банкрутом даного підприємства ( тоже через газету см. П. 3)

Після того, як боржник з власної ініціативи звернувся в Арбітраж із заявою про порушення справи про своє банкрутство ( якщо підприємство фінансово неспроможнє, або існує реальна загроза такої неспроможності).Право вибору умов санації , реорганізації – за боржником. Одночасно з подачею заяви боржник повинен представити в Арбітраж список дебіторів-кредиторів, баланс, і т.д. інфо про фін-майн стан підприємства + має запропонувати умови проведення своєї санації.Право вибору санатора-за під-ством.

По закінченні місячного терміну з моменту опублікування в офіційному друкованому органі ВР чи КМ( Голос У, Урядовий кур'єр) оглошення про банкруцтво даного підприємства - якщо надійшли пропозиції від фіз чи юр осіб , які бажають зодовольнить вимоги кредиторві до боржника та представили акцептовані Комітетом кредиторів та Арбітражем пропозиції щодо санації чи реорганізації підприємства.

У випадку згоди кредиторів з умовами та механізмом задоволення їх претензій Арбітраж приймає рішення про припинення провадження справи про банкруцтво та про проведення санації підприємства .

За ініціативою фін-кред установи.У відповідності до закону “ Про банки та ...” установа банку має право відносно клієнта , оголошеного неплатоспроможнім( неповернули кредит) використати комплекс заходів щодо його санації, в т.ч. : 1) передати оперативне управління даним підством адміністрації, сформованій за участю банку;2) Реорганізувати боржника;3) Змінити порядок платежів;4) Направити на погашення заборгованості виручку і т.д.

За ініціативою заставодержателя цілісного майнового комплексу підприємства.У випадку невиконання зобов'язань, забезпечених іпотекою цілісного майнового комплексу підприємства , заставодержатель має право здійснити передбачені договором заходи щодо оздоровлення фін. Стану боржника, включаючи призначення своїх представників в керівництво підприємства , обмеження в праві розпоряджатися виробленою прод. Та іншим майном підприємства . Якщо санаційні заходи не призвели до поновлення плато-ті , то заставодержатель має право звернутися в Арбітраж з вимогою про стягнення майна , яке is в іпотеці( а оскільки цілісний майновий комплекс – це фактично усе підприємство, то заставодержатель тут становиться фактичним володарем підприємства - боржника )

За ініціативою Агенства по запобіганню банкруцтв підприємств та організацій( далі – Агенства).Після внесення боржника в Реєстр неплатоспроможних підприємств , Агенство уповноважене здійснювати управління йогомайном та розробляти пропозиції щодо фін санації підприємства .

За ініціативою НБУ, якщо мова йде про фін санацію КБ. Режим санації є превентивою мірою впливу НБУ на КБ перед тим, як до нього будуть застосовані відповідні фін санкції.

( Нижче приведена теоретична модель проведення санації, розроблена німецькими вченими)

Схема , приведена нижче “розписана словами ” далі.

Етапи :

Процес проведення санації підприємства починається з виявлення ідентифікації фін кризи + аналізу її причин.

На основі даних бух обліку та інших даних( по фін аналізу) визначаються зовн та внутр фактори кризи + якість фін стану підприємства

В рамках внутр аналізу виконується поглиблене дослідження фін стану на осн ряду показників( коеф-ів)

Осн з таких коеф-ів є : показники плато-ті та ліквідності , фін леверіджу і т.д.

Отримавши потрібні дані про фін стан підприємства та причини фін кризи робиться висновок про санаційну спроможність підприємства ; тобто доцільність або недоцільність санації.

Якщо внутр( кадри, вир потенціал і т.д.) та зовн ( втрачені ринки збуту, постачальники і т.д.) фактори є негативними та невиправними - рішення про консервацію таліквідацію підприємства .

Ліквідація може проводитися на добровільній основі( розформування , злиття , продаж всього/частини підприємства ) або примусово.

Добровільна ліквідація підприємства – це процедураліквідації неспроможного підприємства , яка проводиться поза судовими органами на підставі рішення власників або угоди між власниками та кредиторами і під контролем кредиторів.

