Реферати українською

Організація фінансової роботи та фінансове забезпечення діяльності підприємств. Оподаткування підприємства - Економіка підприємства -

Організація фінансової роботи та фінансове забезпечення діяльності підприємств. Оподаткування підприємства - Економіка підприємства - Скачать бесплатно

ЗМІСТ

Вступ

Фірмова торгівельна мережа, її задачі і перспективи розвитку

Передумови створення фірмової торгівельної мережі

Задачі фірмової торгівельної мережі в сучасних умовах

Організація роботи магазину “Орхідея” та шляхи підвищення її ефективності

Організація вивчення попиту населення та формування асортименту товарів

Організація рекламної роботи в магазині

Організація продажу і обслуговування покупців

Шляхи удосконалення роботи фірмового магазину та обслуговування покупців

Оцінка фінансово-економічних показників господарської діяльності

Шляхи удосконалення роботи магазину на основі маркетингу

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

В умовах ринкових відносин взаємопов’язаний розвиток виробництва і торгівлі виступає як один із важливіших факторів інтенсифікації виробництва і підвищення рівня життя людей.

Ріст виробництва товарів народного споживання, удосконалення їх структури, скорочення дефіцитності товарів потребують чіткої організації взаємодії і узгодження економічно-взаємовигідних інтересів виробництва і торгівлі, що обумовлює необхідність пошуку нових організаційних форм і принципів економічного регулювання господарських зв’язків, які сприяють підвищенню ефективності виробництва.

В умовах подальшого удосконалення господарських зв’язків торгівлі з промисловістю важливе значення має вивчення попиту населення і на основі цього формування асортименту товару.

Внаслідок недоліків у вивченні і прогнозуванні попиту багато-які можливості покращання торгового обслуговування населення залишаються невикористаними.

Насичення ринку товарами потребує певного зміщення прийняття господарських рішень від виробничих підприємств до тих, які займаються реалізацією товарів – до магазинів. Промисловість, збуваючи товари, прагне заставити покупця брати те, що вона може йому запропонувати. Але ринкова економіка направлена на те, щоб заставити промисловість (виробника) робити те, що бажає покупець.

Економічні інтереси виробників і споживачів не завжди співпадають. Задачі торгівлі – врахувати ці обставини і добиватись поєднання інтересів як виробників, так і споживачів. В цих умовах інтереси споживачів є визначальними.

Задачі торгівлі і промисловості в цій галузі зводяться, по-перше, до того щоб виявити потенційні можливості ринку і в короткий строк налагодити виробництво нових товарів, які б відповідали вимогам населення, і по-друге, до того, щоб за допомогою реклами і других засобів підготувати ринок до нових товарів, а часом і створювати його, розвивати потреби, виховувати смаки населення і тим самим перетворювати потенційні можливості реалізації в дійсний попит і задовольняти його.

В сучасних умовах не можна обмежуватись тільки вивченням попиту і навіть його прогнозуванням. Необхідно навчитися організовувати, регулювати попит, управляти ним. Це потребує проведення досліджень з тим, щоб на науковій основі вирішувати що виробляти і продавати, кому, де і як продавати.

Між торгівлею і промисловістю повинно бути певне розділення праці в галузі вивчення попиту.

Торгівля повинна вивчати попит для обгрунтування замовлення на потребу в товарах на наступний рік і забезпечення поточного товаропостачання роздрібної мережі.

Задачі промисловості – прогнозувати попит на перспективу, без чого вона не може планувати розвиток галузі і вірно використовувати капітальні вкладення в її розвиток.

В зв’язку з цим промисловість має потребу у специфічних джерелах інформації і не може обмежуватись тільки тією інформацією, яку дає їй торгівля. Одним із джерел інформації промисловості і повинні бути фірмові магазини.

Але в роботі фірмових магазинів є ще багато недоліків, багато магазинів, ще не відрізняються від звичайних торгівельних підприємств і не є зразковими, як це передбачено Положенням про фірмові магазини.

Все це, з урахуванням великого значення фірмових магазинів визначає актуальність вибраної теми дипломної роботи і є мотивом її вибору.

Метою дослідження є вивчення сучасних літературних джерел, методичної літератури, а також дослідження фактичного стану роботи магазину “Орхідея” і на цій основі розробити шляхи удосконалення його роботи на основі маркетингу.

Об’єктом дослідження є фірмовий магазин “Орхідея” відкритого акціонерного товариства Коломийський сирзаводу.

Предметом дослідження є аналіз організації роботи магазину по вивченню попиту населення, формуванню асортименту товарів, організації рекламної роботи, організації продажу і обслуговування покупців.

