За единую Украину!
На главную Добавить работу Все сервисы Старая база  

Святкові і неробочі дні


Інститут Муніципального Менеджменту і Бізнесу

«Святкові і неробочі дні»

Контрольна робота

з трудового права

 


КИЇВ-2002

План.

Вступ

1.   Святкові і неробочі дні в українському законодавстві

2.   Значення святкових і неробочих днів

Висновок

Література

Задачі


В наш час трудове право в промислово розвинених країнах світу визнається однією з головних галузей права. І це зрозуміло, оскільки саме в сфері застосування праці, де створюються матеріальні й духовні блага, знаходиться зона переплетіння життєво важливих інтересів різних соціальних груп, інтересів державних, суспільних і особистих, приватних. Від методів правового регулювання праці багато в чому залежить суспільний спокій і відчуття обопільного порозуміння між суб'єктами трудових правовідносин. Це сфера, в якій задіяно найбільше число членів суспільства і тому вона заслуговує на особливо пильну увагу держави.

Але не тільки уряд, керівники, юристи повинні добре розумітися в основах трудового права. Кожна людина, незалежно від того, де вона працює, і на якій посаді, повинна знати свої трудові права і обов’язки, добре розуміти як себе вести в тій чи іншій ситуації, що стосується трудового законодавтства.

Кожний працюючий має право на відпочинок, але існують такі дні, як святкові і неробочі, які не можуть ігноруватися державою, в силу національних, культурних чи релігійних традицій. Тому в своїй контрольній роботі я хочу висвітлити тему святкових і неробочих днів в українському законодавстві.


Законодавство про працю не дає визначення часу відпочинку. Наукою трудового права традиційно під часом відпочинку розуміється час, протягом якою працівник є, вільним від виконання трудовнх обов'язків і вправі використовувати його на власний розсуд.

Правове поняття часу відпочинку не відновідає фізіологічному поняттю відпочинку, коли людина, наприклад, спить. У зв'язку з цим науковці пропонували увесь час поза робочим часом називати "вільним від роботи часом" або "неробочим часом". Проте у законодавстві застосовується саме термін "час відпочинку", і його правовий аспект полягає у зв'язку із трудовими обов'язками працівника, а точніше, коли працівник вільний від такого зв'язку.

Законодавством встановлені наступні види часу відпочинку:

v   перерви протягом робочою дня (зміни);

v   щоденний відпочинок (міжзмінна перерва);

v   вихідні дні (щотижневий відпочинок);

v   святкові і неробочі дні;

v   відпустки.

Розглянемо докладніше, що ж мається на увазі під святковими і неробочими днями.

Законом України про працю передбачені наступні святкові дні, робота в які не проводиться:

v   1 січня - Новий рік;

v   7 січня - Різдво Христове;

v   8 березня - Міжнародний жіночий день;

v   1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих;

v   9 травня - день Перемоги;

v   28 червня - День Конституції України;

v   24 серпня - День незалежності України.

Законом України “Про внесення змін до КЗпП України” від 24 грудня 1999р. з переліку святкових днів виключені 7 та 8 листопада - річниця Великої Жовтневої соціалістичної революції.

Робота також не провадяться і в дні релігійних свят, такі дні згідно із ст.73 КЗпП називаються “неробочими”, чим підкреслюється їх недержавний характер. Проте держава, шануючи релігійні традиції переважної більшості населення, закріпила це положення у законі:

v   7 січня - Різдво Христове;

v   один день (неділя) - Пасха (Великдень);

v   один день (неділя) — Трійця.

За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, особам, які сповідують відповідні релігії, надається до 3 днів відпочинку протягом року для святкування їхніх великих свят з відпрацюванням за ці дні.