Примусова ліквідація – це процедура ліквідації неспроможного підприємства , сяка проводиться за рішенням Арбітражу( Як правило в процесі провадження справи про банкуцтво)

У випадку якщо підприємство має реальну можливість відновити платоспроможінсть , ліквідність , прибутковість і т.д. – рішення про санацію.

Тоді: Розробка санаційної стратегії, як узагнальнена модель дій по досягненню поставлених цілей шляхом координації та розподілу ресрсів підприємства.

Кінцева мета санаційної стратегії – досягнення довгострокової конкурентних вигод , які б забезпечили високу рентабельність. Її суть – в виборі кращого варіанту розвитку та оптимізації політики капіталовкладень.

Відповідно до стратегії розробляється програма санації – як система загальних дій по подоланню кризи. Вона форм на осн вивчення причин кризи, аналізу внутр резервів, висновків про можливості залучення стороннього капіталу.

Далі: ПРОЕКТ санації на базі програми і містить конкретні техн-ек розрахунки, розрахунок потрібних фін ресурсів, конкретні графіки та методи мобілізації фін рес-сів, строки освоєння інвестицій, їх окупності, оцінку ефективності санаційних заходів + ПРОГНОЗ на результати виконання проекту.

ВАЖЛИВИЙ компонент санаційного процесу - координація і контроль за якісмтю санаційних заходів . Керівні органи з боку ініціатора санації повинні своєчасно знаходити та використовувати нові резерви+приймати об’єктивне рішення для подолання слабких місць підприємства / перешкод у проводженні санації. Дієву допомогу тут може дати ОПЕРАТИВНИЙ санаційний контроль , який синтезує в собі інформаційну , планову, консалтингову, координаційну, контрольні ф-ї.

Органи контролінгу для виконання своїх ф-й використовують такі інструменти та методи:

Бенчмаркінг ( аналіз підприємства у порівнянні з конкурентами);

Сис-му раннього попередження та реагування;

Вартісний аналіз;

Портфельний аналіз;

Аналіз точки беззбитковості;

Імітаційне моделювання;

Калькулювання;

Систему планово-контрольних розрахунків;

Бюджетування, і т.д.

Завданням санаційного контролю є ідентифікація оперативних результатів та підготовка проектів рішень щодо використання виявлених резервів та подолання додаткових перешкод.

Розробка проекту санації як правило проводиться фін та контролінговими службами підприємства , яке в кризі, представниками потенційного санатора, спеціалістами з Агенства, розпорядниками майна або незалежними аудит та консалт фірмами.

Стандартний проект містить :

ВСТУП: Фактичний фін стан підприємства ( Об’єм вир, реалізації прибутку , рівень заборгованості , осн пок-ки фін стану і т.д.); Аналіз причин кризи;Хар-ка ринків збуту прод.; кадровий потенціал і т.д. Формулюється стратегія санаційної політики, короткий прогноз результатів санації.

РОЗДІЛ 1. – план санації

План маркетингу та оцінка ринків збуту прод;

ринкові факт, які вливають на збут прод.

еластичн. попиту , платоспр. попит;

галузеві ризики, ситуація на суміжн. ринках

перспект. збільшення обсягів реаліз.

перелік конкур., їх переваги та недоліки;

схеми реалізац., методи стимулювання реалізації;

оптимальне співвідношення ціни та собіварт.

антимонопольне законод.

план виробництва та капіталовкладень

показники про викор. осн. фондів

витрати, повяз. з відновл. основн. фондів (модернізац., реконструкц)

можливості оренди чи лізингу, в т.ч. можлив. зворотного лізингу

вузькі місця у вир. процесі

постачальн. сировини, стан відносин з ними

технологія, ноу-хау, обладн., яке необхідно придбати, а також цого постачальники та вартість

організаційний план

орган. ст-ра

можливість реструктиризації та реорган.

персонал, пропозиції щодо зменш. персоналу та підвищ. його якості.

фінансовий план

прогноз обсягів випуску та реалізац. прод.