Теоретичну і методологічну основу написання дипломної роботи склали діалектичні методи аналізу, системний підхід до дослідження економічних процесів, програмні документації уряду по питаннях ринкової економіки, удосконалення механізму розвитку внутрішньої торгівлі України.

В ході виконання дипломної роботи використовувалась спеціальна література по цій проблемі, досвід роботи фірмового магазину “Орхідея”, дані статистичної і відомчої звітності.

В процесі дослідження використовувались методи порівняння, системного аналізу і синтезу статистичних групувань, розрахунків, на основі примінення комп'ютерної техніки.

Фірмовий магазин “Орхідея” утворений в 1993 році і є структурною одиницею відкритого акціонерного товариства “Коломийський сирзавод”.

Згідно Положення магазин виконує наступні функції:

реалізація продовольчих і промислових товарів;

дослідження попиту населення щодо нових видів продукції;

організація заготівлі та переробки сільськогосподарської сировини;

комерційна, посередницька, торговельна і зовнішньо-економічна діяльність;

комісійна торгівля;

надання транспортних послуг.

Загальна площа магазину складає 78 м2, в тому числі торговельна –

56 м2.

Магазин обладнаний сучасним торговельно-технічним обладнанням для розміщення, показу товарів.

Торговельний зал технологічно пов’язаний з приміщенням для зберігання і підготовки товарів до продажу, що забезпечує зручність у поповненні товарних запасів у торговому залі.

Штат магазину на 01.01.1999 року – 13 чоловік, в тому числі працівників торгівлі – 6 чоловік.

Управління магазином здійснюється по одноланковій системі, при якій всі працівники магазину безпосередньо підпорядковані директору магазину.

Фірмова торгівельна мережа, її задачі і перспективи розвитку

Передумови створення фірмової торгівельної мережі

В сучасних умовах в Україні фірмові магазини набули широкого розповсюдження.

Незважаючи на значне розповсюдження фірмових магазинів, до цього часу ще немає чіткого поняття цього типу магазину.

В економічній літературі і на практиці зустрічаються різні тлумачення поняття “фірмовий магазин”. Окремі автори називають фірмовими магазинами такі магазини, які належать промисловим міністерствам або підприємствам, другі називають фірмовими спеціалізовані магазини, які мають прямі зв’язки з певними фабриками або заводами та інше.

Найбільш точно визначає таке тлумачення: “Фірмовий магазин – це спеціалізоване торгівельне підприємство, що належить промисловому міністерству, виробничому об’єднанню або підприємству промисловості, що торгує продукцією, яка випускається ними, є джерелом інформації про попит населення на цю продукцію і забезпечує високий рівень обслуговування покупців.

Тобто в цьому тлумаченні відображається не тільки його належність до тої чи іншої фірми, об’єднання, але й тих функцій, які вони виконують.

Виникнення і розвиток фірмових магазинів обумовлюється низкою причин.

Розширення асортименту, підвищення вимог населення до якості товарів становлять перед торгівлею і промисловістю задачу систематичного і всебічного вивчення попиту населення.

Попит на товари має кількісну і якісну сторони. Коли забезпеченість товарами низька і попит населення випереджає споживання, головним завданням торгівлі є забезпечення потреб населення в необхідною кількістю товарів. В цих умовах питання збуту для промисловості вирішується автоматично і для визначення попиту достатньо матеріалів, які накопичуються в системі торгівлі. З ростом виробництва, коли товарів стає достатньо, питання збуту набувають особливого значення. В цьому випадку головним чином є не кількість, а асортимент і якість товарів. Це суттєво підвищує роль вивчення попиту населення на товари.

Але, задача полягає не тільки у вивченні попиту населення на товари, а і його формуванні і управлінні ним.

Можливість формування попиту, його регулювання і управління ним безпосередньо виходить із характеру потреб людини, що лежать в основі попиту. Ці потреби можна поділити на елементарні, або первинні і другорядні.

Якщо елементарні потреби обумовлюються фізіологічною стороною, то другорядні в більшій або меншій степені пов’язані зі свідомістю. Тому на ці потреби можна впливати за допомогою тих засобів і методів, якими можна впливати на свідомість людини.

Задача промисловості і торгівлі в цій області полягає, по-перше, в тому, щоб виявити потенційні можливості ринку,, в найкоротший строк налагодити виробництво нових товарів, які відповідають вимогам населення і розвивати їх, і, по-друге, в тому щоб використовуючи можливості реклами та інших засобів підготувати ринок до надходження нових товарів, розвивати потреби і виховувати смаки населення, перетворюючи тим самим потенційні можливості в дійсний попит. Ці два процеси повинні забезпечувати постійний ріст виробництва товарів, його потреб в товарах.

В попиті населення відбуваються значні зміни. Вони відбиваються в зміні структури товарообороту, і насамперед у співвідношенні продовольчих і непродовольчих товарів у загальному об’ємі товарообороту.