У вказані вище дні допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається з дозволу профспілкового комітету в наступних виняткових випадках:

v   для відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;

v   для відвернення нещасних випадків, загибелі або псування державного чи громадського майна;

v   для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;

v   для виконання невідкладних навантажувально-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

У таких ситуаціях залучення до роботи у вихідний день провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Згідно із ст.67 КЗпП, у випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Робота у святковий та неробочий день згідно зі ст.107 КЗпП України оплачується у подвійному розмірі:

v відрядникам за подвійними відрядними розцінками;

v працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної погодинної або денної ставки;

v працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються. Якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства. У разі, коли працівник відбуває у відрядження у вихідний день, йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку (Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998р. №59 в ред. наказу Міністерства фінансів України від 10 червня 1999р. №146 // Праця і зарплата - 1999 - №14).


Яке ж значення для економіки країни мають святкові, а особливо неробочі дні? Багато фахівців вважають, що багато неробочих днів є поганою тенденцією, особливо в країнах, які стають на шлях ринкової економіки.

Газета "Коммерсантъ" у лютому опублікувала список країн - “чемпіонів” по колективному відпочинку (див. таблицю). Як ми бачимо, Україна з нашими святковими днями і днями, в які “порушений ритм ділової активності”, знаходиться в “приємному” оточенні малорозвинених країн (Японія і Корея — виключення - у цих країнах дуже короткі щорічні відпустки).

Український уряд із постійною регулярністю демонструє бажання "відкупитися" від співгромадян тривалими вихідними днями - свого роду канікулами в розпал ділової активності. Найбільший зиск від цих канікул мають хіба що бюджетники, що працюють на окладі. Ті ж, хто працює й одержує відповідно до якості і кількості своєї праці, вимушеним прогулам не можуть радіти, тому що в такі дні вони просто втрачають свої гроші. Так, наприклад першотравневе свято в 2002 році, якщо вже і не говорити про дурість “первісної” ідеї, то чи можна відзначати свято “праці” тижневим “неробством”... За шість святкових днів травня ВВП України “недоріс” приблизно на 3 млрд.грн.

Табл.1. Країни з найбільшою кількістю святкових днів
місце країна Кількість святкових днів

Кількість днів з порушеним ритмом ділової активності

1 Бутан

21

42

2 Бразилія

21

33

3 Індія

18

24

4 Білорусія

13

21

5 Пуерто-Ріо

21

10

6 Південна Корея

17

14

7 Росія

11

21

8 Молдова

10

21

9 Україна

10

21

10 ШріЛанка

24

0

11 Сальвадор

10

17

12 Вірджинські острови (США)

21

0

13 Іран

21

0

14 Мальдівскі острови

21

0

15 Сан-Марино

21

0

16 Японія

21

0


У сучасний період відносини в сфері праці регулюються великою кількістю нормативно-правових актів. Не всі вони адекватно відображають ринкові процеси, які народжуються і переживають період свого становлення. Україна вступила на шлях ринкових перетворень, тому нові суспільні відносини потребують нових моделей правового регулювання. Регулювання соціально-трудових відносин у нових умовах, необхідність забезпечення захисту трудових прав працівників вимагають прийняття нового Трудового кодексу України.


Література.

1.         Кодекс законів про працю України.

2.         Трудове право України: Підручник/за ред. Н.Б. Болотіної, Г.І. Чапишевої. - К.: Знання, КОО, 2000.

3.         Прокопенко В.І. Трудове право України. Підручник, Харків, 1998


ЗАДАЧА №1

Користуючись Кодексом законів про працю України, знайдіть статті, якими регулюються питання:

v про переважне право на залишенні на роботі при вивільнені працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці - ст.42;

v про обмеження відрахувань із заробітної плати – ст.127;

v про надання молоді першого робочого місця – ст.197;

v про покладення матеріальної відповідальності на службову особу винну в незаконному звільненні або переведенні працівника – ст.237.

ЗАДАЧА №2

У зв'язку з переїздом до Ялти за станом здоров'я Журбенко просила власника звільнити її з роботи 14 травня, тобто через три дні після подання заяви.

Якою правовою нормою керувалася Журбенко при поданні заяви про звільнення за такий короткий термін? – ст.38 КЗП.

ЗАДАЧА №3

Тесленко вирішила звільнитись з роботи за власним бажанням, про що попередила власника у розмові з ним 5 вересня. Через два тижні вона не вийшла на роботу, хоча власник не видав наказ про звільнення.

