Офіційно визначене на державному рівні завдання економізації зовнішньополітичних відносин України передбачає необхідність здійснення комплексного підходу до всієї сукупності торговельно-економічних та інвестиційних відносин з іноземними партнерами. При цьому головний пріоритет зовнішньоекономічної політики нашої держави – повноцінна інтеграція у міжнародні фінансово-економічні структури, досягнення ефективного рівня участі у міжнародній кооперації та міжнародному поділі праці. Стратегічним завданням залишається входження на рівноправних засадах до Європейського Співтовариства. Економічне підґрунтя для створення необхідних передумов щодо набуття Україною статусу члена ЄС вбачають в активному пошуку шляхів ефективної співпраці з європейськими партнерами, поступовій реалізації пропозицій щодо адаптації українського законодавства до європейських стандартів, поліпшенні інвестиційного клімату та вдосконаленні умов щодо підвищення зацікавленості іноземних інвесторів в ефективному розміщенні коштів в Україні. З огляду на це Україна розраховує на спільні дії і підтримку своїх зусиль з боку країн Європейського Співтовариства. В такому аспекті у сфері зовнішньоекономічних відносин України українсько-німецьке співробітництво можна вважати пріоритетним. По-перше, Федеративна Республіка Німеччини (далі ФРН, Німеччина) – найпотужніша в економічному відношенні держава Європи. По-друге, вона посідає друге місце (після США) серед країн світу за обсягами зовнішньоторговельного обороту: у 2000 p. у світових обсягах експорту на США припадало 12,3%, ФРН – 8,7%, Японію – 7,5%, а в імпорті частка США становила 18,9%, Німеччини – 7,5%, Японії – 5,7%[1]. Ці ж тенденції збереглись і протягом 2001–2002 рр. По-третє, ФРН – один з найбільших торговельних партнерів України, вагомий також її внесок як іноземного інвестора. Про потенціал Німеччини як зовнішньоекономічного партнера свідчить динаміка її зовнішньоторговельного обороту, що в 2000 p. становив 2 221,5 млрд. нім. марок, а в 2001 p. – 2 322,8 млрд. марок[2]. При цьому позитивне зовнішньоторговельне сальдо становило 115,7 млрд. марок (5,21% від обсягу зовнішньоторговельного обороту) в 2000 p. і 170,3 млрд. марок (7,33%) у 2001 p. Структуру експортно-імпортних операцій ФРН відповідно до частин світу та країн характеризують дані табл. 1.
Таблиця 1 Структура зовнішньоторговельного обороту
Як видно з наведених у табл. 1 даних, Україна на цьому етапі посідає доволі скромне місце в зовнішньоторговельному обороті Німеччини. За даними Федеральної служби статистики ФРН, серед 160 країн світу – торгових партнерів Німеччини, Україна займає в обсягах німецького експорту 45 місце, а в обсягах німецького імпорту – 51 місце. У той же час частка ФРН у зовнішньоторговельному обороті України значно вища. Так, за даними Державної митної служби України, частка Німеччини в загальних обсягах українського експорту становила у 1999 p. 4,9%, у 2000 p. – 5,1%, у 2001 p. – 4,3%, за січень–лютий 2002 p. – 4,5%, а в загальних обсягах українського імпорту на ФРН припадало у 1999 p. 7,9%, у 2000 p. – 7,4%, у 2001 p. – 8,9%, за січень–лютий 2002 p. – 9,0%. Протягом останніх років Німеччина стабільно посідає друге місце (після Російської Федерації) як зовнішній торговий партнер України. Наведені вище цифри засвідчують, насамперед, про важливість розвитку торговельного співробітництва України з ФРН і про значні потенційні можливості нашої держави в цьому важливому напрямку розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Про стан торгових відносин України з Німеччиною протягом останніх років свідчать результати проведеного аналізу. Загальні показники зовнішньої торгівлі між державами подані в табл. 2.
Таблиця 2 Загальні показники зовнішньоторговельних операцій
Як засвідчують наведені дані, торговельне сальдо між Україною і ФРН залишається від’ємним, причому протягом 2001 р. воно зросло більш ніж у два рази. Відбулось це за рахунок скорочення українського експорту до Німеччини на 40,7 млн. дол. США (–5,1%) щодо рівня 2000 p. і одночасного збільшення на 499,7 млн. дол. (+38,1%) німецького імпорту в Україну. При цьому обсяг німецького імпорту в Україну на 1 дол. українського експорту до ФРН збільшився з 1,645 у 2000 р. до 2,395 у 2001 р., відповідно процент покриття німецького імпорту українським експортом знизився з 60,8% до 41,7%. Для конкретизації позицій і виявлення факторів, що впливають на такий стан, розглянемо, насамперед, обсяги та структуру українського експорту до Німеччини за видами товарних груп і товарних позицій, відображених у табл. 3. До позитивних змін у 2001 p., як підтверджують вищенаведені цифри, належить зростання обсягів експорту з України до ФРН харчових і кормових виробів рослинного походження на 52,2% (+11,6 млн. дол.), виробів для промислового використання на 24,0% (+15,5 млн. дол.), готових виробів для кінцевого споживання на 8,7% (+26,7 млн. дол.)[4]. Особливо слід наголосити на позитивній тенденції в загальних обсягах готових виробів (7 + 8 товарні групи): їх частка зросла за 2001 p. з 46,6% до 54,7%, а сума експортованих готових виробів з України до Німеччини збільшилась на 42,2 млн. дол. (+11,4%). Разом з тим, сумарно обсяги приросту перекриває величина зменшення експорту продукції у групі напівфабрикатів на 40,2%, або на 149,8 млн. дол. Структурні зміни в основних товарних позиціях, що мали визначальний вплив на такий результат, подані у табл. 4. Як позитивний результат, слід зазначити збільшення поставок продукції легкої промисловості, зміну її частки в загальних обсягах експорту з 38,47% до 44,08%, приріст вартісного показника на 26 млн. дол. (+8,7%). У той же час негативно на загальні обсяги українського експорту до Німеччини у 2001 р. вплинуло значне зменшення у товарній групі «Напівфабрикати», зокрема у таких позиціях, як металобрухт, алюміній і його сплави, мідь та її сплави. Звідси перший висновок щодо структури і загальних обсягів експорту: зазначені товарні ресурси як стаття експорту вже вичерпали себе і надалі необхідно орієнтуватись на суттєве збільшення експорту готових виробів. Таблиця 3 Загальні показники динаміки
обсягів експорту продукції
Таблиця 4 Структурні зміни обсягів експорту продукції
Реклама
Поиск рефератов
Еще рефераты
Афоризм
Программа вывода страны из кризиса выполнила недопустимую операцию и будет закрыта…
|