Загальний обсяг продажу товарів населенню за 1998 рік проти 1997 у порівняльних цінах зменшився на 4,5% і становив 29,2 млрд. грн.

Обсяг роздрібного товаообороту (включаючи громадське харчування) офіційно зареєстрованих підприємств усіх форм власності становив 19,1 млрд. грн. і проти 1997 року зменшився на 5,4%.

У структурі використання грошових заходів сімей (за матеріалами вибіркового обстеження сімейних бюджетів) частка витрат на харчування в 1998 році зросла на 40,1% проти 38,6 в 1997, на придбання непродовольчих товарів знизилась відповідно з 25,8% до 24% [52, c.8].

Більшість непродовольчих товарів задовільняють другорядні потреби людини. Якщо споживання харчових продуктів має свої межі, що визначаються фізіологією людини, то споживання непродовольчих товарів має більш широкі межі, обумовлені критеріями національності.

Без подальшого покращання роботи по вивченню попиту населення, аналізу ринку кожного товару не тільки на поточний, але й на перспективу, неможливе удосконалення зв’язків торгівлі з виробництвом, більш повне задоволення попиту населення на товари народного споживання.

Але необхідно відмітити, що стан вивчення і прогнозування попиту не відповідає вимогам і задачам.

Вивчення попиту і в промисловості, і в торгівлі мають одну мету – забезпечити на ринку широкий вибір товарів високої якості, задовольнити потреби в них населення.

Виробничі підприємства повинні вивчати вимоги покупців до якості, упаковки, розфасовки товарів, вивчати попит на нові товари. Вони повинні вивчати і кількісну сторону попиту на товари свого профілю.

При впровадженні у виробництво нових товарів, важливо знати яким попитом вони будуть користуватись у населення. Тому спочатку доцільно виробляти невеликі партії. Метою дослідної реалізації нових товарів є оцінка відношення до них покупців, вивчення факторів, які можуть сприяти успішному впровадженню виробів, а також можливого об’єму їх виробництва. Такий, пробний продаж дозволяє визначити й найбільш ефективні способи його реалізації і рекламування. Проводити “випробовування” нових товарів необхідно в магазинах і насамперед в таких, де для цього можуть бути створені відповідні умови: широкий показ, рекламу, культурну торгівлю.

Постійний зв’язок певного магазину із фабрикою чи заводом, дає можливість оперативно вносити зміни в той чи інший товар, знайти думку покупців про новий товар. В цих умовах покупці стають активними учасниками створення нової продукції.

Вдосконаленню виявлення попиту населення на товари буде сприяти наявність і встановлення нею безпосередніх контактів із споживачами. Такі контакти вона встановити за допомогою організації власних фірмових магазинів.

Покупці продовольчих товарів керуються в першу чергу такими міркуваннями:

Наскільки товар задовольняє потреби;

Чи відповідає його звичкам;

Чи влаштовує покупця фасування, упаковка та інше;

Чи відповідає ціна його можливостям.

Коли товарів стає достатньо, питання реалізації набуває важливого значення і постає питання про його якість. Підвищується також значення оновлення асортименту товарів. Але торгівля може орієнтувати промисловість головним чином в області поточних запитів населення. Що стосується прогнозів на подальшу перспективу, то вона немає для цього даних про можливості технічного процесу у виробництві, нових видах сировини, змін у технології і тому не може орієнтувати виробництво. Це також викликає необхідність мати власні джерела інформації промисловості.

Для нових виробів при переході на масове виробництво необхідно заздалегідь підготувати ринок використовуючи рекламу та інші методи формування попиту. Все це також викликає необхідність розвитку фірмових магазинів.

Поряд із цим необхідно відмітити, що розвиток мережі фірмових магазинів за рахунок засобів промислових міністерств, підприємств є значним резервом росту торговельної мережі і підвищення рівня забезпеченості нею населення.

Таким чином, необхідність більш інтенсивного розвитку фірмової торгівельної мережі зумовлюється значним збільшенням масштабів виробництва, розширенням асортименту виробляємих товарів, необхідністю промисловістю мати власні джерела інформації про попит населення і вимог до якості товарів. А також прагненням промисловості активно приймати участь в організації ринку за допомогою рекламних міроприємств, пропаганди нових виробів.

1.2. Задачі фірмової торгівельної мережі в сучасних умовах

Необхідність розвитку мережі фірмових магазинів як засобу підвищення рівня торговельного обслуговування населення, удосконалення вивчення попиту на товари і реклами товарів, а також вивчення попиту на товари і реклами товарів, а також покращання якості товарів і їх асортименту обумовлюють увагу до цієї проблеми. Питання подальшого розвитку фірмової торговельної мережі знайшли відбиток у концепції розвитку внутрішньої торгівлі України. Де вказано: “Запобіганню ризику зниження господарської життєдіяльності підприємств у сфері роздрібної торгівлі сприятиме пряма інтеграція виробничої і торгівельної діяльності через мережу “фірмових” магазинів. [7, c. 10].