баланс грош. надходжень та витрат

зведений баланс А та П

визначення точки беззбитковості

потреби у інвестиціях

форми та джерела мобілізації фін. ресурсів

графіки їх освоєння, окупності та повернення

II розділ – реалізація та оцінка реалізації

прогноз результатів виконання проекту

оцінка ефективності санацій

ймовірні ризики в процесі виконання

суми можливих збитків

можливі позитиви і дод. прибутки

Мета санації вважається досягнутою, якщо за рах. зовн. та внутр. фін. джерел чи за допом. реорган. проведення організ. та виробн.-технічних удоскон. вдалося вивести п-во з кризи, нормалізувати його виробн. діяльність та уникнути банкрутства та ліквідації досягти його прибутковості та конкурентноспроможності у довгостроковому періоді.

Тема 2. Порядок визначення санаційної спроможності підприємства

Фін. криза на підпр., її синптоми та наслідки.

Система раннього попередження та реагування.

Санаційний аудит.

Методи прогнозування банкрутства:

а) модель Альтмана;

б) модель Спрінгейта;

в) інші методи.

“Полож. про орган-ю бух. обліку і звітність в Укр.” Постан. КМУ 03,04,93 №250 (Гал. контр. №23-24 97р.)

1. Під фін. кризою на підпр. розуміють фазу розбалансов. діяльн. та обмеж. можлив. впливу на фінансові відносини.

На практиці під фін. кризою розуміють загрозу неплатоспр., діяльн. підпр. в неприбутковій зоні, відсутність у фірми потенціалу успішного функціонування. З метою вибору найефект. форм санації перш за все потрібно ідентифік. причини кризи на підпр.

Причини фін. кризи на підпр.

недостатність обор. коштів;

застаріле обладнання;

прострочена велика кред. та дебіт. заборгованість;

неконкурентоспроможність продукції;

низький рівень класифік. персоналу;

криза галузі;

форсмажорні обставини;

податковий тиск;

держ. втруч. в екон.;

зриви поставки сиров.;

нестабільн. фін. ринку;

несприятлива конюктура ринку;

відсутність стратегії;

низький рівень менеджм.;

посил. конкуренції в галузі або монополізм;

зайві робочі місця.

Причини поділяються на внутрішні (екзогенні) та зовнішні (ендогенні).

Типовими наслідками впливу вищеназваних факторів є:

втрата клієнтів та покупців готової продукції;

зменш. кількості замовлення та контр. на продаж;

втрата робочого часу;

підвищення собів. продукц.;

збільш. розміру неліквідних товарів;

підвищення тиску на ціни;

виникн. виробничих конфл.

2. Система раннього попередження та реагування

З метою чіткої ідентифікац. фін. кризи та виявл. причин що і призвели на підпр. доцільно запровадити сист. раннього попередж. та реагування.

Сис. раннього попередж. та реагування це особлива інформ. система за допомогою якої керівництво підпр. отримуєінфор. про потенц. загрозу діяльн., яка може насуватися із зовн. та внутр. середовища.

Процес створення СРПіР включ. в себе такі етапи:

I етап – визначення сфер спостереження;

II етап – визначення індикаторів раннього попередження (обєм реалізації, рівень пер. платежів, кредит. та дебіторська заборгованість);

III етап – визначення цільових показників;

IV етап – формування центрів обробки інформації;

V етап – формування інформац. каналів;

СРПіР може бути організована як на самому підпр., так і його межами. Напр., на базі консалтинг. або аудит. фірми, яка обслугов. дане підпр.

3. Санаційний аудит.

Обєктом санаційного аудиту є підпр., яке знаход. в кризі.

Основна мета його полягає в оцінці санаційної спроможності п-ва, у визнач. глибини фін. кризи та у виявленні можливості її подолання.

I етап

Джерела інформації для проведення санаційного аудиту

II етап

Розрахунок та аналіз фін.-госп. стану неплатоспром. п-ва

Блоки фінансового стану

Аналіз динаміки валюти балансу

порівн. заг. вартості майна підпр. за ряд періодів;

виявлення статей, які свідчать про незадовільну роботу п-ва;

розшифровка та детальний аналіз цих статей.

Аналіз джерел власних коштів п-ва

фін. незалежність;

фін. стійкість;

фін. ліверідж;

забезп. власними коштами.

Аніліз ст-ри кредит. заборгованості

розшифровка кред. заборг.;

цільове викор. кредитів;

правильність списання;

штрафні санкц., оплачені за поруш. строків розрах.;

відносиин між під-вом та кредит.

