Статут ООН, який було пiдписано 26 червня 1945 р., набрав
чинностi 24 жовтня 1945 р. Цей день щорiчно вiдзначається як День Органiзацiї
Об'єднаних Нацiй. Активну участь у розробцi Статуту ООН взяли представники
України. Глава делегацiї України на конференцiї у Сан-Франциско, мiнiстр
закордонних справ УРСР Д. Мануїльський головував у Першому комiтетi, де були
розробленi Преамбула та Глава 1 "Цiлi та принципи" Статуту. Україна в
числі перших пiдписала Статут i увiйшла в групу з 51 держави-засновниці ООН. Як одна з держав-засновниць ООН, Україна неухильно
дотримується цiлей та принципiв Статуту Органiзацiї, робить суттєвий вклад у її
дiяльнiсть у сферах пiдтримання мiжнародного миру та безпеки, роззброєння,
економiчного та соцiального розвитку, захисту прав людини, змiцнення мiжнародного
права тощо. Протягом
1994-2001 рр. вiдбулося сiм зустрiчей Президента України Л.Кучми з Генеральним
секретарем ООН: у 1994 р. у Нью-Йорку, у 1995 р. у Вiднi, у 1996 р. у Москвi, у
1997 р. у Давосi, під час 52-ї сесiї ГА ООН у вереснi та листопадi 1997 р., пiд
час Вашингтонського Самiту країн-членiв НАТО (квiтень 1999 р.), а також пiд час
Самiту тисячолiття ООН (вересень 2000 р.). 7 вересня 2000 р. з iнiцiативи Президента України вiдбулося засiдання Ради Безпеки ООН на рiвнi глав держав та урядiв (Самiт РБ ООН), присвячене обговоренню питання "Забезпечення ефективної ролi Ради Безпеки у пiдтриманнi мiжнародного миру та безпеки, особливо в Африцi". Це засiдання РБ на найвищому рiвнi, друге за всю iсторiю ООН, мало позитивний вплив на вiдновлення та змiцнення авторитету Ради Безпеки, а також надало потужного iмпульсу зусиллям, спрямованим на змiцнення принципiв Статуту ООН, головних засад системи колективної безпеки та реформування полiтики ООН у галузi миротворчих операцiй. У 1997 р. мiнiстра закордонних
справ України Г. Удовенка було обрано Головою 52-ї сесiї Генеральної Асамблеї ООН.
Особливо Україна гордиться тим, що саме 52-а сесiя ГА ООН, яка увiйшла в iсторiю
як "сесiя реформ", схвалила всеохоплюючу програму реформування
Органiзацiї, запропоновану її Генеральним секретарем К.Аннаном, i надала потужного
iмпульсу широкомасштабному оновленню Органiзацiї. Будучи активним прибічником та
безпосереднiм учасником сучасного процесу реформування ООН, Україна продовжує
докладати значних зусиль з метою пiдвищення ефективностi дiяльностi ООН та її
адаптацiї до нових вимог сьогодення. Наша держава надає
виключно важливого значення питанню реформування Ради Безпеки. Україна виступає за
розширення членського складу РБ, пiдтримуючи збiльшення кiлькостi як постiйних,
так i непостiйних членiв. Неодмiнною передумовою пiдтримки нашою державою
будь-якого варiанту реформування РБ ООН є зaбезпечення адекватного рiвня
представленостi в цьому органi країн Схiдноєвропейської регiональної групи.