Важливою задачею, що стоїть перед фірмовою торгівлею є насамперед розвиток мережі фірмових магазинів повинно сприяти вирішенню низки важливих задач, що стоять перед торгівлею. До числа найважливіших із них необхідно віднести підвищення культури торгівлі.

Фірмові магазини повинні забезпечувати високу культуру обслуговування покупців на основі прогресивної технології, сучасного рівня технічного рівня оснащення торгово-технологічних процесів і наукової організації праці, широкого застосування вітчизняного і зарубіжного досвіду.

Фірмові магазини повинні розташовуватись в приміщеннях, які по своїх планіровочних рішеннях дозволяють забезпечити впровадження раціональних торгово-економічних процесів.

Рішення інтер’єрів торговельних залів, вітрин, входів та інших елементів будинку повинні відповідати сучасним вимогам, забезпечувати широкий показ товарів. Зовнішня і внутрішня реклама (оформлення вітрин, німа справка, символи та засоби інформації) повинні бути виконані на високому художньому рівні.

Згідно вимогам до зразково-показових магазинів, у фірмових магазинів повинно забезпечуватись:

застосування найбільш сучасних методів торгівлі і високої культури обслуговування покупців, надання їм максимальної зручності при найменших затратах часу на покупку товарів (організація продажу товарів методом самообслуговування, за зразками, за споживчими комплексами, розширення і поліпшення якості додаткових послуг, що надаються покупцям у магазинах);

удосконалення технології продажу товарів, раціональне використання торгових площ, застосування торгово-технологічного і холодильного обладнання, впровадження засобів малої механізації, що забезпечують скорочення ручної праці;

широкий, стійкий асортимент товарів і безперебійна торгівля ними.

Таким чином, розвиток мережі фірмових магазинів, як зразково-показових, є важливим фактором підвищення рівня торговельного обслуговування населення.

Важливою задачею фірмової торгівлі в сучасних умовах є перетворення їх в лабораторії по вивченню і формуванню попиту населення.

Необхідність перетворення фірмових магазинів в опорні пункти вивчення попиту населення на товари народного споживання викликані їх належністю до промислових міністерств, об’єднань та окремим підприємств. Завдяки організації у фірмових магазинах постійного вивчення попиту населення на товари, промислові підприємства будуть мати можливість в короткий строк мати відомості про об’єм і характер попиту населення на продукцію, що випускають. Це дозволить їм оперативно реагувати на нього, вносити відповідні зміни у виробничу програму з метою розширення асортименту товарів, покращанню їх якості. Тим самим будуть прийняті заходи по найбільш повному задоволенню попиту населення на відповідні товари і ліквідація виробництва товарів, що не користуються попитом у населення.

Важливою задачею фірмових магазинів є удосконалення реклами. Вона призначена активно приймати участь у формуванні потреб і попиту, пропагувати нові товари, бути джерелом інформації покупців про розвиток виробництва і торгівлі товарами народного споживання.

Таким чином, перед фірмовою торговельною мережею поставлені великі і відповідні задачі:

мережа фірмових магазинів повинна бути важливим фактором підвищення культури торговельного обслуговування населення

бути лабораторією дійового вивчення попиту населення на товари народного споживання;

сприяти постійному оновленню товарів, підвищувати її дійовість і результативність.

Вирішення цих задач дозволить більш повно задовольнити потреби населення в товарах народного споживання і прискорити обертання товарів.

2. Організація роботи магазину “Орхідея” та шляхи підвищення її ефективності

2.1. Організація вивчення попиту населення та формування асортименту товарів

Задачі промисловості і торгівлі в галузі вивчення попиту населення зводяться до того, щоб виявити потенційні можливості ринку, в найкоротший строк налагодити виробництво нових товарів, які відповідають вимогам населення і розвивають їх, а також для того, щоб за допомогою реклами та інших засобів, підготувати ринок до поступлення нових товарів, а часом і створювати його, розвивати потреби, виховувати смаки населення і тим самим перетворювати потенційні можливості реалізації в дійсний попит і задовольняти його.

Ці два процеси повинні забезпечувати постійний ріст виробництва товарів, підвищувати добробут народу, більш повне задоволення потреб суспільства.

Але є і другий бік проблеми. Мова йде про формування потреб, управління попитом. В умовах ринкових відносин не можна обмежуватись тільки вивченням попиту і навіть його прогнозуванням. Необхідно навчитись організовувати попит, управляти ним. Це потребує проведення досліджень з тим, щоб науково обгрунтувати що виробити.