Аналіз стр-ри активів

платоспроможність / К. покриття;

аналіз структури оборотних засобів;

оборотність засобів;

дебіт. заборгованість;

абс. ліквідність.

Аналіз витрат на в-во, формування та розподіл прибутку

фактори, що впливають на зміну витрат;

фактори, що впливають на прибутковість.

Виробничо-господарська сфера

Загальна характер. виробництва

наліз вир. ст-ри;

техніко-економ. показн. окремих підрозд.;

аналіз можлив. реструктиризації;

види продукції, обсяги та структура;

технологія, ноу-хау, відходи, норми

Аналіз стану використання осн. фондів та охор. навкол. середов.

ефект. використ. (фондовіддача);

знос (моральний, фізичний);

нематеріальні активи.

Аналіз використання трудових ресурсів

причини втрати роб. часу;

відсутність замовлень, сировини;

втрата ринків збуту;

висока ціна;

незадов. робота обладнання;

висновок про відповідність (невідповідність) чисельності працівників потребам виробництва.

Аналіз незаверш. виробн. та обєктів соцкультпобуту

перспективи подальшого використання;

передача місцевим органам влади;

витрати, повяз. з їх утриманням;

розмір доходів від їх використання.

Конкурентне середовище та маркетинг

конкурентоспроможність товарів;

інноваційна діяльність;

прогнозування попиту.

При аналізі ст-ри кред. заборгованості слід враховувати, що штрафи, пені, неустойки, визнані боржн, або щодо яких прийнято рішен. арбвтр. судом щодо їх стягнення, віднос. на рез. фін.-госп. діяльності і до їх одержання чи сплати відобр. у звітності одержувачем та платником відповідно в статтях дебіторів і кредиторів.

Кред. заборгов. відносно якої строк позивн. давності минув перед держ. підпр.підлягає перерах. дебітором у відпов. бюджет не пізніше 10 числа наступного після закінч. строку позивн. давності місяця.

За несвоєч. перерахув. заборгованості стягується пеня в розм. 0,3% за кожен день просрочки.

Якщо кред. заборгов. по підпр. не держ. форми власн., то віднос. на фін. рез. підпр.

Дебіторська заборгованість , відносно якої строк позовн. давності минув і підпр. зверталося з позивом в арб. суд за ріш. керівн. підпр. списується на валові витрати або погаш. за рах. страх. резерву.

Списання боргу внасл. неплатоспр. платника не явл. підставою для відміни заборг. Ця заборг. повинна відобр. в балансі не менше 5 років з моменту списання для виявлення можливостей стягнення у вип. зміни фін. стану боржника.

Якщо дебітор повністю, або частково погашає безнад. заборгов., яка належним чином була списана, кредит. збільшує валовий доход на суму компенсації, яка одержана від дебітора в под. період, протягом якого було здійснено поверн. заборгованості.

Якщо дебітор не погасив заборг. або кредит. не зверн. в арбітр. суд з позовом про стягнення такої заборгов. вал. доходи і дебітора збільшується на суми вказаної заборгов.

III етап

Аналіз причин та симптомів фінансової кризи та виявлення “слабких місць”.

Симптоми кризи :

рівень ліквідності;

рівень прибутковості;

величина Cash-Flow;

якість менеджменту;

відносини із споживачами, вир. партнерами та Д. органами;

відносини з засновниками;

відносини із банками.

Ідентифікація “слабких місць :

дефіцит ліквідності;

високий рівень заборгованості;

високий рівень собів. в порівнянні з конкурентами;

прорахунки в інвестиц. сфері;

відсутність контролінгу;

низька якість маркетингу.

IV етап

Прийняття рішення про санацію чи ліквідацію.

Інтегральна оцінка інвестиц. привабливості (ксерокс).

Cash-Flow – осн. базовий показн., що викор. для розрахунку тих коштів, що має в своєму розпор. підприємство.

Якщо бруто Cash-Flow – беруться результ. до сплати податку

Показники:

характеризує спроможн. погасити всю заборг. за рах. результатів фін.-госп. діяльн.

