МАК ДИКИЙ
(видун, дідкач, зіркач, мак польовий,
мачок, мак-самосiйка)
Papaver rhoeas
Мак-самосейка 
Однорiчна
вiдстовбурченоволосиста трав'яниста рослина родини макових. Стебло
прямостояче, розгалужене, до 80 см заввишки. Листки черговi, перисторозсiченi, з
видовженоланцетними, надрiзанозубчастими частками, з яких верхiвковi довшi за
бiчнi. Квiтки великi, двостатевi, правильнi, чотирипелюстковi, одиничнi на вершку
стебла; пелюстки яскраво-червонi з чорною плямою бiля основи. Цвiте у червнi -
серпнi. Плід - широкоелiпсоїдна коробочка.
Росте як бур'ян на полях,
межах, уздовж дорiг, на кам'янистих схилах, засмiчених мiсцях.
Для
виготовлення галенових препаратiв використовують пелюстки квiток i маковi головки.
Пелюстки збирають з повнiстю розкритих квiток. Маковi головки зрiзують у перiод
неповного достигання, коли вони набувають солом'яно-жовтого кольору (у
липнi).
Квiтки маку дикого мiстять алкалоїди (коптизин, реагенiн, реадин,
глауцин), вiтамiни, пектини, слизi, дубильнi i мінеральні речовини, антоцiани. В
головках маку є алкалоїди (коптизин, папаверрубiн, реадин, сангвiнарин),
токоферол, жирнi кислоти.
Галеновi препарати маку дикого мають заспокiйливу,
снотворну, болетамувальну, вiдхаркувальну, кровоспинну, обволікувальну,
протизапальну, протикашльову дію, а також відзначаються протипухлинною
активністю.
Застосовують при кашлi, болях, гастритах, колiтах, ентеритах,
холециститах, бронхiтах, безсонні, збудженні, болях у черевнiй порожнинi,
проносах. При онкологiчних захворюваннях органiв черевної порожнини, саркомi,
кондиломi та при зовнiшнiх формах раку використовують плоди маку.
Внутрiшньо -
настiй пелюсток маку (1 ст ложку сировини на 500 мл окропу, варити 10 хвилин) пити
по 50 мл 4 рази на день до їди. Вiдвар головок маку (1 ч ложка сировини на 500 мл
окропу, варити 10 хв) пити по 50 мл 4 рази на день.
Зовнiшньо - висушенi i
розтерті у порошок пелюсти маку служать для присипання ран, виразок. Настоє
пелюсток (2 ст ложки сировини на 200 мл окропу, настоювати 1 год) протирають
обличчя при зморшках.
Симптоми отруєння: блювання, запори, пригнічення функції
центральної нервової системи.
Лікування: промивання шлунка, активоване
вугiлля, пiд шкiру вводять розчин атропiну сульфату 0,1% - 1 мл. Внутрішньовенно -
розчин строфантину 0,05% - 1 мл, мезатон 1% - 1 мл, розчин камфори олiйний 20%-2
мл пiд шкiру. При пригніченні дають розчин кофеїну натрію бензоат 20% - 1 мл.
МАКЛЮРА ОРАНЖЕВА
Maclura
pomifera
Маклюра апельсиновидная 
Дводомне
дерево родини шовковицевих. Гілки - з тонкими гострими колючками в листових
пазухах. Листки чергові, прості, цілокраї, яйцеподібні, до 15 см завдовжки. Квітки
дрібні, зелені;: тичинкові - в жовтуватих сережках, маточкові - кулясті. Цвіте у
червні. Плоди дрібні, ясно-бурі, занурені в м'якуш великого м'ясистого
кулястого (схожого на апельсин) зморшкуватого жовто-зеленого супліддя.
Походить з Північної Америки. На Україні вирощують як декоративну і плодову
рослину.
Використовують свіжі зрілі супліддя.
Плоди маклюри містять
вітаміни, макро- та мікроелементи, антоціани, флавоноїди, цукри, ферменти.
В
народній медицині використовують плоди і свіжий сік маклюри оранжевої як засіб, що
прискорює загоювання ран, при захворюваннях печінки, нирок, селезінки, серця,
гіпертонічній хворобі, атеросклерозі.
Внутрішньо - свіжі плоди, сік плодів по
50 мл тричі на день після їди.
Зовнішньо - настоянку (1:1 на горілці) для
змазування тривалонезаживаючих та гнійних ран.
МАЛИНА ЗВИЧАЙНА
(дуплавка, косматка,
космачок, малинник)
Rubus idaeus
Малина обыкновенная 
Напiвкущова
рослина родини розових. Має рiчнi вегетуючi пагони i здерев'янiлi дворiчнi
стебла, якi утворюють вкороченi квiтконоснi гiлочки. Листки черговi, трiйчастi,
зверху майже голi, темно-зеленi, зiсподу - бiлоповстистi. Квiтки двостатевi, в
щиткоподібно-волотистому суцвiттi i в пазушних малоквiткових китицях. Цвiте у
травнi - червнi. Плід - складна, червона або жовта соковита кiстянка. Плоди
лостигають у липнi.
Росте в лiсах, підлiсках, на заплавних луках, по
чагарниках, вирубках.
Для виготовлення галенових препаратiв використовують
стиглi плоди, квiтки i листя. Квiтки i листя збирають у травнi - червнi.
Свiжі
плоди малини мiстять цукри (глюкозу, сахарозу, фруктозу), органiчнi кислоти,
вiтамiни, мiнеральнi речовини, флавоноїди ( астрагалiн, гiперозид, кемпферол),
ефiрну олiю, макро- та мiкроелементи. У квiтках i листi малини є флавони, дубильнi
речовини, вiтамiни, цукри, мiнеральнi речовини.
Галенові препарати малини
мають антианемiчнi, антиангінальні, протизапальнi, потогiннi, протипростуднi,
гiпоглiкемiчнi, гiпотензивнi, антиатеросклеротичнi, жарознижувальні властивості,
покращують роботу шлунково-кишкового тракту.
Застосовують галенові препарати
при анемiї, гiпертонiчнiй хворобi, атеросклерозi, грипi, бронхiтах, холециститах,
кровотечах, набряках, цукровому дiабетi, стоматитах, гiнгiвiтах, ангiнi, шкiрних
захворюваннях.
Внутрiшньо - настiй сушених плодiв (2 ст ложки сировини на 200
мл окропу, настоювати 20 хв) пити по 100 мл двічі на день. Настiй листя або квiтiв
(20 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 20 хв), приймати по 2 ст ложки 4 рази
на день.
Зовнiшньо - настiй квiток або листя малини (10 г сировини на 200 мл
окропу, настоювати до повного охолодження) служить для зрошування, полоскання,
примочок на пошкодженi дiлянки шкiри.
|