Торговельні підприємства можуть виконувати свою основну функцію – задоволення попиту населення – тільки при постійному його вивченні.

Вивчення попиту починається з визначення конкретних умов роботи магазину. Досвід роботи торговельних підприємств свідчить про те, що без урахування різних факторів, що впливають на попит, неможлива правильна організація торгівлі.

Із всього різноманіття товарів, що є на ринку, покупці хочуть придбати тільки ті, які відповідають їх смакам і бажанням. В цих умовах важко переоцінити значення роботи по вивченню попиту покупців і кон’юнктури торгівлі. Але ще й до сих пір в торгівлі і промисловості існує думка, що при недостатньому забезпеченні товарами попит покупців вивчати марно, особливо це відноситься до продовольчих товарів.

Проте необхідно врахувати те, що вивченням потреб товарів займались ще в 20-ті роки. Навіть в тяжкі роки нашої держави ця робота не є зайвою.

Нерозуміння значення цієї роботи в наш час можна пояснити тільки небажанням вникати в сутність економіки держави, небажанням розуміти, що без вивчення попиту покупців і закономірностей його розвитку, без аналізу факторів, що впливають на його зміни, неможливо планувати розвиток галузей народного господарства в цілому, а в магазини неможливо правильно організувати завезення товарів.

Попит виступає як платоспроможна потреба. Платоспроможний попит розвивається під впливом комплексу різноманітних економічних і соціальних факторів. Вирішальними є виробництво (його рівень, об’єм, організація і структура), грошові доходи населення, ціни на демографічні фактори.

Основні задачі вивчення попиту у фірмових магазинах викладені у Типовому положенні про служби вивчення попиту в промисловості і включають в себе: вивчення споживчих оцінок асортименту і якості існуючих виробів, а також попиту населення на нові товари, які плануються до масового випуску.

Для цього працівники фірмового магазину повинні проводити разом із спеціалістами представників підприємства-виготовлювача роботу в такому напрямку: встановити перелік товарів які користуються підвищеним попитом, або навпаки, понижуваним, і причини цього, вести облік продажу товарів, товарних залишків, проводити анкетні опитування, виставки-продажі, виявляти вимоги покупців до асортименту, якості, розфасовки, упаковки, скласти звіт про кон’юнктуру ринку продукції, що виробляє підприємство.

Таким чином фірмові магазини зосереджують свою увагу на вивченні споживчих оцінок товарів. З цією метою вони використовують різні методи.

Характерною особливістю попиту на продовольчі товари є фактична відсутність відкладеного попиту, що очевидно для всіх, так як людина має приймати їжу щоденно. Тому основна задача вивчення попиту в магазині – це вивчення покупцевих звичок, оцінок товару і тих змін, що відбуваються в асортиментній структурі попиту.

При вивченні попиту в магазині визначають відношення до того чи іншого товару і до всього асортименту товарів, що є в магазині, як змінюється це відношення і причини цього, це не виключає необхідності вивчення об’єму потреб у тому чи іншому товарі.

Попит покупців вивчають у трьох аспектах:

реалізований;

незадоволений;

попит, що формується.

Реалізований попит – це фактично задоволений попит при даному складі пропозиції і діючому рівні цін. Але реалізований попит не завжди відображає весь об’єм пред’явленого попиту, особливо в період нестачі товарів, то необхідно вивчати і незадоволений попит.

Під незадоволеним попитом розуміють попит на товари, які відсутні в продажу по різним причинам в даний момент, або товари, які не відповідають вимогам покупців.

Попит, що формується – це попит, який створюється під впливом зміни асортименту товарів, при появі товарів-новинок, зміни якісних показників товарів (наприклад, проценту жирності молока, сметани тощо), а також упаковки, розфасовки під впливом реклами та інших міроприємств, що пропагують поживну цінність і достоїнство тих чи інших товарів, змін якісних вимог самими покупцями.

Реалізований попит в магазині вивчають, в основному, балансовим методом (для швидкопсувних продуктів), яких полягає в обліку продажу товарів, виходячи із запасів на початок періоду, що враховується, надходження і запасів на кінець періоду, а також методом простого спостереження (для всіх продовольчих товарів).

Пряме спостереження полягає у систематичному (постійному) обліку фактичного продажу, запасів і надходження, в оцінці за допомогою однієї покупки певного товару.

Маючи дані про одну середню покупку конкретного товару за декілька днів, можна достатньо точно встановити об’єм попиту на ті чи товари для поточного поповнення.

Метод експертних оцінок розміру однієї покупки застосовують продавці, які виходять із досвіду щоденної роботи, достатньо точно визначають середній розмір однієї покупки. Уточнювати можна не менше одного разу на півріччя.

