ГОРИЦВІТ ВЕСНЯНИЙ
Багаторiчна трав'яниста рослина родини жовтцевих. Стебла численнi, голi або злегка опушенi, простi або розгалуженi, до 20 см заввишки. Низовi листки бурi, лускоподібнi; серединнi - сидячi. Квiтки великi, до 5 см у дiаметрi, правильнi, одиничнi, на верхiвках стебел i гiлок; пелюстки яскраво-жовтi. Цвiте у квiтнi - травнi. Плід - сiм'янка. Росте на схилах пагорбiв i культивується як лiкарська i декоративна рослина. Горицвiт - одна iз перших весняних квiток, поява якої знаменує пробудження природи. Давньогрецький мiф розповiдає, що красуня
Мирра, перетворена богами в дерево, народила небаченої краси юнака - Адонiса.
Афродiта дуже любила юнака i вiддала його на виховання володарцi пiдземного
царства Персефонi. Персефона прив'язалась до Адонiса i нiзащо не хотiла повернути
його назад Афродiтi. Суперечку богинь змушений був вирiшувати сам Зевс, який
прийняв компромiсне рiшення: Адонiс мав бути третину року був у Персефони, третину
- в Афродiти i третину проводив за власним бажанням. Одного разу Адонiс вибрався
на полювання. Собаки натрапили на слiд дикого кабана. Хлопець радiв з цього i не
передчував лиха. Він уже приготувався вбити списом кабана, коли той кинувся i
своїми гострими iклами смертельно поранив юнака. Довiдавшись про смерть Адоніса
Афродiта пiшла в гори шукати його тiло. За її велінням краплини кровi Адоніса
проросли чудовими квiтами, якi i назвали на честь юнака - адонiс весняний. Одного разу, коли поблизу не було
Афродiти, Адонiс iз списом у руках кинувся на розлюченого вепра. Сталося лихо:
поранений вепр великими iклами смертельно вразив Адоніса. Гiрко плакала Афродiта
над тiлом коханого юнака i в пам'ять про нього iз кровi Адонiса виросла чудова
квiтка, яка розпускається щовесни. Так збереглася пам'ять про прекрасного юнака
Адоніса. З лiкувальною метою заготовляють траву травнi - липнi. Застосовують при серцевiй недостатностi, набряках, функцiональних неврозах серця, вегетодистонiї (входить до складу мікстури Бехтерєва). Внутрiшньо - настiй трави (1:30, тобто 5 г трави на 150 мл окропу) приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день. Слiд пам'ятати, що рослина належить до середнього ступеню токсичності i при передозуваннi може викликати отруєння органiзму (про симптоми отруєння i лікування див. У відомостях про отруєння серцевими глiкозидами). Препарати горицвіту не рекомендується призначати при виразковій хворобі шлунка, гстриті. Зовнiшньо використовують порошок трави горицвiту для присипання ран i виразок, а настiй трави (1:30) у вигляді ванн для ніг - як болетамувальний засiб при рематизмi суглобiв i мiозитах. Симптоми отруєння та лікування див. Отруєння лікарськими рослини, які містять серцеві глікозиди. |