На главную Добавить работу Все сервисы Старая база  

Правила ІНКОТЕРМС. Правовий режим вільних економічних зон - Правознавство -




Правила ІНКОТЕРМС відомі в усьому світі і дуже широко застосовуються в практиці міжнародної торгівлі. ІНКОТЕРМС -скорочене від англійського "Іпіегпаїіопаї СоттегсіаІ Тегтз" (Міжнародні торгові терміни), - повна їх назва - Міжнародні правила тлумачення торгових термінів {часто їх називають ще - базисні умови постачання). Видаються вони Міжнародною торговельною палатою і вперше були опубліковані в 1936 році. Надалі в них вносилися зміни і доповнення в 1953, 1967, 1976, 1980, 1990, 2000 роках. По своїй суті Правила ІНКОТЕРМС є систематизованим зводом ряду міжнародних торговельних порядків.

Застосування термінів ІНКОТЕРМС дозволяє суб'єктам господарювання (продавцю і покупцю) із різних країн, що можуть мати різне внутрішнє законодавство, різну практику здійснення торгових операцій і т.д., досягти однакового розуміння своїх зобов'язань по постачанню товару, уникнути непотрібної витрати часу на узгодження і детальний опис у договорі купівлі-продажу умов постачання товару, звести до мінімуму можливі суперечки в зв'язку з неправильним розумінням, тлумаченням умов постачання товару і запобігти в зв'язку з цим збої в постачанні.

Застосування термінів ІНКОТЕРМС українськими господарюючими суб'єктами, у взаємовідносинах із їх іноземними контрагентами спрощує укладання й узгодження торгових договорів, сприяє однаковому розумінню і тлумаченню умов постачання товарів, незважаючи на можливі різниці між законодавством України і законодавством країни контрагента українського суб'єкта господарювання.

В Україні застосування ІНКОТЕРМС є обов'язковим згідно з Указом Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» від 04.10.94 № 567/94 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 505/95 від 0107.95.

Чим же відрізняються ІНКОТЕРМС-2000 від ІНКОТЕРМС-1990 ? Чому виникнула необхідність видання нової редакції?

Як вказує у своїх офіційних коментарях до ІНКОТЕРМС-2000 Міжнародна торговельна палата, вони пропонують більш просте і ясне уявлення 13 термінів (визначень), кожний із яких був переглянутий, а також враховують широке поширення зон вільної (безмитної) торгівлі, збільшення використання електронних засобів зв'язку при вчиненні торгових угод і зміни в практиці транспортування товарів.

Правила ІНКОТЕРМС по своїй суті є систематизованим зводом торговельних порядків, які носять рекомендаційний характер. Прийняття нової редакції Правил 2000 року не означає, що сторони договору купівлі-продажу не можуть с цього моменту робити посилання в договорі на попередню редакцію Правил 1990 року.

Однак, з огляду на те, що на даний момент в газеті «Урядовий кур'єр» не надрукована нова редакція ІНКОТЕРМС-2000, українські підприємці можуть користуватись правилами ІНКОТЕРМС-1990, або додатково включити в договір ті положення ІНКОІЕРМС-2000, якими змінені відповідні положення ІНКОТЕРМС-1990.

Всі терміни в Правилах ІНКОТЕРМС-1990 розділені на 4 категорії:

терміни групи «Е» (Е - Т іегт - ЄХ игогіїз) - коли продавець надає товари покупцеві безпосередньо е своїх приміщеннях;

терміни групи «Р» (Р - РСА, РАЗ & РОВ) - продавець зобов'язується надати товар в розпорядження перевізника, який забезпечується покупцем;

терміни групи «С» (С - СРК, СІР & СІР) - продавець зобов'язується укласти договір перевезення, однак без прийняття на себе ризику випадкової загибелі або пошкодження товару або яких-небудь додаткових затрат після навантажування товару;

терміни групи «О» (ОАР, ОЕЗ, ОЕО, ООи & ООР) -

продавець несе всі затрати й приймає на себе ва ризики до моменту доставки товару в країну призначення.

