На главную Добавить работу Все сервисы Старая база  

Сценарій свята Зустріч Зими і Весни - Сценарії -




1-а ведуча. Діти, сьогодні не­звичайний день. На другий місяць зими випадає одне із найбільших і найшанованіших церковних свят —Стрітення, яке відзначають 15 лютого. А ще цей день був змаганням для Зими і Весни. Саме 15 лютого вони ї|л зустрічалися і починали змагатися. Якщо бабуся Зима 1,1 переможе, то довго іще буде холодно, а якщо красуня Весна візьме гору, то повер­не на тепло.

2-а ведуча.

Ця зустріч була пишна і радісна, водили хороводи, співали пісні які прославля­ли родючу землю і весняну працю, проганяли зиму, прославляли рідну природу, що прокидається від зимо­вого сну.

Стрітення відзначали наші бабусі і дідусі. Ще це свято називають Зимобором або Громниці. Назва цього свята походила від стародавнього звичаю освячення цього дня громничних свічок, яким приписувалась велика магічна сила.

1-а ведуча. Таку свічку запалювали відразу як поверта­лись із церкви, «аби весняна повінь не пошкодила посівів І щоб мороз дерев не побив».

Запалювали її і літом, під час небезпечних гроз, як оберіг людей, тварин, споруд від блискавки.

2-а ведуча. Святили на Стрітення, крім свічок, і воду. Ця вода вважалася цілющою, її набирали у нову невжи­вану посудину і зберігали за образами протягом року. До­помагала вона від різних хвороб.

1-а ведуча. Стрітенською водою батьки благословляли синів на військову службу, на війну; чумаків — у далеку дорогу, й будь-кого, хто вирушав у далекі й небезпечні мандри.

2-а ведуча. У господарстві нею кропили худобу, коли вперше виганяли на пасовище, а пасічники — вулики і бджіл, щоб не заїли чужі комахи та не напав гнилець.

1-а ведуча. Про свято Стрітення існує безліч інших ле­генд.

Учень. Мені бабуся розповідала таку легенду.

Вранці на околицю села приїхала Весна, а назустріч ви­ходить стара бабуся Зима. Зима така непривітна, і почи­нає сперечатися з Весною. Довго сперечаються, і кожна намагається виправдати себе і звинуватити іншу. Чим до­вше тривала їх суперечка, тим затяжнішою вона ставала. Наостанок вони вирішили помірятися силою. Весна зла­зила із свого коня і починався двобій.

Вважалося, що переможець і буде правити далі.

Учениця. А мені бабуся іншу легенду розповідала.

У рік народження Христа жив у Єрусалимі старець-пра­ведник Симеон. Йому було відомо, що він не помре до­ти, поки не побачить Спасителя Світу. І саме 15 лютого, Симеон зустрівся біля воріт храму з немовлям Христом і виголосив свою промову: «Нині відпускаєш раба твого, владико, з миром».

2-а ведуча. Гарні знаєте легенди. А чи знаєте, що в на­роді є багато прикмет, які перевірені самими людьми в цей день.

Діти. Знаємо.

— Якщо під вечір потепліло, то перемогла Весна, тому Зима йшла туди, де була Весна, а Весна — де була Зима.

— Лютий лютує, весні дорогу готує.

— Як на Стрітення мет, дорогу перемітає, то корм —, відмітає.

Як капає зі стріх, так капатиме і з вуликів мед.

1-а ведуча. Діти, я ба ви знаєте багато легенд народних прикмет, приказок, Прислів'їв. А чи хочете зустрітися із крас нею Весною? Щоб з нею зустрітися треба веснянки заспівати.

Хоровод «Весняний».

Дівчинка (кличе Весну).

Скоріш, люба Весно, до

нас прибувай,

Щоб знову озвавсь

соловейками гай.

Щоб знов зеленіли

колгоспні лани.

Від сонечка сил набирались вони.

Щоб жовті кульбабки цвіли у садках,

А ми всі дівчатка, були у вінках.

Зима. Бач, чого захотіли! Зараз я снігу намету, і морозу напущу, бо ще силу свою маю.

Учень.

Не мети, не мети,

Зимонько, снігами.

А приходь ти до нас

З танцями й піснями.

Учениця.

Зимонько, Зимонько,

Снігом не труси

І морозу морозити не вели.

Бач — он зайчики сидять

І від холоду тремтять.

Зайчики. Хто нас пожаліє, лапки нам погріє?

Діти. Ми вас пожалієм, лапки вам погрієм, лиш навчіться так, як ми, у танку кружляти, бігати й стрибат

Танок зайчиків.

1-й зайчик. Спасибі вам, дітки, допомогли нам зігріті ся, але так хочеться зустрітися з Весною. Адже підходи" її пора. І ось-ось Зимонька пропаде, бо звірята вже вир; шили шукати красуню Весну.

2-й зайчик. Ох, і надокучили мені морози та завії! Н; голодувався ж я взимку. Кожушок геть зносився! Звірятка, друзі, я теж йду з вами шукати Весну.

(Назустріч біжить Лисичка).

Лисичка. А куди це ви мандруєте9

Вовчик. Лисичко, підеш з нами Весну зустрічати?

Лисичка. Ще в нашому лісі сніги лежать, але перши струмок мені сьогодні продзвенів, що Весна вже близькі

Білочка. То швидше ходімо їй назустріч!

(Назустріч йде Ведмедик).

Ведмедик. Добрий день, друзі! А куди це ви поспішаєте

Білочка. Йдемо Весну зустрічати!

Ведмедик. Бачив! Вона ген за високими горами. Розсіває квіти, трави. Сюди вже повертає.