Чи правомірні діі сторін? – Дії Тесленко неправомірні, власник вчинив згідно ст38 КЗП.

ЗАДАЧА №4

Оскаржуючи в суді правильність звільнення за систематичне невиконання трудових обов'язків, економіст Роженко стверджувала, що наказ про оголошення їй догани; що передував звільненню, не був повідомлений їй під розписку. Представник власника заявив, що витяг із наказу було вивішено на стенді для інформації того відділу, де працювала Роженко, і тому вона не могла не знати про стягнення.

Чи правомірні дії власника? Яке рішення має прийняти суд? – Дії власника неправомірні (ст.40 (п.3), ст.43, ст.149 КЗП), суд повинен прийняти рішення про відновлення на роботі Роженко (ст.235-237 КЗП).

ЗАДАЧА №5

З вини начальника цеху заводу не було організовано належного обліку та контролю за видачею робітникам цеху спецодягу, який при їх звільненні не повертався підприємству. Внаслідок цього виникла нестача спецодягу. Визначіть межі матеріальної відповідальності начальника цеху.

-межі матеріальної відповідальності у розміріпрямої дійсної шкоди, але небільше його середнього місячного заробітку (ст.132, 133(п.2), 135(п.3) КЗП).

 

ЗАДАЧА №6

Журавську запросили на роботу до міністерства на посаду бухгалтера. У наказі по міністерству вказано - "Прийняти Журавську на посаду бухгалтера з 15 квітня." Через два місяці її було звільнено як таку, що не витримала випробування.

Чи правильно вчинив власник, якщо Журавська за своєю класифікацією дійсно не відповідає посаді бухгалтера? – Дії власника не правомірні (ст.26 КЗП).

ЗАДАЧА №7

Саприкін пропрацював на заводі п'ять місяців, а потім був звільнений у зв'язку з переведенням на інше підприсмство. Компенсацію за невикористану відпустку він не отримав, про що йому видали довідку при звільненні. На новому місці роботи через два місяці Саприкін звернувся до власника з проханням надати йому відпустку. Проте власник відмовив Саприкіну у наданні відпустки, посилаючись на те, що він не пропрацював на цьому підприємстві шість місяців. Чи правильні дії власника? – Дії власника не правильні (ст.79, 81 КЗП).

ЗАДАЧА №8

Інвалід третьої групи Ганін звернувся до профкому із скаргою на те, що йому, як інваліду, відмовлено у наданні відпустки без збереження заробітної плати. Чи правомірні дії власника? – Дії власника не правомірні (ст.84 КЗП, ст.25 (п.6) Закон “Про відпустки”)

ЗАДАЧА №9

За брак у роботі токарю Нестеренку було оголошено догану. Крім того, власник позбавив його премії. Чи правомірні дії власника? – Так, дії власника правомірні (ст.149 КЗП).

ЗАДАЧА №10

Судом встановлено, що економіст заводу Волков звільнений з роботи без згоди профкому, тобто з явним порушенням закону. Суд поновив Волкова на попередній роботі і стягнув заробітну плату на його користь за час вимушеного прогулу. Визначіть межі матеріальної відповідальності директора заводу, який підписав наказ про звільнення.

Межі матеріальної відповідальності директора заводу знаходяться у повному відщкодуванні розмірів заподіяної шкоди (ст.134 (п.8), ст.235-237 КЗП).


Еще из раздела Трудовое право:


 
 Поиск рефератов
 
 
 
 Заказать с 5% скидкой
 
 
 Еще рефераты
 
 
 Реклама
 
 
 Афоризм
От несоблюдения техники безопасности люди не только умирают, но и рождаются.
 
 
 Гороскоп
Овен Телец Близнецы Рак Лев Дева
Весы Скорпион Стрелец
Козерог Водолей Рыбы
 
 
 Знакомства
я  
ищу  
   лет
 
 
 Погода
 
 
 Реклама
 
 
 Счётчики
 

[ Украина по русски — "Учил? Нет!" | 2014 © Все права защищены! Игорь Харченко ]