По всім термінам зобов'язання сторін згруповані по 10 основним напрямкам, так що кожному зобов'язанню продавця відповідає відповідне зобов'язання покупця.

ІНКОТЕРМС-2000

Група Е

Відправлення

ЕХЛ/

Франко-завод (... назва місця)

Група Р

Основне перевезення не оплачено

РСА РАЗ РОВ

Франко-перевізник (... назва місця призначення) Франко вздовж борту судна (... назва порту відвантаження) Франко-борт (... назва порту відвантаження)

Група С

Основне перевезення оплачено

СРР СІР

СРТ СІР

Вартість і фрахт (... назва порту призначення) Вартість, страхування та фрахт (... назва порту призначення) Фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення) Фрахт/перевезення та страхування оплачені до (... назва місця призначення)

Група 0

Прибуття

- •.•?

ОАР ОЕ5

ОЕО 0011 ООР

Поставка до кордону (... назва місця поставки) Поставка з судна {.„ назва порту призначення) Поставка з причалу (... назва порту призначення) Поставка без сплати мита (... назва місця призначення) Поставка зі сплатою мита (... назва місця призначення)

Далі під усіма термінами, як і в ІНКОТЕРМС-1990, відповідні обов'язки сторін зведені в групи під 10 заголовками статей, де кожна стаття з боку продавця "віддзеркалює" статус покупця щодо цього ж питання.

Правовий режим вільних економічних зон.

Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних(вільних) економічних зон (ВВР, 1992, № 50, ст. 676 ) визначає порядок створення і ліквідації та механізм функціонування спеціальних (вільних) економічних зон на території України, загальні правові і економічні основи їх статусу.

Стаття 1 даного закону дає визначення спеціальної(вільної) економічної зони. Спеціальна (вільна) економічна зона являє собою частину території України, на якій встановлюються І діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України. На території спеціальної (вільної) економічної зони запроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб.

Метою створення спеціальних (вільних) економічних зон є залучення іноземних інвестицій та сприяння їм, активізація спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів і послуг, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг, залучення і впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України.

Статус і територія спеціальної (вільної) економічної зони, а також строк, на який вона створюється, визначаються Верховною Радою України шляхом прийняття окремого закону для кожної спеціальної (вільної) економічної зони.

На території України можуть створюватись спеціальні (вільні) економічні зони різних функціональних типів: вільні митні зони і порти, експортні, транзитні зони, митні склади, технологічні парки, технополіси, комплексні виробничі зони, туристське - рекреаційні, страхові, банківські тощо.

У спеціальних (вільних) економічних зонах створюються сприятливі митні умови та режим митного оподаткування; пільгові режим та рівень оподаткування, специфічні валютно-фінансові умови, банківське-кредитна система, система кредитування і страхування, умови окремих видів платежів та система державного інвестування.

На всі об'єкти та суб'єкти економічної діяльності спеціальної (вільної) економічної зони поширюється система державних гарантій захисту інвестицій, передбачена законодавством України про інвестиційну діяльність та іноземні інвестиції. Держава гарантує суб'єктам господарської діяльності спеціальної (вільної) економічної зони право на вивезення прибутків і капіталу, Інвестованого в спеціальну (вільну) економічну зону, за межі спеціальної (вільної) економічної зони і України.



Назад

 
 Поиск рефератов
 
 
 
 Реклама
 
 
 Еще рефераты
 
 
 Реклама
 
 
 Афоризм
Над городом уже третий день висели эстонские парашютисты.
 
 
 Гороскоп
Овен Телец Близнецы Рак Лев Дева
Весы Скорпион СтрелецКозерог Водолей Рыбы
 
 
 Знакомства
я  
ищу  
   лет
 
 
 Погода
 
 
 Реклама
 
 
 Счётчики
 

[ Украина по русски — "Учил? Нет!" | 2014 © Все права защищены! Игорь Харченко ]