Наприклад, за день продано 50 кг сиру “Карпатського”, всього обслужено 25 покупців 50 : 25 = 200 грам. Це означає що середній розмір продажу сиру в магазині складає в цей період 200 грам.

Практика свідчить, що достатньо один раз в місяць проводити таких облік і на цій основі робити замовлення на товари.

Найбільш ефективним методом вивчення незадоволеного попиту є опитування покупців. Цей метод досить трудомісткий і продавці ще не оволоділи ним.

Опитування можуть бути усними і письмовими анкетами.

Метод опитування може застосовуватись і для вивчення попиту, що формується.

Країни, де вивченням попиту займаються вже давно, мають багатий досвід проведення опитування. Наприклад в США по двох – трьох питання можуть встановити, що покупець купить, що не купить і чому.

Найбільш трудоємким є метод анкетного опитування. його застосовують в тому випадку, коли неможливо отримати інформацію другим шляхом (аналіз і оперативної інформації, бесіди з продавцями і покупцями та інше).

При використанні такого методу необхідно провести таку роботу:

розробити анкету (бланк опитування):

визначити перелік питань, що необхідно включити в анкету;

скласти варіант анкети і обговорити її з продавцями, завідуючими секціями;

організувати проведення опитування:

створити цілеспрямовану рекламу;

провести інструктаж продавців;

провести опитування покупців.

підбити підсумки:

зібрати анкети;

обчислити анкети, узагальнити зауваження покупців;

зробити аналіз, скласти інформацію;

отримані результати опитування використовувати при обгрунтуванні вимог до виробника, постачальника, для поточного поповнення товарів і на найближчий місяць, квартал.

Ця робота трудомістка і вимагає спеціальної служби по вивченні попиту.

Нажаль, такої служби по вивченні попиту в магазині “Орхідея” немає.

Дуже актуальною проблемою в сучасних умовах є вивчення формуючого попиту населення на нові товари. В процесі вивчення попиту, що формується, виявляють відношення покупців до нових товарів і визначають ту сукупність вимог, які пред’являють покупці до споживчих властивостей, якості, упаковки цих товарів.

По суті, результати вивчення попиту, що формується, служить підставою для визначення можливості серійного виробництва того чи іншого товару.

Попит, що формується, доцільно вивчати на виставках-продажах нових товарів. Якщо опитування ще не досить освоєні працівниками торгівлі і не отримали широкого розповсюдження, то виставки-продажі проводяться часто.

Добре підготовлена виставка-продажа може служити експериментом для прогнозу попиту на той період, коли в магазині буде широкий асортимент товарів.

За 1998 рік в магазині “Орхідея” було проведено 8 виставок-продаж. Проте, слід відмітити, що виставки-продажі проводять формально. Фактично працівники на виставках-продажах не займаються вивченням попиту. Просто фіксують на яку суму було продано товарів і роблять висновок про те, якого товару необхідно замовити більше, якого менше. Ці дані можна отримати і без виставки-продажі. Тому, при організації такого міроприємства. Як виставка-продаж, працівники магазину повинні добре продумати питання, відповіді на які хотіли би отримати.

А саме, про характер і зміни попиту, допомогти виявити причини, що викликали ці зміни, тенденції їх розвитку в подальшому для прогнозу на найближчий місяць, квартал.

Таким чином можна зробити висновок про те, що основними функціями працівників магазину мають бути такі:

Постійне спостереження за рухом товарів і умовами продажу. Це спостереження організовує і проводить товарознавець або маркетолог, котрий має вести спостереження і записувати їх в спеціальний журнал;

Проведення вибіркових обстежень для обліку незадоволеного попиту і виявлення намірів покупців. Основним методом проведення цих спостережень є анкетні опитування покупців та інші;

Облік попиту, що формується шляхом збору відгуків покупців про товари і аналіз причин зміни структури продажу;

Проведення виставок-продаж, дегустацій, що дозволяють оперативно виявити відношення покупців до асортименту і якості товарів.

В магазині необхідно періодично підводити підсумки роботи по вивченню попиту, обговорювати стан торгівельної кон’юнктури і попиту покупців, виявляти причини недоліків в організації товарного постачання магазину. На такі наради доцільно запрошувати представників сирзаводу.

Вивчення купівельного попиту в магазині необхідне для чіткого формування та поповнення асортименту товарів. Дані вивчення попиту дозволяють магазинові планувати потрібний та необхідний обсяг асортименту товару.