4. Методи прогнозування банкрутства

Розрізняють 2 основних методи:

модель Альтмана;

модель Спрінгейта.

Модель Альтмана розроблено в 1968 році. має назву розрах. 2-показника. Це 5-факторна модель, де факторами виступають окремі показники фін. стану підпр.

Модель Альтмана – відношення робочого капіталу до заг. вартості активів.

Z= 1,2A + 1,4B + 3,3C + 0,6D + 1,0 E

Правдивість цієї моделі 95%

Чому на Укр. ці показники не справжуються:

інфляція (деякі показники можуть бути штучно занижені);

монополізація екон.;

галузеві відмінності в прибутковості.

Модель Спрінгейта

Z = 1,03А + 3,07В + 0,66С + 0,4Д

Побудована на основі дослідж. впливу тенденцій 19 фін. показників.

Це 4-факторна модель.

Якщо Z < 0,862 –> п-во є потенційним банкрутом.

Проблеми застосування в Укр. ті ж що й моделі Альтмана.

Тема 3. Оголошення П. банкрутом.

Доарбітражне врегулювання спорів.

Пров. справи про банкр.

Спрощ. процед. банкр.

Розпорядн. майна

Ліквід. комісія

Оцінка майна П. банкр.

Черг. задов. претенз. кред.

Лікв. баланс, поряд. склад. та затв.

Фіктивне банкр.

Інструкція “Про порядок заповнення форм річн. бух. звіту П.” 18.08,95 із змінами 17,11,97. Гал. контр. №3 98р.

Перед зверн. до арбітр. треба викон. компл. процедур, щодо стягн. дебіт. заборг., в тому числі шляхом звернення до арбітражу з позивом про вирішення госп. спору.

Доарбітражне врегуль. полягає в предявл. письм. претенз. про відшк. заборгов. В ній вказується :

реквізити кредит. да дебіт., дата та номер;

обставини на осн. яких предявл. претенз.

докази, які підтв. ці претенз.

вимоги заявника

сума претензій та її розрахунок

список док. які додаються.

Претенз. підпис. керівником або його заступн. і надсил. боржнику цінним листом або його заступн. і надсилається боржнику цінним листом або вручається під розписку. Строк розгл. претенз. 1 міс. з дня одерж.

Якщо борг не поверн. – зверт. з позивом до арбітр. про поверн.

Найменув. арбітр. в який направл. позив

Зміст позовних вимог

Наймен. сторін та їх адресу

Формув. обставин з яких випл. позовна заява

Докази позову

Обгрунт. розр. сум навколо яких виник спір

Дані, які підтв. дотрим. порядку доарб. врегул.

Список док., які додаються до заяви.

Якщо претенз. визнана, але з якихось причин кошти не поступили кредит., то він через 20 днів після одерж. письм. відпов. має право зверн. в банк з розпор.про безспірне спис. визнан. боржником суми, до розпор. додається відп. боржн. та копія претенз.

У випадку відс. грош. коштів у боржн. кредит., після 1 міс. з дня отрим. відпов. на претенз., має право зверн. до арбітражу про поруш. справи про банкр.

Під банкр. розуміється недост. активів у лікв. формі та неспром.підпр. задовольн. у встан. для цього строк, предявлені до неї з боку кред. вимоги і викон. зобов. перед бюдж.

Підстав. для поруш. справи про банкр. є письмова заява кред., ДПА або КРУ. Для поруш. справи про банкр. кредит. до заяви про банкр. слід представ. викон. документ або відпов. боржн. про визнання претенз. кредитора. Подається заява через 1 міс. з дати викон. док. або відпов. на претенз. Крім того до заяви слід додати акт про поверн. викон. док. чи платіжн. вимоги про безспірне списання боргу з підтв. банку, дати предявл. їх до виконання. З цієї дати починається неплатоспроможність боржн.

На практ. арбітр. суди вимаг. аби кредит. додав до заяви довідку банку, який обслуг. боржника про причину невик. протягом міс. плат. вимоги кредитора щодо безакцептн. списання боргу на підставі визнан. претенз.

По віднош. до боржн. арбітр. може застос. такі типи процедур:

реорганізаційні (санаційні)

ліквідац.

