Семен
Скляренко
(1901 —
1962)
Семен
Дмитрович Скляренко народився 26 вересня 1901 року в селі Прохорівці на Черкащині,
в родині зубожілого селянина. Навчався в місцевій школі, потім — у Золотоніській
гімназії. Уже в той час він багато читав, захоплювався літературою. A пізніше й
сам почав писати: 1919 року в місцевій газеті “Голос труда” було надруковано його
перший твір — вірш “Гімн праці”.
Після
закінчення гімназії наприкінці 1919 року юнак повертається до рідного села, працює
бібліотекарем, учителює, водночас друкується в періодичній пресі. Його поезії,
нариси, оповідання публікуються в київських газетах “Більшовик”, “Селянська
газета”, альманасі “Вир революції”.
1921
року Прохорівський комнезам посилає С. Скляренка вчитися до Київського
політехнічного інституту, а через півроку його призивають до лав Червоної Армії.
Відслуживши, С. Скляренко з осені 1924 року живе в м. Єгор'євську Московської
області, де завідує клубом, керує культвідділом ради
профспілок.
Повернувшись у 1926 році на
Україну, він працює в Черкаській окружній газеті “Радянська думка”, а з 1927 року
— в київській “Пролетарській правді”.
С.
Скляренко виступає з рядом оповідань, публікує збірку оповідань “Вітер з гір”. У
повісті “Матрос Ісай” (1930) письменник відтворює епізоди подій громадянської
війни на Україні.
З появою трилогії “Шлях
на Київ” (“Шлях на Київ”, 1937; “Микола Щорс”, 1939; “Польський фронт”, 1940)
автор здобуває широке визнання.
Служба
військовим кореспондентом під час Великої Вітчизняної війни допомогла
письменникові створити повість “Україна кличе”, в центрі якої образ Сили Жердяги,
одного з основних персонажів роману “Шлях на
Київ”.
Кращі оповідання і мініатюри,
написані Скляренком у роки війни, ввійшли до збірки “Рапорт”
(1945).
Після війни, у 1948 році, виходить
збірка його нарисів “Орлині крила” про подвиги комсомольців на фронтах Великої
Вітчизняної війни.
У 1954 році вийшов
роман С. Скляренка “Карпати”.
Визначним
досягненням історичної романістики 50—60-х років стали твори С. Скляренка
“Святослав” (1959) і “Володимир”
(1962).
С. Скляренку не судилось завершити
трилогію з історії Київської Русі — написати роман про Ярослава Мудрого: 7 березня
1962 року талановитого романіста не
стало.
|