В зв’язку з різними формами купівельного попиту розрізняють постійний і перемінний асортимент товарів. Постійна частина асортименту задовольняє твердо сформульований попит – це форма попиту, яка не допускає взаємозамінності товару (сир “Голландський”, майонез “Провансаль”). Товари, на які здійснюється даний попит, повинні обов’язково бути в магазині. З перемінною частиною асортименту зв’язаний імпульсивний попит, який формується під впливом пропозицій та в процесі вибору товарів. Правильне поєднання постійної та перемінної частини асортименту створює умови для повного задоволення попиту покупців.

Формування асортименту, це процес підбору груп, видів і різновидів товарів у відповідності з попитом населення для більшого і повного задоволення його потреб.

Формування асортименту здійснюється постійно у всіх ланках товароруху – від виробника до споживача. В кожному з них – асортимент товарів різний. При цьому, в якості цільової установки формування асортименту у всіх ланках товаропостачання, товароруху виступає торговий асортимент роздрібних торгівельних підприємств.

Необхідна умова безперебійного постачання роздрібної торгівельної мережі товарами в установленому асортименті – це створення оптимального асортименту товарів в магазині. Тому правильне наукове обгрунтування асортименту являє собою важливу функцію комерційної служби магазину.

Документ, який встановлює асортимент товарів для конкретного магазину, є обов’язковий асортиментний перелік товарів.

В обов’язковому переліку товарів передбачається групова і внутрішньогрупова структура асортименту товару. При цьому, по кожному виду товарів вказується кількість різновидів річного і не знижуючого асортименту.

Під річним асортиментом розуміють кількість різновидів кожного виду товарів, які постійно мають надходити в магазин.

Розробка обов’язкових асортиментних показників і переліку товарів здійснюється в три етапи:

- на першому етапі встановлюється груповий асортимент товарів;

- на другому етапі розраховується число різновидів товарів, надходження яких передбачається в наступному році (річний асортимент);

- на третьому етапі визначається мінімальна необхідність в кількості різновидів товару, яка новинка постійно знаходиться в магазині.

Головна мета затверджених асортиментних переліків для роздрібної торгівельної мережі полягає у створенні умов для контролю та управління за повнотою і стабільністю асортименту товарів в магазині.

Повнота і стабільність асортименту роздрібних торговельних підприємств визначається за допомогою показників: коефіцієнтів повноти і стабільності асортименту.

Коефіцієнт повноти асортименту розраховують як відношення фактичної кількості різновидів товарів, що є в продажі, до кількості різновидів товарів, що передбачені асортиментним переліком.

Для магазину “Орхідея” асортиментним переліком передбачено 60 одиниць різновидів товарів. На момент перевірки (1 лютого 1999 року) в продажі нараховувалось 53 одиниці. Коефіцієнт повноти асортименту (53:60) складає 0,9.

Для більш правильної оцінки товарного асортименту, його повноту доповнюють визначенням коефіцієнту стабільності асортименту. Він розраховується за формулою:

де Кстаб – коефіцієнт стабільності асортименту товарів в магазині за певний період (місяць, квартал, рік); Рф1, Рф2 , … Рф3 – фактична кількість різновидів товарів в момент окремих перевірок; Рн – кількість різновидів товарів, передбачених асортиментним переліком; п – кількість перевірок.

Коефіцієнти повноти і стабільності асортименту можна розраховувати як по всьому товарному асортименту, так і по асортименту товарів окремих товарних груп. При цьому враховуються тільки ті товари, які передбачені асортиментним переліком, затвердженим для магазину.

Числове значення коефіцієнтів повноти і стабільності асортименту знаходиться в межах від 0 до 1.

При цьому чим ближчі ці показники до одиниці, тим повніше і стабільніше асортимент магазину, тим краще він формується.

Таким чином, розробка кожним конкретним магазином асортиментного переліку товарів і здійснення контролю за його дотриманням сприяє кращому обслуговуванню покупців цільового ринку і створенню стійкого асортименту.

В умовах переходу до ринкових відносин робота по формуванню асортименту в магазинах значно ускладнюється. Широта і глибина асортименту товарів, що реалізується в магазині залежать від кваліфікації працівників магазинів, комерційної служби, які повинні мати широку інформацію про попит покупців, джерелах надходження товарів, цінах на товари та іншою комерційною інформацією.

2.2. Організація рекламної роботи у магазині

Реклама у традиційному розумінні – це комерційна інформація, яку передає рекламодавець певній групі споживачів з метою формування відповідного відношення до товару, чи послуги, що рекламуються.

Реклама – не тільки могутній інструмент реалізації товарів, але й засіб, що формує нові культурні цінності.

У зв’язку з цим задачі реклами полягають у формуванні попиту і управлінні ним, прискоренні товарообороту. Реклама виконує низку важливих соціальних функцій:

формує в певному ступені параметри розумних потреб;

сприяє розвитку естетичних уявлень у населення та інше.