мирна угода

Зовн. управл. майном, санація та реорган., реструктуризац.

Примус. ліквід. П. за рішен. арбітражу та добров. під контролем кредит.

Мирна угода уклад. між боржником та кредит.

Арбітраж визн. боржника банкр. при відсутності пропоз. про санацію або незгоди кред. з її умовами. Постановою про визнання боржн. банкрутом арбітраж признач. ліквідатора. З моменту визнання боржн. банкр.:

припин. підпр. діяльність боржн.

до лікв. коміс.перех. право розпор. банкрута і всі його майн. права та обов.

вважаються такими, що минули стоки усіх борг. зобов. банкр.

припин. нарах. пені та % з усіх зобов’язань.

Арбітр. за подан. боржникам, розпор. майна або кредит. може визн. недійсн. будь-яку угоду щодо продажу майна боржника, здійсн. протягом 3 міс. до початку провадж. справи про банкрутство якщо її здійснено в інтересах зацікавл. особи з боку боржн. Може бути анульована будь-яка угода боржн. щодо продажу майна чи прийняття на себе зобов. протягом 1 року до початку проводж. справи про банкр., якщо продаж майна здійсн. з метою прихов. цього майна або несплати боргів, якщо боржник в рез. угоди отримав набагато менше реальн. ціни майна, а також у випадку, якщо боржник на момент угоди вже був неплатоспр. в рез. викон. цієї угоди.

Закон “Про банкрутство” повинен

служити в якості механ. попередж. неефект. використ. активів П.

бути інструм. реабілітації П. які опинилися на межі банкрутства але мають значні резерви

сприяти найбільш повному задовол. претензій кредитор.

3. Арбітраж може прийняти ріш. про провед. спрощ. процедури банкрутства якщо на це є згода кредит.

Вона передб. примусове створ. на базі майна банкрута ВАТ з подальшим продажем акцій на відкритих торгах. Кошти, отримані від продажу акцій, спрям. на задов. вимог кредиторів згідно з встановл. чергов. При відсутності покупців на акції за згодою кредитора його вимоги можуть бути задов. шляхом перед. йому відпов. кількості акцій.

Якщо ріш. прийнято відносно держ. П., ліквід. коміс. передає акції створ. АТ органу приват. для їх реаліз. в становл. порядку. Залишок коштів від реаліз. акцій після задов. вимог кред. спрям. до держ. фонду приватиз.

4. В процесі врегулюв. справ про банкр. арбю суд для здійснення нагляду за майном боржн. признач. розпор. майна.

Роз. майна має право робити обовязк. для підпр. боржника вказівки або накласти забор. на дії підпр. у разі здійсн. цим підпр. відчудження майна.

Головна мета розпрод. майна полягає в забезп. майнових вимог кредит.

Для викон. покладених на нього функц. розп. майна може залучати : оцінювачів майна, консультантів, торговців ЦП та майном.

Розпродаж майна м.б.:

банк, якщо підпр. приватне;

фонд держмайна, якщо боржник держ. підпр.;

агенство з питань запобігання банкр.;

інша особа за пропозицією боржника чи кредит.

При поклад. арбітр. судом повнов. розпорядника майна на агентство з питань банкрутствавоно може доручити викон. ці функц. юр. або фіз. особі, яка вцьому випадку діє від його імені.

В процесі діяльності розпор. майна може звертатися до суду з клопотанням про зняття або признач. таких додатк. заходів:

накладання арешту на майно і кошти що належать боржникові;

зупинення стягнення зверненого на майнові активи боржника на підставі викон. або інш. докум. за яким списання здійсн. у безспірному порядку.

заборону власнику майна боржника вчиняти певні дії щодо його реорганізації чи ліквідації.

4. Постан. про визн. боржника банкр. арб. суд признач. лікв. комісію:

Членами її м.б.:

розпор. майна боржн.;

предс. зборів кредиторів;

предст. банків та фін. орган.;

представн. фонду держмайна, якщо боржник держ. підпр.

На ліквід. поклад. обовязки проведеня процедури задов. вимог кредиторів.