Вовчик. То давайте усі разом покличемо Весну.

2-а ведуча. Дорогі звірята! Давайте ми з дітьми вам до поможемо Весну кликати.

(Діти кличуть Весну. Чути звуки свистульок).

Дівчинка. Ой, жайворонку, рання пташко, чого так рано з вирію вийшов?

Жайворонок.

Не сам я вийшов —

Дажбог мене вислав.

В праву рученьку

Ключика видав:

З правої рученьки

Літо відмикати.

З лівої рученьки

Зиму замикати.

Учень. Люди вірили, що пташки-жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, якими замикають Зиму і відмикають Весну.

(Звучить весняна мелодія).

Хлопчик. Тихше, друзі, послухайте! Весна вже зовсім близько. Прислухайтесь — це ж струмок весняний співає, а от пролісок прокинувся від сну. Чуєте, як тане буруль­ка і дзенькає падаючи на землю? Учениця.

Весна іде, весна іде!

Весну вітайте, діти!

Вона пісні вам принесе,

Вінки, чудові квіти!

(До залу з букетом пролісків входить Весна).

Весна.

От і я прийшла до вас, малеча мила,

Ви ждали і діждалися мене.

Уже сніги давно всі розтопило

Моє ласкаве сонце весняне.

А сонечку поміг мій теплий вітер

Він з Березнем прилинув навесні.

А ще пробуджую від сну

Я нашу землю чарівну

І принесла вам квіти.

Найперші проліски ясні:

А ще я вам принесла літо,

Щоб родило жито.

Старим бабкам — по лопаточці,

Молодицям — по дитяточці,

Чоловікам — по плужку,

Хлопчикам — по батіжку,

А дівчаточкам — по вінку.

Зима. Ой, ой! Яка ж ти в нас хороша!

Зараз я снігу натрушу, морозу напущу!

Треба мені всю силу зібрати,

Щоб з тобою до бою стати.

Учень.

Утікай, утіка,

Біла Зимонько!

Вже нема, вже нема

В тебе силоньки.

Вже весна, йде весна —

чарівниченька,

Потемніє, почорніє

Твоє личенько.

1-а ведуча. Зимонько! Веснонько! Не сваріться. Ви обидві хороші, добрі, даруєте радість людям. Але ти, Зи­монько, втомилась і треба тобі відпочити, щоб дорогу Весні звільнити. Не сваріться, позмагайтесь. Змагання:

1. Перетягування канату.

2. Відгадування загадок.

3. Співання пісень.

(Першою співає Зима).

Весна.

Беріться за руки,

У коло ставайте,

Під сонечком ясним

Танцюйте, співайте.

Та так, щоб земля під ногами гуділа,

А пісня, до сонечка щоб долетіла.

Хоровод «Ой весна».

2-а ведуча. Зимо, Весно, ви добре змагалися. А ігри ви знаєте? Весна. Добре, пограєм, але ви, дітки, відгадайте загадку:

Він веселий стрибунець,

В нього сірий комірець.

Він не плаває — літає.

Він пшениченьку збирає.

Задавака — молодець.

Ви впізнали, діти,

Хто це?

Діти. Горобець.

Гра «Горобчики».

Весна. Щебетали горобці!

Горобці. Гей, ми хлопці-молодці!

Весна. Хоч тепла іще нема —

Горобці. Не лякає нас зима!

Весна. Як насипле снігу?

Горобці. Заб'ємось під стріху.

Весна. А як сонечко зійде?

Горобці.

Наша пісня оживе:

Цвірінь-цвірінь.

Цвірінькаючи діти-горобці дражняться із Зимою. А Зима лякає їх словами «Заморожу, заморожу!» Доганяє дітей, діти ховаються за Весну.

Зима. Бачу, ви мене зовсім не боїтесь. Що ж, Весно, твоя взяла! Збираюсь я в путь!

Прощавайте, милі діти!

За зиму ви поздоровіли.

Пішли на користь і мороз, і сніг,

І щічки ваші як порожевіли,

Неначе маки розцвіли на них!

Прощай і ти Весна-красна!

Я чую, як дзвенить струмок

То зараз я залишу ваш куточок.

Отож, хлопчики й дівчатка,

Прощаюсь з вами усіма.

Щасливі будьте! Через рік я знову

Свою вам казку зимову принесу.

Чекайте на мене. Учениця.

Всі ми Зиму проводжали,

Красну Весну зустрічали.

Весно! Уквітчай наш край,

Дай нам добрий урожай.

Весна.

Я тепло вам дринесла

І сонечко додала,

Щоб міцніли усі діти

Й розцвітали, неначе квіти.

А я піду далі лугами й лісами,

Встелю землю килимами,

Заквітчаю різним зелом,

Щоб усім було весело.

Я теплом людей зігрію

І здоров'я вам навію.

З рідним словом, щоб зростали,

Щоб звичаї українські пам'ятали.

Хай вам щастить!

1-а ведуча. Дякуємо тобі, Весно, за добрі побажання. Але залишся з нами на прощання хоровод вести.

Хоровод.



Назад

 
 Поиск рефератов
 
 
 
 Реклама
 
 
 Еще рефераты
 
 
 Реклама
 
 
 Афоризм
Чтобы любовь была вечной, равнодушие должно быть взаимным.
 
 
 Гороскоп
Овен Телец Близнецы Рак Лев Дева
Весы Скорпион СтрелецКозерог Водолей Рыбы
 
 
 Знакомства
я  
ищу  
   лет
 
 
 Погода
 
 
 Реклама
 
 
 Счётчики
 

[ Украина по русски — "Учил? Нет!" | 2014 © Все права защищены! Игорь Харченко ]