АВРАН ЛІКАРСЬКИЙ Багаторiчна трав'яниста рослина родини ранникових. Сте-бло пряме, бiля основи червоно-фiолетове. Листки крапчастозалозистi, сидячi, супротивнi, ланцетнi. Квiтки пазушнi, одиничнi, двостатевi, бiлi. Цвiте у червнi - вереснi. Плід - коробочка. Росте на вологих мiсцях, по берегах рiчок. Для лiкарських потреб заготовляють надземну частину рослини незадовго до цвiтiння. Зберiгають у сухих примiщеннях. Трава аврану лiкарського мiстить глiкозиди (грацiолiн,
грацiотоксин, грацiозид), сапонiни, гiркоти, смоли, органiчнi кислоти. Застосовують галенові препарати аврану при серцевiй недостатностi з асцитом, жовтяницi, хворобах печiнки, запорах, для стимулювання пологів, при вiдсутностi менструацiї. Мiсцево - при захворюваннях шкiри (свербець, короста, трофiчнi виразки, екзема, висипах, лишай) для лiкування забитих мiсць. Внутрiшньо - настiй трави (1 ч ложка сухої сировини на 200 мл окропу) вживати по 1 ст ложцi тричі на день. Зовнiшньо - компреси з настою трави аврану (2 ч ложки на 200 мл окропу). Мазь iз соку рослини та жирової основи 1:10 використовують при забоях. АГРУС ЗВИЧАЙНИЙ
Кущ з колючими пагонами. Листки 3-5 лопатевi, зубчастi. Квiтки сидячi, з зеленуватими, червонуватими або пурпуровими пелюстками. Цвiте у травнi - червнi. Плід - несправжня ягода, округлий або видовжений жовтого чи рожевого кольору. Вирощують у садах як плодоягiдну рослину. Для медичних потреб заготовляють плоди. Плоди агрусу звичайного мiстять цукор (глюкозу, сахарозу, фруктозу), органiчнi кислоти, вiтамiни, флавоноїди, макро- та мiкроелементи, фенольнi сполуки. Галеновi препарати агрусу звичайного мають сечогiннi, жовчогiннi та послаблюючi властивостi. У народнiй медицинi застосовують при атеросклерозi, гiпертонiї, набряках, холециститах, гепатитах, захворюваннях нирок i сечового мiхура, ожирiннi. У лiтературi є данi про те, що споживання плодiв агрусу запобiгає утворенню пухлин. Протипоказано вживати агрус при виразковiй хворобi шлунка та дванадцятипалої кишки в стадiї загострення. Застосовують всередину свiжi агруси звичайного по 100 г тричі на день, сік плодiв агрусу - по 30 мл тричі на день. АЇР
ТРОСТИНОВИЙ Багаторiчна трав'яниста рослина родини ароїдних. Корене-вище товсте, цилiндричне, звивисте, жовтаво-зелене. Стебло прямостояче, нерозгалужене, сплюснуте, з одного боку жолобку-вате, з другого - гостроребристе. Листки мечоподібнi. Квiтки дрiбнi, зеленаво-жовтi, двостатевi, зiбранi в початок. Цвiте у травнi - липнi. Плід - шкiряста червона ягода. Росте по берегах рiчок i водойм. Для лiкарських потреб заготовляють кореневище аїру болотяного.
Викопують його восени або рано навеснi. Препарати аїру мають тонiзуючу,
протизапальну, знебо-люючу, вiдхаркувальну, жовчогiнну, антибактерiальну,
дезинфiкуючу дiю. Стимулюють апетит (пiдсилюють рефлекторне виділення шлункового
соку, активізують функцiю печiнки, жовчного мiхура). Свiжий сік аїру сприяє покращенню пам'ятi i зору. Внутрiшньо - настiй сухих коренiв аїру (10 г на 200 мл окропу, настоювати 2 год ), вживати по 2 ст ложки 4 рази на день до їди. Настоянку (1 частина сухих коренiв аїру і 5 частин 40% розчину спирту), вживати по 1 ст ложцi тричі на день до їди, з перервами 30 хвилинними між прийомами настою і настоянки. Зовнiшньо - настiй кореневища аїру (1:20) служить для по-лоскання рота при гiнгiвiтах, стоматитах, ангіні, промивання ран i виразок, при пролежнях. При випадiннi волосся i полисiннi настій кореневища (3 ст ложки сухої сировини на 500 мл 9% розчину оцту, настоювати 2 доби) втирають у волосисту частину голови щовечора. |