Для прискор. процесу ліквід. підпр. банкрута лікв. коміс. може залучити до викон. своїх функц. юр. або фіз. особу, яка діє за доруч. ліквід. комісії та під її контролем. Фахівці з питань банкр. (розпор. майна та ліквід.) є субєктами підпр. діяльн., і діють на підставі ліценз. видан. агенством з питань банкр.

За викон. функц. розпор. майна боржн. та ліквід. майна банкрута отрим. винагорода, розмір якої визнач. кредиторами, але не може перевищувати 5% суми задовол. боргів.

Функції ліквідаційної комісії :

управління майном банкрута;

інвент. та оцінка цього майна;

визнач. ліквід. маси та розпор. нею;

стягнення дебіт. заборгов.;

реаліз. майна банкрута;

інші заходи, спрям. на задов. вимог кредит.

Ліквід. комісія за погодж. із зборами кредит. приймає ріш. про продаж майна. Через ЗМІ робиться повідомлення про порядок продажу майна, склад майна, умови та строки його придбання.

Якщо після даного оголошення виявл. тільки одна пропозиція про придбання даного майна, то його реаліз. здійснюється шляхом викупу, у випадку 2 і більше пропозицій признач. конкурс або аукціон. Лікв. коміс. доручає провед. аукціону органу приват., якщо банкр. є держ. підпр.

Якщо банкр. є недерж .ф. власн., то лікв. комісія може безпос. провести аукц. сама, або доруч. його провед. спеціал. підпр. Всі форми продажу майна банкр. оговор. договорами куплі-продажу між лікв. комісією від імені банкрута та покупцем.

При недост. майна банкр. для задов. всіх вимог кредиторів, майнові активи особ, які відпов. за його зобов. реаліз. в порядку …. майна банкрута.

Якщо субєкт банкрутства є засновн. чи учасн. госп. тов. і є власн. в стат. фонді іншого підпр., то його доля підляг. викупу іншими учасниками або вилуч. із статутного фонду шляхом його зменш., а одерж. кошти вилуч. в ліквід. массу. За розм. ліквід. маси склад. ліквід. баланс.

6. З метою оцінки майна банкр. викон. методика оцінки вартості майна під час приват. підпр. (від 22.07.98 Ур. курєр №32 від 6 серпня 1998 р.)

Майно банкр. на яке зверт. стягнення оцін. ліквід. коміс. Для майна, яке прод. на аукц. оціночна вартість є початк.

Оцінка варт. майна вимагає :

провед. інвент. майна;

провед. аудитн. перев. фін. звітності підпр.;

склад. акта обстеж. та техн. стану( відом. про місце обєкта, підїзні шляхи, наявність комунікацій та ін.)

склад. акта оцінки варт. майна або звіту про його експ. оцінку та висновки експерта про оціночну (ліквід.) вартість майна.

Лікв. вартість майна – вирогідна ціна, за яку майно м.б. продано на ринку на дату оцінки, з урахув. терміну продажу, визнач. ліквід. комісією.

Визнач. початк. варт. майна, що підл. продажу на аукц. здійсн. на підст. даних бух. обліку або за результ. провед. експертн. оцінки. При продажу на аукц. майна за даними бухобліку повністю зношеного прийм рішен. прийм. рішен. про встан. початк. ціни у розмірі 30% первісної варт. або залиш. експерт для визнач. оціночної вартості.

Оцінка варт. цілісного майнового комплексу розробл. т.ч.:

+ балансова варт ОФ (первісна-знос);

+ залишк. варт. немат. актитів;

+ віднов. вартість незавершен. КБ;

+віднов. варт. устаткув.;

+ вартість довгостр. фін. вкладень;

+ вартість запасів і затрат, які включ. у валюту балансу;

+ вартість фін. активів;

- кредиторська заборгованість.

Віднов. вартість майна визнач. шляхом множ. вартості обладн. за цінами на коеф. індексації, встан. держкомітетом.

Якщо відпов. вартість устатк. занадто висока (внаслідок неврахування морального зносу) то цявартість м.б. зменшена на коеф. придатності устатк. до експлуат.

Коеф. придатн. визнач. на основі експертної оцінки техн. стану. Вартість обор. зас. визнач. виходячи з вартості їх придбання.

