АЛТЕЯ ЛІКАРСЬКА Багаторiчна повстисто-опушена, з мiцним розгалуженим кореневищем i м'ясистими довгими коренями рослина родини мальвових. Стебел багато, вони прямостоячi, простi. Листки чер-говi, черешковi, яйцеподібнi, по краю зарубчастi. Квiтки двоста-тевi, правильнi в китице-волотоподіних суцвiттях. Вiночок блiдо-рожевий. Цвiте у серпнi - вереснi. Плід - багатосiм'янка. Росте на вологих луках, берегах рiчок, озер i ставкiв, по чагарниках. Для лiкарських потреб восени заготовляють коренi дворічного i старшого вiку пiсля вiдмирання надземної частини рослини. Коренi миють, знiмають кору, розрiзають на шматки i вису-шують. У корiннi алтеї лiкарської мiстяться: слиз, цукор, крохмаль, аспарагiн, бетаїн, пектини, жирна олiя. У листі та квiтках є незначна кiлькiсть слизу й ефiрної олiї. У плодах - жирна олiя. Препарати алтеi лiкарської мають протизапальну, відхаркувальну, та захисну обволікувальну дiю на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Застосовують при гастритах, виразковiй хворобi
шлунка та дванадцятипалої кишки, поносах, плевритi, при пухлинах. Внутрiшньо - настiй корiння алтеї 1:30, або (6,0 на 200 мл окропу) приймати по
2 ст ложки 4 рази на день. Вiдвар корiння алтеї на молоцi (1:30) застосовують при
туберкульозi легень. Вiдвар корiння, листя i насiння (3:3:0,05 на 200 мл окропу,
варити 10 хв), пити по 2 ст ложки тричі на день при плевритi, каменях у сечовому
мiхурi та пухлинах. АНЕМОНА ДІБРОВНА Багаторiчна кореневищна трав'яниста рослина родини жов-тецевих. Стебло прямостояче, розсiяне притиснутоопушене. Стебловi листки короткочерешковi. Квiтки бiлi, блiдо-рожевi. Цвiте у квiтнi - травнi. Плід - сiм'янка. Росте в широколистяних лiсах,
на галявинах, узлiссях. Препарати анемони дiбровної болетамувальнi, антиспастичнi, протимiкробнi. Використовують при
захворюваннях шлунково-кишкового тракту (болi в череві, проноси), злоякiсних
пухлинах, аритмiях, пневмонiї. Внутрiшньо - настiй трави анемони дiбровної (1:30) приймати по 1 ст ложцi тричі на день. Зовнiшньо - настоєм трави анемони дiбровної (1:10), лiкувати дерматози, нариви,
накладати на суглоби при болях. АНЕМОНА ЛІСОВА Багаторiчна кореневищна трав'яниста рослина родини жов-тецевих. Стебло прямостояче, до 30 см заввишки. Листки довгочерешковi, густоопушенi. Квiтки великi, одиничнi, бiлi. Цвiте у травнi - червнi. Плід - сiм'янка. Росте у мiшаних лiсах, на узлiссях, лiсових
луках, по чагарниках. Препаратам анемони лiсової властива болетамувальна, про-тизапальна, антисептична, сечогiнна активнiсть. У літературі є данi про те, що препарати анемони здатнi пригнiчувати рiст зло-якiсних пухлин. Використовують при болях у череві, коклюшi, пневмонiї, хворобах горла, iмпотенцiї, затримцi менструацiй. У народнiй медицині широко застосовують при зубному болю, захворюван-нях шлунково-кишкового тракту, паралiчi. Внутрiшньо - настiй трави анемони лiсової (1:30) по 1 ст ложцi тричі на день. Зовнiшньо - настiй трави (1:10) при захворюваннях шкiри (сверблячка, дерматити), при ревматизмi на суглоби. Квiтки прикладають до наривiв для прискорення дозрiвання. Слiд пам'ятати, що безконтрольне лiкування може спричинити побiчнi ефекти - нудоту, блювоту, пронос, пiдвищення тонусу гладкої мускулатури внутрішніх органів. |