Реклама не тільки формує потреби, але й значно впливає на виробництво й споживання. Реклама дає інформацію про споживчу вартість товарів і тим самим спонукає споживання, отже посередньо приймає участь як у відтворенні, так і у формуванні нових потреб. При цьому вона повинна враховувати не тільки відомчі інтереси виробника, але й інтереси споживача. Все це є однією з важливих функцій рекламної діяльності.

Реклама заощаджує час покупців, заздалегідь готує їх до вибору товарів, полегшує його пошук. Вона сприяє раціональній організації торгівельної діяльності і підвищенню рівня культури торгівлі.

Повідомляючи про товари, які є у продажі, їх особливостях, позитивних якостях, достоїнствах і перевагах, реклама тим самим створює у споживачів правильну думку про товари, розвиває попит, активно впливає на формування попиту населення. Вона сприяє переключенню попиту з одних товарів на інші, що приводить до підвищення культури споживання.

Реклама сприяє прискоренню реалізації товарів. У зв’язку з випуском нових товарів, більш сучасних, реклама пропагує їх, сприяє їх впровадженню у споживання, інформує членів суспільства про предмети споживання, які надходять у продаж, про місце і умови їх продажу, торгова реклама сприяє скорішому доведенню товарів до споживачів.

В той же час, сповіщаючи покупцям про наявність товару у продажі, їх споживчу вартість, способи вживання, переваги перед другими товарами, реклама дає покупцям можливість продумати покупку. Внаслідок значно скорочується час, який витрачається на придбання товарів, зменшується необхідність в консультації продавців при виборі товарів, що підвищує продуктивність їх праці.

Особливу роль у рекламі товарів покликані відігравати фірмові магазини. Згідно Типовому положенню про фірмові магазини промислових підприємств, однією із їх задач є широка реклама нових товарів. фірмові магазини повинні бути центрами торгової реклами, пропаганди нових товарів.

Фірмовий магазин “Орхідея” проводить велику роботу по оформленню магазину, по рекламуванню самого магазину, по рекламуванню промислового підприємства, продукцію якого реалізує магазин, нової продукції.

З метою реклами виробів організовуються виставки – перегляди, дегустації, подаються замовлення на здійснення реклами в місцевій пресі, на радіо.

Однак слід відмітити, що витрати по рекламі в магазині “Орхідея” складають 0,03% до товарообороту. Це дуже мало і не дозволяє магазину здійснювати рекламні міроприємства в тому об’ємі, що необхідно.

Як недолік, необхідно відмітити, що рекламні міроприємства проводяться епізодично, без заздалегідь розробленого економічно обгрунтованого плану.

Реклама в торговельних підприємствах має проводитись на планових засадах. Це зробить її цілеспрямованою, зосереджуючись на тих товарах, які потребують реклами, особливо визначити необхідні витрати коштів на здійснення рекламних міроприємств і раціонально використовувати їх. При цьому, як свідчить досвід кращих фірмових магазинів, плани рекламних міроприємств повинні розроблятися приблизно в такій послідовності .

Спочатку визначають об’єкт рекламування, найменування товарів, або послуг, які слід рекламувати. Визначають задачу, яку необхідно вирішити за допомогою реклами. Потім визначають адрес реклами, тобто до кого вона буде звертатись – до молоді, людей старшого віку тощо. Далі встановлюють зміст окремих міроприємств, які будуть використані для них рекламні засоби, строки проведення рекламних міроприємств, необхідні витрати праці і матеріалів.

Невід ємною роботою організації реклами є визначення економічної ефективності окремих рекламних міроприємств.

Фірмові магазини повинні вивчати вартісні показники (додатковий товарооборот, реалізоване накладання, прибуток) і невартісні (кількість покупців, які звернули увагу на рекламу, кількість здійснення покупок).

Необхідно також вивчати психологічні результати реклами, такі як розширення знань населення про товари, запам’ятовування рекламних міроприємств, розповсюдження інформації про нові товари тощо.

Для оцінки якості реклами, її ролі у торговельній діяльності необхідно розрізняти економічну і соціальну ефективність реклами, а також ефективність її психологічного впливу на покупців.

Під економічним ефектом реклами розуміють економічний результат, який проявляється в покращанні показників господарської діяльності підприємств торгівлі, рості товарообороту. Економічна ефективність визначається шляхом співставлення результатів рекламних міроприємств і витрачених на їх здійснення засобів.

Щоб визначити економічну ефективність реклами співставляють дані про реалізацію товарів за певний відрізок часу (декаду, місяць, квартал), коли цей товар рекламувався, з даними за той же період, коли реклама не застосовувалась.

Визначають додаткову суму скидки. Яку одержали в результаті збільшення реалізації товарів. Ця сума повинна перевищувати витрати на рекламу і пов’язана