7. Кошти, вилуч. від прод. майна банкрута спрям. на задов. претензій кредит., при цьому в першочерг. порядку покрив. витрати, повяз. з веден. справи про банкр. в АС та робото лікв. коміс.

Затрати по веденню справи :

на оплату послуг аудит., експертів, затрати підпр. на публік. оголош. про початок провед. справи про банкрю і порядок продажу майна.

витрати розпорю майна.

В другу чергу задовольняються вимоги кредиторів забезпечені заставою .Майно банкрута яке є предметом застави вкл-ся в склад ліквід-ї маси,але викор-ся виключно для позачергового задов-ня вимог заставодержателя.

Якщо в рез-ті реаліз-ї предмета застави виявиться ,що виручена сума перевищує розмір забезп-х цією заставою вимог ,то ця різниця викор-ся для задов-ня вимог незабезп-х кред-рів.Якщо менша недостача в пор-ку заг.черги.Далі - вик-ся зобовьязання перед працівниками під-ва –банкрута (по зп і по інших виплатах)

В наступну чергу зад-ся вимоги по держ.і місц-х податках та неподат-х платежех до бюджету і вимоги органів держ-соц.страхування і соц. забезп-ня .

В наступну чергу задов-ся вимоги кред-в,не забезпечені заставою.

в останню чергу – інших осіб ( акціонерів,власників,які пізно подали вимоги )

Вимоги кожної наступної черги задов-ся після певного задов- ня попередньої.У разі недос-ті майна для повного задов-ня усіх вимог однієї черги претензії задовільняються пропорційно кожному кредиторові сумі.

Претензії виявлені і заявлені після закінчення строку встан-го для їх заяви задов-ся з майна підпр-ва, що залишилось після задоволення першочергових претензій.

Ця черговість встановлена Зак.Укр.’’Про банки’’ хоча в Зак .’’Про підпр-ва ’’ інша черговість але на практиці викор-ся перший.

Претензії не задоволені за браком майна вваж-ся погашеними. Погашеними вваж-ся також претензії, які не визначені ліквід-ою комісією ,а також за умови, якщо кредитори протягом місячного строку від дня одержання повідомлення про повне або часткове невизначення претензії не подадуть позови до суду про задоволення їх вимог.

8. За рез. своєї роботи лікв. коміс. склад. та подає в арбітр. суд ліквід. баланс. Суд після заслух. членів лікв. коміс. і зборів кредит. виносить ухвалу про затвердж. лікв. балансу, або про признач. нових ліквідаторів.

Якщо за результ. лікв. балансу після задовол. вимог кредит. майна не залишилося – арбітр. суд виносить ухвалу про ліквід. ЮО – банкрута.

Після провед. ліквід. процедур у ліквід. балансі, якщо підпр. вело прибутк. підпр. діяльність, повинно залашитись майно, грошові запаси, дебіт. заборгов. та інші А., а в П – заборгов. перед засновн. та фондами.

Якщо підпр. вело збиткову діяльність, то суми всіх його А навіть за умови повної їх реаліз. може не вистачити для провед. повних розрах. з кредиторами. У балансі по формі 1997 року в А – нічого, а в 1 ст. пасивів – збиток з “-“, який буде дорівн. непогаш. заборгованості.

При ліквід. підпр. бух. проводки мають ознаки тих, які здійсн. при реформац. балансу в кінці року (закрив. рахунки) так і проводок, які здійсн. при формув. стат. капіталу (групування різних фондів та резервів).

9. Завідомо неправдива заява громадянина (засновн. або власн. підпр.), а також посад. особи субєкта підпр. діяльності про фін. неспром. викон. вимог зі сторони підпр. та перед бюджетом караються штрафом від 300 до 500 мін. ЗП (15 грн.) з позбавленням права займатися певною діяльністю на строк до 5 років.

Ті ж дії, якщо вони спричинили великий матер. збиток кредиторам або держ. карається позбовл. волі на строк до 3 років з конфіскацією майна.

Крупний матер. збиток кредит. чи держ. – це збиток, який перевищ. в розмірі 50 встан. неопод. мін. Цей збиток виник. при поверн. боргів і несплаті податків. З обєктивного боку фікт. банкр. повяз. з завідомо неправд. заявою кредиторам про