Позицiя України з цього питання базується також на розумiннi того, що iнститут
права вето не вiдповiдає сучасним мiжнародним реалiям. Належна увага з боку
України придiляється забезпеченню подальшого прогресу у посиленнi транспарентностi
та вдосконаленнi методiв роботи РБ ООН. Нині Україна є найбiльшим контрибутором до операцiй ООН з пiдтримання миру серед європейських країн та входить до 10 найбiльших держав-контрибуторiв свiту i бере участь у мiсiях ООН в Афганiстанi, Боснiї i Герцеговинi, Грузiї, Демократичнiй Республiцi Конго, Косово (СРЮ), Лiванi, Схiдному Тиморi, Сьєрра-Леоне, Хорватiї. Як великий контрибутор до ОПМ ООН Україна виходить з того, що одним з важливих аспектiв миротворчих операцiй є досягнення належного рiвня захисту i безпеки їх персоналу. Враховуючи гостроту цiєї проблеми, Україна стала iнiцiатором Конвенцiї щодо захисту миротворчого персоналу ООН, яка набрала чинностi у сiчнi 1999 р. Наша держава спрямовує
значнi зусилля на розвиток спiвробiтництва з мiжнародними органiзацiями
економiчного та екологiчного напрямку, залучення їх потенцiалу в
соцiально-економiчних iнтересах України з метою прискорення iнтеграцiї нашої
країни у свiтову систему господарства та вирiшення гострих проблем у сферi охорони
довкiлля. Головнi зусилля української дипломатiї на цьому напрямку спрямовуються нині на подальше ствердження функцiй мiжнародних органiзацiй як механiзмiв мобiлiзацiї, узгодження та координацiї зусиль мiжнародного спiвтовариства для вирішення глобальних проблем свiтової економiки та довкiлля. Завдяки активнiй позицiї України у мiжнародних органiзацiях наша країна отримала значну технiчну, матерiальну та фiнансову допомогу, зокрема, з боку Програми розвитку ООН (ПРООН), Глобального екологiчного фонду, МАГАТЕ, Мiжнародної органiзацiї працi (МОП), ЮНКТАД, ЮНIДО, Фонду ООН у галузi народонаселення (ЮНФПА), Мiжнародного союзу електрозв'язку (МСЕ), Всесвiтнього поштового союзу (ВПС), Всесвiтньої органiзацiї iнтелектуальної власностi та iнших. З 1993 року в Українi функцiонує Представництво ООН, пiд прапором якого здiйснюється цiла низка важливих проектiв i програм ООН, її органiв та спецустанов у галузi соцiально-економiчних перетворень, розвитку пiдприємництва, охорони природи, вирiшення актуальних демографiчних проблем. У липнi 2000 р. вiдбулася офiцiйна iнавгурацiя "Будинку ООН" в Українi, який зiбрав пiд свiй "дах" органи та установи ООН, що здiйснюють свою дiяльнiсть у нашiй країнi (ЮНIСЕФ, ЮНФПА, УВКБ). Великi обсяги зовнiшньої допомоги Україна одержала для вирiшення складного комплексу завдань, пов'язаних з лiквiдацiєю наслiдкiв Чорнобильської катастрофи та облаштуванням колись депортованих народiв, у тому числi кримських татар. Визнанням внеску та ролi України в мiжнародних органiзацiях стало обрання нашої країни до ряду функцiональних комiсiй ООН, керiвних органiв МОП, Програми розвитку ООН, ЮНФПА, Всесвiтньої туристичної органiзацiї, ВПС та iн. Активну участь Україна бере у мiжнародному процесi щодо впровадження
полiтики стабільного розвитку з метою комплексного вирiшення завдань охорони
довкiлля та економiчного зростання людства на глобальному рiвнi. Делегацiя України
вищого рiвня брала активну участь у основоположнiй Конференцiї ООН з навколишнього
середовища та розвитку 1992 р. ("Самiт планети Земля"). На 19-й
спецсесiї ГА ООН iз всебiчного огляду та оцiнки здiйснення "Порядку денного
на ХХI столiття" ("Рiо+5", 1997 р.) Президент України Л.Кучма
виголосив низку мiжнародних iнiцiатив природоохоронного характеру. Наша країна стала iнiцiатором проведення у червнi 2001 року Спецiальної сесiї Генеральної Асамблеї ООН з питань ВIЛ/СНIД, яка визначила прiоритетнi напрямки активiзацiї боротьби свiтової спiльноти з цiєю епiдемiєю. |